Рішення

від 19.02.2015 по справі 904/5147/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.15р. Справа № 904/5147/14 За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУДВЕЙ ТРАНС", м.Дніпропетровськ

до Відповідача-1: ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОРОСТЕНСЬКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНОГО МАШИНОБУДІВНИЦТВА", м. Коростень

Відповідача-2: ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ВІЗНИЧЕНКО СЕРГІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА, м.Дніпропетровськ

про стягнення 89 455,27 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Саркісов А.В. - довіреність від 23.10.14;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУДВЕЙ ТРАНС" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОРОСТЕНСЬКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНОГО МАШИНОБУДІВНИЦТВА" та Фізичної особи - підприємця Візниченко Сергія Анатолійовича про стягнення 83 867,71 грн. Заявою від 04.02.15, позивач збільшив розмір позовних вимог до 109 712,54 грн. Заявою від 11.02.15, позивач зменшив розмір позовних вимог до 89 455,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору транспортного експедирування № 3 від 17.01.14 з боку відповідача-1.

Ухвалою суду порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 05.08.14. Ухвалою суду від 05.08.14 провадження у справі зупинено на направлено матеріали справи до прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська для проведення перевірки законності Договору поруки № 03/14 від 23.04.2014 на предмет ознак кримінального правопорушення.

Ухвалою суду від 03.12.14 провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 14.01.15. Ухвалою суду від 14.01.15 розгляд справи відкладений до 04.02.15.

Представник позивача у судове засідання з'явився. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представники відповідача-1,2 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач-2 позов визнає на суму 300,00 грн., як передбачено договором поруки.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 11.02.15 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (експедитор) і Відповідачем (клієнт) укладений договір № транспортного експедирування № 3 від 17.01.14 ( договір).

Згідно предмету цього договору експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок коштів КЛІЄНТА здійснювати комплекс робіт з організації перевезень вантажів автомобілями в міських, міжміських та міжнародних повідомленнях, фрахтуючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони - перевізника, а клієнт зобов'язується оплачувати ці послуги. Згідно п.1.2 договору експедитор організовує перевезення вантажів клієнта згідно з міжнародними Конвенціями, законодавчими та нормативними актами України, а також враховуючи правила і вимоги країн, територіями яких здійснюються перевезення. Власником товару в період перевезення є клієнт (п.1.3). Договір діє з моменту його підписання Сторонами протягом одного року. У випадку відсутності письмового звернення будь-якої із Сторін за 30 днів до закінчення строку, Договір вважається подовженим на наступний строк (п.9.1).

Відповідно до ст. 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчить відбиток печатки вантажоотримувача на міжнародній накладній СМR.

Згідно п. 6.1 договору, платежі за послуги здійснюються у строки, за цінами та на умовах, визначених у заявці, яка є невід'ємною частиною договору.

Так, сторонами відповідно до розділу 3 договору було підписано заявку №20 від 29.01.14. Згідно заявки, вартість послуг позивача становить 27 200,00 євро. Згідно заявки, встановлено наступний порядок оплати: 30% до дати завантаження, 30 % на дату завантаження, 40 % на дату прибуття.

Згідно п. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно п. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Під час аналізу правової природи відносин між сторонами, судом встановлено, що вартість послуг позивача встановлена в євро (а.с. 18). При цьому, умовами п.6.1 договору, п. 2 додаткової угоди від 14.03.2014, та заявкою, у відповідності до вимог ст. 524 та ст. 533 ЦК України, сторони визначили, що вартість послуг (яка встановлена в євро) сплачується в гривнях за міжбанківським курсом на день платежу.

На виконання умов договору, відповідач-1 здійснив наступні платежі: 17.02.14 - 94746,00 грн.; 28.02.14 - 94 746,00 грн.; 23.05.14 - 170 000,00 грн.

Згідно довідок ПАТ "Ідея Банк" міжбанківський курс продажу євро станом на 17.02.14 становив 12,1881грн. за євро; станом на 28.02.14 - 15,30 грн. за євро; станом на 23.05.14 - 16,60 грн. за євро.

Таким чином, відповідачем в рахунок вартості отриманих послуг сплачено: 17.02.14 - еквівалент 7773,65 євро; 28.02.14 - еквівалент 6 192,55 євро; 23.05.14 - еквівалент 10 240,96 євро.

Таким чином, відповідачем-1 всього сплачено еквівалент 24 207,16 євро з 27 200,00 євро вартості отриманих послуг. Заборгованість станом на час розгляду справи становить еквівалент 2 992,84 євро.

Згідно довідки ПАТ "Ідея Банк", курс продажу євро станом на 09.02.15 становив 29,99 грн. за євро. Таким чином, сума боргу відповідача-1 складає 89 755,27 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач порушив вимоги чинного законодавства, і не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання за договором.

Слід звернути увагу, що позивачем (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 11.02.2015) заявлено вимогу про стягнення з відповідача-1 лише частини боргу в розмірі 89455,27 грн. Вимога про стягнення другої частини боргу, в розмірі 300,00 грн., позивачем не заявлялась.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 89455,27 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню

Крім цього між позивачем (кредитор) відповідачем-2(поручитель) укладений договір поруки № 03/14 від 23.04.14, згідно у мов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку відповідача-1 (боржник) щодо виконання зобов'язань за договором, передбаченим ст. 2 цього договору (основний договір). У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники(п. 1.2).Поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 10 днів шляхом перерахування заборгованості/штрафу боржника на користь кредитора в межах відповідальності розміром 300 грн(п.3.1). Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України вказує на те, що, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, слід зазначити, що боржник та поручитель відповідають солідарно. Однак, позивачем (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 11.02.2015) заявлено вимогу про стягнення 300,00 грн. лише з поручителя. Вимога про стягнення 300,00 грн. з боржника позивачем не заявлялась.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, господарські витрати покладаються на Відповідача-1 . оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 908, 924, 934, ЦК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОРОСТЕНСЬКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНОГО МАШИНОБУДІВНИЦТВА" (11507, м. Коростень, вул. Б.Хмельницького,18, код 00217673) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУДВЕЙ ТРАНС" (49015, м.Дніпропетровськ, вул. Винокурова, б.11, код 36960296) суму основного боргу в розмірі 89 455,27 грн., судовий збір у сумі 1827,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ВІЗНИЧЕНКО СЕРГІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА, (49000, м.Дніпропетровськ, пров. Людмили Мокієвської,б.5,кв.167, ІНН 2717921679) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГУДВЕЙ ТРАНС" (49015, м.Дніпропетровськ, вул. Винокурова, б.11, код 36960296) суму боргу в розмірі 300,00 грн.,

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 16.02.15.

Суддя М.О. Ніколенко