Рішення

від 16.02.2015 по справі 922/5798/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р.Справа № 922/5798/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "Стройсервіс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків про стягнення 66 776,50 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Стременешенко С.М.,

від відповідача - Деревінський В.С.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором субпідряду № 04/12, укладеного між сторонами 04.05.2012 року, у розмірі 48 526,84 грн. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним договором. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 652,03 грн. інфляційних та 3 639,30 грн. 3% річних Витрати по оплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.01.2015 року о 12:30 год.

Ухвалою суду від 21.01.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в призначене судове засідання, розгляд справи було відкладено на 10.02.2015 року о 10:30 год.

В судовому засіданні 10.02.2015 року оголошувалась перерва до 16.02.2015 року до 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2015 року звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості в розмірі 48 526,84 грн., три відсотки річних в розмірі 3 597,63 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 14 652,03 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

Подана позивачем заява приймається судом до розгляду, як така не суперечить інтересам сторін та узгоджується з приписами діючого законодавства.

З урахуванням викладеного розгляд справи продовжується, виходячи із нового розміру позовних вимог та ціни позову.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача 16.02.2015 року проти задоволення позову заперечив з підстав його необґрунтованості та неправомірності.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Так, 04.05.2012 року між ТОВ ВКП "Стройсервіс" (Субпідрядник) та ТОВ "Стальконструкція" (Підрядник) був укладений Договір субпідряду 04/12 (надалі - Договір).

За умовами вказаного Договору Субпідрядник взяв на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати роботи з улаштування стяжки та гідроізоляції підлоги на об'єкті реконструкції спортивного комплексу КП "Обласний спортивний комплекс Металіст" у місті Харкові по вулиці Плеханівській, 65.

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт за ним складає 48 526,84 грн.

Пунктом 2.4. вказаного Договору визначено, що оплата робіт здійснюється Підрядником протягом 10-ти днів з моменту підписання акту виконаних робіт за формою КБ-2 та КБ-3.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2012 року сторонами був підписаний акт виконаних будівельних робіт, за яким їх вартість склала 48 526,84 грн.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань та в обумовлені строки за виконані роботи не розрахувався, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 48 526,84 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 48 526,84 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 597,63 грн. та втрат від інфляційних процесів в розмірі 14 652,03 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 597,63 грн. та інфляційних втрат в розмірі 14 652,03 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61106, м. Харків, проспект Московський, 283, код ЄДРПОУ 21191412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП "Стройсервіс" (61102, м. Харків, провулок Рудниковий 3-й, 6, код ЄДРПОУ 25610426) суму основної заборгованості в розмірі 48 526,84 грн., три відсотки річних в розмірі 3 597,63 грн., збитки від інфляційних процесів в розмірі 14 652,03 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.05.2015 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/5798/14