Постанова

від 18.02.2015 по справі 902/1585/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

18 лютого 2015 року Справа № 902/1585/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С. ,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.14 р. у справі №902/1585/14

за позовом державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (м. Київ)

до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" (с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області)

про стягнення 92 680 грн. 85 коп. заборгованості за договором № 02-22203-12 від 17.04.2012р.

За участю представників:

позивача - Кравченко Інна Володимирівна ( довіреність № б/н від 11.12.2014 р. )

відповідача - Кравчук Сергій Анатолійович ( довіреність № б/н від 08.04.2014 р. )

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.14 р. у справі №902/1585/14 задоволено позов державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" про стягнення 92 680 грн. 85 коп. заборгованості за договором № 02-22203-12 від 17.04.2012р.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 75148 грн. 00 коп. - основного боргу, 5725 грн. 66 коп. - 3% річних та 11807 грн. 19 коп. - інфляційних втрат та 1853 грн. 62 коп. - відшкодування витрат по справі судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 94-97).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (арк.справи 109-114).

В скарзі апелянт посилається на п.4.2. договору, на підставі якого відлік строку проведення експертизи починається з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця у відповідності із п.2.4. договору та дати отримання виконавцем примірника договору, підписаного замовником, при умові надання виконавцю у необхідній кількості матеріалів, вказаних у п.п.3.1.1. договору. Вважає, що судом не взято до уваги відсутність доказів у справі про отримання такого договору та рахунку відповідачем, тим самим не прийнято до уваги принцип свободи договору, викладений в ч.1 ст.627 ЦК України.

Твердження суду стосовно того, що 04.05.2014р. представнику замовника був наданий експертний звіт по робочому проекту вважає недоведеним, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують повноваження представника замовника на отримання будь-яких документів від позивача, який підписав супровідний лист (вих.№912 від 04.05.2014р.), адресований відповідачу про отримання «Експертного звіту проекту будівництва «Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області».

Факт відсутності у відповідача даних документів підтверджується пакетом документів, доданих до претензії, що була направлена відповідачу цінним з описом вкладення супровідним листом (вих.№ 12 від 18.02.2014р.).

Скаржник зазначає, що судом не було обґрунтовано чому рахунок був виставлений 04.05.2012 року, а не 17.04.2012 року (момент підписання договору), у відповідності до якого замовник мав можливість виконати обов'язок передбачений п.2.4. договору.

Звертає увагу, що судом не надано належної оцінки тому факту, що позивач з претензією до відповідача звернувся аж 18.02.2014р., тобто зі сплином 19 місяців з моменту, як вважає суд у своєму рішенні, отримання замовником виконаних робіт.

Крім цього вважає, що судом не надано належної оцінки рахунку, отриманого відповідачем разом з претензією, що була напрвлена супровідним листом (вих. №12 від 18.02.2014р.), який при цьому не містить дати його виготовлення. Вважає це свідченням, що виконавцем даний рахунок в момент підписання договору - не виставлявся, чим порушено вимоги п.2.4. договору.

Звертає увагу на знівелювання судом позиції відповідача, викладеній у відзиві на позов стосовно можливості виконавця за відсутності фінансування з боку замовника за даним договором - зупинити виконання обов'язку щодо розробки експертного звіту, чи відмовитись від його виконання, виходячи з положення ч.3 ст.538 ЦК України.

Суд, при вирішенні даного спору, не вірно застосував правову позицію, що відображена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014р. у справі №3-125гс14., оскільки апелянт стверджує про відсутність отримання не лише рахунку на оплату, а й результатів надання послуг за спірним договором.

На підставі викладеного просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області №902/1585/14 від 26.11.2014, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2015р. апеляційну скаргу ТОВ «АГРОКРЯЖ 1» прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 108).

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (Вх.№4178/15 від 17.02.2015р.), в якому заперечує проти доводів скаржника.

Зокрема зазначає, що відповідач стверджує з одного боку про те, що він пристав на умови договору №02-00203-12 та погодив порядок розрахунків, а з іншого боку - зазначає про недоведеність отримання ним договору.

В ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем жодного разу не було заявлено про відсутність в нього оригінального примірника даного договору. При цьому договір №02-00203-12, разом з протоколом погодження договірної ціни, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками 17.04.2012р.

Стверджує, що одразу з проектом договору №02-00203-12 представник відповідача отримав нарочно рахунок від 17.04.2012р. №02-00203-12 на суму 75148, 00 грн. Крім цього, банківські реквізити, зазначені у вказаних рахунках, є ідентичними банківським реквізитам, вказаним у договорах на виконання робіт.

Також скаржник вважає, що навіть у випадку відсутності рахунку на оплату відповідач не звільняється від обов'язку провести оплату за договором №02-00203-12, оскільки рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; відсутність рахунку на оплату не може бути відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 р. № 37/405.

Стосовно твердження відповідача про відсутність у матеріалах судової справи доказів отримання представником відповідача експертного звіту від 04.05.2012 р. № 02-00203-12 позивач звертає увагу, що у матеріалах судової справи наявний супровідний лист позивача від 04.05.2012 р. № 912 про надання експертного звіту по проекту «Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області». На примірнику вказаного листа представником відповідача поставлений підпис про отримання експертного звіту 04.05.2012 р.

Також, звертає увагу суду, що зупинення виконання свого обов'язку, згідно з ч.3 ст. 538 ЦК України, є правом, а не обов'язком позивача, а тому твердження відповідача про протилежне вважає безпідставним.

Звертає увагу, що відповідач надав позивачу для проведення експертизи проектну документацію та гарантував оплату проведення експертизи у відповідності з умовами укладеного договору, що підтверджується листом-замовленням на виконання експертизи проекту будівництва, підписаний директором відповідача та скріплений його печаткою.

На підставі викладеного просить відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКРЯЖ 1» у задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.2014 р. по справі №902/1585/14 залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2015р. представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в ній. Вважає, що рішення, прийняте судом першої інстанції, є незаконним та необгрунтованим, тому просить суд його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечила доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає, що рішення, прийняте судом першої інстанції, є законним та обгрунтованим, тому просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

17.04.2012р. приватним підприємством "АгроКряж 1" (замовник), повним правонаступником якого, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців за № 19544972 від 04.11.2014 р. та ст.1 статуту є ТОВ "АГРОКРЯЖ 1", та державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (виконавець) було укладено договір на виконання експертизи проекту будівництва № 02-00203-12 (арк.справи 14, 15).

Згідно п.1.1 договору замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, енергозбереження та енергоефективності, пожежної безпеки, кошторисної частини (Експертиза). Назва проекту: Робочий проект (затверджувальна частина). Будівництва молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області (п.1.1 Договору).

Результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи (п.1.2 Договору).

Як погоджено п.2.2 договору, вартість проведення експертизи виконавцем за договором складає 75 148,00 грн. з ПДВ.

Вартість експертизи викладено у протоколі погодження договірної ціни (додаток № 1 до договору), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (п.2.3 договору).

Замовник, згідно п.2.4 договору, у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору зобов'язується у відповідності з виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100 % вартості виконаних робіт за договором.

Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця (п.2.5 договору).

Сторони домовились, що проведення експертизи здійснюється виконавцем у строк 90 календарних днів. Відлік строку проведення експертизи починається з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця у відповідності із п.2.4 договору та дати отримання виконавцем примірника договору, підписаного замовником, при умові надання виконавцю у необхідній кількості матеріалів вказаних у п.п.3.1.1 договору (розділ 4 договору).

Пунктом 3.1.1 договору сторони визначили, що до початку виконання робіт замовник зобов'язаний подати виконавцю лист-замовлення та всі необхідні для виконання експертизи матеріали, що передбачені діючими ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", оформлені відповідно до вимог ДСТУ Б А.2.4-4-2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації" у кількості 3 екземплярів проекту будівництва та копії проекту будівництва відповідно до напрямків експертизи у паперовому вигляді і, на вимогу виконавця, 1 екземпляра проекту будівництва (кошторисної частини) в електронному вигляді.

Порядок приймання-передачі робіт з проведення експертизи визначено розділом 5 договору. Приймання замовником виконаних робіт за договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язаний підписати та передати виконавцю один примірника акта на момент отримання звіту. Якщо замовник протягом семи календарних днів, з моменту отримання акта, без надання відповідних обґрунтованих письмових пояснень відмовляється чи будь-яким іншим чином ухиляється від прийняття виконаної роботи, то вважається, що замовник прийняв результат роботи і в подальшому позбавляється права посилатися на недоліки виконаної роботи, які могли бути встановлені при належному способі її прийняття. Якщо протягом дії договору замовником не було повідомлено виконавця про зміну адреси зазначеної в договорі, акт та звіт вважаються отриманими і прийнятими замовником. Оформлений звіт є документом, який підтверджує виконання робіт виконавцем за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, при підписанні сторонами договору, вони погодили та підписали додаток № 1 до договору №02-00203-12 від 17.04.2012р. - протокол, яким погоджено договірну ціну на виконання робіт щодо експертизи проекту будівництва та яка склала 75148,00 грн з ПДВ (т.1, арк.справи 16).

Крім цього, в матеріалах справи наявне замовлення на виконання експертизи проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області "РП" від 06.04.2012 р. за підписом керівника ПП "АгроКряж 1", правонаступником якого є ТОВ "АГРОКРЯЖ 1", яким, з-поміж іншого, гарантовано оплату за проведення експертизи у відповідності з умовами укладеного договору та вказано, що платником є ПП "АгроКряж 1" (арк.справи 54).

04.05.2012 р. позивач, на виконання умов договору №02-00203-12 від 17.04.2012 р. з додатком №1, надав представнику замовника експертний звіт по робочому проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області" за №02-00203-12 від 04.05.2012 р. на одному аркуші та додаток до експертного звіту № 02-00203-12 щодо робочого проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області" на 10 аркушах, а також рахунок № 02-00203-12 на суму 7548,00 грн. з ПДВ (арк.справи 55-62).

На супровідному листі №912 від 04.05.2012 р. наявний підпис представника замовника про особисте отримання ним зазначених документів.

Позивач 18.02.2014р. звернувся до відповідача з листом №12 від 18.02.2014р., яким направив, на усне прохання ТОВ "АГРОКРЯЖ 1", всі документи в підтвердження виконання для останнього робіт на загальну суму 75 148,00 грн. за договором № 02-00203-12 від 17.04.2012 р., які згідно поштового повідомлення за № 2316000174852 отримані відповідачем 20.02.2014 р. та залишені без реагування, в тому числі оплати (арк.справи 17-20).

15.04.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією щодо здійснення оплати за виконані роботи за договором №02-00203-12 від 17.04.2012 р., яка згідно поштового повідомлення № 2316000177479 отримана уповноваженим представником відповідача 18.04.2014 р. та залишена також без оплати та відповіді (арк.справи 21-24).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні положення містяться в ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється відповідно до глави 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).

Як було зазначено вище, згідно п. 2.4. договору замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору зобов'язується у відповідності з виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором. При цьому, проведення експертизи здійснюється виконавцем у строк 90 календарних днів, а відлік строку проведення експертизи починається з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця у відповідності із п.2.4. договору та дати отримання виконавцем примірника договору, підписаного замовником, при умові надання виконавцю у необхідній кількості матеріалів вказаних у п.п.3.1.1. договору.

04.05.2012р. представнику відповідача по справі було вручено експертний звіт по робочому проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області" за № 02-00203-12 від 04.05.2012 р. на одному аркуші та додаток до Експертного звіту №02-00203-12 щодо робочого проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області" на 10 аркушах, а також рахунок № 02-00203-12 на суму 75 148,00 грн з ПДВ, які були прийняті замовником без будь-яких застережень чи зауважень. Крім цього, у позивача станом на 06.04.2014 р. було наявне письмове замовлення відповідача щодо виконання експертних досліджень.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, договором № 02-00203-12 від 17.04.2012 р. було установлено строки оплати за отримані послуги (не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору у відповідності з виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт), а тому, підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 530 ЦК України в частині пред'явлення вимог кредитора та обов'язку боржника виконати обов'язок у семиденний строк немає.

Статтею 531 Цивільного кодексу України визначено, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У разі невиконання замовником обов'язку щодо попередньої оплати слід застосовувати положення ст.538 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З матеріалів справи не вбачається, що у позивача були підстави вважати, що відповідач не виконає свого обов'язку щодо оплати отриманих послуг у строки вказані в договорі по позову, оскільки ще замовленням від 06.04.2014 р. керівником відповідача було гарантовано плату за надані експертні послуги, тому позивачем було виконано вимоги договору по позову щодо надання послуг з експертизи будівництва корівника.

Наведене свідчить, що надання послуг без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки виконавець (позивач) скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 р. у справі 3-125гс14.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заперечення відповідача по позову, що несплата наданих послуг була здійснена з вини позивача, який не виставив рахунок. Посилання відповідача на те, що позивач самостійно, без погодження з ним виконав роботи по договору, який являється договором приєднання, відхилено правомірно, оскільки виконанню письмового звіту виконавцем передувало надання замовником відповідного замовлення.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.527 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача за надані послуги згідно договору № 02-00203-12 від 17.04.2012 р. в сумі 75 148,00 грн., оскільки дані вимоги відповідають умовам договору та чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлялись вимоги щодо стягнення з відповідача 5725 грн. 66 коп. - 3% річних та 11 807 грн. 19 коп. - інфляційних втрат за період з 23.04.2012 р. по 05.11.2014 р.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору зобов'язується у відповідності з виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

Договір № 02-00203-12 від 17.04.2012 р. сторонами підписано 17.04.2012 р., а також підписано та погоджено вартість наданих послуг додатком №1 до договору №02-00203-12 від 17.04.2012р. в сумі 75 148,00 грн.

Отже, як вірно визначив суд першої інстанції, починаючи з 23.04.2012 р. у позивача виникло право на нарахування до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується, що вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіривши в апеляційному провадженні правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, колегією суддів не виявлено помилок в розрахунку, що свідчить про обґрунтованість заявлених до стягнення сум.

Згідно частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В матеріалах справи відсутні обґрунтовані докази в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області про задоволення позову.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.14 р. у справі №902/1585/14 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Філіпова Т.Л.