308/4337/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.02.2015 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
Головуючої судді - Лемак О.В.
при секретарі - Ревачко І.С.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третіх особи: Управління Держземагенства в Ужгородському районі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геодезичне та земельне бюро» про скасування державної реєстрації та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що 01 липня 2005 року він придбав у ОСОБА_5, який є чоловіком відповідачки, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,04 га за адресою: АДРЕСА_1. Після укладення Договору купівлі-продажу він звернувся до землевпорядної організації та замовив виготовлення документації із землеустрою. В процесі виготовлення даної документації відповідачка відмовилась погоджувати межі та не підписала Акт погодження меж із сусідніми землевласниками та землекористувачами, не пояснюючи причин.
Позивач звернувся до Ужгородської міської ради з заявою про вирішення межового спору між ним та сусідкою ОСОБА_4. Рішенням комісії з вирішення межових спорів Ужгородської міської ради від 15.05.2013 р. № 32, від 14.06.2013 р. межі земельної ділянки, зазначені у виготовленій на його замовлення технічній документації, органом місцевого самоврядування погоджені. Однак, після його звернення до відділу Державного земельного кадастру з заявою про реєстрацію земельної ділянки разом з погодженою всіма службами технічною документацією йому було відмовлено у внесенні відомостей до ДЗК, оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачалось зареєструвати, знаходяться інші ділянки або їх частини, а саме перетин земельної ділянки з ділянками за кадастровими номерами 2110100000:62:001:0268 на 10,8844 % та 2110100000:62:001:0151 на 1,5873 %.
Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:62:001:0151 належить його сусіду ОСОБА_6, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, і накладання їх земельних ділянок є технічною помилкою геодезичних робіт і підлягає виправленню без звернення до суду.
Разом з тим, сусідка ОСОБА_4, яка власником сусідньої земельної ділянки площею 0,0370 га за адресою: АДРЕСА_3, самовільно захопила частину його земельної ділянки, а відомості про її ділянку були внесені до Державного земельного кадастру з порушенням вимог чинного законодавства. Під час здійснення закріпленні меж земельної ділянки, що належить відповідачці, на місцевості межовими знаками позивача не було у встановленому законодавством порядку повідомлено, а підписи від імені ОСОБА_3 в Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання та Акті погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами підроблені, тобто виконані не ним.
У зв'язку з захопленням відповідачкою частини земельної ділянки позивача, останній не в змозі зареєструвати її в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Просив скасувати запис про державну реєстрацію земельної ділянки в Поземельній книзі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з кадастровим номером 2110100000:62:001:0268, що належить ОСОБА_4, та була внесена в Державний земельномий кадастр на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж на місцевості (в натурі) земельної ділянки, виготовленої ТОВ «Геодезичне та земельне бюро», та повернути йому самовільно зайняту земельну ділянку (її частину) площею 0,0060 га.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнав з мотивів його безпідставності, а також у зв'язку з пропуском ОСОБА_3 строків позовної давності для звернення до суду. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представники третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги, - Управління Держземагенства в Ужгородському районі та ТОВ «Геодезичне та земельне бюро» в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Врахувавши думку сторін, суд вважає, що справу слід розглянути без присутності представників третіх осіб.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Ст.ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 01.07.2005 р. приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 2591, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,04 га за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що відповідачка, як сусідка, відмовилася погоджувати межі земельних ділянок. Йому було відмовлено у внесенні відомостей в Державний земельний кадастр. Позивач визнає, що під час зведення свого житлового будинку він встановив огорожу між земельними ділянками відповідачки та співвідповідача. Основною підставою відмови у внесенні відомостей в ДЗК було знаходження в межах земельної ділянки, яку він передбачав зареєструвати, іншої земельної ділянки, власницею якої площею 0,0370 га є відповідачка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.
Згідно з положеннями ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представником відповідача було подано до суду заяву про застосування судом строку позовної давності відповідно до вимог ст.267 ЦК України.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Позивач дізнався про порушення своїх прав в 2005 році після придбання земельної ділянки у чоловіка відповідачки ОСОБА_5
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову у зв'язку з пропуском ним строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 213,215, 294 ЦПК України, суд, -
Р І Ш И В:
У задоволенні позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третіх особи: Управління Держземагенства в Ужгородському районі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геодезичне та земельне бюро» про скасування державної реєстрації та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - відмовити .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Лемак О.В.
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2015 |
Оприлюднено | 23.02.2015 |
Номер документу | 42770164 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Лемак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні