Постанова

від 12.02.2015 по справі 927/91/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 927/91/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Харченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі № 927/91/13-г за позовом Чернігівської міської ради до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи: Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", Чернігівське міське управління юстиції в особі реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу, за участю прокурора міста Чернігова,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійсним п. 1.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.08.2005 року № 170 в частині оформлення права власності на автостоянку по АДРЕСА_1 товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-С"; визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 03.08.2005 року серії ЯЯЯ № 117431; визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі загальною площею 10 м 2 по АДРЕСА_1 від 26.08.2005 року, укладеного між ТОВ "Альфа-С" та ФОП ОСОБА_4

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що ТОВ "Альфа-С" не отримувало дозвільних документів на будівництво нежитлового приміщення загальною площею 10 м 2 по АДРЕСА_1, об'єкт не введено в експлуатацію і є самочинним будівництвом, що в силу статей 331, 376 Цивільного кодексу України і з посиланням на приписи статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсними оспорюваних документів.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.08.2014 року (суддя Скорик Н.О.) позов задоволено. Визнано недійсним п. 1.2. рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.08.2005 року № 170 в частині оформлення права власності на нерухоме майно на автостоянку по АДРЕСА_1 товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-С". Визнано недійсним свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 03.08.2005 року серії ЯЯЯ № 117431 на автостоянку: будівлю літ.А-1 загальною площею 10 кв.м товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-С". Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі загальною площею 10 кв.м по АДРЕСА_1 від 26.08.05 року, укладений між ТОВ "Альфа-С" та ФОП ОСОБА_4.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року (судді Шапран В.В., Буравльов С.І., Андрієнко В.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5 вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу інших сторін та третіх осіб до суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що згідно з п. 57 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23.01.2001 року № 6 вирішено надати ТОВ "Альфа-С" земельну ділянку в тимчасове, довгострокове користування, на умовах оренди, строком на 10 років, площею 0,145 га, в тому числі 0,051 га - під зеленими насадженнями по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування автостоянки.

23.01.2001 року між виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та ТОВ "Альфа-С" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно з яким виконавчий комітет на підставі рішення від 23.01.2001 року № 6 надав, а ТОВ "Альфа-С" прийняло в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,145 га строком на десять років для будівництва та обслуговування автостоянки.

Генеральний план благоустрою стосовно автостоянки містить відмітки про погодження 18.01.2001 року ДАІ та головним архітектором м. Чернігова, 22.01.2001 року - Державною екологічною інспекцією в м. Чернігові; у робочому проекті автомобільної стоянки на 10 автомобілів по АДРЕСА_1 зазначено, що проектом передбачається будівництво будівель та споруд: автомобільна стоянка на 10 автомобілів з павільйоном для охоронця.

Пунктом 2.5 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 23.01.2001 року № 3 надано дозвіл на будівельні роботи згідно з розробленою проектно-кошторисною документацію ТОВ "Альфа-С" - з будівництва автостоянки по АДРЕСА_1 біля молочної кухні.

Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 16.09.2002 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 18.09.2002 року № 198, об'єкт ТОВ "Альфа-С" - платна автостоянка на 10 місць за адресою АДРЕСА_1 прийнята в експлуатацію.

За заявою ТОВ "Альфа-С" Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації була проведена поточна інвентаризація автостоянки по АДРЕСА_1, за результатами якої оформлена інвентаризаційна справа (інвентарний номер 192294) на будівлю літ.А-1 по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міськради від 01.08.2005 року № 170 "Про оформлення право власності на об'єкти нерухомості" (п. 1.2) доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво про право власності на підставі проведеної технічної інвентаризації товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-С" на автостоянку по АДРЕСА_1.

03.08.2005 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Серія ЯЯЯ № 117431 товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-С" на нежитлову будівлю, адреса об'єкта: АДРЕСА_1, опис об'єкта: автостоянка: будівля літ.А-1, загальною площею 10 м 2 .

04.08.2005 року Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно ТОВ "Альфа-С" на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1.

08.08.2005 року Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано ТОВ "Альфа-С" витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно для відчуження нежитлової будівлі - автостоянка: будівля літ.А-1 площею 10 м 2 по АДРЕСА_1.

26.08.2005 року між ТОВ "Альфа-С" (продавець) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автостоянку: будівлю літерою А-1, загальною площею 10 м 2 , що розташована в АДРЕСА_1. Об'єкт нерухомості, який відчужується належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 03.08.2005 року на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 01.08.2005 року № 170, зареєстрований Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 04.08.2005 року, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів запис № 1 за номером № 796885.

14.02.2006 року між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки в м. Чернігові для експлуатації автостоянки по АДРЕСА_1, для експлуатації автостоянки по АДРЕСА_2. В оренду передаються земельні ділянки площею 0,1307 га по АДРЕСА_1, та 0,1818 га по АДРЕСА_2.

За листом від 13.04.2012 року № 01-18/734 Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради виконавчим комітетом Чернігівської міської ради не приймалося рішення про дозвіл на будівництво ТОВ "Альфа-С" приміщення охорони по АДРЕСА_1 та в архівних документах управління відсутні дані щодо погодження проектно-кошторисної документації забудови земельної ділянки за вказаною адресою.

Предметом даного судового розгляду є вимога про визнання недійсними п. 1.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради в частині оформлення права власності на автостоянку, свідоцтва на право власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу будівлі, оскільки не було отримано дозвільні документи на будівництво нежитлового приміщення і не введено його в експлуатацію, у зв'язку з чим таке будівництво є самочинним.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог обґрунтовано їх доведеністю та наявністю підстав для визнання спірних п. 1.2 рішення виконавчого комітету, свідоцтва на право власності та договору купівлі-продажу недійсними.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За ч. 1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними правилами забудови.

У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

Статтею 22 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198 "Про затвердження єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" у межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг і червоних ліній міських вулиць і доріг забороняється: розташовувати будь-які споруди або об'єкти без погодження з власниками автомобільних доріг та Державтоінспекцією.

Як встановлено обома судовими інстанціями, доказів надання згоди власника автомобільної дороги - Чернігівської міської ради - на розміщення спірного приміщення для охорони, як об'єкта нерухомості сторонами не надано.

За робочим проектом спірна автостоянка являє собою ділянку з асфальтобетонним покриттям для стоянки 10-и автомобілів з павільйоном для охорони та металевою огорожею по периметру автостоянки.

Згідно з ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів" розміщені в межах червоних ліній автостоянки є елементом вулиці чи дороги, розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється.

Частиною 1 ст. 188 Цивільного кодексу України встановлено, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Виходячи з аналізу положень статей 179, 181, 188 Цивільного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 115 "Про затвердження Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках" автостоянка не є об'єктом нерухомого майна, оскільки утворюється за рахунок інших речей (огорожі, твердого покриття, освітлення, приміщень для обслуговування персоналу), які не є об'єктами нерухомого майна в розумінні ст. 181 Цивільного кодексу України, оскільки вони безпосередньо не пов'язані з земельною ділянкою.

Отже, спірна автостоянка і приміщення для охорони як її складова частина, є елементом складної речі і разом з вулицею вважаються однією річчю, а тому не є окремим об'єктом нерухомого майна, на яке може виникати право власності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний об'єкт, приміщення для охорони (нежитлова будівля), збудовано ТОВ "Альфа-С" без дотримання передбаченого законом порядку, без відповідної проектно-будівельної та дозвільної документації на будівництво нерухомого майна з істотним порушенням будівельних норм і правил, всупереч проектній документації, де передбачено будівництво "павільйону", з використанням спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням, яке згідно з рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 23.01.2001 № 6 та договором на право тимчасового користування землею від 23.01.2001 не передбачає будівництва об'єктів нерухомості, приміщення для охорони збудоване як об'єкт нерухомості, а тому є самочинним будівництвом.

Виходячи з встановлених обставин справи, суди обох інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову про визнання недійсним п.1.2 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 170 від 01.08.2005 в частині оформлення права власності на нерухоме майно на автостоянку по АДРЕСА_1 товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-С" та виданого на підставі цього рішення свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 03.08.2005 серії ЯЯЯ № 117431, видане виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

Разом з цим, статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Частиною 2 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, встановивши обставини неправомірності набуття у власність спірного майна ТОВ "Альфа-С" та відповідно й відсутності права укладати договір купівлі-продажу цього майна, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі загальною площею 10 кв.м по АДРЕСА_1 від 26.08.2005 року.

Крім того, врахувавши вимоги ст.ст. 256, 261 ЦК України та оцінивши обставини справи, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що строк позовної давності у даному випадку позивачем не пропущено.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року - без змін.

Головуючий суддя Є.Борденюк

Судді І.Вовк

В.Харченко