Постанова

від 17.02.2015 по справі 826/13312/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 року м. Київ К/800/10134/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 826/13312/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Беарінгс" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейскої служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафт Беарінгс" звернулось в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 16.07.2013 року № 100260000/2013/220445/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/30083; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 49 200,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці (правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів) про коригування митної вартості товарів від 16.07.2013 року № 100260000/2013/220445/2; визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської регіональної митниці (правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/30083; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 49 200,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок позивача.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 15.03.2013 року між UAB "CRAFT-bearings" (м. Каунас, Литва) та позивачем укладено дилерський договір, який встановлює загальні умови та регулює збут позивачем підшипників та цепів, які виробляються компанією UAB "CRAFT-bearings" на території України.

Крім того, 15.03.2013 року між тими ж сторонами було укладено Контракт № 2013/08, відповідно умов якого позивач зобов'язувався продавати продукцію, яка постачається компанією UAB "CRAFT-bearings" по заздалегідь узгодженим заявкам.

Так, згідно зі специфікацією та інвойсом № СВХ02647 від 01.07.2013 року до Контракту № 2013/08 від 15.03.2013 року, сторонами Договору було узгоджено імпорт на територію України підшипників ТМ CRAFT в асортименті на загальну суму 69 977,64 доларів США.

За наслідками зазначеного, 16.07.2013 року позивач ввозив на митну територію України вказані товари, визначивши при цьому в митній декларації від 11.07.2013 року № 100260000/2013/146142 їхню митну вартість відповідно до першого методу (контрактною ціною), який передбачено частиною першою статті 57 Митного кодексу України.

Однак, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів відмовила позивачу в прийнятті митної декларації від 11.07.2013 року № 100260000/2013/146142, вказуючи на невірно розраховану митну вартість та невірно вибраний метод її розрахунку.

У зв'язку з наведеним Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2013 року № 100260000/2013/220445/2, із застосуванням шостого (резервного) методу визначення митної вартості, та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/30083.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митним органом протиправно визначено позивачу митну вартість товару за резервним методом, оскільки товариством було подано вичерпний перелік документів в підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару, а тому позивачу підлягають поверненню надмірно сплачені суми митних платежів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів та інше.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особо. Методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів не є беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з чим вимагає від суду в кожному випадку здійснювати аналіз поданих декларантом документів.

Згідно з частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо подані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно частинами другою, третьою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариством з обмеженою відповідальністю "Крафт Беарінгс" у відповідності до вимог чинного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі обов'язкові та передбачені митним законодавством документи, а саме: дилерський договір від 15.03.2013 року, укладений між UAB "CRAFT-bearings" (м. Каунас, Литва) та позивачем; контракт № 2013/08 від 15.03.2013 року, укладений між UAB "CRAFT-bearings" (м. Каунас, Литва) та позивачем; специфікацію № СВХ02647 від 01.07.2013 року до Контракту № 2013/08 від 15.03.2013 року; інвойс № СВХ02647 від 01.07.2013 року до Контракту № 2013/08 від 15.03.2013 року; пакувальний лист до інвойсу № СВХ02647 від 01.07.2013 року; міжнародну товарно-транспортну накладну на перевезення товару (CMR) від 08.07.2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 9 від 08.07.2013 року (передоплата за підшипники у розмірі 20%); сертифікат відповідності товару № 203249 від 29.05.2013 року, м. Каунас; повідомлення від Вuel A.G. А.Є. (завода-виробника підшипникової продукції, яка імпортувалась позивачем до України) від 30.01.2013 року про відповідність товару європейським стандартам та 1509001:2008; рішення Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" від 10.07.2013 року № 210-09/5808; каталог продукції UAB "CRAFT-bearings"; прайс-лист виробника UAB "CRAFT-bearings" для дилерів та дистриб'юторів на 2-й квартал 2013 року; висновок Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 12.07.2013 року № 12/327 стосовно можливості визначення вартості на імпортовані підшипники ТМ CRAFT в асортименті на рівні 69 977,64 дол. США; експортну декларацію № 13LTKR2000ЕК069В40.

Крім того, до електронного повідомлення (у вкладеннях до файлів) про відправлення митним брокером відповідачу документів, що підтверджують ринкову ціну товару були включені наступні товаросупровідні документи: імпортна декларація; декларація митної вартості; платіжне доручення на здійснення передоплати по контракту; довідка про транспорт до кордону; прайс-лист на товар; пакувальний лист; специфікація до Контракту; контракт; інформаційний лист про розміри підшипників; документ про відсутність сертифікації в Україні; висновок Держзовнішінформу № 12/327; інвойс; повідомлення від 17.07.2013 р. про надання позивачем додаткових документів для остаточного оформлення товару митницею.

Проте, митним органом було запропоновано позивачу (декларанту) надати додаткові документи на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів згідно митної декларації від 11.07.2013 року № 100260000/2013/146142, а саме: виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість сировини.

Декларанта (позивача) було ознайомлено з необхідністю подання додаткових документів, та проведено процедуру консультації.

Проте, позивачем з об'єктивних причин не було надано відповідачу всіх перелічених додаткових документів.

Так, каталог виробника товару-продукції "CRAFT" знаходиться в базі даних митного органу. Поставки за відповідним договором здійснювались неодноразово протягом 2013 року, починаючи з квітня місяця, та відповідний товар ідентифікувався відповідачем на митному кордоні саме за допомогою електронної бази даних. Таким чином, каталог виробника був загальнодоступним та знаходився в наявності у відповідача.

Стосовно вимоги митного органу щодо обов'язку надання позивачем в якості додаткового документу до декларації митної вартості інформацію біржових організацій про вартість сировини, то відповідно до наявних у справі доказів (зокрема повідомлення від виробника продукції "Крафт" вих. № 2013/07-1 від 15.07.2013 року про відмову у наданні інформації) така інформація є конфіденційною інформацією виробника та відноситься до переліку інформації, яка є комерційною таємницею виробника продукції "Крафт".

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, каталог виробника продукції, як і інформація біржових організацій про вартість сировини є додатковими документами у розумінні статті 53 Митного кодексу України і надаються у випадку, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте, відповідачем не було підтверджено допустимими у справі доказами, які саме розбіжності містилися в наданих позивачем для митного оформлення товару документах, та які саме дані, зазначені в таких товаросупровідних документах є не об'єктивними.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем на підтвердження правильності та обґрунтованості визначення митної вартості товару за першим методом (ціною контракту), було також надано митному органу документи, що підтверджують вартість ідентичних товарів: інвойс № СВХ02529 від 20.03.2013 року (продавець - UAB "CRAFT-bearings", покупець - ТОВ "ТД "Руно"); специфікацію № СВХ02529 від 20.03.2013 року (продавець - UAB "CRAFT-bearings", покупець - ТОВ "ТД "Руно"); рахунок-фактуру № СВL01161 від 13.05.2013 року.

Також, позивачем на підтвердження правильності та обґрунтованості визначення митної вартості товару за першим методом (ціною контракту), було надано митному органу документи, що підтверджують ціни продажу позивачем ідентичного товару своїм контрагентам на території України.

При цьому, відповідно до висновку Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 12.07.2013 року № 12/327, який був наданий позивачем митному органу, при експертному аналізі документів, які було надано для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів встановлено, що ціни на підшипники ТМ "CRAFT" в асортименті, що постачаються згідно інвойсом № СВХ02647 від 01.07.2013 року до Контракту № 2013/08 від 15.03.2013 року між UAB "CRAFT-bearings" (Литва) та позивачем відповідають цінам фірми-виробника та можуть становити 69 977,64 дол. США.

Враховуючи викладене, позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли Київській міжрегіональній митниці Міндоходів визначити митну вартість товару за першим методом - за ціною договору щодо товарів.

В той же час, оскаржуване рішення відповідача не містить жодних відомостей про те, які саме числові значення митної вартості товару є непідтвердженими, неповними або недостовірними.

Так, у зазначеному рішенні відсутнє посилання на те, яких саме даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості (за ціною договору) не містять документи, надані позивачем, або які саме розбіжності наявні в них на думку митного органу.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2013 року № 100260000/2013/220445/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/30083.

Відносно ж вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 49 200,00 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Виходячи з наведеного нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, а відтак позов позивача в цій частині є передчасним

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року змінити, скасувавши в частині задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Беарінгс" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 49 200,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)