Ухвала

від 17.09.2015 по справі 803/216/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 876/4247/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Демченеко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АПК Волинь» звернувся до суду з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.10.2014 року № 0004022200, № 0004042200.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області № 0004022200, № 0004042200 від 24.10.2014 року.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, просить таку скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що посіви озимої пшениці, що є незавершеним виробництвом та включали в себе комплекс проведення осінньо-польових робіт не є сільгосппродукцією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача на заперечення вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2014 року працівником Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «АПК Волинь» з питань відображення господарських операцій із СТзОВ «Ратнівський аграрій (код 37236628) в податковій звітності з податку на додану вартість - у податковій декларації з податку на додану вартість (загальна) та податковій декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 665/03-06-22-33414960 від 07.10. 2014 року, згідно якого встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ. заявленого у податковій декларації за лютий 2014 року від 18.03.2014 року № 9014104704 на суму 37050.02 грн., та відповідно заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 37050.02 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Ковельською ОДПІ ГУ ДФС У Волинській області 24 жовтня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 75064,00 грн., в тому числі за основним платежем 60051,00 грн, та штрафними (фінансовими ) санкціями 15013,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004042200, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства згідно ст. 209 ПК України на загальну суму 58930,00 грн.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, декларацію з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства - 0121) за липень 2014 року (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014р. за №9047917512), та податкову декларацію з податку на додану вартість (загальна) за липень 2014 року (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014р. за №9047884478).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року ТзОВ «АПК Волинь» задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 60051 грн. (обсяг операцій 300253 грн.), суму податкового кредиту в розмірі 33 грн., та суму, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок, в розмірі 58930 грн.

Згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014 року за № 9047917586) до вищевказаної декларації, Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року (дата реєстрації в податковому органі 19.08.2014 року за № 9047917911), єдиним покупцем за липень 2014 року є СТзОВ «Ратнівський аграрій».

Позивачем 23.05.2014 року укладено із СТзОВ «Ратнівський аграрій» договори № 4, № 5 та № 7 купівлі-продажу незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року, відповідно до якого ТзОВ «АПК Волинь» зобов'язується передати у власність Покупця СТзОВ «Ратнівський аграрій» незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року згідно умов даного договору. В даних договорах сторонами зазначено терміни та визначення такого незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року - що це комплекс осінь-польових робіт виконаних у 2013 році, що включає в себе: підготовку ґрунту (поля); обробку ґрунту (поля); передпосівна підготовка ґрунту (поля); посів ґрунту (поля) насінням озимої пшениці.

Операцій за вищевказаними договорами купівлі-продажу незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року ТзОВ «АПК Волинь» виконано, що стверджується актами прийому передачі незавершеного виробництва (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року від 23.05.2014 року, рахунками фактури від 03.07.2014 року, податковими накладними на загальну суму 360303,12 грн. в т.ч. ПДВ 60050,52 грн. Вищевказані податкові накладні відображені в розділі І «Видані податкові накладні» Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень 2014 року.

Помилковим є твердження апелянта про те, що незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) урожаю 2014 року не є сільськогосподарською продукцією (послугами) та те, що податкові зобов'язання з ПДВ, які виникають операцією з продажу незавершеного виробництва (поля засіяні озимою пшеницею), здійснюється суб'єктом спеціального режиму оподаткування, повинні бути відображені сільськогосподарським підприємством у загальній податковій декларації з ПДВ за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. При цьому, податковий кредит по таких операціях не коригується та в загальну податкову декларацію з ПДВ за якою здійснюють розрахунки з бюджетом, не переноситься, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 209.2. Податкового кодексу України, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана норма закону закріплює право сільськогосподарських підприємств повністю залишати суму ПДВ, нараховану сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, яка не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, в силу п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24 УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що одним із видів діяльності ТзОВ «АПК Волинь» є - вирощування зернових та технічних культур КВЕД 01.11.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України).

Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 14.1.244 ст. 14 Податкового кодексу України, товари, це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.11.2005 року № 790, біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Таким чином, для визначення об'єкта оподаткування під сільськогосподарськими товарами положення п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, які отримані в результаті здійснення сільськогосподарської діяльності, тобто в процесі управління біологічними перетвореннями біологічних активів з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що при створенні поточних біологічних активів та виробництві кінцевої сільськогосподарської продукції шляхом перетворення біологічних активів здійснюються виробничі процеси, які мають на меті вирощування зернових культур (обробіток ґрунту, посів, підживлення рослин, внесення засобів захисту рослин, збирання врожаю тощо), створення поточних біологічних активів рослинництва, які не досягли зрілості та технологічний процес перетворення яких не завершено, є діяльністю, яка відповідає 01.11.0 «Вирощування зернових та технічних культур», та відповідно дохід, отриманий від реалізації таких біологічних активів, - дохід від діяльності, яка відповідає КВЕД 01.11.0 «Вирощування зернових та технічних культур».

Відповідно до положень розділу II «Продукти рослинного походження» Митного тарифу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) (код 1001 в розрізі підкодів є сільськогосподарськими товарами, зазначеній в групі 10 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України».

З аналізу зазначених норм випливає, що незавершене виробництво (посіви озимої пшениці) є сільськогосподарським товаром.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкових зобов'язань декларації з податку на додану вартість (скороченої) податок на додану вартість по господарських операціях з продажу СТзОВ «Ратнівський аграрій» (Покупцю) незавершеного сільськогосподарського виробництва (посіви озимої пшениці), які відносяться до сільськогосподарських товарів, зазначеній у групі 10 УКТ ЗЕД згідно ізЗаконом України «Про митний тариф України». Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року в справі № 803/216/15-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 22.09.2015