Ухвала

від 15.01.2015 по справі 2а-17448/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/800/31033/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Карася О.В., Рибченка А.О., за участю секретаря Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року

у справі № 2а-17448/12/2670

за позовом Приватного підприємства «ІТ-ІНВЕСТ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі

м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «ІТ-ІНВЕСТ» (надалі також - позивач, ПП «ІТ-ІНВЕСТ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним (нечинним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року №0013541501 про визначення суми податкового зобов'язання у загальній сумі 14 598 196,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «ІТ-Інвест» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2013 року скасовано та ухвалено нову. Адміністративний позов ПП «ІТ-Інвест» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року № 0013541501.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року і залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями,фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року № 0013541501 (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14 598 196, 00 грн. з них за основним платежем на суму 11 678 557, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 919 639, 00 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 27 серпня 2012 року за № 5599/15-1-32731760, про порушення позивачем вимог пункту 3 розділу 4 XX Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 11 678 557, 00 грн.

Надаючи оцінку висновкам попередніх судових інстанцій про не дотримання відповідачем як суб'єктом владних повноважень вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Вищий адміністративний суд України звертає на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статі 14 ПК України інвестиції - це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. При цьому, господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів, відносяться до фінансових інвестицій і можуть бути або прямими (внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою), або портфельними (купівля цінних паперів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку). Під реінвестицією маються на увазі господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Згідно з пунктом 153.8 статті 153 ПК України якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Пунктом 150.1 статті 150 ПК України встановлено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення; у 2012-2015 роках, зокрема, таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 млн. гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів, починаючи з першого півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, у розмірі 25% суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25% суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік.

При цьому, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, непогашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається у першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції не враховано вимоги наведеної норми, яка встановлює обмеження лише щодо перенесення спільного від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилось станом на 1 січня 2012 року, оскільки негативний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від'ємним значенням об'єкта оподаткування з податку на прибуток, за своєю економічною та юридичною сутністю, показниками та нормами Податкового кодексу України ці поняття для цілей оподаткування податком на прибуток і застосування інших положень цього кодексу не ототожнюються.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не передбачено застосування обмежень, встановлених статтею 150 Податкового кодексу України , для від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, оскільки вказаним підрозділом Податкового кодексу визначено особливості справляння податку на прибуток підприємств та вказана норма стосується виключно від'ємного значення об'єкту оподаткування цим податком.

Таким чином, оскільки від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є тотожним від'ємному значенню об'єкта оподаткування податком на прибуток, то застосування положень пункту.3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до обліку фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, є безпідставним.

Водночас, включення до складу від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами 100 відсотків такого результату попередніх періодів відповідає приписам пункту. 153.8 статті 153 Податкового кодексу України .

Як свідчать матеріали справи та не заперечується податковим органом, ПП «ІТ-Інвест» було подано до ДПІ декларацію з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2012 у якій задекларовано доходи (рядок 1), що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 10 513 970, 00 грн. Згідно з додатком ЦП до декларації з податку на прибуток за II-IV квартали 2011 року збиток задекларований товариством від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами становить 74 149 565, 00 грн. позивачем у рядку 3.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду» додатку ЦП (вх. ДПІ за № 9047628425 від 9 серпня 2012 року) до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року зазначило показник у розмірі 74 149 565, 00 грн. о податкового обліку операцій з цінними паперами позивача входить облік цінних паперів, придбаних товариством до 1 квітня 2011 року, тобто до набрання законної сили Розділом III «Податок на прибуток підприємств», а саме з червня 2006 року по грудень 2010 року.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 21 грудня 2012 року №1160 у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012-2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року), у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 млн. грн. та більше враховується лише по 25% суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 1 січня 2012 року в порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України , якщо у такому від'ємному фінансовому результаті не містяться витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 1 січня 2012 року.

Дослідивши надані позивачем документи, що стали підставою для включення ним до від'ємного фінансового результату звітного періоду по кожному виду цінних паперів суму в розмірі 100 % від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахувалися станом на 1 січня 2012 року, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що у складі від'ємного фінансового результату з торгівлі ЦП станом на 31 грудня 2011 року міститься від'ємний фінансовий результат, сформований станом на 1 квітня 2011 року за рахунок витрат на придбання ЦП, у тому числі і витрат на придбання ЦП, які не були продані протягом попередніх звітних періодів, тобто до 1 квітня 2011 року, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про те, що від'ємний фінансовий результат з торгівлі акціями та векселями перенесений та відображений позивачем у додатку ЦП до декларації за I півріччя 2012 року як від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) року відповідно до вимог пункту 153.8 статті 153 ПК України є законним та обґрунтованим.

Отже, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 18 вересня 2012 року № 0013541501, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 221 , 223 , 224 , 230 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.В.Карась

А.О. Рибченко