Справа №488/3897/14-ц 12.02.2015 12.02.2015 12.02.2015
Провадження №22-ц/784/275/15
Головуючий у першій інстанції-Селіщева Л.І.
Категорія 59 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.,
суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі - Свіщуку О.В.,
за участю представників Корабельного ВДВС - Бакай Л.А., Юдіної І.А.,
відповідачки - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом
публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
(далі - Райффайзен Банк Аваль)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп»,
ОСОБА_3 та
Корабельного відділу державної виконавчої служби
Миколаївського обласного управління юстиції (далі - ВДВС)
про визнання прилюдних торгів недійсними
У С Т А Н О В И Л А:
У липні 2014 року Райффайзен Банк Аваль звернувся з позовом до ТОВ «Украспецторг групп», ОСОБА_3 та Корабельного ВДВС про визнання аукціону з реалізації нерухомого майна (прилюдних торгів) недійсним.
Позивач зазначав, що на прилюдних торгах 1 листопада 2013 року, проведенних в межах виконавчого провадження при виконанні судового рішення про стягнення на користь банку з ОСОБА_5 890 103,21 грн. кредитної заборгованості, продане нерухоме майно боржника - житловий будинок та земельна ділянка АДРЕСА_1, які перебували в іпотеці за кредитним договором. Переможцем торгів стала ОСОБА_3
Позивач вважав, що прилюдні торги відбулись із порушенням вимог статей 33, 49 Закону «Про іпотеку» та пунктів 4.8,4.9 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме при відсутності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а нерухоме майно продане лише з третіх торгів та за заниженою ціною.
Відповідачка ОСОБА_3 та представник ВДВС позов не визнали, посилаючись на його безпідставність та пропуск строку позовної давності. Представник ТОВ «Укрспецторг групп» у судове засідання не з'явився, своєї думки стосовно позову не висловив.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Райффайзен Банк Аваль просив рішення скасувати та задовольнити позов, посилаючись на ті ж обставини, якими обґрунтовував позов.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, допущені державним виконавцем по підготовці проведення прилюдних торгів, на які посилається позивач, не є підставою для визнання торгів недійсними, а порядок (процедура) проведення торгів відповідає вимогам Закону «Про іпотеку» в редакції, яка була чинною на час проведення торгів. До того ж позивачем пропущено строк оскарження прилюдних торгів, передбачений статтею 48 цього ж закону.
Проте не з усіма висновками суду можна погодитись.
Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом МЮУ від 27 жовтня 1999 року №68/5 (далі -Тимчасове положення).
Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону «Про іпотеку».
Законом «Про іпотеку» визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.
Тимчасовим положенням також визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який запропонував за нього найвищу ціну, та передбачено певні правила проведення цих торгів. Ці правила регулюють різні етапи цієї процедури, а саме: - правила, які визначають процедуру підготовки проведення торгів (розд.3); правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).
Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК (частина 1 статті 215 ЦК).
Разом із тим, оскільки відповідно до частини 1 статті 215 ЦК, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів , визначених Тимчасовим положенням, Законом «Про виконавче провадження», іншими спеціальними законами та порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
З цих підстав порушення, допущені державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень, передбачених Законом «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, можуть бути предметом інших самостійних вимог або скарг та не є підставою для визнання торгів недійсними (Постанова Верховного Суду України від 15 січня 2014 року по справі № 6-148цс13).
Процедура (порядок) проведення прилюдних торгів за Тимчасовим положенням, Законом «Про виконавче провадження» (як загальними нормами з реалізації майна, на яке звернуто стягнення) та Законом «Про іпотеку» (як спеціальним порядком для реалізації предмету іпотеки) має деякі відмінності.
Так, відповідно до пункту 3.2 Тимчасового положення підставою для проведення прилюдних торгів є заявка державного виконавця з доданням, крім іншого, копії виконавчого документу і акту опису та арешту майна.
Відповідно до статті 33 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, в тому числі і шляхом проведення прилюдних торгів, на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Зі змісту пункту 7.2 Тимчасового положення вбачається, що у разі, коли прилюдні торги не відбулись двічі, майно знімається з торгів.
Водночас, статтею 49 Закону «Про іпотеку», в редакції від 22 вересня 2011 року, передбачено проведення третіх торгів зі зниженням вартості предмета іпотеки не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Колізія зазначених норм вирішена постановою Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року (справа № 6-200цс14), ухваленою в порядку 360-3 ЦПК.
За цією правовою позицією, яка в силу статті 360-7 ЦПК є обов'язковою для застосування у судовій практиці, у разі, коли прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону «Про іпотеку» до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення .
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2009 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 890 103, 21 грн. кредитної заборгованості та 1730 грн. судових витрат (а.с. 4). 2 липня 2013 року відкрито виконавче провадження № 36381136, проведено опис та арешт нерухомого майна ОСОБА_5 , в тому числі житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 (а.с. 30, 35).
Згідно з іпотечним договором, укладеним 27 липня 2007 року між Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_5 зазначена нерухомість (житловий будинок та земельна ділянка) передана в іпотеку банку.
Вчинивши дії по підготовці проведення прилюдних торгів описаного та арештованого майна, державний виконавець передав іпотечне майно з початковою ціною 195 845 грн. на реалізацію з прилюдних торгів (а.с. 40), яку проводило ТОВ «Укрспецторг групп» на підставі договору № 15-0425/13 (а.с.113-115).
Оскаржувані позивачем дії державного виконавця, вчинені до призначення прилюдних торгів, в тому числі арешт, опис та визначення вартості майна, не є підставою для визнання торгів недійсними.
Отже, висновок суду першої інстанції в цій частині підстав позову відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Прилюдні торги з реалізації житлового будинку та земельної ділянки, призначені на 13 вересня 2013 року, не відбулись через відсутність покупців, у зв'язку з чим державним виконавцем складено акт уцінки майна до 176 260,50 грн. (а.с. 43).
11 жовтня 2013 року проведено повторні прилюдні торги, які також не відбулись з тих же підстав. Проведена друга уцінка майна на 50% вартості, а саме до 97922,50 грн.(а.с. 45)
1 листопада 2013 року проведені треті прилюдні торги з реалізації нерухомості, переможцем яких визнано ОСОБА_3, про що того ж дня складено протокол проведення прилюдних торгів, а 12 листопада 2013 року - акт про реалізацію предмета іпотеки (а.с. 60).
Рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що треті прилюдні торги щодо продажу спірного майна, які відбулись 1 листопада 2013 року, проведені з порушенням пункту 7.3 Тимчасового положення, яке передбачає зняття майна з реалізації, якщо торги не відбулись двічі.
Правила статті 49 Закону «Про іпотеку» до цих правовідносин не застосовується відповідно до вищевикладеної правової позиції Верховного Суду України (справа № 6-200 цс/14).
З цих же підстав не можуть бути застосовані і положення статті 48 Закону «Про іпотеку», що обмежують право на оскарження результатів торгів трьома місяцями.
Порушення зазначених норм при вчиненні правочину відповідно до частин 1 статті 203 та 215 ЦК є підставою визнання його недійсним.
При цьому колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідачки ОСОБА_3 на добросовісність набуття права власності на спірне майно, оскільки ці обставини не мають правового значення, а є визначальними лише у віндикаційних позовах ( стаття 388 ЦК).
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсними прилюдних торгів 1 листопада 2013 року підлягають задоволенню.
Вимог про визнання незаконними документів, складених за наслідками проведення прилюдних торгів, та правовстановлюючих документів Райффайзен Банк Аваль не заявляв
Керуючись статтями 309,316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Визнати недійсними прилюдні торги, проведені 1 листопада 2013 року ТОВ «Укрспецторг групп» щодо нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки площею 464 кв.м, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, переможцем яких визнано ОСОБА_3.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2015 |
Оприлюднено | 20.02.2015 |
Номер документу | 42760341 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Миколаївської області
Данилова О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні