Рішення

від 24.02.2009 по справі 8/482-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

24.02.2009                                                             

  Справа №  8/482-08

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко

М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

Приватного підприємства “Виробничо-житловий центр “Аріадна”, м.Херсон

до

приватного підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1 

про  стягнення  1723 

грн. 33 коп.

За участю представників 

сторін:

Від позивача

- ОСОБА_2, представник, дов.№НОМЕР_1 від 25.06.2008р.

Від відповідача -ОСОБА_1,

паспорт МО НОМЕР_2, виданий Дніпровським РВ ХМУ УМВС України.

Суть справи:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати

відповідача  сплатити основну суму

заборгованості за договором №27 від 01.09.2004р. за період з 01.09.2007р. по

01.12.2008р. у розмірі 1723 грн. 33 коп. та судові витрати.

             Свої

позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями 

на договір №27 від 01.09.2004р., ст.1 Закону України “Про відповідальність

суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті

комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, положення ст. 193 ГК

України. В доведення наданих відповідачу послуг позивачем до позовної заяви

додано копії господарських договорів ПП “ВЖЦ”Аріадна” з іншими підприємствами

-виробниками послуг; копії деяких  актів

виконаних робіт; копії карток розрахунків по заробітній платі двірника,

електрика, газозварювальника та слюсаря-сантехніка; копії актів перевірки

димовентканалів  у буд.30/1 по

вул.Ушакова.

Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає, посилаючись

на ті обставини, що строк дії договору 

на експлуатаційні витрати №27 від 01.09.2004р. закінчив свою дію

31.12.2006р., а 25.05.2006р. ПП ОСОБА_1 викупила приміщення, розташовані за

адресою АДРЕСА_2  у територіальної

громади м.Херсона згідно договору купівлі-продажу від 25.05.2006р. і як власник

приміщень уклала договори на прибирання даних приміщень та прилеглої території

від 01.07.2005р. №52, вивезення твердих побутових відходів №2000932 від

01.05.2007р., договір на проведення робіт з профілактичної дезінфекції від

07.08.2006р. №3/1172 та від 06.06.2006р. №3/869.

      У відзиві на

позовну заяву відповідач також пояснює, що у зв'язку з укладенням  договорів у нього відпала необхідність у

відносинах з позивачем, тому  керуючись

п. 5.2 договору № 27  ПП ОСОБА_1 на

адресу позивача  01.10.2007р. було

направлено заяву про розірвання договору, яку відповідач  не прийняв до уваги та інформував ПП ОСОБА_1,

що даний договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.

      09.01.2009р.

за №01-11/10 позивачем надіслано до суду доповнення до позовної заяви в якій

позивач стверджує, що ПП ОСОБА_1 не мала законних підстав зупинити дію договору,

тим більше розірвати його. Розірвання договору №27 від 01.09.2004р. передбачено

у п.п. 5.1 експлуатуючою організацією і то, тільки при невиконанні Орендарем

(ОСОБА_1) умов договору. Позивач 

стверджує, що заява про розірвання договору №27 надійшла від ОСОБА_1

задовго до припинення строку дії договору (на початку жовтня 2007 року) та

враховуючи те, що підстава договору не відповідає умовам за яких може бути

розірвано даний договір та нормам чинного законодавства, а саме: ч.1 ст.188

ГКУ, Закону України “Про житлово-комунальні послуги” ОСОБА_1 було надано

відповідь №01-13/478 від 10.10.2007р. в якій вмотивовано роз'яснено відмову у

розірванні договору на запропонованих нею підставах.

       Також

позивач стверджує, що відповідач не оскаржила його  відмову у судовому порядку, в зв'язку з чим,

договір №27 від 01.09.2004р. є діючим договором.

        Відповідач

проти доводів позивача заперечує, позовні вимоги не визнає, посилаючись на

відсутність договірних відносин з позивачем та ненаданням ним послуг, вартість

яких заявлено до зобов'язання сплатити у розмірі 1723 грн. 33 коп.

Дослідивши  матеріали справи,

заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В: 

        Матеріали

справи свідчать, що між позивачем -приватним підприємством “Виробничо-житловий

центр “Аріадна” та відповідачем - 

приватним підприємцем ОСОБА_1 

01.09.2004 року було укладено договір №27 на експлуатаційні витрати .

Згідно умов п.1.1, п.1.2  розділу

І даного договору предметом договору є експлуатаційні послуги, які експлуатуюча

організація надає Орендарю або власнику 

приміщення за адресою вул. Ушакова,30/1 площею 301,7 кв.м. .Строк

експлуатації сторонами встановлено з 01.09.2004р. по 31.12.2006р.

Розділом ІУ договору сторони обумовили плату за експлуатаційні витрати.

                 У

розділі У договору  сторони обумовили

свої права, так відповідно до п.5.1 експлуатуюча організація має право

розірвати договір при  невиконанні

Орендарем умов договору, попередивши про це 

останнього за 30 календарних днів.

Згідно п.5.2. Орендар має право достроково звільнити надане в оренду

приміщення та зупинити дію даного договору, попередивши про це Власника за  30 календарних днів.

Пунктом 5.3 передбачено, що по закінченні дії договору, він вважається

пролонгованим на рік при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або

зміну умов договору.

Відповідно до  договору

купівлі-продажу від 25.05.2006р. укладеного між Херсонською міською радою в

особі Фонду комунального майна м.Херсона та 

ПП ОСОБА_1 відповідач придбав у власність  нежилі приміщення підвалу, загальною площею

302,4 кв.м., що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1.

Відповідач -ПП ОСОБА_1 01.10.2007р., відповідно до  п.5.2. договору №27 звернулася до позивача з

заявою про розірвання договору в якій повідомила позивача про те, що  вона є самостійним власником нежилих

приміщень підвалу та уклала інші договори про вивезення та захоронення сміття,

на придбання прибудинкової території, та інші.

Листом №01-13/478 від 10.10.2007р. позивач надав відповідь  ПП ОСОБА_1 в якій  з посиланням на ч.1 ст.188 ГКУ інформував, що

зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не

допускається, тому договір №27 від 01.09.2004р. не може вважатися розірваним.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості за договором  №27 від 01.09.2004р. слідує, що ним здійснено

розрахунок боргу за період з вересня 2007р. і станом на 01.12.2008р. на

загальну суму 1723 грн. 33 коп.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного

законодавства суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не

підлягають.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст. 509 ЦК України 

визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана

вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати

роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а

кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статутом  приватного підприємства

“Виробничо-житловий центр”Аріадна” (п.3.1) передбачено надання послуг з

утримання житлових будинків і прибудинкових територій.

Положеннями ст. 901 глави 63 ЦК України передбачено, що за договором про

надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої

сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної

дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законодавством.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання

послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може

бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в

порядку, на підставах, встановлених ЦК України, іншим законом або за

домовленістю сторін.

Порядок  і наслідки розірвання

договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Таким чином, зобов'язання може бути припинене як за взаємною згодою

сторін, так і на вимогу однієї сторони. Сторони можуть скористатися наданим

правом у будь-який час - як до початку виконання, так і під час надання

послуги. Крім того,  таке право  на законних підставах може належати будь-якій

із сторін.

Надання сторонам вказаного права пов'язане з особливостями послуги і

може відбуватися у трьох випадках: коли підстави розірвання договору

передбачені ЦК України; законом; за домовленістю сторін.

Якщо сторони в договорі передбачили право сторін на односторонню відмову

від виконання договору, то вони повинні погодити порядок та наслідки такої

односторонньої відмови.

У  п.5.2 договору №27 від

01.09.2004р. сторонами визначено, що 

Орендар має право достроково звільнити надане в оренду приміщення,

припинити дію даного договору, попередивши про це власника будинку за 30

календарних днів.

Оскільки по закінченні  строку дії

договору -31.12.2006р.  він був

пролонгований сторонами відповідно до п.5.3 цього ж договору,  то волевиявлення ПП ОСОБА_1 викладене у заяві

про розірвання договору  від 01.10.2007р.

відповідає  п.5.2.  договору, а договір припиняє свою дію через

30 календарних днів від дати звернення з такою заявою до позивача у справі,

тобто -01.11.2007р. .

                  Лист №01-13/478 від 10.10.2007р. яким позивач

надав відповідь  ПП ОСОБА_1  з посиланням на ч.1 ст.188 ГКУ, що зміна та

розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається,

тому договір №27 від 01.09.2004р. не може вважатися розірваним суд розцінює як

такий, що суперечить засадам свободи договору визначеним у ст. 627 ЦК України.

Відповідно до ст.6 ЦК України строни є вільними в укладенні договору,

виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України,

інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог

розумності та справедливості.

Відповідачем до матеріалів справи надано акт від 27.11.2007р. зі змісту

якого слідує, що прибирання прибудинкової території навколо та біля магазину

“Домані” здійснюється прибиральнецию ОСОБА_3, з якою укладено трудовий договір

№52 від 01.07.2005р.;  дератизація та

дезинсекція магазину одягу “Домані” та нежилих приміщень підвалу, які знаходяться

за адресою АДРЕСА_1здійснюються ТОВ “Станція профілактичної дезінфекції” на

підставі договорів на виконання робіт з профілактичної дезинфекції;

обслуговування димовентканалів, підготовка до зимового періоду, обслуговування

внутрішньобудинкових мереж здійснюється самостійно за власні грошові  кошти на підставі разових договорів з іншими

організаціями; опалення встановлене автономне.

До матеріалів справи відповідачем надано також і відповідні

документальні докази (а.с.70-73) про отримання відповідачем експлуатаційних

послуг від інших контрагентів.

Оцінюючи подані позивачем докази суд дійшов висновку, що  ПП “ВЖЦ”Аріадна” не доведено права вимоги до

відповідача щодо  оплати заявлених

послуг  та самого факту їх надання ПП

ОСОБА_1 за період з вересеня 2007 р. і станом на 01.12.2008р. в сумі 1723 грн.

33 коп., оскільки  листи про направлення

на адресу відповідача актів виконаних робіт (а.с.16-23) не можуть бути

належним  доказом  надання експлуатаційних послуг.

Договір №27 від 01.09.2004р.   за

своєю правовою природою є договором про надання послуг, а не договором підряду,

що повністю підтверджується змістом п.1.1 цього договору - предметом договору є

послуги з експлуатації, тому їх надання не може доводитись актами  виконаних робіт, які є доказами відносин

підряду.

Стосовно позовних вимог  за період

з 01.11.2007р. та станом на 01.12.2008р. позовні вимоги взагалі не грунтуються

на положеннях чинного цивільного законодавства, оскільки дія договору №27 від

01.09.2004р.  припинена за заявою ПП

ОСОБА_1 від  01.11.2007р., відповідно до

умов даного договору.

Відповідно до положень ст.ст.33, 34 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                   Докази подаються сторонами та  іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для

справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

Доводи позивача підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають

чинному законодавсту і не грунтуються на належних доказах.

                    Понесені позивачем  витрати зі сплати державного мита в сумі 102

грн. 00 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу покладаються на позивача і не відшкодовуються йому.  

За згодою  представників сторін  у судовому засіданні  оголошено вступну та резолютивну частини

рішення.         

На підставі викладеного,  ст.

193  ГК України, ст.ст.6, 509, 627, 901,

907  ЦК України, керуючись ст.ст.44,

49,   82, 84, 85 ГПК України,  суд

В И Р І Ш И В :

          1.В

задоволенні позову відмовити повністю.

          2.Копію

рішення надіслати сторонам

         Суддя                                                                                     

С.В. Ребриста

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК

України    27.02.2009р.