Постанова

від 22.04.2015 по справі 910/26073/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 910/26073/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Іванової Л.Б. Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 910/26073/14 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Баштанське Квінт - ССД" доПублічного акціонерного товариства "Златобанк" простягнення збитків у розмірі 140552,18 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року по справі № 910/26073/14 (судді: Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І., Гончаров С.А.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015р. у справі № 910/26073/14 з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю підстав для відновлення встановленого процесуального строку для апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Златобанк", звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі №910/26073/14 та направити справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване відповідачем рішення у справі № 910/26073/14 прийняте 09.02.2015р., підписано 14.02.2015 року.

Апеляційну скаргу подано до Господарського суду міста Києва з пропуском строку на подання апеляційної скарги. Відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до статті 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

За змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

Передбачений статтею 87 ГПК строк надсилання повного рішення обчислюється з дня, наступного після дати складання такого рішення.

За обґрунтованим письмовим клопотанням учасника судового процесу, який був присутній в судовому засіданні, суд з урахуванням конкретних обставин справи може надіслати повне судове рішення відповідному учасникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Підставами для цього може бути, зокрема, знаходження (проживання) заявника не за місцем знаходження господарського суду або інші поважні причини, що перешкоджають отриманню копій судового рішення безпосередньо в суді. (п.3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що представник відповідача Модлінський Н.О. був присутній у судовому засіданні 09.02.2015р., в якому оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідачем не наведено жодних поважних причин, які б об'єктивно перешкоджали йому подати апеляційну скаргу в строк передбачений ст.93 Господарського процесуального кодексу України, тому суд дійшов висновку, що можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер та не знайшов підстав для відновлення пропущеного процесуального строку, тому заяву Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про відновлення строку на подання апеляційної скарги відхилив, а апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 53, 93, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційний господарський суд правильно застосував норми процесуального права.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої ухвали апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі № 910/26073/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.Б. Іванова

Судді: Н.В. Акулова

Т.П. Козир