Постанова

від 09.06.2015 по справі 910/28982/14-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 910/28982/14-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Дунаєвської Н.Г., Самусенко С.С. - доповідача,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 11 лютого 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2015 року у справі№ 910/28982/14-г господарського судуміста Києва за позовомГаражного кооперативу "Зв`язківець" доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" про розірвання договору та стягнення 118 323 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

Гаражний кооператив "Зв`язківець" звернувся до господарського суду із позовом до ПАТ "АКБ "Київ" про розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 та стягнення 118323,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором банківського рахунку, тому позивач звернувся до нього з вимогою про розірвання договору та повернення залишку грошових коштів у розмірі 118323,78 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2015 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 07.04.2015 (судді: Іоннікова І.А. - головуючий, Тищенко О.В., Тарасенко К.В.), у справі №910/28982/14-г позов задоволено повністю, розірвано договір банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011, стягнуто з ПАТ "АКБ "Київ" на користь Гаражного кооперативу "Зв`язківець" грошові кошти у розмірі 118323,78 грн., 3584,48 грн. судового збору та 3500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Судові рішення мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями ПАТ "АКБ "Київ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Скаржник посилається на відсутність підстав для розірвання договору банківського рахунку, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що порушення умов договору відбулися саме з вини банку. Платіжні доручення, надані позивачем до суду, не містять відмітки банку про їх отримання. Також не дотримано вимог ст.188 ГК України щодо пропозиції про розірвання договору, не доведено наявності на рахунку позивача коштів. Разом з тим, скаржник зазначає, що постановою Правління НБУ від 24.02.2015 №128 запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "АКБ "Київ" з 25.02.2015.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.05.2015 касаційну скаргу у справі №910/28982/14-г прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 08.06.2015 у справі №910/28982/14-г у зв`язку з перебуванням судді Татькова В.І. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий судді - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.02.2011 між Гаражним кооперативом "Зв`язківець" як клієнтом та ПАТ "АКБ "Київ" як банком укладено договір банківського рахунку юридичної особи №ID 735458.

Відповідно до умов даного договору банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України та/або в іноземних валютах №2600.6.150706.001/980 для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України.

Банк зобов`язався проводити комплексне обслуговування рахунків клієнта та здійснювати за дорученням клієнта розрахункові та касові операції у відповідності з чинним законодавством України.

За п.8.4 договору дійсний договір може бути розірвано, а рахунок - закрито, зокрема на підставі заяви клієнта.

Господарськими судами встановлено, що в період з 02.09.2014 по 02.10.2014 позивач подавав відповідачу для виконання ряд платіжних доручень, які були отримані банком згідно наявних на них відміток банку. Позивач неодноразово звертався до банку з листами, в яких просив виконати отримані банком платіжні доручення. Банк повідомляв про неможливість їх виконання у зв`язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку та зазначав, що вказані розрахункові документи банком взято для обліку за позабалансовим рахунком №9804 "Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що невиконані в строк з вини банку".

Суди встановили, що позивачем були надані платіжні доручення в межах залишку коштів на його рахунку, що підтверджується актом звірки наявності коштів на рахунку клієнта від 19.11.2014.

Згідно ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Відповідно до ч.3 ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

За п.2.1.10 договору банк зобов`язаний виконувати розрахункові/касові документи клієнта відповідно до черговості, визначеної чинним законодавством України, дотримуватись строків їх виконання, встановлених чинним законодавством України, виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надійшли до банку в операційний час в день їх надходження, в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

За ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Судами встановлено, що у претензії від 12.09.2014 позивач повідомив банк про розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 та просив повернути грошові кошти, які знаходяться на його рахунку.

Вказану заяву банк отримав 16.09.2014, про що свідчать відповідні відмітки банку та підпис працівника відповідача.

Про результати розгляду претензії відповідач позивача не повідомив та не вчинив дій, спрямованих на розірвання договору.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що вимога позивача щодо розірвання договору банківського рахунку юридичної особи №ID 735458 від 18.02.2011 у зв`язку з невиконанням банком зобов`язань за договором, враховуючи положення п.8.4 договору та ч.1 ст.1075 ЦК України, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача залишку грошових коштів у розмірі 118323,78 грн.

За ч.3 ст.1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах №492 від 12.11.2003, закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов`язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім`я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

За п. 20.6 Інструкції банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. У день закриття поточного рахунку банк зобов`язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

У претензії від 12.09.2014 позивач просив банк повернути грошові кошти, які знаходяться на його рахунку.

Судами встановлено, що згідно акту звірки наявності коштів на рахунку клієнта від 19.11.2014, складеного банком, станом на 19.11.2014 у клієнта Гаражний кооператив "Зв`язківець" на поточному рахунку №26006150706001 знаходяться кошти в сумі 118323,78 грн.

Оскільки вимоги про розірвання договору задоволено судом, вимогу позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 118323,78 грн. (залишок грошових коштів на рахунку) обґрунтовано задоволено.

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Посилання скаржника на постанову Правління НБУ від 24.02.2015 №128, якою запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "АКБ "Київ" з 25.02.2015 також не заслуговують на увагу, оскільки її прийнято після винесення рішення по суті у цій справі.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "АКБ "Київ" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі №910/28982/14-г залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Дунаєвська

С. Самусенко