Ухвала

від 03.02.2015 по справі 827/638/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Київ К/800/50966/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі№ 827/638/13-а за позовомПідприємства «ВІДА» ЗВОГ «СПП» доДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі провизнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.07.2013 року у справі № 827/638/13-а позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби № 0004290154 від 24.12.2012 року.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.07.2013 року у справі № 827/638/13-а скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у місті Севастополі від 24.12.2012 року № 0004290154 в частині 10 220,57 грн. в тому числі за основним платежем 8 176,45 грн. та штрафними санкціями 2 044,12 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 640, 654 Цивільного кодексу України, п. п. 288.1, 288.2, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 16, 18 Закону України «Про оренду землі», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової невиїзної перевірки Підприємства «ВІДА» ЗВОГ «СПП» з питань повноти та своєчасності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-вересень 2012 року складений акт перевірки №1575/10/15-417/32097106 від 07.12.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 288.4 ст. 288, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки 24.12.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004290154 про визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 197 529,79 грн., з яких основний платіж-158 023,83 грн., штрафні санкції - 39 505,96 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за землю державної та комунальної власності за січень-вересень 2012 року в сумі 158 023, 83грн. та застосування штрафних санкції в сумі 39 505,96 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки позивачем не доведено неправомірність визначення відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю в сумі 187 309,22 грн. в в тому числі: основний платіж - 149 847,38 грн. та штрафні санкції - 37 461,84 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі договору оренди від 28.03.2008 року № 039 на земельну ділянку площею 0,5662 га, яка знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Столетовський проспект, 4 та договору оренди від 28.03.2008 року № 041 на земельну ділянку площею 0,1190 га, яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. А. Кесаєва, 11-Б.

Відповідно до пп. п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно із договором оренди № 039 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається не довше ніж з 28.03.2010 року по 28.03.2012 року, а відповідно до п. 4.2 договору оренди № 041 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається не довше ніж з 31.03.2010 року по 31.03.2012 року.

Пунктом 4.7 зазначених договорів оренди передбачено, що у випадку порушення термінів забудови необхідно застосовувати поправочний коефіцієнт 2,5.

Згідно з умовами договорів № 039 та № 041 позивач при розрахунку орендної плати повинен застосовувати з 28.03.2012 року та з 31.03.2012 року відповідно нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на наступний період з поправочним коефіцієнтом 2,5.

Колегія суддів вважає правомірним визначення підприємству зобов'язань в сумі 84 064,58 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 21 016,14 грн. з орендної плати за договором оренди № 039 на земельну ділянку площею 0,5662 га, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що додаткові угоди не укладалися та умови договору жодним чином не змінювалися, а тому підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, яким визначено умови застосування коефіцієнту 2,5 при розрахунку орендної плати за договором № 039. Позивачем не надано документального підтвердження протиправності застосування коефіцієнту 2,5 при розрахунку орендної плати за договором № 039.

Стверджуючи про правомірність визначення грошового зобов'язання в сумі 73 959,25 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 18 489,82 грн. з орендної плати за договором оренди № 041 на земельну ділянку площею 0,1190 га за січень-вересень 2012 року, відповідачем не враховано додаткова угода від 26.09.2012 року до договору № 041, яка укладена на підставі рішення Севастопольської міської ради від 22.05.2012 року № 3223, згідно з яким позивачу продовжено строк будівництва бульвару з об'єктами торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,1190 га на 22,5 місяці з моменту прийняття рішення зі сплатою орендної плати без застосування коефіцієнту 2,5 до ставки орендної плати та зобов'язано позивача внести зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди.

Крім того, згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов'язання (донарахованої орендної плату) позивача складає 158 023,83 грн., штрафних санкцій - 39 505,96 грн., проте в наданому представником відповідача в судове засіданні першої інстанції розрахунку сума грошового зобов'язання (донарахованої орендної плату) позивача складає 149 847,38 грн., штрафних санкцій - 37 461,00 грн.

Отже, правомірним є визначення позивачу суми грошового зобов'язання з орендної плати за період з січня по вересень 2012року за договором оренди № 041 в сумі 82 228,50 грн., в тому числі: основний платіж - 65 782,80 грн., штрафні санкції - 16 445,70 грн., що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в частині визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 10 220,57 грн., в тому числі: основний платіж - 8 176,45 грн., штрафні санкції - 2 044,12 грн.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 10 220,57 грн., в тому числі: основний платіж - 8 176,45 грн., штрафні санкції - 2 044,12 грн., колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову в цій частині.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2013 року у справі № 827/638/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак