Ухвала

від 04.02.2015 по справі 2а-16814/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/95839/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 по справі №2а-16814/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ренот», третя особа - Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація, про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих (засновницьких) документів.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ренот» (далі - ТОВ «Торговий дім «Ренот», відповідач) про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи з моменту реєстрації, а саме з 26.11.2008, через порушення закону при створенні юридичної особи, які неможна усунути, припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих (засновницьких) документів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Святошинському районі м. Києва 15.12.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 21.02.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 19 Конституції України, пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», пункту 15 статті 58 Господарського кодексу України, статті 6, частини четвертої статті 70 статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.11.2008 ТОВ «Торговий дім «Ренот» зареєстровано, як юридична особа Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, 51. Товариство 27.11.2008 взято на облік ДПІ у Святошинському районі м. Києва, про що складено довідку за формою №4-ООП. Керівником ТОВ «Торговий дім «Ренот» є ОСОБА_1.

Як на підставу для звернення з адміністративним позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи та визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ТОВ «Торговий дім «Ренот» ДПІ у Святошинському районі м. Києва посилається на те, що місцезнаходження ТОВ «Торговий дім «Ренот» не встановлено, установчі документи товариства зареєстровані на підставну особу ОСОБА_1, який фактичної участі у керівництві товариством не приймав, документів не підписував, договорів від імені підприємства не укладав, прибутку не отримував. У зв'язку з цим, податковий орган вважає фіктивним правочин (статут) відповідача у формі створення установчих документів та державної реєстрації ТОВ «Торговий дім «Ренот».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною другою статті 38 Закону України Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Згідно частини другої статті 110 Цивільного кодексу України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Враховуючи, що засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» , шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру проводиться державним реєстратором, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Торговий дім «Ренот», через допущення при її створенні порушення, які неможна усунути, заявлено поза межами повноважень податкового органу.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 3 частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондується з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зокрема частини другої статті 38 вказаного Закону, відповідно до якої однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що звернення податкового органу до суду з вимогою про припинення юридичної особи обумовлюється виконанням покладеного на нього законом обов'язку щодо аналізу причин і оцінки даних про факти порушень податкового законодавства.

Таким чином, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не у всіх випадах визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних особі та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.

За результатом розгляду справи порушення відповідачем вимог щодо подачі податкових декларацій не встановлено, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про припинення юридичної особи - ТОВ «Торговий дім «Ренот».

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо оцінки доводів податкового органу з приводу нікчемності установчих документів, як правочину, та застосування у зв'язку з цим наслідків недійсного правочину у вигляді визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, оскільки установчі документи не є правочином (договором) в розумінні положень Цивільного Кодексу України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 по справі №2а-16814/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв