Постанова

від 14.05.2015 по справі 902/1585/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 902/1585/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І., суддів :Бондар С.В., Грека Б.М., - (доповідача у справі) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.02.15 у справі№902/1585/14 господарського судуВінницької області за позовомДержавного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-Центральна служба Української державної будівельної експертизи" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" простягнення суми за участю представників від: позивачаКравченко І.В. (дов. від 11.12.14) відповідачаБлизнюк Т.В. (дов. від 08.05.15)

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба Української державної будівельної експертизи" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" 92680,85 грн., які включають в себе суму заборгованості за договором № 02-22203-12 від 17.04.12, інфляційні та 3% річних.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.11.14 (суддя Банаська О.О.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Саврій В.А., суддів: Дужич С.П., Філіпової Т.Л.), позов задоволено повністю з підстав доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Скарга обґрунтована тим, що судами не взято до уваги відсутність доказів у справі про рахунку відповідачем, а твердження суду стосовно того, що 04.05.14 представнику замовника був наданий експертний звіт по робочому проекту є недоведеним, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують повноваження представника замовника на отримання будь-яких документів від позивача. Звертає увагу, що судом не надано належної оцінки тому факту, що позивач з претензією до відповідача звернувся аж 18.02.14, тобто через 19 місяців з моменту виконання робіт. Крім цього вважає, що судом не надано належної оцінки рахунку, отриманого відповідачем разом з претензією, що була направлена супровідним листом (вих. №12 від 18.02.14), який при цьому не містить дати його виготовлення.

Позивач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, постанову апеляційного суду просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.04.12 приватним підприємством "АгроКряж 1" (замовник), правонаступником якого є ТОВ "АГРОКРЯЖ 1", та державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (виконавець) укладено договір на виконання експертизи проекту будівництва № 02-00203-12.

Згідно п.1.1 договору замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, енергозбереження та енергоефективності, пожежної безпеки, кошторисної частини (Експертиза). Назва проекту: Робочий проект (затверджувальна частина). Будівництва молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області (п.1.1 Договору).

Результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи (п.1.2 Договору). Як погоджено п.2.2 договору, вартість проведення експертизи виконавцем за договором складає 75 148,00 грн. з ПДВ. Замовник, згідно п.2.4 договору, у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору зобов'язується у відповідності з виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100 % вартості виконаних робіт за договором. Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця (п.2.5 договору).

При підписанні сторонами договору, вони погодили та підписали додаток № 1 до договору №02-00203-12 від 17.04.12 протокол, яким погоджено договірну ціну на виконання робіт щодо експертизи проекту будівництва та яка склала 75148,00 грн. з ПДВ (а.с. 16). Крім цього, в матеріалах справи наявне замовлення на виконання експертизи проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області "РП" від 06.04.12 за підписом керівника ПП "АгроКряж 1", правонаступником якого є ТОВ "АГРОКРЯЖ 1", яким, з-поміж іншого, гарантовано оплату за проведення експертизи у відповідності з умовами укладеного договору та вказано, що платником є ПП "АгроКряж 1" (а.с. 54).

04.05.12 позивач, на виконання умов договору №02-00203-12 від 17.04.12 з додатком №1, надав представнику замовника експертний звіт по робочому проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області" за №02-00203-12 від 04.05.12 на одному аркуші та додаток до експертного звіту № 02-00203-12 щодо робочого проекту "Будівництво молочного комплексу на 1500 фуражних корів з молодняком в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області" на 10 аркушах, а також рахунок № 02-00203-12 на суму 7548,00 грн. з ПДВ (арк.справи 55-62). На супровідному листі №912 від 04.05.12 наявний підпис представника замовника про особисте отримання ним зазначених документів.

Позивач листом №12 від 18.02.14 направив, на усне прохання ТОВ "АГРОКРЯЖ 1", всі документи в підтвердження виконання для останнього робіт на загальну суму 75 148,00 грн. за договором № 02-00203-12 від 17.04.12, які згідно поштового повідомлення за № 2316000174852 отримані відповідачем 20.02.14 та залишені без реагування, в тому числі оплати (а.с. 17-20).

15.04.14 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо здійснення оплати за виконані роботи за договором №02-00203-12 від 17.04.12, яка згідно поштового повідомлення № 2316000177479 отримана уповноваженим представником відповідача 18.04.14 та залишена також без оплати та відповіді.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що факт виконання робіт позивачем та їх прийняття відповідачем є доведеним, в той же час, відповідачем не оплачені у встановлений договором строк, тому з відповідача, у відповідності з вимогами ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів в частині сплати суми основної заборгованості з огляду на наступне. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України). Згідно п. 2.4 договору замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання договору зобов'язується у відповідності з виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

При цьому суд касаційної інстанції зауважує, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги. (Вказаної правової позиції дотримується Верховних суд України у постанові від 29.09.09 у справі №37/405).

У разі невиконання замовником обов'язку щодо попередньої оплати слід застосовувати положення ст.538 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З матеріалів справи не вбачається, що у позивача були підстави вважати, що відповідач не виконає свого обов'язку щодо оплати отриманих послуг у строки вказані в договорі по позову, оскільки ще замовленням від 06.04.14 керівником відповідача було гарантовано плату за надані експертні послуги, тому позивачем було виконано вимоги договору по позову щодо надання послуг з експертизи будівництва корівника.

Наведене свідчить, що надання послуг без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки виконавець (позивач) скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, суди дійшли вірного висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача за надані послуги згідно договору № 02-00203-12 від 17.04.12 в сумі 75 148,00 грн., оскільки дані вимоги відповідають умовам договору та чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлялись вимоги щодо стягнення з відповідача 5725,66 грн. - 3% річних та 11 807,19 грн. - інфляційних втрат за період з 23.04.12 по 05.11.14, розрахунок яких перевірений судами та визнано обґрунтованим, а відтак, вищевказані кошти стягнуті з відповідача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, оскільки судами не враховано, що право на нарахування інфляційних та 3% річних виникло у позивача лише з моменту фактичної передачі виконаних робіт, а відтак, з моменту виникнення заборгованості. Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами , належними до сплати кредиторові (зазначена правова позиція відображена в постановах ВСУ у справах №10/557-26/1, №4/720). Втім, судами цього не враховано та стягнуто 3% річних та інфляційні за весь час з моменту підписання договору, що суперечить правовому змісту вищевказаних нарахувань.

За таких обстави судові акти підлягають скасуванню в частині вирішення спору про стягнення 3% річних та інфляційних із направленням справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В частині стягнення суми заборгованості рішення та постанова підлягають залишенню без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКРЯЖ 1" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.14 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.15 у справі №902/1585/14 залишити без змін в частині стягнення суми основної заборгованості.

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 26.11.14 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.02.15 у справі №902/1585/14 скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді С.В. Бондар

Б.М. Грек