Постанова

від 19.12.2018 по справі 488/3897/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 488/3897/14-ц

провадження № 61-5217св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Фаловської І. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецторг групп , ОСОБА_2, Корабельний відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ,

особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_3,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2014 року у складі судді Селіщевої Л. І. та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року у складі суддів: Данилової О. О., Лівінського І. В., Шаманської Н. О., та касаційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року у складі суддів: Данилової О. О., Лівінського І. В., Шаманської Н. О.,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг групп (далі - ТОВ Укрспецторг групп ), ОСОБА_2, Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Корабельний відділ ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області) про визнання прилюдних торгів недійсними.

Позов мотивовано тим, що 01 листопада 2013 року,в межах виконавчого провадження щодо виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 890 103 грн 21 коп. проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна боржника - житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 (предмет іпотеки).

Позивач зазначав , що прилюдні торги відбулись із порушенням вимог статей 33, 49 Закону Про іпотеку та пунктів 4.8, 4.9 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна . 06 серпня 2013 року ПАТ РайффайзенБанк Аваль надійшло повідомлення від Корабельного відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про оцінку арештованого майна, яка була визначена у розмірі 195 845 грн. У подальшому вказане нерухоме майно було передане на реалізацію до ТОВ Укрспецторг групп . Перші та другі торги з продажу вказаного нерухомого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців, після чого на 01 листопада 2013 року були призначені треті торги та встановлена стартова ціна у розмірі 97 922 грн 50 коп. Незважаючи на те, що позивач як стягувач заперечував проти продажу за вказаною ціною, нерухоме майно було реалізоване ОСОБА_2 за 98 100 грн. Державний виконавець передав на реалізацію предмет іпотеки без рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно реалізоване з третіх торгів та за заниженою ціною, що є підставою недійсності проведених 01 листопада 2013 року прилюдних торгів.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушення, допущені державним виконавцем при підготовці проведення прилюдних торгів, не є підставою для визнання торгів недійсними, порядок проведення торгів відповідає вимогам Закону України Про іпотеку в редакції, яка була чинною на час проведення торгів. Крім того, позивачем пропущено строк оскарження прилюдних торгів, передбачений статтею 48 Закону України Про іпотеку .

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано недійсними прилюдні торги, проведені 01 листопада 2013 року ТОВ Укрспецторг групп щодо нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки площею 464 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , переможцем яких визнано ОСОБА_2

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскаржувані позивачем дії державного виконавця, вчинені до призначення прилюдних торгів, в тому числі арешт, опис та визначення вартості майна, не є підставою для визнання торгів недійсними, тому висновок суду першої інстанції в цій частині відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Разом із тим, позовні вимоги ПАТ Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсними прилюдних торгів підлягають частковому задоволенню, оскільки треті прилюдні торги щодо продажу спірного майна, які відбулись 01 листопада 2013 року, проведені з порушенням пункту 7.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яким передбачено зняття майна з реалізації, якщо торги не відбулись двічі. При цьому апеляційний суд виходив із того, що рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, тому норми Закону України Про іпотеку до спірних правовідносин не застосовуються.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Корабельний відділ ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що під час проведення прилюдних торгів державним виконавцем правильно були застосовані норми Закону України Про виконавче провадження , які передбачають проведення повторної переоцінки нерухомого майна та проведення третіх торгів. Представник стягувача - ПАТ Райффайзен Банк Аваль був присутнім при проведенні третіх прилюдних торгів, проте заяв щодо неправомірності дій державного виконавця щодо проведення третіх торгів не подавав, у протоколі представник стягувача зазначив лише про незгоду із ціною нерухомого майна. Під час здійснення виконавчих дій щодо реалізації нерухомого майна дії державного виконавця ні стягувачем, ні боржником не оскаржувались. Державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , який має вищу юридичну силу, ніж Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - просить скасувати рішення суду першої інстанції, рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що предметом позову є прилюдні торги, проведені 01 листопада 2013 року в межах виконавчого провадження щодо виконання судового рішення про стягнення з неї на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованості за кредитним договором у розмірі 890 103 грн 21 коп., проте її як боржника не залучено до участі у справі. Також зазначила про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПАТ Райффайзен Банк Аваль , оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, проте банком не було оскаржено дій державного виконавця. Державним виконавцем під час проведення процедури реалізації правильно застосовано норми Закону України Про виконавче провадження , які передбачають проведення повторної переоцінки та третіх торгів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду. 01 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - підлягає задоволенню, а касаційна скарга Корабельного відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області - частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, в редакції яка діяла на час розгляду справи, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди установили, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 вересня 2009 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль 890 103 грн 21 коп. кредитної заборгованості та 1 730 грн судових витрат.

02 липня 2013 року відкрито виконавче провадження № 36381136 на виконання вказаного рішення суду, проведено опис та арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, в тому числі житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з іпотечним договором, укладеним 27 липня 2007 року між ПАТ РайффайзенБанк Аваль та ОСОБА_3 , вказане нерухоме майно було передано в іпотеку банку.

Вчинивши дії щодо підготовки проведення прилюдних торгів описаного та арештованого майна, державний виконавець передав вказане нерухоме майно з початковою ціною 195 845 грн на реалізацію з прилюдних торгів, яку проводило ТОВ Укрспецторг групп на підставі договору № 15-0425/13 .

Прилюдні торги з реалізації житлового будинку та земельної ділянки, призначені на 13 вересня 2013 року, не відбулись через відсутність покупців, у зв'язку з чим державним виконавцем складено акт про уцінку майна до 176 260 грн 50коп.

11 жовтня 2013 року проведено повторні прилюдні торги, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців та проведено другу уцінка майна на 50% вартості, а саме: до 97 922 грн 50 коп.

01 листопада 2013 року проведені треті прилюдні торги з реалізації нерухомості, переможцем яких визнано ОСОБА_2, про що того ж дня складено протокол проведення прилюдних торгівта 12 листопада 2013 року акт про реалізацію предмета іпотеки.

Таким чином, 01 листопада 2013 року при проведені оскаржуваних прилюдних торгів було здійснено реалізацію нерухомого майна, яке належить ОСОБА_3, проте суди не залучили її до розгляду справи.

Статтею 324 ЦПК України, в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги, визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 130 ЦПК України, в редакції яка діяла на час розгляду справи, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Відповідно до частини другої статті 35 ЦПК України, в редакції яка діяла на час розгляду справи, якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Проте зазначених вимог закону суди не врахували та розглянули справу без залучення ОСОБА_3, на права і обов'язки якої впливає ухвалене у справі рішення, що є порушенням її права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Подана представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4, касаційна скарга обґрунтована вказаними вище обставинами щодо прийняття судами першої та апеляційної інстанцій рішення без залучення її до участі у справі, які впливають на її права та обов'язки, що є обов'язковою підставою для скасування оскаржених судових рішень в силу вимог пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України.

З урахуванням того, що порушення норм процесуального права були допущені як місцевим судом, так і апеляційним судом, тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.

Касаційну скаргу Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 12 лютого 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: С. Ю. Мартєв

В.М. Сімоненко

І. М. Фаловська

С. П. Штелик