Ухвала

від 12.02.2015 по справі 809/2395/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року м. Львів Справа № 876/13616/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,

представників відповідача - Липки В.І., Савчука Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городенківської державної районної лікарні ветеринарної медицини на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року по справі № 809/2395/13-а за позовом управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Городенківської державної районної лікарні ветеринарної медицини про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Городенківської державної районної лікарні ветеринарної медицини, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача на його користь суми переплати пенсії ОСОБА_3 в розмірі 39422.07 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року вказаний позов задоволено.

Городенківська державна районна лікарня ветеринарної медицини оскаржила вказану постанову, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на непідтвердження наявними в матеріалах справи доказами факту видачі нею довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3 та факту перерахунку позивачем пенсії на підставі цієї довідки.

Представники відповідача засіданні підтримали вимоги поданої відповідачем апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просили її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивача належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28 квітня 1995 року ОСОБА_3 звернулася до управління соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області із заявою про здійснення їй перерахунку пенсії по віку, до якої додала довідку про заробіток для обчислення пенсії, видану Городенківською державною районною лікарнею ветеринарної медицини, за період роботи з 01 квітня 1993 року по 31 березня 1995 року.

Управлінням соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на підставі вказаних документів проведено перерахунок призначеної ОСОБА_3 пенсії по віку.

10 квітня 2013 року позивачем проведено перевірку достовірності документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 10 квітня 2013 року № 91. Перевіркою встановлено, що між довідкою про заробітну плату та відомостями про нарахування заробітної плати виявлені розбіжності, а саме у 1993 та 1995 роках, а також рекомендовано відповідачу видати нову довідку, у зв'язку з чим останнім було видано нову довідку від 15 квітня 2013 року про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_3

Управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області на підставі вказаної вище довідки здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 та визначено суму переплати пенсії, яка виникла через помилку у довідці, поданій 28 квітня 1995 року. Сума переплати становить 39422.07 грн.

Оскільки кошти у добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, то управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області звернулося до суду з позовом про їх стягнення.

Розглядаючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте з таким висновком суд апеляційної інстанцій погодитись не може.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти за переплату пенсії ОСОБА_3, оскільки у довідці про заробіток для обчислення пенсії, на підставі якої їй було перераховано пенсію, була зазначена заробітна плата в завищеному розмірі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка надавала документи, необхідні для інших органів, що призначають та перераховують пенсії.

При вирішенні даної справи суд першої інстанції не звернув уваги на те, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір підлягав розгляду в порядку господарського судочинства.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленою, зокрема, у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи те, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану постанову необхідно скасувати і закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Городенківської державної районної лікарні ветеринарної медицини задовольнити частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року по справі № 809/2395/13-а - скасувати та закрити провадження в справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області до Городенківської державної районної лікарні ветеринарної медицини про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 14 лютого 2015 року.