Рішення

від 10.02.2015 по справі 910/26357/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/26357/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нові горизонти 2005"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІЛОН УКРАЇНА"

про: стягнення 658392,94 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Козир М.О. - пред.по дов.

від відповідача: Совершенний Р.П. - пред.по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/26357/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нові горизонти 2005" до товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІЛОН УКРАЇНА" про стягнення 658 392,94 грн., з яких 561 122,75 грн - суми основного боргу, 17 803,45 грн - 3 % річних, 79 466,74 грн - пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2014р. порушено провадження у справі №910/26357/14.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №185 від 28.11.2012р.

У судових засіданнях 23.12.2014р., 14.01.15р., 28.01.15р., 03.02.15р. оголошувалися перерви.

10.02.2015р. від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення з відповідача пені.

10.02.15р. представником позивача подано клопотання про накладення арешту на ігрове обладнання, яке мотивоване небажанням відповідача розраховуватись з позивачем за Договором.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не містить посилання на докази, які підтверджують, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві. Одночасно з цим, забезпечення позову на стадії прийняття судового рішення є недоцільним.

За таких підстав, судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 10.02.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нові горизонти 2005" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хеппілон Україна» (покупець) укладено договір № 185 від 28.11.2012р. (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору продавець зобов'язався продати, а покупець оплатити та прийняти у власність ігровий дитячий лабіринт «SOFTPLAY».

Як вбачається з п.2.3. Договору продавець, серед іншого, зобов'язався здійснити монтаж обладнання, налагодження та підготовку його до експлуатації за участю уповноважених спеціалістів замовника на майданчику замовника.

Згідно з п.3.1. Договору загальна сума договору складає 2 239 318,00 грн в т.ч. ПДВ та включає в себе вартість доставки обладнання до місця монтажу, вартість монтажу, вартість налагодження та підготовки до експлуатації на майданчику замовника, а також витрати на проїзд, проживання, харчування спеціалістів продавця під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт

Відповідно до п.3.2. Договору вартість обладнання складає 1 872 568, 00 грн в тому числі ПДВ 20% та оплачується Покупцем в наступному порядку:

- 80% вартості обладнання, що складає 1 498 054,00 грн оплачується покупцем до 10 грудня 2012 року;

- 20% вартості обладнання, що складає 374 514, 00 грн. оплачується покупцем після підписання Акта приймання-передачі робіт.

Згідно з п. 3.4. вартість монтажних робіт складає 366 750, 00 грн, в тому числі ПДВ 20% і оплачується Покупцем в наступному порядку:

- 50% вартості монтажних робіт, що складає 183 375,00 оплачується покупцем до 10 грудня 2012 року;

- залишкові 50% вартості монтажних робіт, що складає 183 375,00 грн. оплачується покупцем після підписання Акту виконаних робіт.

В подальшому сторонами Договору укладалися Додаткові угоди, згідно яких сторонами погоджувалось надання додаткових послуг.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на суму 2 272 447,75 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-000003 віл 16.01.2013р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Також, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті монтажні роботи, обумовлені Договором, на суму 443 504,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.04.2013р.

Таким чином, позивачем поставлено товар та виконано монтажні роботи на загальну суму згідно Договору та додаткових угод 2 715 951,75 грн. Відповідачем обсяги виконаних робіт не заперечуються та виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без зауважень.

Відповідачем у період з грудня 2012 року по травень 2014 року сплачено 2 154 829,00 грн., що не заперечується відповідачем.

Також, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем до звернення позивача з позовом до суду було сплачено 7 000,00 грн., які позивачем не було враховано в оплату виконаних позивачем робіт під час розрахунку заборгованості, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в цій частині суд відмовляє.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі від відповідача в оплату заборгованості у період з грудня 2014 року по січень 2015р. надійшло 174 927,59 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу за обладнання згідно договору №185 від 28.11.2012р., копії яких долучені до матеріалів справи, у зв'язку з чим, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 174 927,59 грн. підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки вказана сума заборгованості сплачена відповідачем після порушення провадження у справі.

Матеріали справи свідчать про те, що від відповідача в оплату заборгованості надійшли грошові кошти в загальному розмірі 2 336 756,59 грн.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем виконані роботи на суму 2 715 951,75 грн., в оплату надійшли грошові кошти в розмірі 2 336 756,59 грн., то заборгованість складає 379 195,16 грн.

Долучені відповідачем до матеріалів справи копії платіжних доручень №1124 від 29.10.2014р. на суму 2 657,31 грн та №1381 від 18.12.2014р. на суму 3 850,00 грн не можуть підтверджувати погашення заборгованості за поставлений позивачем товар та виконані позивачем роботи за Договором, оскільки в призначенні платежу вказаних платіжних доручень не міститься посилання на даний Договір, в призначенні платежу зазначено, що така оплата здійснена за сервісне обслуговування.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару після його прийняття в повному обсязі не виконано.

Крім того, позивач 14.06.2013р. звертався до відповідача з претензією про оплату суми заборгованості, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 379 195,16 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 17 803,45 грн. та пеню в розмірі 79 466,74 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахуванням 3 процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем до суду подано розрахунок інфляційних втрат за період з 26.04.2013р. по 30.01.2015р. в розмірі 97 902,60 грн, розрахунок процентів за користування грошовими коштами в розмірі 124 305,47 грн, розрахованих позивачем виходячи з 0,05 % від суми прострочення за період з 26.04.2013р. по 30.01.2015р. та розрахунок пені, згідно з яким розмір пені склав нулю.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Стягнення інфляційних втрат та процентів за користування грошовими коштами є матеріально-правовими вимогами, які становлять предмет позову.

Однак, позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат, а також процентів за користування грошовими коштами, розрахованих позивачем виходячи з розміру 0,05 % від суми прострочення, з посиланням на норми законодавства чи пункти договору, якими передбачено право позивача на стягнення з відповідача вказаного розміру процентів. Також, позивачем не заявлялася вимога про зменшення розміру пені чи збільшення розміру 3 % річних. За таких підстав, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Судом перевірено розрахунок позивача 3 % річних за загальний період з 06.10.2013р. по 05.10.2014р., у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 17 803,45 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 79 466,74 грн за загальний період з 06.10.2013р. по 05.10.2014р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

10.02.2014р. представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Судом перевірено розрахунок позивача, та встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені без врахування ч.6 ст.232 ГК України, а також пропущено строк спеціальної позовної давності за вимогами про стягнення з відповідача пені, про застосування якого відповідачем заявлено клопотання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 79 466,74 грн за загальний період з 06.10.2013р. по 05.10.2014р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір у справі виник внаслідок неправильний дій відповідача, судові витрати в частині задоволених позовних вимог та вимог, провадження по яким припинено, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІЛОН УКРАЇНА" (03191, м.Київ, вул.Лятошинського композитора, буд.14-А, код ЄДРПОУ 38217009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нові горизонти 2005" (04655, м.Київ, вул.Корабельна, 8, код ЄДРПОУ 37195681) 379 195 (триста сімдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн 16 коп - суми основного боргу, 17 803 (сімнадцять тисяч вісімсот три) грн 45 коп - 3 % річних та 11 438 (одинадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 52 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження по справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕППІЛОН УКРАЇНА" 174 927 (сто сімдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн 59 коп - припинити.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 16.02.2015.

Суддя Л.М. Шкурдова