Постанова

від 22.01.2015 по справі 804/18808/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 р. Справа № 804/18808/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Деркач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «РМУ - 27» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «РМУ - 27» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати неправомірними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню перевірки приватного підприємства «РМУ-27» 30.09.2014р.;

- визнати неправомірними висновки в Акту документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «РМУ-27» щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р.по 31.01.2014р. при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Металснабгруп» від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також висновків, викладених в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «РМУ-27» щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р.по 31.01.2014р. при взаємовідносинах позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Металснабгруп» від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав до суду клопотання про здійснення розгляду справи без участі повноважного представника. На адресу суду надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що перевірка позивача проведена правомірно, на запит податкового органу підприємством були надані документи не в повному обсязі, а саме не було надано документів, що підтверджують транспортування товару. У зв'язку із відсутністю підтвердження отримання позивачем придбаного товару від ТОВ «Металснабгруп», перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.. 180, 185, 188 ПК України, внаслідок чого завищено розмір податкового зобов'язання за січень 2014 року.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Вирішуючи спір суд відзначає, що відносини котрі виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, з платниками податків, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 73.1. статті 73 Податкового кодексу України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Пунктом 73.3. статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що до такої інформації, зокрема, належить інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; про фінансово-господарські операції платників податків; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків (стаття 72 Податкового кодексу України).

Органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу викладених норм вбачається, що податковий орган має право звернутися до платника податків із письмовим запитом, за наявності хоча б однієї з підстав визначених пунктом 73.3. статті 73 Податкового кодексу України, з обов'язковим направленням платнику податків запиту про надання інформації за підписом керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби, та із визначенням переліку інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, та зазначенням підстав для надіслання такого запиту.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, судом встановлено, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було сформовано та направлено на адресу Приватного підприємства «РМУ - 27» запит «Про надання документів та письмових пояснень» № 21079/10/04-10-22-02 від 27.08.2014р. із проханням надати копії документів щодо періоду включення до складу витрат декларації на прибуток витрат по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Металснабгруп».

Слід зазначити, що вказаним запитом передбачено, що у випадку ненадання документів або надання документів не в повному обсязі, податковий орган набуває право проведення документальної позапланової виїзної перевірки у відповідності до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

У відповідь на запит № 21079/10/04-10-22-02 від 27.08.2014р. позивачем листом №23/09 від 23.09.2014р. були надані письмові пояснення щодо взаємовідносин із ТОВ «Металснабгруп», що відбувались у січні 2014 року, разом із переліком підтверджуючих документів.

30.09.2014р. Західно-Донбаською ОДПІ було винесено наказ № 767 про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «РМУ - 27» (код ЄДРПОУ 35984300) за січень 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Металснабгруп» та реальність здійснення господарських операцій. Визначено термін перевірки з 30.09.2014р. тривалістю 5 робочих днів.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2. ст. 79 ПКУ - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У відповідності до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, пп. 78.1.1. п. 78., п. 78.4. ст. 78 ПК України встановлюють підстави, умови та порядок, за яким призначається та здійснюється документальна позапланова перевірка, у тому числі:

1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) виявлення вказаних фактів за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації;

3) надіслання платнику податків та отримання ним обов'язкового письмового запиту контролюючого органу про надання пояснень, саме, за виявленими фактами, а не за будь-якими правовідносинами, без зазначення у чому полягають виявлені факти порушень за якими треба надати пояснення (відсутність предмету пояснень); при цьому такий запит має бути обов'язковим для платника податків, тобто відповідати вимогам ст. 73 ПК України, а платник податків має бути не звільненій від обов'язку надавати відповідь на цей запит на підставі п. 73.3. ст. 73 ПК України;

4) початок перебігу строку для надання платником податків пояснень - з дня отримання обов'язкового письмового запиту щодо надання пояснень за виявленими фактами;

5) ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий обов'язковий письмовий запит та сплив встановленого ПК України строку;

6) оформлення наказу про здійснення позапланової виїзної перевірки, тільки у разі виникнення вищевикладених обставин.

Податковий кодекс України встановлює, що документальна позапланова перевірка може бути призначена та проведена тільки у разі ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, не надання цих пояснень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу за виявленими фактами, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, за наслідками перевірок інших платників податків або за наслідками отримання податкової інформації на підставі якої виявлено ці факти. Відповідно у разі відсутності (не виникнення) зазначених обставин відсутні правові підстави для здійснення позапланової перевірки.

Проте, як було встановлено в судовому засіданні та відповідачем не заперечується, у відповідь на запит № 21079/10/04-10-22-02 від 27.08.2014р. позивачем листом №23/09 від 23.09.2014р. були надані письмові пояснення щодо взаємовідносин із ТОВ «Металснабгруп», що відбувались у січні 2014 року, разом із переліком підтверджуючих документів, а саме: договори, товарно-транспорті накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунок, виписки банку про оплату, заявки, податкові накладні, довіреності на отримання, акти приймання-передачі на відповідальне зберігання, договори поставки товару, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, журнал-ордер і відомість по рахунку 361 та по рахунку 631, договір оренди офісного приміщення, податкові накладні, що є достатнім переліком жокументів, які в повній мірі відображають господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Металснабгруп».

За викладених обставин суд вважає, що відповідачем протиправно, в порушення приписів, які визначені 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, було вчинено дії щодо призначення та проведення перевірки приватного підприємства «РМУ-27» 30.09.2014р.

За наслідком перевірки позивача щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. при взаємовідносинах з ТОВ «Металснабгруп», було складено акт від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300.

Згідно висновків акту від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300 звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст..180, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 ст.14, п.п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено розмір податкового зобов'язання за січень 2014 року на суму ПДВ 80933,20 грн. по ВП «Управління Західвугілепостач», ДП «Львіввугілля» та розмір податкового кредиту за січень 2014 року в сумі 205 172,45 грн. по ТОВ «Металснабгруп».

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що 23.01.2014р. між ПП «РМУ-27» (постачальник) та ДП «Львіввугілля» (покупець) укладено договір поставки товару № 13. Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію (товар), кількість, асортимент, ціна якого узгоджується сторонами в специфікаціях. За умовами постачання товару постачальник надає покупцю товаросупроводжуючі документи: податкову накладну, товарно-транспортну накладну, товарну накладну на відпуск товару зі складу.

На виконання цього договору сторонами було погоджено специфікації №1, №2, №3 та товар - гірничо-шахтне обладнання (трак з пальцем, ланцюг, підшипник, вал, корпус редуктора, втулка, колесо цілиндричне, проставка редуктора, гідромуфта тощо).

Факт виконання умов договору поставки підтверджено наданими видатковими накладними від 29.01.2014р., від 04.03.2014р., рахунками-фактури, наданими від ДП «Львіввугілля» до ПП «РМУ-27» довіреностями на отримання, актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання згідно договору від 23.01.2014р. №13, копії яких наявні в матеріалах справи.

Транспортування придбаного товару здійснювалось ПП «Ван Вайк Експедиція», що підтверджено відповідними замовленнями на транспортно-експедиційне обслуговування на перевезення вантажів автомобільним транспортом, товарно-транспортними накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з транспортно-екпедиційних послуг, які долучено до матеріалів справи.

За фактом виконання умов укладеного договору ПП «РМУ-27» виписано на адресу покупця відповідні податкові накладні, копій яких залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що реалізований товару за наведеним договором було придбано на підставі договору поставки товару № 20/01/14 від 20.01.2014р., укладеного між ПП «РМУ-27» (покупець) та ТОВ «Металснабгруп» (постачальник). Згідно умов цього договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію (товар), кількість, асортимент, ціна якого узгоджується сторонами в накладних. Постачання товару здійснюється на склад покупця, вартість поставки входить до вартості товару.

Факт виконання умов договору поставки підтверджено наданими видатковими накладними на товар - гірничо-шахтне обладнання (трак з пальцем, ланцюг, підшипник, вал, корпус редуктора, втулка, колесо цілиндричне, проставка редуктора, гідромуфта тощо) та рахунками-фактури від 29.01.2014р.

За фактом виконання умов укладеного договору ТОВ «Металснабгруп» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні, копій яких залучені до матеріалів справи.

Розрахунок за договором було здійснено шляхом перерахування грошових коштів, про що свідчить виписка по банківському рахунку ПП «РМУ-27».

Суд зазначає, що податковим органом не було прийнято до уваги той факт, що згідно договору поставки товару № 20/01/14 товар поставляється на склад покупця постачальником, вартість поставки входить до вартості товару.

Таким чином, згідно умов договору, передача прав на товар відбувалась на складі покупця, що зумовлює відсутність товаросупровідних документів у покупця - ПП «РМУ-27».

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ПП «РМУ-27» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, отже і наявні підстави для формування податкового зобов'язання за січень 2014 року на суму ПДВ 80933,20 грн. по операціям з ДП «Львіввугілля» та податкового кредиту за січень 2014 року в сумі 205 172,45 грн. по операціям з ТОВ «Металснабгруп».

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі викладеного, з огляду на протиправність дій Західно-Донбаської ОДПІ щодо призначення та проведення перевірки приватного підприємства «РМУ-27» 30.09.2014р. та підтвердження реальності здійснення господарської операції, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Західно-Донбаської ОДПІ щодо встановлення висновків в Акті від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300 документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «РМУ-27» щодо реальності здійснення господарський операцій та з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р.по 31.01.2014р. при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Металснабгруп».

Також суд зазначає, що статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.

В свою чергу, акт та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків.

Суд зазначає, що самі висновки ревізорів-інспекторів, які викладені в актах перевірок (звірок), не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті висновки можуть в подальшому стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

З огляду на що позовні вимоги в частині визнання неправомірними висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «РМУ-27» щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р.по 31.01.2014р. при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Металснабгруп» від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність вчинених дій, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «РМУ - 27» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо призначення та проведення перевірки приватного підприємства «РМУ-27» 30.09.2014р.

Визнати протиправними дії Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо встановлення висновків в Акті від 30.09.2014р. №216/22-03-35984300 документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «РМУ-27» щодо реальності здійснення господарський операцій та з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2014р.по 31.01.2014р. при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Металснабгруп».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков