Постанова

від 18.02.2015 по справі 803/216/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 803/216/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача Демченка В.Г.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» (далі - ТзОВ «АПК Волинь», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004022200, № 0004042200 від 24.10.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2014 року Ковельською ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на підставі акту перевірки № 665/03-06-22-33414960 від 07.10.2014 року прийняті податкове повідомлення-рішення № 0004022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 75064,00 грн., в тому числі за основним платежем - 60051,00 грн, та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 15013,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0004042200, яким зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України на суму 58930,00 грн.

Позивач не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у липні 2014 року товариством в ході здійснення операцій за договорами купівлі-продажу незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року, виписало покупцю ТзОВ «Ратнівський аграрій» податкові накладні на суму 360303,12 грн. в т.ч. ПДВ на суму 60050,52 грн., які відобразило в розділі І «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року та включило їх до складу податкового зобов'язання з ПДВ за вищевказаний період. податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають за операцією з продажу незавершеного виробництва (посівів озимої пшениці), що здійснюється суб'єктом спеціального режиму оподаткування. Таким чином податкові зобов'язання з ПДВ не повинні відображатися сільськогосподарським підприємством у загальній податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Також зазначає, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України). Вважає, що незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року є сільськогосподарським товаром, а от майнові права на таке незавершене виробництво до таких товарів не належить, в зв'язку з цим просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004022200, № 0004042200 від 24.10.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, в наданих суду усних та письмових запереченнях посилаються на те, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з питань відображення господарських операцій із СТзОВ «Ратнівський аграрій) з податку на додану вартість (загальна) та податковій декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року встановлено порушення позивачем п.209.2, п.209.7 статті 209 Податкового кодексу України та п.2 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого ТзОВ «АПК Волинь» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по загальній податковій декларації за липень 2014 року на суму 60051 грн., занижено суму податку, що підлягав сплаті до бюджету за липень 2014 року на 60051 грн.; завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації - спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (0121) за липень 2014 року на суму 60051 грн., відповідно завищено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 60018 грн., та занижено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 33 грн., внаслідок чого, завищено суму податку, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок, за липень 2014 року на суму 58930 грн. Вважає, що посіви озимої пшениці, що є незавершеним виробництвом та включали в себе комплекс проведення осінньо-польових робіт не є сільгосппродукцією. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «АПК Волинь» є юридичною особою, зареєстровано Турійською райдержадміністрацією рішенням №11941020000000041 від 16.05.2005 року, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 33414960 (а.с.26-27). Позивач взятий на податковий облік 18.05.2005 року за № 567 та станом на день подачі даної позовної заяви перебуває на обліку в Турійському відділенні Ковельської ОДПІ (а.с.28). ТзОВ «АПК Волинь» зареєстровано платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2012р. №200056314. Індивідуальний податковий номер-334149603152. Згідно свідоцтва № 200056314 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ (а.с.29).

26.09.2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Ковельської ОДПІ Пахальчук О.О., відповідно до наказу Ковельської ОДПІ від 24.09.2014 року № 781 та згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75. пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «АПК Волинь» з питань відображення господарських операцій із СТзОВ «Ратнівський аграрій (код 37236628) в податковій звітності з податку на додану вартість - у податковій декларації з податку на додану вартість (загальна) та податковій декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року про що складено акт № 665/03-06-22-33414960 від 07.10. 2014 року (а.с.36-49), яким встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ. заявленого у податковій декларації за лютий 2014 року від 18.03.2014 року № 9014104704 на суму 37050.02 грн., та відповідно заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 37050.02 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Ковельською ОДПІ ГУ ДФС У Волинській області 24 жовтня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 75064,00 грн., в тому числі за основним платежем 60051,00 грн, та штрафними (фінансовими ) санкціями 15013,00 грн. (а.с.32), та податкове повідомлення-рішення № 0004042200, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України на загальну суму 58930,00 грн. (а.с.33).

Не погоджуючись з вищевказаним актом перевірки позивач подав до відповідача свої заперечення, які залишенні без задоволення. В адміністративному порядку дані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Надаючи правову оцінку податковим повідомлення-рішення від 24.10.2014 року № 0004022200, № 0004042200, а також висновку Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, які викладені в акті перевірки від 07 жовтня 2014 року за № 665/03-06-22-33414960, суд зазначає наступне.

Розглядувані правовідносини виникли з приводу нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак врегульовані Податковим кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «АПК Волинь» подало до Турійського відділення Ковельської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства - 0121) за липень 2014 року (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014р. за №9047917512), та податкову декларацію з податку на додану вартість (загальна) за липень 2014 року (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014р. за №9047884478) (а.с.79-82).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року ТзОВ «АПК Волинь» задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 60051 грн. (обсяг операцій 300253 грн), суму податкового кредиту в розмірі 33 грн., та суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок, в розмірі 58930 грн.

Згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014 року за № 9047917586) до вищевказаної декларації, Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014 року за № 9047917911), єдиним покупцем за липень 2014 року є СТзОВ «Ратнівський аграрій».

Судом встановлено, що позивачем 23.05.2014 року укладено із СТзОВ «Ратнівський аграрій» договори № 4 (а.с.55-57), № 5 (а.с.60-62) та № 7 (а.с.65-67) купівлі-продажу незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року, відповідно до якого ТзОВ «АПК Волинь» зобов'язується передати у власність Покупця СТзОВ «Ратнівський аграрій» незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року згідно умов даного договору. В даних договорах сторонами зазначено терміни та визначення такого незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року - що це комплекс осінь-польових робіт виконаних у 2013 році, що включає в себе: підготовку ґрунту (поля); обробку ґрунту (поля); передпосівна підготовка ґрунту (поля); посів ґрунту (поля) насінням озимої пшениці.

З матеріалів справи вбачається, що операцій за вищевказаними договорами купівлі-продажу незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року ТзОВ «АПК Волинь» виконано, що стверджується актами прийому передачі незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року від 23.05.2014 року (а.с.58-59. 63-64, 68-69), рахунками фактури від 03.07.2014 року (а.с.70,72,74), податковими накладними на загальну суму 360303,12 грн. в т.ч. ПДВ 60050,52 грн. (а.с.71,73,75). Вищевказані податкові накладні відображені в розділі І «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року (а.с.77).

Суд вважає помилковим висновки зроблені податковим органом в акті перевірки та твердження представника відповідача про те, що незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року не є сільськогосподарською продукцією (послугами) та те, що податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають операцією з продажу незавершеного виробництва (поля засіяні озимою пшеницею), здійснюється суб'єктом спеціального режиму оподаткування, повинні бути відображені сільськогосподарським підприємством у загальній податковій декларації з ПДВ за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому, податковий кредит по таких операціях не коригується та в загальну податкову декларацію з ПДВ за якою здійснюють розрахунки з бюджетом, не переноситься, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 209.2. Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана норма закону закріплює право сільськогосподарських підприємств повністю залишати суму ПДВ, нараховану сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, яка не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, сільсько господарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24 УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 209.7 статті 209 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що одним із видів діяльності ТзОВ «АПК Волинь» є - вирощування зернових та технічних культур КВЕД 01.11.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України).

Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що, сільсько господарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пункту 14.1.244 статті 14 Податкового кодексу України, товари, це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.11.2005 року № 790, біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Таким чином, для визначення об'єкта оподаткування під сільськогосподарськими товарами положення пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, які отримані в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, тобто в процесі управління біологічними перетвореннями біологічних активів з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що при створенні поточних біологічних активів та виробництві кінцевої сільськогосподарської продукції шляхом перетворення біологічних активів здійснюються виробничі процеси, які мають на меті вирощування зернових культур (обробіток ґрунту, посів, підживлення рослин, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю тощо), створення поточних біологічних активів рослинництва, які не досягли зрілості та технологічний процес перетворення яких не завершено, є діяльністю, яка відповідає 01.11.0 «Вирощування зернових та технічних культур», та відповідно дохід, отриманий від реалізації таких біологічних активів, - дохід від діяльності, яка відповідає КВЕД 01.11.0 «Вирощування зернових та технічних культур».

Відповідно до положень розділу II «Продукти рослинного походження» Митного тарифу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) (код 1001 в розрізі підкодів є сільськогосподарськими товарами, зазначеній в групі 10 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України».

З аналізу зазначених норм суд приходить до висновку, що незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) є сільськогосподарським товаром.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість (скороченої) податок на додану вартість по господарських операціях з продажу СТзОВ «Ратнівський аграрій» (Покупцю) незавершеного сільськогосподарського виробництва (посіви озимої пшениці), які відносяться до сільськогосподарських товарів, зазначеній у групі 10 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України».

Крім того ДПА України у листі № 1399/7/15-3317 від 28.01.2003 року «Щодо окремих питань по справлянню податку на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) повідомила, що у разі продажу (закупівлі) сільгосппідприємством об'єктів незавершеного виробництва (засіяне поле чи урожай на корню) без земельної ділянки,- такі операції при дотриманні вимог чинного законодавства відображаються у спецдекларації.

Відповідно до приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів та переконливих аргументів, у підтвердження своїх заперечень, відповідач суду не надав, правомірність своїх рішень про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та зменшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства не довів.

Оскільки відповідачем, Ковельською ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області, не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0004022200, № 0004042200 від 24.10.2014 року, тому висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи. В свою чергу, позивач довів правомірність включення до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість (скороченої) на суму на суму 60051 грн., суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ТзОВ «АПК Волинь» судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 182,70 грн., що підтверджується квитанцією № 34201838 від 06 лютого 2015 року (а.с.2).

Керуючись статтями 3,11,17,94,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області № 0004022200, № 0004042200 від 24.10.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» (44810, Волинська область, Турійський район, с. Сомин, код ЄДРПОУ 33414960) витрат по сплаті судового збору .в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 23 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський