Рішення

від 12.02.2015 по справі 910/28113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015Справа № 910/28113/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс"

про стягнення 91 800,00 грн.

за участю представників:

від позивача:Підворчан О.Д.- представник за довіреністю б/н від 19.01.205 р. від відповідача:Пригородова І.М.- представник за довіреністю № ВС-009/2015 від 15.01.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс" про стягнення 91 800,00 грн

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору постачання обладнання № ДП-001/2014 від 03.02.2014 р. в частині своєчасної поставки оплаченого обладнання, визначеного сторонами.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати непоставленого обладнання у розмірі 91 800,00 грн., яка складається з основної заборгованості у сумі 90 000,00 грн. та 1 800, 00 грн. - пені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що вимоги договору № ДП-001/2014 від 03.02.2014 р. щодо поставки обладнання ним були виконані належним чином, однак позивач відмовився від прийняття поставленого обладнання, тому підстав для повернення попередної оплати та нарахування штрафних санкцій немає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 03.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" (покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс" (постачальник) був укладений договір постачання обладнання № ДП-001/2014 (далі-договір).

Згідно з п 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за групами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка укладається одночасно з укладенням цього договору і після укладення сторонами є невід'ємним додатком до цього договору. Кількість товару, яка підлягає поставці за цим договором, встановлюється в одиницях вимірювання та/або у грошовому виразі. Загальна кількість товару вказується у специфікації (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору поставка товарів здійснюється на умовах, що оговорені в специфікації. Сторони вправі на протязі дії цього договору змінювати базис поставки конкретної партії товару, що постачається постачальником за цим договором. В залежності від місця та умов поставки - склад постачальника, або інше місце, визначене сторонами.

Згідно зі специфікацією № 2 до договору поставки постачальник повинен поставити покупцю - складові системи управління збудження генератора, загальною вартістю - 90 000,00 грн., умови постачання - Інкотермс 2000, м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати.

Згідно з п. 4.1 договору якість товару, що поставляється за цим договором, повинна відповідати стандартам/технічним умовам та підтверджуватись сертифікатом якості (протоколом приймально-здавальних випробувань). Упаковка та маркування товару повинні відповідати стандартам, прийнятим для упаковки товару такого типу.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки, здійснив передоплату відповідачу у розмірі 90 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 06.02.2014 р. та поясненнями представників сторін.

При цьому, листами від 05.08.2014 р. та від 12.09.2014 р. позивач запропонував відповідачу здійснити передачу обладнання 11.08.2014 р. та 23.09.2014 р. відповідно, за адресою: Полтавська область, м. Пирятин, вул. Цибаня, 143 (ремонтна база ТОВ «Газнафтасервіс»), тобто запропонував змінити місце поставки обладнання, визначене специфікацією.

У відповідь на вказаний лист, 19.09.2014 р. ТОВ "Нафтогазтехносервіс" листом № 116/2014 запропонувало здійснити доставку складових системи управління збудження генератора у кількості 1 шт. на вказану позивачем адресу службою кур'єрської доставки вантажів «Нова пошта», за умови оплати послуг доставки та повернення документів позивачем. Однак, від поставки обладнання кур'єрською поштою позивач відмовився (лист № 58/10-14К від 01.10.2014 р.).

Вже 16.10.2014 р. та 27.10.2014 р. відповідач запропонував ТОВ «Газнафтасервіс» направити свого представника на склад ТОВ "Нафтогазтехносервіс", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Музична, 52А, для отримання обладнання за договором поставки.

13.11.2014 р. листом № 06-11/14К позивач погодився прийняти обладнання та попередив відповідача про направлення свого представника для отримання обладнання 20.11.2014 р. о 14:00 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Музична, 52А.

20.11.2014 року в ході прийняття та перевірки представником ТОВ «Газнафтасервіс» обладнання за якістю, кількістю, комплектацією, було виявлено, що поставлене обладнання не відповідає умовам договору № ДП-001/2014 від 03.02.2014 р, за кількістю та комплектацією, та представляє з себе лише одну з частин системи управління збудження генератора, а саме - контролер Х20СР0291, а не всі складові системи управління збудження генератора, як це передбачено договором поставки.

Вказані обставини були зафіксовані в акті про відмову від прийняття товару покупцем, що був складений представником останнього відповідно до п. 4.2 договору в присутності представника ТОВ "Нафтогазтехносервіс", від підписання якого той відмовився.

У зв'язку з відмовою у прийнятті вказаного обладнання, 26.11.2014 р. ТОВ «Газнафтасервіс» звернулося до відповідача з вимогою № 13-11/14К повернути попередню оплату за обладнання, передбачену договором поставки у сумі 90 000,00 грн.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем ТОВ «Газнафтасервіс» всього обладнання (складових систем управління збудження генератора), передбаченого умовами договору поставки № ДП-001/2014 від 03.02.2014 р., позовні вимоги про стягнення попередньої оплати у сумі 90 000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що специфікацією № 2 до договору була передбачена поставка складових системи управління збудження генератора лише у кількості однієї штуки, суд не приймає, оскільки у матеріалах справи міститься опис генератора, який наданий виробником даного обладнання - ПрАТ «Плутон», відповідно до якого система збудження генератора складається з декількох функціональних систем: силової схеми; автоматичних регулювальників; системи захисту та системи управління, а не у вигляді контролеру у кількості однієї штуки за вартістю, що не відповідає сумі здійсненої предоплати.

Листом № 049-46 від 11.02.2015, що міститься в матеріалах справи, ПрАТ «Плутон» (виробник обладнання) повідомив, що контролер Х20СР0291, який був переданий відповідачем на виконання своїх зобов'язань за договором поставки, може бути використаний лише як основна складова чатина системи управління збудження генератора разом з відповідним програмним забезпеченням.

З огляду на викладене суд встановив, що предметом договору поставки № ДП-001/2014 від 03.02.2014 р. є складові системи управління збудження генератора, які включають в себе: силову схему; автоматичні регулювальники; систему захисту та системи управління, а не один предмет - контролер Х20СР0291, як вважає відповідач.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення позивачем зі свого боку умов договору в частині місця поставки (Інкотермс 2000, на умовах FCA), оскільки згідно з п. 3.3 договору сторони передбачили можливість обумовити інше місце поставки.

Відповідно до п. 3.3 договору якщо сторонами не обумовлено інше місце поставки, товар приймається за кількістю та якістю представником покупця, на складі постачальника на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент товару. При отриманні товару покупець, в присутності представника постачальника, перевіряє кількість товару, збереження упаковки, наявність зовнішніх дефектів та правильність оформлення товарних документів. У випадку виявлення будь-яких недоліків покупець складає акт у порядку, обумовленому в пункті 4.2 цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору якщо уповноваженим представником покупця виявлено невідповідність якості, кількості, повноти, маркування, упаковки Товару вимогам, передбаченим стандартами, технічними умовами, цим договором або даними, зазначеними на маркуванні упаковки, а також у відповідних документах, що засвідчують кількість та якість товарів, покупець має право припинити прийняття товару і скласти акт, у якому має бути зазначена кількість перевірених товарів з зазначенням заводських номерів товару, переліком дефектів та/або переліком відсутніх комплектуючих. Участь представника постачальника у складанні акту є обов'язковою. Недоліки щодо поставки товару, встановлені сторонами в акті, повинні бути усунуті постачальником в порядку, передбаченому цим договором. У разі, якщо сторонами під час прийому-передачі товару не складено відповідного акту про виявлені недоліки, сторони вважають, що покупцеві передано товар належної якості та комплектності, а претензії до постачальника, пов'язані з дефектами упаковки, зовнішніми дефектами якості та комплектності товару постачальником не приймаються і вважаються сторонами безпідставними.

З огляду на викладене суд вважає обгрунтованими вимоги ТОВ «Газнафтасервіс» про стягнення попередньої оплати у сумі 90 000,00 грн.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 1 800, 00 грн. за період з 20.11.2014 р. по 10.12.2014 р. за прострочення виконання договірних зобов'язань..

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, учасники договірних відносин у п. 8.2 договору передбачили, що постачальник у випадку прострочення поставки товару, сплачує покупцю не проценти, вказані вище, а пеню в розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено, за кожен день прострочення.

Разом з тим, суд вважає, що встановлені законом правові наслідки щодо вимог про повернення попередньої оплати у разі порушення строків повернення коштів не передбачають такого виду відповідальності, як стягнення штрафу та неустойки, оскільки вимагаючи повернення коштів попередньої оплати, покупець тим самим задовольнився виконаним, відмовився від поставки та прийняття товару і виконання договору постачальником, що виключає обов'язок останнього нести відповідальність за порушення строків поставки у вигляді штрафу та неустойки за період з часу виникнення у позивача права вимоги повернення попередньої оплати до заявлення про це вимог.

Вказану позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року справа № 908/2603/13.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 1 800, 00 грн. за період з 20.11.2014 р. по 10.12.2014 р. задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору за подання даної позовної заяви та поданої до неї заяви про забезпечення позову, суд враховує положення ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс" про стягнення 91 800,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 74-Г, офіс 2, ідентифікаційний код 35596256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" (01133, м. Київ, провул. Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 33597677) попередню оплату у сумі 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 74-Г, офіс 2, ідентифікаційний код 35596256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" (01133, м. Київ, провул. Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 33597677) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтехносервіс" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 74-Г, офіс 2, ідентифікаційний код 35596256) до Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за заяву про забезпечення позову в розмірі 1 791 (одну тисячу сімсот дев'яносто одну) грн. 18 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газнафтасервіс" (01133, м. Київ, провул. Лабораторний, 1, ідентифікаційний код 33597677) до Державного бюджету витрати по сплаті судового збору за заяву про забезпечення позову в розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 82 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 12 лютого 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 17 лютого 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна