Ухвала

від 18.02.2015 по справі 242/3881/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 22-ц/778/1611/15 Головуючий у 1 інстанції: Ясинський О.В.

Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.,

Суддів: Бабак А.М.,

Полякова О.З.,

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на ухвалу судді Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Голови первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Голови первинної профспілкової організації профспілки працівників вугільної промисловості Відокремленого підрозділу «Шахта 1-3 «Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля» про поновлення на роботі.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 04 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху та надано строк для усунення недоліків -зазначити докази, що підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказування та надати довідку по середню заробітну плату.

Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_3 визнана неподаною та повернута позивачу, оскільки недоліки позову усунені не були.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що ухвала судді є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу судді та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до розпорядження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ, підсудність даної справи визначена апеляційному суду Запорізької області.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, тому у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, та на підставі п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119,120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 04 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 3).

В мотивувальній частині ухвали суддя зазначив, що заява не відповідає ст. 119 ЦПК України по формі та змісту, а саме позивач повинен зазначити докази, що підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказування, також позивачем не надано довідку про середню заробітну плату.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3, в мотивувальній частині ухвали від 18 грудня 2014 року вказано, що уточнена позовна заява ОСОБА_3 та документи, які надані 12.12.2014 року, не можливо вважати як усунення недоліків, так як в зазначеній заяві не зазначені всі докази, що підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказування.

Колегія суддів із законністю постановленої суддею ухвали погодитися не може.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У даному випадку судом першої інстанції така справедливість судових процедур щодо позивача була порушена.

Судом першої інстанції залишені поза увагою роз'яснення п.п.2,7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", відповідно яких визначено у яких випадках повертається позовна заява. В інших випадках, суддя вирішує питання про відкриття провадження у справі. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно вимог ст. 131 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Недоліки позовної заяви, що зазначені в ухвалі судді від 04.12.2014 року містять формальні підставі для залишення позову без руху, а посилання на те, що не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказування, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, а є предметом розгляду справи по суті.

Крім того, суддею проігноровані норми ст. 10 ЦПК України, де в ч.4 визначено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

В уточненій позовній заяві, наданій 12.12.2014 року на виконання ухвали судді від 04.12.2014 року позивачем зазначені всі обставини за яких він вважає своє звільнення з роботи незаконним та заявив клопотання про витребування від відповідача довідки про середній заробіток.

В порядку ст.10,37,130 ЦПК України суд зобов'язаний вирішити питання щодо заявленого позивачем клопотання.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для повернення в порядку ст. 121 ЦПК України позовної заяви ОСОБА_3 Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, суддею порушено порядок встановлений для його вирішення, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 312 ЦПК України для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2014 року скасувати.

Справу напарити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: