Рішення
від 09.02.2015 по справі 910/26073/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015Справа №910/26073/14 За позовом приватного підприємства «Баштанське Квінт - ССД»

до публічного акціонерного товариства «Златобанк»

про стягнення збитків у розмірі 140552,18 грн.

Суддя Демидов В.О.

Секретар с/з Рибіна В.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - Красовська А.А., довіреність від 10.10.2014 № 14

від відповідача - Модлінський Н.О., довіреність від 19.02.2013

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 85740,00 грн. збитків у вигляді вартості недоотриманого дизельного палива, що, за доводами позивача, мало місце внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами у справі договором банківського рахунку від 07.08.2012 № 3730-ЮР, а також 53747,38 грн. здійсненої позивачем переплати за 34234 л дизельного палива через підвищення цін на нафтопродукти, 1064,80 грн. пені за несвоєчасне перерахування відповідачем грошових коштів позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем як банківською установою у встановлений договором строк не були виконані (проведені) виставлені позивачем платіжне доручення від 21.02.2014 № 438 на суму 295000,00 грн. та від 24.02.2014 № 439 на суму 89900,00 грн. Грошові кошти за вказаними платіжними дорученнями були перераховані відповідному отримувачу - постачальнику дизельного палива, лише 26.02.2014, що спричинило купівлю вказаного палива у постачальника за більш високими цінами, ніж існували станом на дати оформлення платіжних доручень в установі відповідача. Вартість недоотриманого дизельного палива у розмірі 85740,00 грн. (5716 л) позивач просить стягнути з відповідача як збитки.

Крім того, позивач зазначив, що ним здійснено переплату за 34234 л дизельного палива через підвищення цін на нафтопродукти, а тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідача у справі.

За несвоєчасне виконання банківської операції відповідно до умов пункту 6.2 укладеного сторонами у справі договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за платіжним дорученням від 21.02.2014 № 437 - за два дні прострочення, за платіжним дорученням від 24.02.2014 № 439 - за три дні прострочення, у загальному розмірі 1064,80 грн.

Письмовим відзивом від 18.12.2014 на позовну заяву відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість. За доводами відповідача оплачений вказаними платіжними дорученнями рахунок постачальника дизельного палива був дійсний до 20.02.2014; позивачем не надано належних та допустимих доказів вини відповідача у несвоєчасному перерахуванні грошових коштів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до умов пункту 1.1 укладеного між публічним акціонерним товариством «Златобанк» (Банк) та приватним підприємством «Баштанське Квінт ССД» (Клієнт) договору банківського рахунку № 3730-ЮР (далі за текстом - договір) відповідач відкрив позивачеві поточний рахунок у національній валюті та повинен отримувати від позивача плату за обслуговування згідно із тарифами на операції та послуги Банку.

Відповідно до пунктів 1.2 договору відповідач зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий позивачеві, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операції за рахунком.

Пунктами 2.1 - 2.3 договору встановлено, що:

- розрахункові документи приймаються до виконання Банком протягом десяти календарних днів з дня їх виписки, при цьому день заповнення розрахункового документу не враховується;

- платежі з рахунку Клієнта проводяться за його дорученням на підставі розрахункових документів в межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. У разі виникнення у Клієнта потреби в термінових платежах Банк, у разі технічної можливості, може здійснювати платежі з рахунку Клієнта з урахуванням поточних надходжень за умови погодження виконання цих платежів Банком;

- операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, здійснюються Банком в день надходження документів . Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, Банк виконує не пізніше наступного робочого дня.

Аналогічні положення містяться у пункті 2.8 укладеного сторонами у справі договору від 26.07.2013 про внесення змін до договору банківського рахунку № 3730-ЮР від 07.08.2012.

Відповідно до пункту 6.1 договору за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного документа) списання з вини Банку коштів з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Клієнта, Банк сплачує Клієнту пеню у розмірі 0,1% від відповідної суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Аналогічні положення містяться у пункті 6.2 укладеного сторонами у справі договору від 26.07.2013 про внесення змін до договору банківського рахунку № 3730-ЮР від 07.08.2012.

Відповідно до укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА» як Постачальником та приватним підприємством «Баштанське КВІНТ - ССД» як Покупцем договору від 13.02.2014 № 204 поставки нафтопродуктів (далі за текстом - договір поставки) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах договору.

Як встановлено пунктом 2.2 договору поставки, вартість окремих партій Товару встановлюється Постачальником в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з цін, що будуть сформовані у Постачальника на момент отримання заявки від Покупця та фіксується у видатковій накладній при передачі товару Покупцю у відповідності з розділом 3 договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору поставки у випадку виникнення у Покупця необхідності в отриманні партії товару він попередньо направляє Постачальнику заявку з вказівкою кількості, якості і асортименту товару. Заявка направляється в будь-який спосіб, зручний для Покупця (поштовим повідомленням, факсом, електронною поштою).

У пунктах 4.1 - 4.2 договору поставки його сторони встановили, що оплата Товару здійснюється в валюті України - гривні, шляхом перерахування Покупцем коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку Продавця, наданого у відповідності з поданою заявкою; за загальним правилом поставка Товару здійснюється за умови попередньої оплати, Покупець оплачує кожну партію замовленого Товару згідно заявки на поставку Товару у розмірі 100% вартості такої партії Товару на підставі рахунку, виписаного Постачальником у відповідності із заявленими Покупцем кількістю та асортиментом Товару; Рахунок залишається чинним протягом двох банківських днів з дати виписки; поставка Товару здійснюється тільки після надходження всієї суми передплати на рахунок Продавця.

При цьому пунктом 4.3 договору сторони домовилися про те, що за окремою домовленістю між сторонами (усною чи письмовою) Постачальник має право поставити Товар без здійснення Покупцем попередньої оплати, а Покупець в цьому випадку зобов'язаний здійснити оплату такого товару протягом двох календарних днів від дати поставки Товару .

Прийняттям Товару Покупець погоджується із його вартістю, відображеною у видатковій накладній, та строком оплати, передбаченим пунктом 4.3 договору поставки.

У пунктах 4.1 - 4.2 договору поставки його сторони встановили, що рахунок залишається чинним протягом двох банківських днів з дати виписки.

Відповідно до виставленого ТОВ «Кворум Нафта» на адресу позивача рахунку від 20.02.2014 № 580, дійсного до оплати до 20.02.2014 (як зазначено у самому рахунку) позивач на адресу відповідача в рахунок оплати дизпалива у кількості 50000 л за ціною 9480 грн. за один літр повинен був перерахувати ТОВ «Кворум Нафта» 474000,00 грн. з ПДВ.

21.02.2014 на виконання умов договору поставки позивачем до установи відповідача було виставлене платіжне доручення № 438 на суму 295000,00 грн. На вказаному платіжному дорученні відповідачем як установою банку біля напису «проведено банком» поставлено штамп банку, дату - 21.02.2014, та підпис особи, що поставила штамп.

24.02.2014 позивачем відповідачеві для перерахування грошових коштів виставлене платіжне доручення № 439 на суму 89900,00 грн. На вказаному платіжному дорученні відповідачем біля напису «проведено банком» також поставлено штамп банку, дату - 24.02.2014, та підпис особи, що поставила штамп.

Отримувачем грошових коштів за вказаними платіжними дорученнями є ТОВ «Кворум Нафта», банком отримувача є ТОВ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, код 380805.

Відповідно до наявних у матеріалах справи роздруківок системи «Банк-Клієнт» (а саме у розділі «Платежі» у підрозділі «Видалені») зазначено, що платіжні доручення № 438 та № 439 відображені кілька разів у стовпчику «Дата» - 22.02.2014, 24.02.2014, 25.02.2014 , тобто платежі за платіжними дорученнями 22.02.2014 та 24.02.2014 були відхилені відповідачем з невідомих причин .

Підстав кількох відхилень операцій з вказаними вище платіжними дорученнями відповідач під час судового розгляду справи не навів, як і не спростував належними та допустимими доказами відомості, викладені у роздруківці системи «Банк-Клієнт».

З метою встановлення дати надходження грошових коштів за вказаними вище платіжними дорученнями з установи відповідача до установи банку отримувача грошових коштів - АТ «Райффайзен Банк Аваль», судом здійснено запит до вказаної банківської установи отриувача коштів.

Листом від 06.02.2015 № 81-15-5-02/580-БТ АТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомив про неможливість надання інформації щодо дати та часу надходження до установи банку грошових коштів від відповідача за вказаними платіжними дорученнями № 438 від 21.02.2014 та № 439 від 24.02.2014.

За видатковою накладною від 26.02.2014 № 1613 ТОВ «Кворум Нафта» позивачеві поставлено дизпаливо у кількості 10050 л за ціною 9480 грн. за один літр на загальну суму 15879 грн. з ПДВ.

За видатковою накладною від 27.02.2014 № 1654 ТОВ «Кворум Нафта» позивачеві поставлено дизпаливо у кількості 10765 л за ціною 11050 грн. за один літр на загальну суму 1982,545 грн. з ПДВ.

За видатковою накладною від 28.02.2014 № 1715 ТОВ «Кворум Нафта» позивачеві поставлено дизпаливо у кількості 10765 л за ціною 11050 грн. за один літр на загальну суму 19825,54 грн. з ПДВ.

За видатковою накладною від 28.02.2014 № 1725 ТОВ «Кворум Нафта» позивачеві поставлено дизпаливо у кількості 10765 л за ціною 11050 грн. за один літр на загальну суму 19825,54 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2 договору поставки у випадку виникнення у Покупця необхідності в отриманні партії товару він попередньо направляє Постачальнику заявку з вказівкою кількості, якості і асортименту товару. Заявка направляється в будь-який спосіб, зручний для Покупця (поштовим повідомленням, факсом, електронною поштою ).

Посилання на відповідну(-і) заявку (-ки) позивача, на виконання яких здійснені поставки, у накладних відсутні.

Під час судового розгляду справи заявки на поставку дизпалива позивачем надані не були.

Разом з цим позивачем до матеріалів справи надано письмові пояснення від 25.12.2014, якими позивач повідомив про те, що заявки на поставку товару та виписку рахунку здійснюються позивачем у телефонному режимі (аркуш другий вказаних письмових пояснень, абзац четвертий).

Таким чином, суд доходить висновку про те, що заявку на поставку дизпалива за ціною 9480 грн. за один літр позивачем здійснено не у передбачений договором поставки спосіб. За таких обставин за наявними у справі доказами неможливо встановити факт досягнення позивачем та ТОВ «Кворум Нафта» у заявці домовленості щодо кількості, виду (марки) дизельного палива та його ціни .

За доводами позивача внаслідок несвоєчасного виконання установою відповідача виставлених позивачем платіжних доручень від 21.02.2014 № 438 на суму 295000,00 грн. та від 24.02.2014 № 439 на суму 89900,00 грн. ціна на дизпаливо, яке позивачеві за вказаними вище накладними поставлене ТОВ «Кворум Нафта», суттєво збільшилася порівняно із датою оплати дизпалива, чому можна було б запобігти у випадку своєчасного перерахування коштів відповідачем.

Вказані доводи позивачем обґрунтовано, зокрема, листом ТОВ «Кворум Нафта» від 08.04.2014 № 497, яким постачальник дизпалива повідомив, що сума оплати 89100,00 грн. від 21.02.2014 буде відвантажена по ціні 9,48 грн./ л, сума оплати 378726,98 грн. від 26.02.2014 була перерахована та відвантажена по ціні на момент оплати 11,05 грн. /л.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав .

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських правовідносин є скоєне ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки суб'єкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки .

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України до числа підстав виникнення господарських зобов'язань віднесено господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено пунктом 2.2 договору поставки, вартість окремих партій Товару встановлюється Постачальником в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з цін, що будуть сформовані у Постачальника на момент отримання заявки від Покупця та фіксується у видатковій накладній при передачі товару Покупцю у відповідності з розділом 3 договору поставки.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено, що заявки на поставку дизпалива позивачем здійснено не у передбачений договором поставки спосіб і за наявними у справі доказами неможливо встановити факт досягнення позивачем та ТОВ «Кворум Нафта» у заявці домовленості щодо кількості, виду (марки) дизельного палива та його ціни.

З урахуванням викладеного судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про те, що формування ціни за дизельне паливо здійснюється ТОВ «Кворум Нафта» станом на момент надходження грошових коштів у рахунок оплати дизпалива, оскільки такий принцип формування ціни суперечить умовам пункту 2.2 договору поставки.

Листування позивача та ТОВ «Кворум Нафта» з приводу принципів формування ціни на дизельне паливо (лист ТОВ «Кворум Нафта» від 08.04.2014 № 497 на адресу позивача, яким постачальник дизпалива повідомив, що «сума оплати 89100,00 грн. від 21.02.2014 буде відвантажена по ціні 9,48 грн./ л, сума оплати 378726,98 грн. від 26.02.2014 була перерахована та відвантажена по ціні на момент оплати 11,05 грн. /л») не може бути прийнятий судом як доказ вини відповідача у спричиненні збитків з наведених вище підстав.

При цьому судом досліджений зміст пункту 4.3 договору поставки, відповідно до якого за окремою домовленістю між сторонами (усною чи письмовою) Постачальник має право поставити Товар без здійснення Покупцем попередньої оплати , а Покупець в цьому випадку зобов'язаний здійснити оплату такого товару протягом двох календарних днів від дати поставки Товару ; прийняттям Товару Покупець погоджується із його вартістю, відображеною у видатковій накладній, та строком оплати, передбаченим пунктом 4.3 договору поставки.

Таким чином, вказаний пункт договору поставки розповсюджується на випадки усної чи письмової домовленості сторін договору щодо поставки товару без здійснення попередньої оплати. За таких умов позивач погоджується із будь-якою ціною товару, зазначеною ТОВ «Кворум-Нафта» у накладних на поставку.

Як свідчать фактичні обставини справи, домовленості про поставку товару без попередньої оплати у спірний період у позивача з ТОВ «Кворум-Нафта» не було, тому пункт 4.3 договору поставки у даному випадку застосуванню не підлягає.

Як встановлено судом, відповідно до виставленого ТОВ «Кворум Нафта» на адресу позивача рахунку від 20.02.2014 № 580, дійсного до оплати до 20.02.2014 (як зазначено у самому рахунку) позивач на адресу відповідача в рахунок оплати дизпалива у кількості 50000 л за ціною 9480 грн. за один літр повинен був перерахувати ТОВ «Кворум Нафта» 474000,00 грн. з ПДВ.

З урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України вказаний рахунок приймається судом як належний та допустимий доказ досягнення домовленості між позивачем та ТОВ «Кворум - Нафта» щодо обсягу та ціни дизельного палива, що мало бути поставлене постачальником.

Виходячи з умов 2.2 договору поставки, того, що рахунок від 20.02.2014 № 580 сформований ТОВ «Кворум - Нафта» за наслідками досягнення домовленості з позивачем щодо обсягів поставки та ціни товару, суд доходить висновку про безпідставність доводів позивача щодо правомірності самостійної зміни ціни дизпалива постачальником станом на дату надходження на його банківський рахунок грошових коштів позивача.

Таким чином, факт понесення позивачем у справі будь-яких додаткових витрат у процесі виконання договору поставки (зокрема, внаслідок зміни постачальником ціни товару після здійснення заявки, виставлення рахунку та здійснення передплати товару) стосується виключно правовідносин позивача у справі та ТОВ «Кворум-Нафта», а саме їх добросовісності як сторін договору поставки.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем під час судового розгляду справи не наведено чіткого та обґрунтованого розрахунку суми збитків, належними та допустимими доказами не доведено наявність причинного зв'язку між понесенням ним додаткових витрат та порушенням відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 85740,00 грн. збитків у вигляді вартості недоотриманого дизельного палива, а також 53747,38 грн. здійсненої позивачем переплати за 34234 л дизельного палива слід відмовити за необґрунтованістю .

При цьому є доведеним матеріалами справи, її фактичними обставинами факт порушення відповідачем у справі умов пунктів 2.1 - 2.3 укладеного сторонами договору, відповідно до яких операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, здійснюються Банком в день надходження документів; операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, Банк виконує не пізніше наступного робочого дня.

Так, 21.02.2014 позивачем до установи відповідача було виставлене платіжне доручення № 438 на суму 295000,00 грн. На вказаному платіжному дорученні відповідачем як установою банку біля напису «проведено банком» поставлено штамп банку, дату - 21.02.2014, та підпис особи, що поставила штамп.

24.02.2014 позивачем відповідачеві для перерахування грошових коштів виставлене платіжне доручення № 439 на суму 89900,00 грн. На вказаному платіжному дорученні відповідачем біля напису «проведено банком» також поставлено штамп банку, дату - 24.02.2014, та підпис особи, що поставила штамп.

Судом приймається до уваги те, що у розділі «Платежі» у підрозділі «Видалені» наявних у матеріалах справи роздруківок системи «Банк-Клієнт» зазначено, що платіжні доручення № 438 та № 439 відображені кілька разів у стовпчику «Дата» - 22.02.2014, 24.02.2014, 25.02.2014 , тобто платежі за платіжними дорученнями 22.02.2014 та 24.02.2014 були відхилені відповідачем з невідомих причин.

Підстав кількох відхилень операцій з вказаними вище платіжними дорученнями відповідач під час судового розгляду справи не навів, як і не спростував належними та допустимими доказами відомості, викладені у роздруківці системи «Банк-Клієнт».

При цьому судом до уваги не можуть бути прийняті посилання відповідача на зазначені у платіжних дорученнях на штампах банку дати проведення банком платіжних доручень до виконання, оскільки вказані дати не є належним підтвердженням завершення фактичного виконання операції (перерахування грошових коштів електронним шляхом).

Відповідно до пункту 6.1 договору за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного документа ) списання з вини Банку коштів з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Клієнта, Банк сплачує Клієнту пеню, але не більше 10% від суми переказу.

Аналогічні положення містяться у пункті 6.2 укладеного сторонами у справі договору від 26.07.2013 про внесення змін до договору банківського рахунку № 3730-ЮР від 07.08.2012.

Виходячи з умов пункту 6.2 договору, право нарахування пені у розмірі 0,1% від відповідної суми за кожний день прострочення виникає у позивача лише за виконання платіжного доручення пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного документа.

Як свідчать матеріали справи, фактично платіжне доручення від 21.02.2014 № 438 на суму 295000,00 грн. було виконане відповідачем 25.02.2014, в той час як підлягало виконанню до 22.02.2014 включно. Прострочення виконання обов'язку з перерахування коштів становить 3 дні - з 23.02.2014 по 25.02.2014 включно.

Платіжне доручення від 24.02.2014 № 439 на суму 89900,00 грн. було виконане також 25.02.2014. Право нарахування пені за несвоєчасне виконання вказаного платіжного доручення у позивача не виникло, оскільки 25.02.2014 є наступним робочим днем після дати виставлення платіжного доручення № 439.

За таких обставин є обґрунтованим нарахування пені за прострочення виконання обов'язку з перерахування коштів за платіжним дорученням від 21.02.2014 № 438 на суму 295000,00 грн. за період прострочення з 23.02.2014 по 25.02.2014 включно. Сума пені складає 885,00 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

Решта вимог про стягнення пені є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню у частині вимог про стягнення пені у розмірі 885,00 грн. з покладенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк», м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, 17/52, код 35894495, на користь Приватного підприємства «Баштанське Квінт-ССД», Миколаївська область, Баштанській район, с. Мар'янівка, вул.. Гребенюка, 1, код 33530963, пеню у розмірі 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 70 коп.

3. Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог позову відмовити, судові витрати у цій частині покласти на позивача.

В судовому засіданні 09.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 14.02.2015.

Суддя В.О. Демидов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення09.02.2015
Оприлюднено19.02.2015
Номер документу42764882
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/26073/14

Постанова від 22.04.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Ухвала від 09.04.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Ухвала від 10.03.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Ухвала від 10.03.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Рішення від 09.02.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 22.01.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 27.11.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні