Постанова

від 11.02.2015 по справі 813/8438/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року Справа № 813/8438/14

17 год. 55 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О. Р.,

секретар судового засідання Небесна М. В.,

від позивача Тибінка В.Я.,

від відповідача Юрчак Ю.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося приватне транспортно-експедиційне підприємство «Автотрансекспедиція» (далі - позивач, ПТЕП «Автотрансекспедиція») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить визнати визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002922204 від 26.08.2014 року, № 0002932204 від 26.08.2014 року, № 0003272204 від 30.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що викладені висновки в акті перевірки № 1738/13-03-22-04/25544907 від 07 серпня 2014 року, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного податкового законодавства, а тому, податкові повідомлення-рішення контролюючого орану прийняті на підставі вказаного акту є неправомірними та слід скасувати.

Зазначено, що вказаний акт перевірки повністю ґрунтується на даних інших актів, якими було зафіксовано факти порушення податкового законодавства контрагентами позивача. Такі акти, на думку позивача, не можуть розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності (нереальності вчинення) ним господарських операцій. Реальність здійснення господарських операцій позивача із ПП «Імпел ЛТД» (ЄДРПОУ - 35501934) за період листопад, грудень 2011 р., ПП «Сьомий день» (ЄДРПОУ - 32484508) за період березень, травень 2011 р., ТзОВ «ТГ «Євроінвест» (ЄДРПОУ - 35444515) за період серпень 2011 р., ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» (ЄДРПОУ - 31189735) за період червень 2013 р., ТзОВ «Транслем» (ЄДРПОУ - 38844515) за період січень, лютий 2014 р., ТзОВ «ПКФ «ВостокТрейд» (ЄДРПОУ - 38961066) за період січень лютий 2014 року, підтверджується договорами-заявками, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), товарно-транспортними накладними, податковими накладними, що були представлені до перевірки та долучені до матеріалів справи. На переконання позивача, вказані первинні документи відповідачем не були досліджені належним чином.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.02.2015 року допущено заміну Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в порядку ст. 55 КАС України на його процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова ДФС у Львівської області) /а.с.213-214/.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю із підстав, викладених у письмових запереченнях від 14.01.2015 року /а.с.196-201/. У ході судових засідань зазначив, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи. Пояснював, що проведеною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Імпел ЛТД» (ЄДРПОУ - 35501934) за період листопад, грудень 2011 року, ПП «Сьомий день» (ЄДРПОУ - 32484508) за період березень, травень 2011 року, ТзОВ «ТГ «Євроінвест» (ЄДРПОУ - 35444515) за період серпень 2011 року, ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» (ЄДРПОУ - 31189735) за період червень 2013 року, ТзОВ «Транслем» (ЄДРПОУ - 38844515) за період січень, лютий 2014 року, ТзОВ «ПКФ «ВостокТрейд» (ЄДРПОУ - 38961066) за період січень лютий 2014 року, встановлено неналежне оформлення документами правочини між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період, в результаті чого, такі правочини не спричинили реального настання юридичних наслідків. Звернув увагу, що первинні документи підписано не встановленими особами. Згідно даних отриманої та використаної при перевірці позивача податкової інформації, його контрагенти не знаходяться за юридичними адресами, не мають відповідних ресурсів для здійснення господарської діяльності та надання послуг. З огляду на викладене у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ПТЕП «Автотрансекспедиція» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради 26.02.1998 року з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 25544907 та взяте на податковий облік 01.10.1998 року за № 2860; станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області /а.с.160-161/.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПТЕП «Автотрансекспедиція» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Імпел ЛТД» (ЄДРПОУ - 35501934) за період листопад, грудень 2011 року, ПП «Сьомий день» (ЄДРПОУ - 32484508) за період березень, травень 2011 року, ТзОВ «ТГ «Євроінвест» (ЄДРПОУ - 35444515) за період серпень 2011 року, ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» (ЄДРПОУ - 31189735) за період червень 2013 року, ТзОВ «Транслем» (ЄДРПОУ - 38844515) за період січень, лютий 2014 року, ТзОВ «ПКФ «ВостокТрейд» (ЄДРПОУ - 38961066) за період січень лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 1738/13-03-22-04/25544907 від 07 серпня 2014 року /а.с.14-67/.

У вказаному акті зафіксовано такі порушення:

1) завищення валового доходу та доходу що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: п. 135.1., п. 135.2., п. 135.3. ст. 135 Податкового кодексу України, встановлено завищення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по транзитних операціях з реалізації послуг, попередньо придбаних у ТзОВ «ТГ «Євроінвест» та ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» на загальну суму 2 618 грн. в т.ч. за 3 квартал 2011 р. в сумі 2 491, 67 грн., за 2 квартал 2013 року в сумі 126, 66 грн.;

2) завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: в порушення п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14, п. 44.1., п. 44.3. ст. 44, п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на загальну суму 44 135 грн., а саме по операціях з придбання послуг у ПП «Сьомий День» у 1 та 2 кварталі 2011 р. на суму - 15 405 грн., у ТзОВ «ТГ «Євроінвест» у 3 кварталі 2011 року на суму 2 300 грн., у ПП «Імпел ЛТД» у 4 кварталі 2011 р. на суму 26 335 грн., у ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» у 2 кварталі 2013 року на суму 95 грн.;

3) завищення суми податкових зобов'язань, а саме: в порушення п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з реалізації послуг покупцям, попередньо придбаних у ТзОВ «ТГ «Євроінвест», ТзОВ «ТД «Енергокомфорт», ТзОВ «ПКФ «ВостокТрейд», ТзОВ «Транслем», які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ПТЕП «Автотрансекспедиція» всього у сумі 3 556, 66 грн., зокрема: за серпень 2011 р. в сумі 2 166, 67 грн.; за червень 2013 р. в сумі 133, 33 грн.; за січень 2014 року в сумі 533, 33 грн.; за лютий 2014 р. в сумі 733, 33 грн.;

4) завищення суми податкового кредиту, а саме: в порушення п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України ПТЕП «Автотрансекспедиція» завищено податковий кредит за період, що перевірявся, по операціях з придбання послуг без реального факту вчинення господарської операції у ТзОВ «ТГ «Євроінвест», ТзОВ «ТД «Енергокомфорт», ТзОВ «ПКФ «ВостокТрейд», ТзОВ «Транслем» на загальну суму 38 726, 67 грн., зокрема: за березень 2011 р. на суму 8460 грн.; за травень 2011 р. на суму 4 200 грн.; за серпень 2011 р. на суму 2 000 грн.; за листопад 2011 р. на суму 14 000 грн.; за грудень 2011 р. на суму 8 900 грн.; за червень 2013 р. на суму 100 грн.; за січень 2014 р. на суму 416, 67 грн.; за лютий 2014 року на суму 650 грн.

Контролюючим органом на підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 серпня 2014 року № 0002922204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34 350, 00 грн., у т.ч. 22 900, 00 грн. за основним платежем і 11450,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 26 серпня 2014 року № 0002932204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114 500, 00 грн. /а.с.11, 12/

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, що підтверджується копією рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.10.2014 року № 25461/10/13-01-10-08-05/1611 та рішення ДФС України від 18.11.2014 року № 6987/6/99-99/0-01-25 /а.с.77-82, 83-86/.

30.10.2014 року контролюючим органом на підставі акта перевірки від 07 серпня 2014 року № 1738/13-03-22-04/25544907 та, з врахуванням рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.10.2014 року № 25461/10/13-01-10-08-05/1611, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003272204, яким позивачу також додатково зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 63 300, 00 грн. /а.с.13/

Позивач, не погоджуючись із такими податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, звернувся з позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з п. 146.13 ст. 146 ПК України, сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено ст. 198 ПК України.

Статтею 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З аналізу викладених положень законодавства слід зробити висновок, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим, презюмується, що дії платника, які мають своїм результатом отримання податкової вигоди (зокрема, у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму витрат, понесених у зв'язку з оплатою поставлених послуг) є економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій декларації та податковій звітності - достовірними, якщо податковим органом не доведено зворотне.

При цьому висновок про необґрунтованість податкової вигоди платника повинен базуватись на об'єктивній інформації, що безспірно підтверджує відсутність у діях платника розумної ділової мети та їх спрямованість виключно на створення сприятливих податкових наслідків.

А відтак, саме по собі підписання документів від імені контрагента невстановленою особою не може бути підставою для висновку про незаконне формування даних податкового обліку по операціям з таким платником. Такий висновок в силу вимог ст. 86 ПК України може бути зроблений за наявності сукупності обставин, що свідчать про відсутність фактично здійснених фінансово-господарських операцій платника з його контрагентом та реальних витрат платника по цим операціям, про афілійованість платника з контрагентом для створення схеми ухилення від оподаткування та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 30 жовтня 2013 р. К/800/37821/13 та ухвалі від 03 лютого 2014 р. № К/9991/68690/12.

Основним видом економічної діяльності ПТЕП «Автотранекспедиція» /162-186, 187/ є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29), кількість працюючих осіб підприємства складає 25 осіб, серед яких 15 осіб менеджери з логістики, зокрема до компетенції яких входить організація міжнародних і внутрішніх перевезень, побудова та ведення логістичних маршрутів, координація і контроль переміщення вантажу на всіх етапах шляху. Дані фахівці визначають вартість перевезень, беруть участь у підборі транспортних компаній, здійснюють моніторинг ринку транспортних послуг. Обов'язки менеджерів з (транспортної) логістики включають взаємодію з митними брокерами та органами сертифікації, ведення товарно-транспортної документації, складання звітів тощо /а.с.207/.

Судом встановлено, що позивач мав фінансового-господарські відносини з ПП «Імпел ЛТД» (ЄДРПОУ - 35501934) за період листопад, грудень 2011 року, ПП «Сьомий день» (ЄДРПОУ - 32484508) за період березень, травень 2011 року, ТзОВ «ТГ «Євроінвест» (ЄДРПОУ - 35444515) за період серпень 2011 року, ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» (ЄДРПОУ - 31189735) за період червень 2013 року, ТзОВ «Транслем» (ЄДРПОУ - 38844515) за період січень, лютий 2014 року, ТзОВ «ПКФ «ВостокТрейд» (ЄДРПОУ - 38961066) за період січень лютий 2014 року на підставі:

- договору на надання маркетингових послуг без номера від 2 грудня 2010 року з ПП «Сьомий день» /а.с.97/, на виконання такого було складено акт від 31.03.2011 року /а.с.98/ про отримання позивачем маркетингових послуг на суму 50760,00 грн. з ПДВ, виписано податкову накладну № 70 від 31.03.2011 р. /а.с.99/ на суму 50760,00 грн. з ПДВ, здійснено оплату за маркетингові послуги в сумі 50760,00 грн. з ПДВ згідно рахунку-фактури № СФ-0310307 від 31.03.2011 року /а.с.100/, що підтверджується копією банківської виписки /а.с.101/; складено акт 05.05.2011 року /а.с.102/ про отримання позивачем маркетингових послуг на суму 25200,00 грн. з ПДВ, виписано податкову накладну № 19 від 05.05.2011 року /а.с.103/ на суму 25200,00 грн. з ПДВ, здійснено оплату за маркетингові послуги в сумі 25200,00 грн. з ПДВ згідно рахунку-фактури б/н від 05.05.2011 року /а.с.104/, що підтверджується копією банківської виписки /а.с.105/, складено звіт про надання маркетингових послуг згідно вказаного договору від 05.05.2011 року /а.с.193/;

- спрощеної форми договору в порядку ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, про надання рекламних послуг з ПП «Імпел ЛТД», що підтверджується складанням акту № ОУ-0261206 /а.с.109/, № ОУ-0291104 /а.с.106/, згідно якого позивачем отримано рекламні послуги на суму 53400,00 грн. з ПДВ та на суму 84000,00 грн. з ПДВ /а.с.106/ відповідно, виписано податкову накладну № 169 від 26.12.2011 р. /а.с.110/ на суму 53400,00 грн. з ПДВ та № 109 від 29.11.2011 року на суму 84000,00 грн. з ПДВ /а.с.107/, здійснено оплату за маркетингові послуги, що підтверджується копією банківських виписок у відповідних розмірах /а.с.108, 111/, складено звіт про виконану роботу з проведення рекламних заходів за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 року /а.с.194/;

- договору № 5052-11-Т про надання транспортних послуг від 25.08.2011 р. з ТзОВ «ТГ «Євроінвест» /а.с.142/, на виконання такого договору було складено акт № ОУ-0000030 /а.с.144/, виписано ТТН № 189 від 22.08.2011 року /а.с.150/, виписано податкову накладну 25.08.2011 р. № 10 /а.с.143/, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 6200,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки /а.с.145/;

- договору № 5155-11-Т про надання транспортних послуг від 30.08.2011 р. з ТзОВ «ТГ «Євроінвест» /а.с.151/, на виконання такого договору було виписано ТТН № 197 від 30.08.2011 р. /а.с.159/, складено акт № ОУ-0000033 /а.с.153/, виписано податкову накладну від 30.08.2011 р. № 14 /а.с.152/, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 5 800, 00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки /а.с.154/;

- договору перевезення № 3459-13-Т від 06.06.2013 року з ТзОВ «ТД «Енергокомфорт» /а.с.121/, на виконання такого було виписано ТТН № І-1710 від 6 червня 2013 року /а.с.129/, складено акт № ОУ-0000339 /а.с.123/, виписано податкову накладну 07.06.2013 р. № 13 /а.с.122/, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 600,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки /а.с.124/;

- заявки про надання транспортних послуг № 797-14-Т від 14.02.2014 р. /а.с.130/ до Договору № 493/14 від 14.02.2014 р. з ТзОВ «Транслем» /а.с.95-96/, на виконання такої було складено акт № 8011 від 17.02.2014 р. /а.с.132/, виписано податкову накладну 17.02.2014 р. № 8011 /а.с.131/, виписано ТТН згідно якої вантажовідправником є ТзОВ «Акку-енерго» /а.с.141/, укладено 03.03.2014 р. договір № 03034 про уступку права вимоги /а.с.133-134, 135/, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 3900,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копієюбанківської виписки /а.с.136/;

- заявки про надання транспортних послуг № 395-14-Т від 28.01.2014 р. /а.с.112/ до договору № 308/14 АТЕ від 29.01.2014 р.з ТзОВ «ПКФ «Восток Трейд» /а.с.93-94/, на виконання такої було виписано ТТН № Р70 від 29 січня 2014 року /а.с.120/, складено акт № ОУ-300106 від 30 січня 2014 р. /а.с.114/, видано податкову накладну 30.01.2014 року № 4253 /а.с.113/, здійснено оплату за транспортні послуги в сумі 2500,00 грн. з ПДВ, що підтверджується копією банківської виписки /а.с.115/.

Вище вказані договори перевезення та заявки були укладені з перевізниками вантажів на виконання інших договорів із замовниками позивача таких перевезень вантажів, а саме: згідно з договором транспортного експедирування № 204/14 від 16.01.2014 р. з ТзОВ «МІРА будматеріали» /а.с.87-88/, договору транспортного експедирування № 40/14 від 10.01.2014 р. з ТзОВ «Акку-енерго» /а.с.89-90/, договору транспортного експедирування № 26/14АТЕ від 08.01.2014 р. з ТзОВ «БІОВАК Україна» /а.с.91-92/.

На підтвердження реальності виконання правочинів з транспортних послуг та експедирування товарів, позивачем надано належні первинні документи: договори, заявки, відповідні податкові та товарно-транспортні накладні та банківські виписки, які дають можливість встановити зміст і обсяг наданих послуг, характеристики кількісних показників та їх ціновий вираз.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Контролюючий орган, оспорюючи господарські операції між позивачем ПП «Сьомий день» та ПП «Імпел ЛТД», висловив зауваження до податкових накладних від 31.03.2011 р. № 70 на суму 50760,00 грн. з ПДВ, від 05.05.2011 року № 19 на суму 25200,00 грн. з ПДВ та від 26.12.2011 р. № 169 на суму 53400,00 грн. з ПДВ, зазначив, що в таких не вказано договір, які представлено до перевірки, однак контролюючим органом не встановлено під час перевірки та не доведено в ході судових засідань факту, що ці оспорювані податкові накладні складені на виконання інших договорів чи правочинів.

Суд зважає на такі покликання відповідача, однак, зазначає, що помилки в оформленні первинних документах самі по собі не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Перевірка автентичності підпису на кожному документі, представленому контрагентом, виходить за межі розумної обачливості позивача. Адже платник не може проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Одночасно, дослідивши акт перевірки № 1738/13-03-22-04/25544907 від 07.08.2014 року, суд дійшов висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів інших податкових органів про перевірки або не можливості звірки контрагентів позивача. Однак, такі акти самі по собі не можуть бути підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, тому що підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити, або ними були допущені порушення.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача (подання ними податкової звітності, не знаходження за юридичною адресою тощо), і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Отже, відповідач позбавив ПТЕП «Автотрансекспедиція» права на формування витрат та податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Посилання відповідача на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, є лише припущенням. Відповідачем не доведено кількість працівників контрагента та конкретно визначених ресурсів, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаними договорами операцій, а тому такі посилання є необґрунтованими.

Відповідачем не спростовується факт наявності спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договорів та зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Також помилковим є висновок контролюючого органу про відсутність реальності господарських операцій з підстав відсутності контрагентів за місцем їх реєстрації, оскільки дана обставина може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак вона не стосується належного виконання господарських зобов'язань постачальником товарів (виконавцем робіт) за укладеними договорами.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС Українипринцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на викладене вище, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекцією у Залізничному районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області:від 26 серпня 2014 року № 0002922204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34350,00 грн., у т.ч. 22900,00 грн. за основним платежем і 11450,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 26 серпня 2014 року № 0002932204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114500,00 грн.; від 30.10.2014 року № 0003272204, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 63300,00 грн. не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

До матеріалів адміністративної справи долучено платіжне доручення № 3058 від 09.12.2014 року /а.с.76/, відповідно до якого позивачем сплачено судовий збір за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду ПТЕП «Автотрансекспедиція» у сумі 424,31 грн., який з врахуванням вищевикладеного, підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002922204 від 26.08.2014 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002932204 від 26.08.2014 року .

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0003272204 від 30.10.2014 року .

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» (м. Львів, вул. Городоцька, 291/21; ЄДРПОУ 25544907) судові витрати в сумі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 31 коп.

Постанова може бути оскаржена, згідно зіст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьоїстатті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зіст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.02.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.