Постанова

від 04.02.2015 по справі 804/20227/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 804/20227/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Жукової Є.О.

судді Кальника В.В.

судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача Карпенко О.С.

третьої особи - 1 Лобача І.А.

третьої особи - 2 Тищенко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед», третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» про дострокове припинення дії Свідоцтв України НОМЕР_1 на торгівельну марку «» та свідоцтва України №64998 на торгівельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА»; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтв України НОМЕР_1 на торгівельну марку «» та свідоцтва України №64998 на торгівельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА»,-

ВСТАНОВИВ :

08.12.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод», в якому позивач просить достроково припинити дію Свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку «»; достроково припинити дію Свідоцтва України №64998 на торговельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА»; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтва України НОМЕР_1 «»; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтва України №64998 на торговельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг «» за НОМЕР_1 для товару 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП) - водка, та свідоцтва України на знак для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» за № 64998 для товарів 33 класу МКТП - алкогольні напої, крім пива та горілки; послуг 35 класу МКТП - керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; імпортно-експортні агентства; реклама, сприяння продажеві, крім горілки; послуг 43 класу МКТП - послуги щодо забезпечування харчами і напоями, крім горілки, які зареєстровані Державною службою інтелектуальної власності.

27.01.2014 року Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та видано свідоцтво України №180979 для товарів 33 класу МКТП - алкогольні напої (крім пива), тією ж датою Державною службою інтелектуальної власності України було здійснено публікацію відомостей про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг №180979 в офіційному бюлетені «Промислова власність» №2.

01.12.2014 р. представник ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявою щодо дострокового припинення в Україні дії торговельних марок «ДНЕВНЬОКИЇВСЬКА» за свідоцтвом України №64998 від 15.08.2006 р. та «» за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 30.06.1994 р., що перебуває у власності «ГСХ Трейдмаркс Лімітед», з посиланням на те, що дані торгівельні марки не використовуються протягом останніх трьох років в Україні відносно товарів 33 класу МКТП, щодо яких вони отримали правову охорону.

У відповідь на зазначену вище заяву позивачем від Державної служби інтелектуальної власності України було отримано відповідь, в якій зазначено, що дострокове припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів і послуг Державною службою інтелектуальної власності України виходить за її межі та повноваження, відповідно до Положення про Державну службу, затвердженим Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №436/2011.

Однак, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що торговельна марка «» за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 30.06.1994 р. та торговельна марка «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» за свідоцтвом України №64998 від 15.08.2006 року не використовуються її власником вже більш ніж три роки від дати їх реєстрації, а дії свідоцтв України за НОМЕР_1 та №64998 на знаки для товарів та послуг «» та «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА», які не використовуються протягом більш ніж трьох років, створюють для Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» перешкоди у використанні належної йому торгівельної марки у господарській діяльності за свідоцтвом України на знаки для товарі та послуг №180979.

У зв'язку із зазначеним вище, представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будь-яких інших заперечень по справі, окрім наданого клопотання про закриття провадження у справі № 804/20227/14, з контексту якого вбачається, що Державна служба інтелектуальної власності України вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відповідності до, як зазначає відповідач, норм діючого законодаства, що регулюють правовідносини у сфері охорони прав на знаки для товарів та послуг, надано не було, про що Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено ухвалу від14.01.2015 р. про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.

Представником третьої особи-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» були надані заперечення проти адміністративного позову від 28.01.2015 р. за вх.№5480/15, в яких зазначено наступне.

«ГСХ Трейдмаркс Лімітед» є власником свідоцтва України НОМЕР_1 від 30.06.1994 р. на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» (комбінований) для товарів 33 класу МКТП - водка, та свідоцтва України №64998 від 15.08.2006 р. на знак для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» (словесний) для товарів 33 та послуг 35,43 класу МКТП.

Третя особа-1 в своїх запереченнях зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.18 ЗУ України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважності причини такого невикористання, до таких причин «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» відносить обставини, що перешкоджають використанню знака від волі власника свідоцтва, такі, як: обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Використання знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва, що й було здійснено «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» підтвердженням чого є ліцензійні договори, а саме: ліцензійний договір про використання знаків для товарів і послуг від 01.07.2014 р. відповідно з п.1.1 якого компанія «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» надало ТОВ «УДК» на термін дії цього договору за винагороду невиключну ліцензію на право користування на всій території України знаком для товарі та послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» (словесний) по свідоцтву України на знак для товарів і послуг №64998 від 15.08.2006 р. відносно товарів 33 та послуг 35, 43 класів МКТП, у своїй господарській діяльності, у тому числі при виробництві та реалізації алкогольних напоїв; ліцензійний договір про використання знаків для товарів і послуг від 13.10.2014 р. згідно з п.1.1 якого «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» надало ТОВ «УДК» на термін дій цього договору за винагороду невиключну ліцензію на право використання на всій території України знаком для товарів і послуг «ДРЕВНЬО КИЇВСЬКА» (комбінований) по свідоцтву України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 30.06.1994 р. відносно товарів 33 касу МКТП - водок, у своїй господарській діяльності, у тому числі при виробництві та реалізації алкогольних напоїв.

У відповідності до ч.3 ст.2 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ТОВ «УДК» здійснює господарську діяльність по виробництву та оптовому продажу алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №614 з терміном дії з 19.09.2012 р. до 19.09.2017 р.

Згідно з додатком від 29.08.2014 р. до зазначеної вище ліцензії ТОВ «УДК» отримало дозвіл на використання знаків для товарів і послуг №64998 від 15.08.2006 р. та «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 30.06.1994 р.

Третя особа-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» в своїх запереченнях від 28.01.2015 р. зазначає, що ТОВ «УДК» здійснює використання знаків для товарів і послуг №64998 від 15.08.2006 р. та «ІНФОРМАЦІЯ_1» (комбінований) за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 30.06.1994 р. в формах, які були перелічені представником третьої особи-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед».

З урахуванням вищезазначеного, третя особа-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» вважає вимоги позивача необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

28.01.2015 р. за вх.№5479/15 через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду представником третьої особи-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» були також надані заперечення до позовної заяви, в яких зазначено наступне.

Саме Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» є власником знаку для товарів і послуг «Древньокиївська» за свідоцтвом України № 180979, яке є лідером у виробництві і дистрибуції алкогольних напоїв, господарську діяльність якої здійснює на підставі ліцензій, а саме: ліцензії №614 від 19.09.2012 р. на виробництво алкогольних напоїв; ліцензії №005166 від 12.11.2010 р. на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту); ліцензії №1100000600050 від 18.09.2012 р. на право здійснення імпорту алкогольних напоїв; ліцензії №1100000300063 від 04.10.2012 р. на право здійснення експорту алкогольних напоїв.

Знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України НОМЕР_1, що зареєстрований для товарів 3 класу МКТП - водка, наданий власником цього знаку ТОВ «УДК» у ліцензію з 28.07.2014 р., відповідно до Ліцензійного договору про використання знаків для товарів і послуг від 28.07.2014 р., який був укладений між колишнім власником знаку ОСОБА_5 та ТОВ «УДК», у зв'язку із зміною особи власника знаку 13.10.2014 р. відносно цього знаку для товарі і послуг укладено ліцензійний договір про використання для товарів і послуг між ГСХ Трейдмаркс Лімітед та ТОВ «УДК».

Знак для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» за свідоцтвом України №64998, що зареєстрований для товарів 33 і послуг 35 та 43 класів МКТП, наданий власником цього знаку ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» у ліцензію з 01.07.2014 р., відповідно до Ліцензійного договору про використання знаків для товарів і послуг від 01.07.2014 р., що укладений між ГСХ Трейдмаркс Лімітед та ТОВ «УДК».

Представник ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» у своїх запереченнях зазначає, що ще до подання позивачем даного адміністративного позову, ТОВ «УДК» відновило використання торговельних марок на право використання знаків для товарів і послуг «Древньокиївська» за свідоцтвом України НОМЕР_1 та №64998 в липні 2014 р., в підтвердження чого третьою особою-2: ТОВ «УДК» було долучено до заперечень копії підтверджуючих на це документів.

З урахуванням зазначеного вище, третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» вважає вимоги позивача необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників третьої особи-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» та третьої особи-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом Серія А00 №772990, копія якого міститься в матеріалах справи.

27.01.2014 р. Державною службою інтелектуальної власності за ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» було зареєстровано знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» та видано свідоцтво України №180979 для товарів 23 класу МКТП - алкогольні напої (крім пива), що підтверджується скріншотом з бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», який міститься в матеріалах справи.

Перед отриманням зазначеного вище свідоцтва ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» Державною службою інтелектуальної власності України Державне підприємство «Український інститут промислової власності» був направлений на адресу ОСОБА_6 - генерального директора ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» від 05.06.2013 р. вих.№27639 висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, який було встановлено, що позначення не відповідає умовам надання правової охорони у відповідності до п.1 ст.5, ст.6 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» на підставі того, що для частини товарів 33 класу, а саме: «водка» є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ОСОБА_5 - свідоцтво НОМЕР_1 від 30.06.1994 р., та для частини товарів 33 класу, а саме: «алкогольні напої, крім пива та горілки» є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА», раніше зареєстрованим в України на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» - свідоцтво №64998 від 15.08.2006 р., споріднених товарів.

Зазначене вище рішення Державної служби інтелектуальної власності України про відмову в реєстрації знака для товарів та послуг за заявою ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» № m 2012 11372 від 05.07.2012 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 р. у справі №804/9962/13-а визнано протиправним та скасовано, зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України видати рішення про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявою № m 2012 11372 від 05.07.2012 року, зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України здійснити державну реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявою № m 2012 11372 від 05.07.2012 року.

Матеріали справи містять відомості щодо оскарження Компанією «ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД» зазначеної вище постанови у справі №804/9962/13 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Однак, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 р. апеляційну скаргу Компанії «ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД» було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 р. - залишено без змін.

При цьому суд зазначає, що постанова або ухвала суд апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду, у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі., згідно до ст.254 КАС України.

Так, як вбачається з тексту ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 р. у справі №804/9962/13-а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2031 р. у справі №804/9962/13-а - залишено без змін.

Відтак, станом на 20.01.2015 р. постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 р. у справі №804/9962/13-а набрала законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.70 КАС України визначаються підстави для звільнення від доказування.

Зокрема в ч.1 ст.72 КАС України зазначається, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зважаючи на викладене, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши матеріалами справи набрання законної сили постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 р. у справі №804/9962/13-а, якою заявку № m 2012 11372 від 05.07.2012 р. про реєстрацію знака для товарів та послуг визнано такою, що відповідає вимогам правової охорони; визнано протиправними рішення Державної служби інтелектуальної власності про відмову в реєстрації знака для товарів та послуг за заявкою № m 2012 11372 від 05.07.2012 р.; скасовано рішення Державної служби інтелектуальної власності України про відмову в реєстрації знака для товарів та послуг за заявкою № m 2012 11372 від 05.07.2012 р.; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України здійснити державну реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m 2012 11372 від 05.07.2012 р., зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України видати рішення про реєстрацію знаку для товарів і послуг за заявкою № m 2012 11372 від 05.07.2012 р., а також перевіривши суб'єктний склад сторін, щодо яких наведені вище обставини були встановлені зазначеним рішенням в адміністративній справі; яке набрало законної сили, суд не вбачає підстав для повторного доказування зазначених обставин у справі №804/20227/14.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що знак для товарів і послуг «» зареєстрований Державною службою інтелектуальної власності України за Виробничо-комерційним комбінатом «АЛКО» (код ЄДРПОУ 20014122) від 30.06.1994 р. за № 6386 для товару 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - водка Публікація відомостей про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 здійснено 29.12.1994 року в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 8-II, що підтверджується скріншотом з бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», який міститься в матеріалах справи.

15.08.2006 р. Державною службою інтелектуальної власності України за ТОВ «НОВА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 23741934) зареєстровано знак для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» та видано свідоцтво України №64998 для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - алкогольні напої, крім пива та горілки; послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; імпортно-експортні агентства; реклама, сприяння продажеві, крім горілки; послуг 43 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - послуги щодо забезпечування харчами і напоями, крім горілки. Публікація відомостей про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг №64998 було здійснена 15.08.2006 року в офіційному бюлетені «Промислова власність» №8, що підтверджується скріншотом з бази даних «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», який міститься в матеріалах справи.

На даний час компанія ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг за НОМЕР_1 та за №64998, що підтверджується відомостями які містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» було отримано довідку від ДП «Моніторинг ЗМІ України» вих.№47 від 02.12.2014 р., якою у відповідності на запит ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» від 27.11.2014 р., останнього було повідомлено, що згідно даних моніторингу, проведеного ДП «Моніторинг ЗМІ України» на радіо, телебаченні та друкованих засобах масової інформації в період з 27.11.2002 р. по 27.11.2014 р., товари під торговельною маркою «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» рекламувались у пресі в кількості 47 виходів. В підтвердження зазначеного до довідки надані дані щодо кількості виходів реклами товарів «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА», з довідки вбачається, що у кількості 46 разів реклама здійснювалась, саме ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод».

Будь-яких доказів, що використання у господарській діяльності ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД знаку для товарів і послуг «» за свідоцтвом України НОМЕР_1 для товару 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - водка та знаку для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» за свідоцтвом України №64998 для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - алкогольні напої, крім пива та горілки; послуг 35 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; імпортно-експортні агентства; реклама, сприяння продажеві, крім горілки; послуг 43 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг - послуги щодо забезпечування харчами і напоями, крім горілки в матеріалах справи не міститься. При цьому не заперечуючи самого факту невикористання у власній господарській діяльності зазначених вище знаків для товарів і послуг, ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД, наполягаючи на використанні наведених знаків для товарів та послуг ТОВ «Українська дистрибуцій на компанія», наданого у якості підтвердження такого використання такі документи, як: ліцензійний договір про використання знаків для товарів і послуг від 01.07.2014 р. відповідно до умов якого ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД надає ТОВ «Українська дистрибуцій на компанія» на термін дії цього договору (до 14.01.2015 року) за винагороду невиключну ліцензію на право користування на всій території України знаками для товарі і послуг: «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» по свідоцтву України на знак для товарів і послуг №64998 від 15.08.2006 року, відносно 33 та послуг 35, 43 класів МКТП; «РУСЬКА» по свідоцтву України для товарі і послуг №64999 від 15.08.2006 року, відносно товарів 33 та послуг 35, 43 класів МКТП; «САГАЙДАЧНИЙ» по свідоцтву України на знак для товарів і послуг №152697 від 12.03.2012 року, відповідно товарів 33 класу МКТП у своїй господарській діяльності, у тому числі при виробництві та реалізації алкогольних напоїв та ліцензійний договір про використання знаків для товарів і послуг від 13.10.2014 р. відповідно до умов якого ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД надає ТОВ «Українська дистрибуцій на компанія» на термін дії (до 20.12.2021 р.) за винагороду невиключну ліцензію на право користування на всій території України для товарів і послуг: комбінований знак «» по свідоцтву України на знак для товарів і послуг НОМЕР_1 від 30.06.1994 року, відносно товарів 33 класу МКТП - водок, у своїй господарській діяльності, у тому числі при виробництві та реалізації алкогольних напоїв.

В підтвердження начебто використання ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» знаків для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» (словесний) за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг №64998 від 15.08.2006 р. та «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» (комбінований) за свідоцтвом України на знак для товарі і послуг НОМЕР_1 від 30.06.1994 р., останнім у відповідь на лист ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД від 23.12.2014 р. було надано наступні копії документів, а саме: копія договору поставки від 18.06.2014 р. №2251; копія накладної від 18.12.2014 р. №23401; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №19; копія накладної від 28.11.2014 р. №22189; копія накладної від 11.12.2014 р. №22960; копія накладної від 21.11.2014 р. №21683; копія накладної від 07.11.2014 р. №20802; копія накладної від 29.10.2014 р. №20169; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №631; копія накладної від 28.10.2014 р. №20034; копія договору поставки від 11.01.2014 р. №127; копія накладної від 24.11.2014 р. №21741; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1276; копія накладної від 24.10.2014 р. №19903; копія накладної від 14.11.2014 р. №21240; копія накладної від 21.11.2014 р. №21647; копія договору поставки від 15.10.2014 р. №2300; копія накладної від 23.10.2014 р. №19783; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №51; копія накладної від 27.11.2014 р. №22039; договір поставки від 01.10.2013 р. №537; копія накладної від 25.11.2014 р. №21839; копія накладної від 20.11.2014 р. №2161; копія накладної від 23.10.2014 р. №19770; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №2036; копія накладної від 21.11.2014 р. №21672; копія договору поставки від 08.10.2013 р. №15; копія накладної від 28.11.2014 р. №22118; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №815; копія накладної від 30.10.2014 р. №20276; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №323; копія накладної від 13.11.2014 р. №21114; копія накладної від 23.10.2014 р. №19727; копія договору поставки від 10.02.2014 р. №2249; копія накладної від 24.11.2014 р. №21764; копія накладної від 21.11.2014 р. №21701; копія договору поставки від 09.12.2014 р. №2188; копія накладної від 21.11.2014 р. №21702; копія накладної від 12.12.2014 р. №23064; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1010; копія накладної від 27.11.2014 р. №21984; копія договору поставки від 23.05.2013 р. №2389; копія накладної від 21.11.2014 р. №21687; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №376; копія накладної від 25.11.2014 р. №21830; копія договору поставки від 01.10.204 р. №831; копія накладної від 21.11.2014 р. № 21648; копія договору поставки від 04.06.2013 р. №2399; копія накладної від 23.10.2014 р. №19734; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1101; копія накладної від 21.11.2014 р. №21705; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №971; копія накладної від 27.10.2014 р. №19942; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №872; копія накладної від 21.11.2014 р. №21630; копія накладної від 04.12.2014 р. №22467; копія накладної від 18.12.2014 р. №23344; копія договору поставки від 29.05.2014 р. №2222; копія накладної від 29.11.2014 р. №21656; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №375; копія накладної від 24.11.2014 р. №21774; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1558; копія накладної від 26.11.2014 р. №21931; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №570; копія накладної від 03.11.2014 р. №20445; копія договору поставки від 30.01.2014 р. №2093; копія накладної від 23.10.2014 р. №19724; копія договору поставки від 25.06.2013 р. №358; копія накладної від 31.10.2014 р. №20360; копія накладної від 24.10.2014 р. №19908; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1883; копія накладної від 23.10.2014 р. №19814; копія договору поставки від 18.06.2014 р. №191; копія накладної від 20.11.2014 р. №21599; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1912; копія накладної від 21.11.2014 р. №21634; копія договору поставки від 24.02.2014 р. №148; копія накладної від 13.11.2014 р. №21153; копія накладної від 10.12.2014 р. №22850; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №3; копія накладної від 05.12.2014 р. №22603; копія договору поставки від 12.11.2013 р. №66; копія накладної від 21.11.2014 р. №21681; копія договору поставки від 07.04.2014 р. №172; копія накладної від 23.10.2014 р. №19784; копія договору поставки від 09.01.2013 р. №794; копія накладної від 10.11.2014 р. №20856; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №777; копія накладної від 25.11.2014 р. №21795; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №1737; копія накладної від 28.11.2014 р. №22162; копія договору поставки від 20.11.2013 р. №78; копія накладної від 23.10.2014 р. №19760; копія договору від 22.01.2013 р. №1804; копія накладної від 21.11.2014 р. №21679; копія накладної від 21.11.2014 р. №21680; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №2147; копія накладної від 24.11.2014 р. №21772; копія договору від 1.10.2013 р. №1311; копія накладної від 25.11.2014 р. №21802; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №307; копія накладної від 23.10.2014 р. №19742; копія накладної від 23.10.2014 р. №19743; копія накладної від 23.10.2014 р. №19744; копія договору поставки від 01.10.2013 р. №387; копія накладної від 29.10.2014 р. №20174; копія накладної від 26.11.2014 р. №21982; копія договору поставки від 03.01.2013 р. №731; копія протоколу узгодження розбіжностей до договору поставки №731 від 03.01.2013 р.; копія накладної від 24.10.2014 р. №19889; копія накладної від 30.10.2014 р. №20220; копія накладної від 06.11.2014 р. №20682; копія накладної від 13.11.2014 р. №21094; копія накладної від 27.11.2014 р. №22032; копія накладної від 03.12.2014 р. №22383; копія накладної від 10.12.2014 р. №22798; копія накладної від 18.12.2014 р. №23347; копія накладної від 10.12.2014 р. №22801; копія договору на проведення маркетингового дослідження від 03.09.2014 р. №МД-12/14; копія акта здачі-прийняття виконаних робіт від 03.12.2014 р. №МД-14076; копія договору від 01.10.2014 Р. №01/10/14-р; копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000157; копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000145; копія акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000134; копія договору на розміщення інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 1.03.2013 р. №1/03; додаток №16 до договору №1/03 від 01.03.2013 р. на розміщення інформаційних матеріалів в мережі Інтернет; копія акта від 30.09.2014 р. №ОУ-26917 здачі-прийняття робіт (надання послуг); копія платіжного доручення від 31.10.2014 р. №827758 на оплату розміщення інформаційних матеріалів згідно додатку №16 до договору №1/03 від 01.03.2013 р., акт №26917; копія платіжного доручення від 31.10.2014 р. №827772 на оплату розміщення інформаційних матеріалів згідно додатку №16 до договору №1/03 від 01.03.2013 р., акт №26917 від 30.09.2014 р.; копія платіжного доручення від 31.10.2014 р. №827754 на оплату розміщення інформаційних матеріалів згідно додатку №16 до договору №1/03 від 01.03.2013 р., акт №26917 від 30.09.2014 р.; копія платіжного доручення від 31.10.2014 р. №827759 на оплату розміщення інформаційних матеріалів згідно додатку №16 до договору №1/03 від 01.03.2013 р., акт №26917 від 30.09.2014 р.; копія платіжного доручення від 31.10.2014 р. №827773 на оплату розміщення інформаційних матеріалів згідно додатку №16 до договору №1/03 від 01.03.2013 р., акт №26917 від 30.09.2014 р.; копія договору про надання маркетингових послуг від 01.02.2013 р. №010213; копія додаткової угоди №1 від 29.10.2014 р. до договору про надання маркетингових послуг №010213 від 01.02.2013 р.

Правовідносини сторін, які виникають у сфері регулювання відносин щодо набуття і здійснення права власності на знаки для товарів і послуг регулюються нормами Конституції України, ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року, Положенням про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №436/2011, тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарі і послуг» визначено, що знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарі і послуг» правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Частиною 2 ст. 16 ЗУ«Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в

мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі

зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

У відповідності до ст.17 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Відповідно до ч. 4 ст.18 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Згідно з п. C. - (1) ст. 5 Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року, учасницею якої є Україна, якщо в країні використання зареєстрованого знака є обов'язковим, реєстрація може бути скасована лише по закінченні справедливого строку і тільки тоді, коли зацікавлена особа не подасть докази, що виправдовують причини її бездіяльності.

У відповідності до п.1.3 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10 відомості, що занесені до реєстру, зміни до них, відомості, про видачу дубліката свідоцтва, зміни внаслідок виправлення помилок та інші відомості, що занесені до реєстру, Державна служба публікує в офіційному бюлетені "Промислова власність". Дані про публікацію зазначених відомостей заносяться до реєстру.

Відповідно до п. 2.3. зазначеного Положення зазначено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо: продовження строку дії свідоцтва; зміни повного імені або повного найменування і/або адреси власника (власників) свідоцтва (без зміни суб'єкта права власності); зміни складу осіб, які мають право використовувати

колективний знак; зміни переліку товарів і/або послуг у разі часткової відмови від свідоцтва; зміни класів у переліку товарів і/або послуг, пов'язані зі змінами Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків; зміни адреси для листування; зміни щодо представника в справах інтелектуальної власності (патентного повіреного) або іншої довіреної особи; зміни, пов'язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва; видачі ліцензії на використання знака; змін до відомостей про видачу ліцензії на використання знака, що внесені до реєстру; визнання свідоцтва недійсним повністю або частково; припинення дії свідоцтва повністю або частково; видачі дубліката свідоцтва; зміни внаслідок виправлення помилок; інших змін стосовно діловодства з ведення реєстру.

Позовні вимоги ґрунтуються на твердженні про невикористання товарного знаку

«» та товарного знаку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» його власником ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД в господарському обороті протягом останніх трьох років на території України.

В підтвердження зазначеного вище, позивачем до суду було надано довідку від 2 грудня 2014 року вих.№47 від ДП «Моніторинг ЗМІ України», в якій зазначено, що товари під торговельною маркою «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» рекламувались у кількості 47 виходів, відповідно до наданого до довідки додатку №1 Інформація щодо виходів реклами товарів «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» з 27.11.2002 року до 27.11.2014 року, у кількості 46 разів реклама надавалась саме ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод».

Третьою особою: ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД під час судового розгляду даної справи в якості доказів належного використання на території України протягом останніх трьох років товарного знаку «» та товарного знаку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» надано до суду копії укладених ним договорів та додаткових угод з ТОВ «Українська дистрибуцій на компанія», а саме: ліцензійний договір про використання знаків для товарів і послуг від 01.07.2014 р., додаткова угода №1 до ліцензійного договору про використання знаків для товарів і послуг від 01.07.2014 р. та ліцензійний договір про використання знаків для товарів і послуг від 13.10.2014 р., додаткова угода №1 до ліцензійного договору про використання знаків для товарів і послуг від 13.10.2014 р.

ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД також, начебто в підтвердження використання наданих за зазначеними вище договорами ліцензію на право використання знаків для товарів та послуг, а саме: «» та «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» було надано копії документів зазначених вище, фотокартки, копії договорів поставки, копії накладних та інші документи, однак вони судом не сприймаються у якості належних та допустимих доказів в розумінні ст.70 КАС України, у тому числі і з тих підстав, що третьою особою: ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД та третьою особою-2: ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» не було доведено руху активів в процесі виробництва та фактичного переміщення продукції, яка начебто вироблялась та реалізовувалась під знаками для товарів та послуг, зареєстрованих відповідно до свідоцтв №64998 та НОМЕР_1, як не було доведено і фактів реалізації зазначеної вище продукції будь-яким третім особами у процесі здійснення господарської діяльності.

Суд зауважує, що дослідження обставин у справі та перевірка їх доказами в процесі оцінки доказів у справі не обмежується лише дослідженнями тих фактів, на яких акцентують увагу строни та треті особи у справі, а полягає у дослідженні та аналізі всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також суд зазначає, що перелічені вище документи, надані ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД та ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» у якості доказів у справі, свідчать лише про існування певних намірів щодо використання наведених вище товарних знаків, проте не доводять фактичне використання зареєстрованих товарних знаків, як на протязі трьох років, так і на протязі всього терміну дії правового захисту цих товарних знаків.

До того ж позивачем до суду було надано копії листів від Асоціації товарної нумерації «ДжіЕс1 Україна», а саме: від 08.12.2014 р. №0285/01 з якого судом вбачається, що в реєстрі асоційованих членів Асоціації «ДжіЕс1 Україна» відсутні відомості про суб'єкта господарювання ГСХ Трейдмаркс Лимитед (CY), що дозволяє суду прийти до висновку про те, що Асоціація «ДжіЕс1 Україна» не присвоювала Номерів GS1 товарним позиціям за заявками суб'єкта господарювання ГСХ Трейдмаркс Лімітед (CY) та копія листа від 08.12.2014 р. №0283/01 в якому зазначено, що станом на 28.11.2014 р. ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» (код ЄДРПОУ 37310549) є дійсним, асоційованим членом Асоціації «ДжіЕс1 Україна» та станом на 28.11.2014 р. у реєстрі Асоціації «ДжіЕс1 Україна» відсутні запис про товарні позиції із позначенням (ТМ) «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» у складі найменування, яким Асоціація «ДжіЕс1 Україна» присвоїла номери GS1 за заявками ТОВ «Українська дистрибуційна компанія».

Крім того, у контексті наведеного, суд зазначає наступне. Диспозиція ст.18 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг містить чітке формулювання щодо можливості використання знака не тільки власником свідоцтва, а й використання його іншою особою, проте лише за умови контролю з боку власника свідоцтва за використанням такого знаку.

З огляду на наведене, колегією суддів при розгляду даної справи неодноразово ставилися питання щодо видів, періодичності та якості здійснення зазначеного контролю безпосередньо з боку ГСХ Трейдмаркс Лімітед, як власника зазначених вище знаків для товарів і послуг у відношенні до ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», яке, відповідно до укладених ліцензійних договорів від 01.07.2014 р. та від 13.10.2014 р., начебто здійснювало використання вказаних вище знаків для товарів і послуг, як не виключний ліцензіат.

Будь-яких доказів здійснення такого контролюю, передбаченого, в тому числі і п. 2.11 ліцензійних договорів від 01.07.2014 р. та від 13.10.2014 р., ні ГСХ Трейдмаркс Лімітед, ні ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» до суду надано не було, що враховуючи обов'язковий характер здійснення контролю відповідно до ст.18 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та п. 2.11 ліцензійних договорів від 01.07.2014 р. та від 13.10.2014 р. ставить під сумнів сам факт використання зазначених знаків для товарів і послуг ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ».

При цьому, критичне ставлення викликають у суду посилання третьої особи-1: ГСХ Трейдмаркс Лімітед на наявність спеціально уповноваженої особи компанії «ГСХ Трейдмаркс Лімітед» - ОСОБА_8 як особи, що має право здійснювати такий контроль та спілкування з представником третьої особи-2: ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» у судових засіданнях під час розгляду даної справи як форму здійснення такого контролю, як і посилання третьої особи-2 і ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» на відсутність спливу річного строку, передбаченого 3.2 ліцензійних договорів від 01.07.2014 р. та від 13.10.2014 р. для здійснення такого контролю, а також посилання третьої особи-2 на наданні для доручення до матеріалів справи копії договорів, накладних, інших документів, наданих третьою особою у якості первинних щодо підтвердження використання наведених вище знаків для товарів і послуг як на одну із форм здійснення контролю з боку ГСХ Трейдмаркс Лімітед; оскільки зазначені спроби з боку третіх осіб свідчать лише про намагання підтвердити за будь-яких умов факт використання з боку ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» зазначених вище знаків на товари та послуги та не мають логічним наслідком підтвердження факту здійснення передбаченого нормами чинного законодавства України контролю за використанням описаних вище знаків для товарів і послуг в сенсі, передбаченому ст.183 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарі і послуг».

Судом не можуть бути сприйнятті в якості доказу використання товарних знаків у господарський діяльності (третьою особою-2: ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ») надані копії договорів поставок, а саме: від 18.06.2014 р. №2251; від 01.10.2013 р. №19; від 01.10.2013 р. №631; від 11.01.2014 р. №127; від 01.10.2013 р. №1276; від 15.10.2014 р. №2300; від 01.10.2013 р. №51; від 01.10.2013 р. №2036; від 08.10.2013 р. №15; від 01.10.2013 р. №815; 01.10.2013 р. №323; від 10.02.2014 р. №2249; від 09.12.2014 р.; від 01.10.2013 р. №1010; від 23.05.2013 р. №2389; від 01.10.2013 р. №376; 04.06.2013 р. №2399; від 01.10.2013 р. №1101; від 01.10.2013 р. №971; від 01.10.2013 р. №872; від 29.05.2014 р. №2222; від 01.10.2013 р. №375; від 01.10.2013 р. №1558; від 01.10.2013 р. №570; від 30.01.2014 р. №2093; від 25.06.2013 р. №358; від 01.10.2013 р. №1883; від 18.06.2014 р. №191; від 18.06.2014 р. №191; від 01.10.2013 р. №1912; від 24.02.2014 р. №148; від 01.10.2013 р. №3; від 12.11.2013 р. №66; від 07.04.2014 р. №172; від 09.01.2013 р. №794; від 01.10.2013 р. №777; від 01.10.2013 р. №1737; від 20.11.2013 р. №78; від 01.10.2013 р. №2147; від 01.10.2013 р. №307; від 01.10.2013 р. №387; від 03.01.2013 р. №731; від 03.01.2013 р. №731 з огляду на те, що останнім не надано доказів транспортування вказаного товару, його реалізації через торгівельні мережі та доказів оплати за вказаними договорами.

При цьому, судом у ході розгляду даної справи були дослідженні матеріали фотофіксації знаходження на полицях невідомих торгівельних мереж виробів невідомого виробника з невизначеним змістом продукції, що не можуть вважатися належними і допустимими доказами використання ні ГСХ Трейдмаркс Лімітед, ні ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» наведених вище знаків для товарів та послуг в розумінні ст.70 КАС України, оскільки не підтверджують факту використання зазначених вище свідоцтв на товари та послуги зазначеними особами.

З урахуванням вищезазначеного, суд погоджується із позицією позивача щодо існування перешкод у використанні належної йому торгівельної марки у господарській діяльності за свідоцтвом України на знаки для товарів та послуг №180979, оскільки внаслідок чинності свідоцтв України на товарний знак «» та товарний знак «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА», не виключається факт введення в оману аудиторії споживачів товару та особи, яка виробляє алкогольні напої з позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Що ж до посилань відповідача, третьої особи-1: ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД та третьої особи-2:ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» на відсутність порушення прав позивача у спірних правовідносинах з боку як відповідача, так і зазначених третіх осіб, а також на відсутність ознак публічно-правового регулювання у наведених відносинах, колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на приписи ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб ,інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функціх на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України через дефініцію такого терміна, як справа адміністративної юрисдикції, визначається предмет адміністративної юрисдикції, який полягає у тому, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративному суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, під адміністративною юрисдикцією розуміється особливий вид правосуддя, метою якого є здійснення розгляду скарг громадян, їхніх об'єднань, інших фізичних і юридичних осіб на незаконні рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування (адміністративних органів), їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, характер суб'єктивного права, яке порушене, для адміністративної юрисдикції не має значення. Важливим є лише те, що права особи (публічні чи цивільні) порушено суб'єктом владних повноважень у публічно-правових відноснах, тобто при здійсненні ним своїх повноважень. Тут держава в особі органу, наділеного владними повноваженнями, виступає не як рівноправна сторона, а як носій суверенної влади, який зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії або утриматись від вчинення таких дій.

Зважаючи на викладене, характерними оссобливостями є прямий вплив на об'єкт управління; обов'язковий характер виконання вказівок, розпоряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів управління для підпорядкованих об'єктів, суворо визначена відповідальність за невиконання вказівок та розпоряджень.

Державна служба інтелектуальної власності України відповідно до норм ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Положення «Про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. №10 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.01.2002 р. за №64/6352, є центральним органом виконавчої влади, на який покладені функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності та виконання відповідних функцій, що стосуються відносин, які виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на занки для товарів і послуг.

Правовий статус Державної служби інтелектуальної власності України можна охарактеризувати так: це суб'єкт владних повноважень, державний орган управління з покладеними на нього особливими функціями у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг.

Відтак, звернення позивача до суду здійснено у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій відповідачем щодо позивача та третіх осіб, причому ці функції здійснюються саме у тих правовідносинах, у яких виник спір з приводу дострокового припинення дії свідоцтв, зазначених вище.

Таким чином, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Аналогічної позиції дотримуєтся Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, виклавши її в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 р. у справі №804/14331/14.

Суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача, стосовно невикористання ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД у своїй господарській діяльності знаку для товарів і послуг «» за свідоцтвом України НОМЕР_1 для товару 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг та знаку для товарів і послуг «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» за свідоцтвом України №64998 для товарів 33 класу - алкогольні напої, крім пива та горілки; послуг 35 класу МКТП - керування справами; ділове адміністрування; канцелярські роботи; імпортно-експортні агентства; реклама, сприяння продажеві, крім горілки; послуг 43 класу МКТП - послуги щодо забезпечування харчами і напоями, крім горілки, які зареєстровані Державною службою інтелектуальної власності.

А відтак, не встановивши в судовому засіданні та не підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи факту використання ні «ГСХ ТРЕЙДМАРКС ЛІМІТЕД», ні ТОВ «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» у своїй господарській діяльності знаків для товарів та послуг за свідоцтвами, наведеними вище, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо надання позивачу відповіді від 05.12.2014 р №1-12/8946 про фактичну відмову щодо дострокового припинення дії свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, зазначені вище.

За таких обставин суд вважає, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед», третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» про дострокове припинення дії Свідоцтв України на торгівельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА»: НОМЕР_1, №64998 та зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтв України на торговельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА»: НОМЕР_1, №64998 є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного дорученя від 05 грудня 2014 р. №2515 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три) грн. 08 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» до Державної служби інтелектуальної власності України, третя особа-1: «ГСХ Трейдмаркс Лімітед», третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» про дострокове припинення дії Свідоцтв України НОМЕР_1 на торгівельну марку «» та свідоцтва України №64998 на торгівельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА»; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтв України НОМЕР_1 на торгівельну марку «» та свідоцтва України №64998 на торгівельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА» - задовольнити повністю.

Достроково припинити дію Свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку «»

Достроково припинити дію Свідоцтва України №64998 на торговельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА».

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтва України НОМЕР_1 на торговельну марку «».

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про дострокове припинення дії Свідоцтва України №64998 на торговельну марку «ДРЕВНЬОКИЇВСЬКА».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» судові витрати у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09 лютого 2015 року.

Головуючий суддя (підпис) Суддя (підпис) Суддя (підпис) Є.О. Жукова В.В. Кальник С.О. Конєва

Постанова не набрала законної сили

станом на 09.02.2015 р.

Головуючий суддя Є.О. Жукова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.А. Варушка