Ухвала

від 16.02.2015 по справі 490/7901/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/7901/13-ц 16.02.2015 16.02.2015 16.02.2015

Провадження №22-ц/784/232/15

Провадження №22ц /784/232/15 Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Категорія 5 Суддя - доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника виконавчого комітету Миколаївської міської

ради - Шиян Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 листопада 2014 року , ухваленого за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішення та розпорядження, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та його державної реєстрації та покладення обов'язку вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» (далі - ОСББ «Мрія») звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради за №844-р від 09 грудня 2011 року «Про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_2 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7»; пункт №134 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №86 від 25 січня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за фізичними особами» в частині оформлення права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 за відповідачами; скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 лютого 2012 року та його державної реєстрації; покладення обов'язку на власників вищевказаної квартири звільнити незаконно зайняте майно, що є спільною сумісною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку, а саме частину технічного поверху, загальною площею 47.9 кв.м. та відновити за власний рахунок стан технічного поверху, що існував до його зайняття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01 лютого 2012 року.

Проте, на момент оформлення права власності на вищевказане нерухоме майно до складу вищевказаної квартири помилково було включено частину приміщень технічного поверху, яке є неподільним майном та в якому розміщене технічне оснащення, яке забезпечує належне функціонування житлового будинку, без доступу до якого експлуатація вказаного будинку неможлива. Вказане майно відноситься до спільної сумісної власності всіх співвласників багатоквартирного будинку та не підлягає відчуженню.

Посилаючись на неправомірність передачі неподільного майна ОССБ «Мрія» у власність фізичних осіб - членів об'єднання, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 листопада 2014 року позовні вимоги ОСББ «Мрія» задоволенні частково. Визнано незаконним та скасовано:

- розпорядження адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради №844-р від 09 грудня 2011 року «Про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_2 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7»;

- пункт №134 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №86 від 25 січня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за фізичними особами» в частині надання дозволу на оформлення права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 в рівних частках;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого 01 лютого 2012 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7».

Зобов'язано власників спірної квартири за власний рахунок відновити становище, що існувало до порушення права, а саме звільнити незаконно зайняту частину технічного поверху будинку АДРЕСА_2 площею 47.9 кв.м., шляхом знесення перестінків і металевої решітки. В решті позовних вимог ОСББ «Мрія» відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити ОСББ «Мрія» в задоволенні позовних вимог, оскільки висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що частина технічного поверху будинку згідно Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року, є неподільним майном та не підлягає відчуженню, оскільки в ньому знаходяться технічне оснащення для належної експлуатації житлового будинку, а відповідачі неправомірно заволоділи частиною технічного поверху, розташованого над їх квартирою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що ОСББ «Мрія» є юридичною особою, створене та діє на підставі статуту, зареєстрованого 24 жовтня 2003 року рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №1564 (а.с.12 -18).

На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 листопада 2008 року Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради, квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 (а.с.58).

В подальшому, відповідачі здійснили реконструкцію зазначеної квартири з розширенням її меж за рахунок технічного поверху житлового будинку, розташованого над їх квартирою шляхом добудови нежитлової мансарди, загальною площею 47.9 кв.м., внаслідок чого її розмір збільшився.

Розпорядженням адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради за №844-р від 09 грудня 2011 року «Про готовність до експлуатації квартири АДРЕСА_2 громадян ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7» було визнано готовою до експлуатації обумовлену квартиру після добудови нежитлової мансарди літ. Аме площею забудови 60.1 кв.м., загальною площею 47.9 кв.м., зі збільшеною житловою площею на 7.7. кв.м., та збільшеною загальною площею на 2.2. кв.м., за рахунок внутрішнього перепланування та приєднання лоджії до кухні (а.с.56).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №86 від 25 січня 2012 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за фізичними особами» вирішено оформити право власності на спірну квартиру за громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 (а.с.57).

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 111.5 кв.м. та житловою площею 38.6 кв.м. (а.с.24).

Пред'являючи позов, ОСББ «Мрія» посилалось на те, що ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 без належного дозволу всіх співвласників будинку зайняли частину технічного поверху цього будинку, хоча воно є неподільним технічним приміщенням, яке не може бути передано їм у власність .

Згідно із ст.ст.317,321 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Згідно ч.ч.1,4 ст.4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

За ст.6 вищевказаного Закону об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

У рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п.1.1).

У той же час законодавство розрізняє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення.

Згідно ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежитлове приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року, спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.

Під неподільним майном розуміють - неподільну частину житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

До загального майна належать - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні, сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.

Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Пунктом 3.2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 встановлено, що на горищах та технічних поверхах повинен забезпечуватися: температурно-вологісний режим горищних приміщень, що перешкоджає випаданню конденсату на поверхні захисних конструкцій; доступ до всіх елементів і чистота горищного приміщення.

У п. п. 3.2.5, 3.2.7 Правил зазначено, що горищні приміщення не повинні бути захаращені будівельним сміттям, домашніми й іншими речами та обладнанням; використання горищних приміщень під майстерні, для сушіння білизни і під складські приміщення не допускається.

Не дозволяється використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у т. ч. венткамери, електрощитові) для зберігання устаткування, меблів, вибухопожежонебезпечних матеріалів та інших небезпечних предметів (п. 3.7.12 Правил).

Отже, системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що допоміжні приміщення, якими, зокрема, є горища і технічні поверхи не можуть бути поділені і виділені власнику квартири у багатоквартирному житловому будинку без втрати їх функціонального призначення.

Втім, з відповідей Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Миколаївській області від 26 лютого 2013 року та від 07 березня 2013 року слідує, що на технічному поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 відповідачів збудовано перестінки з цегли, що відокремлюють частину технічного поверху та встановлено металеві грати (а.с.28,31).

Факт проходження по частині технічного поверху внутрішньо-будинкових комунікаційних мереж підтверджується наявними в матеріалах справах доказами.

За такого, суд першої інстанції, розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази , вирішив спір у відповідності до закону, який підлягав застосуванню, та дійшов до правильного й обґрунтованого висновку про неподільність технічного поверху багатоквартирного будинку та наявність правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а зводяться до переоцінки наданих доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі з підстав, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є необґрунтованими, оскільки даний спір виник з приводу правомірності вибуття з володіння ОСББ «Мрія» неподільного майна - частини технічного поверху, на користь ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 й згідно ст.15 ЦПК України такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що вірно констатував і місцевий суд в ухвалі від 13 листопада 2014 року.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити , а рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: