Ухвала

від 17.02.2015 по справі п/811/1563/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 17 лютого 2015 рокусправа № П/811/1563/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Щербака А.А.                     суддів:                     Баранник Н.П.  Малиш Н.І. за участю секретаря судового засідання:          Спірічев Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства  громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від  17 вересня 2014р. у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  Підприємства  громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,-                                                              ВСТАНОВИВ: Кіровоградське обласне відділення Фонду  соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Підприємства  громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду  від 17 вересня 2014 року позов задоволено. Суд постановив стягнути з підприємства громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка»  на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію та пеню у загальній сумі 84645,26 грн. Постанова обґрунтована тим, що невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів відповідач допустив з власної вини. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач сумлінно виконує вимоги чинного законодавства у сфері захисту інвалідів. У штатному розписі передбачено робочі місця для працевлаштування інвалідів і підприємством відповідача регулярно щомісяця у період з квітня по липень 2013 року подано в міський центр зайнятості звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. В судове засідання учасники процесу не з'явились, про дату, час, місце судового розгляду повідомлялись належним чином. З огляду на приписи  ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави. Матеріалами справи встановлені наступні  фактичні обставини: Відповідачем подано Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою № 10-ПІ, в якому середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2013 році становила 717 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 29 осіб,  штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 23 особи. Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда. Ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Позивачем розрахований розмір штрафної санкції в сумі 83865,30 грн., розмір пені – 779,96 грн. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, з огляду і на приписи Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Згідно до ч. 1 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. В силу ч. 3 ст. 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», а також наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості. Як вбачається з матеріалів справи, у 2013 році перший звіт до центру зайнятості відповідач подав лише у квітні, що призвело до того, що центр зайнятості з січня по квітень не направляв на Підприємство  громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка» для працевлаштування інвалідів. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів відповідач допустив з власної вини. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. Керуючись   ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Підприємства  громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка» залишити  без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від  17 вересня 2014р. у справі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  Підприємства  громадського об'єднання «Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника» «Фірма Ласка» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені залишити без змін.           Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України  та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України. Головуючий:                                                                      А.А. Щербак           Суддя:                                                                      Н.П. Баранник           Суддя:                                                                      Н.І. Малиш