cpg1251 номер провадження справи 17/146/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2015 Справа № 908/5757/14
за позовною заявою: дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11», 02093 м. Київ вул. Бориспільська 24
до відповідача: приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», 69500, м. Запоріжжя вул. Східна буд. 3
про стягнення 70 947,09 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Андрюх В.В., довіреність від 16.01.15 №П-05/26
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
15.12.14 до господарського суду Запорізької області звернулось дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» (далі ДП ПАТ «Київхліб) до відповідача приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» (ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна») про стягнення 70 947,09 грн.
15.12.14 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 15.12.14 судом порушено провадження у справі № 908/5757/14, якій присвоєно № провадження 17/146/14. Судове засідання призначено на 15.01.15, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.
15.01.15 позивачем надано заяву про уточнення певних положень тексту позовної заяви в якій позивач зазначив, що сума позовної заяви є незмінною та складає 70 947,09 грн. Вказану заяву судом прийнято до уваги.
Ухвалою суду від 15.01.15 судом задоволено заяву позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів та у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 09.02.15.
За заявою уповноваженого представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 09.02.15, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про час виготовлення повного рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві від 01.12.14 №1000-02/252, заяві від 14.01.15 та поясненнях від 28.01.15, зазначав наступне. Між сторонами у справі укладено договір поставки. На виконання умов договору позивачем відповідачу за 59 товарно-транспортними накладними було поставлено товар на загальну суму 71 398,76 грн. Однак, свої зобов'язання щодо оплати поставлених товарів в строк, визначений у договорі, відповідач не виконав, внаслідок чого, за ним виникла заборгованість в розмірі 70 947,09 грн., яка, на думку позивача, підтверджується Актом взаємо звірки від 20.05.14. На підставі викладеного позивач керуючись ст.ст. 173, 193, 265 ГК України та ст.ст. 3, 11, 16, 182, 317, 321, 331, 344, 392, 397, 530 ЦК України просить суд позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.12.14, тобто станом на час порушення провадження у цій справі, місцезнаходженням відповідача - приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл груп Україна» є: 69500, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Східна буд. 3, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.
Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.08.13 Дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Хлібокомбінат №11» (Постачальник) підписало з приватним акціонерним товариством «Ікс 5 Рітейл груп Україна» (Покупець) договір поставки №2294.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується протягом строку дії цього Договору здійснювати поставки Товару, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений Товар відповідно до умов цього Договору.
Товаром по цьому Договору є Товар, вказаний в Специфікації, яка підписується сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Форма Специфікації наведена в Додатку №1 до цього Договору. Заповнена форма Специфікації надається Постачальником після підписання Договору і погодження сторонами переліку Товарів, що поставляються, та цін на них (п. 1.2.). Товар, вказаний в Специфікації, поставляється Постачальником окремим партіями, в асортименті, по цінах, в кількості та строки, у відповідності із замовленнями покупця і цим Договором (п. 1.3 договору). Усі замовлення Покупця є обов'язковими для виконання Постачальником (п. 1.4.).
Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору, постачання Товару здійснюється транспортом Постачальника на об'єкти (…), зазначені у відповідних Замовленнях Покупця на поставку товару. Постачання Товарів здійснюється Постачальником у строки, визначені в замовленні.
Відповідно до п. 3.16 договору, приймання поставленого товару здійснюється Покупцем за обліковими документами (товаротранспортні накладні, прибуткові (товарні) накладні, податкові накладні, пакувальні ярлики (листи) і т.п.). Відсутність товаросупровідних та інших документів. Зазначених у цьому договорі, є підставою для відмови у прийманні товару.
Документом, який підтверджує, що покупець прийняв товар (п. 3.18 договору), є товарно-транспортна накладна (прибуткова накладна, інший обліковий документ), підписана уповноваженим представником Покупця та скріплена печаткою (штампом) Покупця. Датою поставки вважається дата підписання покупцем товарно-транспортної накладної (прибуткової накладної, іншого аналогічного облікового документа).
Також, договором (п. 5.4. договору) визначено, що Покупець зобов'язаний оплатити переданий Постачальником і прийнятий Покупцем Товар в строки, передбачені Загальними умовами поставки, але, у будь-якому випадку, не раніше моменту надання Постачальником усіх необхідних документів, що засвідчують момент передачі товару, підтверджують його якість та відповідність установленим стандартам, у т.ч. податкових накладних та розрахунків коригування.
Постачальником на виконання умов договору в період часу з 20 квітня 2014 р. по 10 травня 2014 р. поставив покупцю товар на загальну суму 71 398,46 грн., що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, а саме: частково №67058 від 20.04.14 на суму 1384,92 грн.; №67330 від 21.04.14 на суму 523,08 грн.; №67630 від 21.04.14 на суму 350,1 грн.; №67389 від 21.04.14 на суму 1507,92 грн.; №67727 від 21.04.14 на суму 318,96 грн.; №68248 від 22.04.14 на суму 447,12 грн.; №68048 від 22.04.14 на суму 926,22 грн.; №67831 від 22.04.14 на суму 1612,92 грн.; №68224 від 22.04.14на суму 1764 грн.; №68853 від 23.04.14 на суму 1226,88 грн.; №68952 від 23.04.14 на суму 447,12 грн.; №68543 від 23.04.14 на суму 697,62 грн.; №68402 від 23.04.14 на суму 1683,54 грн.; №69083 від 24.04.14 на суму 1774,56 грн.; №69118 від 24.04.14 на суму 533,52 грн.; №69504 від 24.04.14 на суму 1226,88 грн.; №69469 від 24.04.14 на суму 433,62 грн.; №70132 від 25.04.14 на суму 1158,84 грн.; №69731 від 25.04.14 на суму 1791 грн.; №70129 від 25.04.14 на суму 433,62 грн.; №69797 від 25.04.14 на суму 527,94 грн.; №70454 від 26.04.14 на суму 1721,70 грн.; №70743 від 26.04.14 на суму 376,02 грн.; №70798 від 26.04.14 на суму 1087,74 грн.; №70450 від 26.04.14 на суму 689,64 грн.; №71326 від 27.04.14 на суму 376,02 грн.; №71028 від 27.04.14 на суму 696,72 грн.; №71074 від 27.04.14 на суму 1740,18 грн.; №71368 від 27.04.14 на суму 1087,74 грн.; №71828 від 28.04.14 на суму 762,78 грн.; №71900 від 28.04.14 на суму 472,32 грн.; №71902 від 28.04.14 на суму 1087,74 грн.; №71507 від 28.04.14 на суму 1754 грн.; №72475 від 29.04.14 на суму 383,22 грн.; №72117 від 29.04.14 на суму 1876,80 грн.; №72503 від 29.04.14 на суму 1441,62 грн.; №72158 від 29.04.14 на суму 452,58 грн.; №73139 від 30.04.14 на суму 1366,02 грн.; №72715 від 30.04.14 на суму 1875,96 грн.; №72797 від 30.04.14 на суму 642,36 грн.; №73781 від 01.05.14 на суму 1764 грн.; №73374 від 01.05.14 на суму 1811,40 грн.; №74019 від 02.05.14 на суму 1811,40 грн.; №74288 від 02.05.14 на суму 1169,28 грн.; №74846 від 03.05.14 на суму 1169,28 грн.; №74597 від 03.05.14 на суму 1797,48 грн.; №75440 від 04.05.14 на суму 1764 грн.; №75006 від 04.05.14 на суму 1862,04 грн.; №75574 від 05.05.14 на суму 1797,48 грн.; №75976 від 05.05.14 на суму 1764 грн.; №76607 від 06.05.14 на суму 1695,96 грн.; №76222 від 06.05.14 на суму 1829,88 грн.; №76844 від 07.05.14 на суму 1733,28 грн.; №77290 від 07.05.14 на суму 1297,98 грн.; №77844 від 08.05.14 на суму 1297,98 грн.; №77519 від 08.05.14 на суму 1700,88 грн.; №78492 від 09.05.14 на суму 1229,94 грн.; №78118 від 09.05.14 на суму 1550,70 грн.; №78673 від 10.05.14 на суму 1689,96 грн.
20.05.14 між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки взаєморозрахунків із зауваженням відносно суми заборгованості, відповідачем зазначено про наявність сальдо в розмірі 70 947,09 грн.
07.11.14 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №П-05/237 на суму 71 398,46 грн. Відповідь на претензію не надходила.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
З наданих позивачем до матеріалів цієї справи товарно-транспортних накладних вбачається, що на всіх накладних у графі - «Штамп одержувача та Прод. прийняв» міститься підпис не конкретизованої особи, тобто особи без зазначення прізвища ім'я та по-батькові (чи ініціалів) такої особи та прямокутна печатка з реквізитами підприємства відповідача.
У відповідності до п. 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 99 від 16.05.96 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за № 293/1318 (яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) , товари відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.
Відповідно до п. 13 цієї ж Інструкції, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт здачі-приймання або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.
Аналіз наведених вище положень Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей надає суду підстави для висновку, що довіреність на отримання цінностей є документом, що підтверджує право довіреної особи отримати товарно-матеріальні цінності від імені суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою для відпуску товарно-матеріальних цінностей одержувачу. По суті, довіреність є гарантією доставки цінностей за призначенням.
Судом в ході розгляду цієї справи прийнято до уваги той факт, що за товаротранспортними накладними від 20.04.14 № 67058, від 21.04.14 за №№ 67389, 67727, від 22.04.14 за №№ 67831, 68224, від 23.04.14 за № №68853, 68402, від 24.04.14 за №№ 69083, 69504, від 25.04.14 за № № 70132, 69731, від 26.04.14 за №№ 70454, 70798, від 27.04.14 за № № 71074, 71368, від 28.04.14 за №№ 71902, 71507, від 29.04.14 за №№ 72117, 72503, від 30.04.14 за №№ 73139, 72715, від 01.05.14 за №№ 73781, 73374, від 02.05.14 за №№ 74019, 74288, від 03.05.14 за №№ 74846, 74597, від 04.05.14 за №№ 75440, 75006, від 05.05.14 за №№ 75574, 75976, від 06.05.14 за №№ 76607, 762221, від 07.05.14 за №№ 76844, 77290, від 08.05.14 за №№ 77844, 77519, від 09.05.14 за №№ 78118, 78492, від 10.05.14 за № 78673 перевізником було ТОВ «КУЛЯ ТРАНС».
А за товаротранспортними накладними від 27.04.14 № 71326 перевізником було ТОВ «АНТТРЕВЕЛ».
Тобто, вбачається, що товарно-матеріальні цінності від позивача у цій справі до відповідача поставлялись не тільки автомобільним транспортом позивача у цій справі, а й іншими перевізниками, у т.ч. такими суб'єктами господарювання як ТОВ «КУЛЯ ТРАНС» та ТОВ «АНТТРЕВЕЛ», які не є сторонами у справі № 908/5757/14.
Ухвалою суду від 15.12.14 та 15.01.15 суд витребував від позивача замовлення покупця (п. 1.3, 1.4 договору), довіреності осіб чий підпис стоїть на товаротранспортних накладних на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей та письмові обґрунтування із зазначенням прізвища ім`я та по-батькові особи, яка отримала товар зі сторони покупця за кожною накладною, із посиланням на довіреність, якою таку особу уповноважено на отримання товару.
Частиною 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) унормовано, що сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.
Позивач довіреності на отримання товару не надав, замість цього зазначив про наявність на товарно-транспортних накладних штампів відповідача із підписом матеріально відповідальної особи. Але конкретизувати кожну таку позивач суду не зміг.
Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається на виникнення між сторонами у справі договірних відносин шляхом підписання договору поставки від 01.08.2013р. №2294 та здійснення поставки товару покупцю виключно на підставі вказаного договору.
Однак, як свідчать матеріали цієї справи, у підписаному між сторонами Акті звірки взаємних розрахунків від 28.05.14 та товарно-транспортних накладних, на які позивач посилається, як на доказ поставки товару відповідачу, відсутні посилання на договір поставки №2294 від 02.08.13, заборгованість за яким і просить позивач стягнути з відповідача у цій справі.
З огляду на викладене, через недоведеність, суд позбавлений можливості вважати, що поставка товару, яка відбулась на підставі вище зазначених товарно-транспортних накладних, відбулась саме на виконання та в рамках договору поставки №2294 від 01.08.13.
Крім того, позивачем не надані замовлення відповідача на отримання товару, що також ставить під сумнів отримання товару за вказаним договором поставки.
З підстав зазначених вище суд вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 69, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 16.02.15.
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2015 |
Оприлюднено | 19.02.2015 |
Номер документу | 42764453 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні