Постанова

від 17.02.2015 по справі 5023/9787/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 5023/9787/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Рент Центр" на постановувід 08.12.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду, якою переглянуто рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 31.07.2014 у справі№5023/9787/11 господарського суду Харківської області за позовомТОВ "Фарватер Інвест" доТОВ "Юридична компанія "Амстердам" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Пріоритет-Інтер" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Рент Центр" та за самостійною позовною вимогою ТОВ "Рент Центр" , як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до 1. ТОВ "Фарватер Інвест"; 2. ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Пріоритет-Інтер" провизнання права власності на нежитлові приміщення за участю представників:

ТОВ "Фарватер Інвест": Краснікова П.І., дов. від 25.07.2012 б/н;

ТОВ "Юридична компанія "Амстердам": не з'явився;

ТОВ "Пріоритет-Інтер": Михайлової В.В., дов. від 03.10.2014 б/н;

ТОВ "Рент Центр": Краснікова П.І., дов. від 20.12.2014 б/н;

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2014 (суддя С. Жельне) заяву ТОВ "РЕНТ ЦЕНТР" про прийняття додаткового рішення у справі № 5023/9787/11 задоволено, визнано недійсним іпотечний договір від 14.08.2007 № PL 07-464/29-1, укладений між ТОВ "Пріоритет-Інтер" та ЗАТ "ОТП Банк", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим № 2984-д 14.08.2007.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 (судді Л. Здоровко, О. Плахов, І. Шутенко) додаткове рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014 скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення відмовлено.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Пріоритет-Інтер", в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ТОВ "Рент-Центр" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 та залишити без змін додаткове рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014. Вважає, що апеляційним судом неправильно застосовано ст. 88 ГПК України та ст.ст. 203,215 ЦК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Апеляційним судом встановлено наступне.

ТОВ "Фарватер Інвест" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" в якому просило суд зобов'язати відповідача повернути позивачу нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ А-6-8, загальною площею 1309,6 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, майдан Конституції, будинок № 1, зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні вказаними нежитловими приміщеннями шляхом їх звільнення від відповідача, його майна, а також надання безперешкодного доступу до них позивачу.

Також ТОВ "РЕНТ ЦЕНТР", згідно зі ст. 26 ГПК України, звернулось з відповідною позовною заявою до сторін по справі про визнання права власності на нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ А-6-8, загальною площею 1309,6 кв. м., що знаходяться за адресою місто Харків, майдан Конституції, буд. № 1, яка ухвалою господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.02.2012 (суддя С.Жельне) в задоволенні позову ТОВ "Фарватер Інвест" відмовлено. Позов ТОВ "РЕНТ ЦЕНТР" задоволено, визнано за ТОВ "РЕНТ ЦЕНТР" право власності на нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 7-го поверхів в літ А-6-8, загальною площею 1309,6 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Харків, майдан Конституції, будинок № 1.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.02.2012р. набрало законної сили.

Рішення місцевого господарського суду від 03.02.2012р. мотивоване тим, що у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 148 Цивільного кодексу України) було вирішено питання передачі спірного майна ТОВ "Юридична компанія "Амстердам", яке не оскаржувалось та не оскаржується ТОВ "Фарватер Інвест" та іншими учасниками, через що відсутні підстави вважати правомірними вимоги позивача щодо повернення йому такого нерухомого майна.

Щодо позовних вимог ТОВ "Рент Центр", то рішення місцевого господарського суду в цій частині мотивоване тим, що після передачі відповідачем в якості внеску до статутного капіталу 3-ї особи ТОВ "Рент Центр" відповідного нерухомого майна, останнє стає власником такого нерухомого майна у зв'язку з чим позов третьої особи є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

У рішенні господарського суду Харківської області від 03.02.2012р. у справі №5023/9787/11 зазначено, що ТОВ "Пріоритет-Інтер" не мало відповідних прав щодо передачі в іпотеку спірного нерухомого майна, а укладений спірний іпотечний договір №PL07-464/29-1 від 14.08.2007р. суперечить положенням та вимогам законодавства.

11.07.2014 до господарського суду Харківської області ТОВ "Рент Центр" подав заяву, в якій просить винести по справі додаткове рішення з питання зазначення в резолютивній частині щодо недійсності (нікчемності) іпотечного договору від 14.08.2009р. № PL07-464/29-1.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Рент Центр" посилається на те, що вирішуючи позов про визнання права власності на відповідний об'єкт нерухомості судом була встановлена недійсність у вигляді нікчемності відповідного договору, однак в резолютивній частині даний висновок не відображений .

31.07.2014 додатковим рішенням господарського суду Харківської області у справі №5023/9787/11 заяву ТОВ "РЕНТ ЦЕНТР" про прийняття додаткового рішення у справі № 5023/9787/11 задоволено; визнано недійсним іпотечний договір від 14.08.2007 року № PL 07-464/29-1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Інтер" та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. за реєстровим № 2984-д 14.08.2007 року, з підстав, зазначених вище.

Скасовуючи додаткове рішення місцевого суду від 31.07.2014 та відмовляючи у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення апеляційний суд виходив з того, що ні ТОВ "Фарватер Інвест", ні ТОВ "Рент Центр" не звертались до суду з вимогою про визнання іпотечного договору від 14.08.2007р. № PL07-464/29-1 недійсним. Відтак, у суду не було підстав для прийняття додаткового рішення у справі.

Також, апеляційним судом наголошено на тому, що рішеннями господарських судів у справі №5023/10653/11 (рішення господарського суд Харківської області від 26.01.2012, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013, постанова Вищого господарського суду України від 12.11.2013) вже розглянуто спір між ТОВ "Фарватер Інвест" та ТОВ "Пріорітет-Інтер" про визнання іпотечного договору від 14.08.2007р. № PL07-464/29-1 недійсним.

Переглядаючи оскаржувану постанову у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 88 ГПК України встановлено, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги , яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" роз'яснено, що господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав , передбачених статтею 88 ГПК України. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111-10 ГПК).

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити відповідну заяву до розгляду в судовому засіданні, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Додаткове рішення підлягає перегляду за правилами ГПК. Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення, та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення.

У разі ж оскарження первісного судового рішення, щодо якого було прийнято додаткове судове рішення, перегляду в сукупності з таким первісним судовим рішенням підлягає і додаткове судове рішення як похідне від первісного судового акта і його невід'ємна складова.

Апеляційним судом було встановлено, що жодна зі сторін - ні позивач, ні третя особа із самостійними вимогами не заявляли вимоги про визнання недійсним іпотечного договору від 14.08.2007р. № PL07-464/29-1.

Місцевий же суд, приймаючи оскаржуване додаткове рішення виходив з того, що іпотечний договір від 14.08.2009 року № PL 07-464/29-1, підписаний ТОВ "Пріоритет Інтер", яке не мало правових підстав для його укладення, згідно з вимогами ч. 1 ст. 215, ч. 2 ст. 228 ЦК України, є нікчемним .

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11, роз'яснено, що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору , він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України ).

Водночас, правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

У зв'язку з цим господарським судам необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини , недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України), і оспорювані , які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду . Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним .

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Таким чином, за відсутності позовної вимоги про визнання нікчемного правочину недійсним, у суду відсутні правові підстави для визнання його недійсним з власної ініціативи.

Відтак, місцевий господарський суд, виносячи додаткове рішення діяв з порушенням вимог ст.ст. 83,88 ГПК України. Ним, за відсутності позовної вимоги про визнання нікчемного правочину (іпотечний договір від 14.08.2009 року № PL 07-464/29-1) недійним розглянуто таку вимогу та винесено додаткове рішення.

Колегія суддів констатує, що апеляційним судом обґрунтовано скасовано додаткове рішення від 31.07.2014 та відмовлено у задоволенні відповідної заяви.

За таких обставин, колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника про те, що апеляційним судом неправильно застосовано ст.ст. 83,88 ГПК України. Колегія суддів констатує, що апеляційним судом повно та всебічно досліджено обставини справи. При з'ясуванні обставин справи судом дотримано вимог процесуального права. Правильно застосовано норми процесуального права. Висновки суду є вмотивованими та ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Рент Центр" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін судді:Є.Чернов В. Цвігун