Постанова

від 16.02.2015 по справі 826/19170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/576

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2015 року 13:36 № 826/19170/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трейд-Інвест" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, за участі представників сторін:

представник позивача Коломоєць Є.А.,

представник відповідача Галуненко І.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.02.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трейд-Інвест" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 18.04.2013 № 180420131.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19170/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2015 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 16.02.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд адміністративний позов задовольнити, зокрема зазначаючи про порушення відповідачем положень Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та умов договору під час розірвання в односторонньому порядку договору від 18.04.2013 № 180420131 про визнання електронних документів.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у письмових запереченнях, а саме: про відсутність товариства за податковою адресою.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трейд-Інвест" (код ЄДРПОУ 36629664) зареєстровано 12.08.2009 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.08.2009 та перебуває на обліку у державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (т. 1, арк. 12-16).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Компанія "Трейд-Інвест" та ДПІ у Дніпровському районі м. Києва м. Києва ДПС було укладено договір від 18.04.2013 № 180420131 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (п.п. 1 п. 1 договору, т. 1, арк. 6-9).

Зважаючи на вади укладеного договору, слід вважати його адміністративним тому що зміст цієї угоди складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди, у зв'язку з чим, зобов'язальне право має регулювати правовідносини сторін зважаючи на їх суб'єктний склад, а саме на переваги податкового органу наділеного владними функціями.

Листом відповідача № 24647/10/26-53-18-00-11 від 26.11.2014 р. "Про розірвання договору" ТОВ "Компанія "Трейд-Інвест" повідомлено про розірвання договору від 18.04.2013 № 180420131 в односторонньому порядку з посиланням на норми ЦК України (т. 1, арк. 46).

У листі, зокрема, зазначено, що у відповідно до п. 4.2 розділу 4 договору платник податків несе відповідальність згідно з законодавством за неподання податкової звітності та недостовірність інформації, що міститься в податкових документах, переданих до органу ДФС в електронному вигляді.

Як вбачається із заперечень відповідача, підставою для розірвання договору слугувала довідка в.о. заступника начальника ОУ - начальника ВОВЕЗ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві Є.В. Ледовських від 20.11.2014 № 610, відповідно до якої місцезнаходження платника податків ТОВ "Компанія "Трейд-Інвест" не встановлено, а тому відповідачем 20.11.2014 було направлено до державного реєстратора повідомлення № 1756/26-53-18-05-22 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням для проведення заходів, відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (т. 1, арк. 47).

Позивач, вважаючи такі дії щодо розірвання в односторонньому порядку договору відповідачем протиправними, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У той же час, на контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (пп. 191.1.44 п. 191.1 ст. 19 ПК України), а також пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за N 320/15011 (далі - Інструкція №233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Як вбачається з листа № 24647/10/26-53-18-00-11 від 26.11.2014 р. "Про розірвання договору", посилань на першу умову п. 4 розділу 6 договору від 18.04.2013 № 180420131 - ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих не має.

В той же час, позивач, на спростування доводів відповідача про зміну платником місця реєстрації, надав суду докази щодо підтвердження відомостей про юридичну особу підприємства, зокрема і його юридичної адреси, про що внесені відповідні записи до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.12.2014, відповідно до яких товариство знаходиться за адресою: 02105, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, 2/35 А (Т. 1, арк. 12-16), копію реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 03.12.2014 та копію опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 03.12.2014 (т. 1, арк. 10-11).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи те, що державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням, то розірвання договору про визнання електронних документів від 18.04.2013 № 180420131 податковим органом в одностаронньому порядку з посиланням на ст. 651 ЦК України є протиправним.

Як вбачається з матеріалів справи, у податкового органу не має рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору, місце реєстрації позивача не змінювалося, а доказів того, що позивач мав подавати новий посилений сертифікат відповідач не надав.

Відтак, були відсутні будь-які підстави для розірвання договору в односторонньому порядку, які передбачені договором чи Цивільним кодексом України.

Відтак, у ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві не було підстав для розірвання договору з позивачем в односторонньому порядку з підстав передбачених умовами договору, а умов передбачених законом для відповідного розірвання договору відповідач також не дотримався.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 18.04.2013 № 180420131 підлягає задоволенню.

Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 10.02.2015 по справі № 826/19463/14 (колегія суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трейд-Інвест" задовольнити.

2. Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 18.04.2013 № 180420131.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Трейд-Інвест" (код за ЄДРПОУ 36629664) понесені судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 лютого 2015 року.