Рішення

від 16.02.2015 по справі 910/28737/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/28737/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кантерінвест» про стягнення 70 814,67 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача: - Абросімов Є.О. - дов №14-165 від 03.11.2014р.

- Ляховенко М.Д. - дов. №14-166 від 03.11.2014р.

- Каріпнська І.Я. - дов. №14-59 від 07.05.2014р.

від відповідача: - Шинкаренко О.П. - дов. №б/н від 21.08.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантерінвест» про стягнення заборгованості за Договором №2611/10/5.4 від 26.11.2010 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт у розмірі 70 814,67 грн., з яких 64 175,58 грн. - основного боргу, 6 639,09 грн. - пені, крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.11.2010 між сторонами укладено Договір №2611/10/5.4 від 26.11.2010 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити і передати у власність відповідача обладнання та забезпечити виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт, а відповідач - прийняти у власність обладнання та виконані монтажні і пусконалагоджувальні роботи, здійснивши їх оплату, проте, як вказує позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього виникла заборгованість у розмірі 64 175,58 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 порушено провадження у справі №910/28737/14 та призначено розгляд вказаної справи на 02.02.2015.

29.01.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

02.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додактові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі №910/28737/14 від 26.12.2014.

02.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі №910/28737/14 від 26.12.2014 та відзив №0371 від 02.02.2015 на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задовленні позовних вимог.

В судовому засіданні 02.02.2015 оголошувалася перерва до 11.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

09.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва віл позивача надішли заперечення на відзив позивача, відповідно до яких підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

10.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.02.2015 оголошувалася перерва до 16.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судове засідання 16.02.2015 з'явилися, надали пояснення по суті справи, відповідно до яких просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 16.02.2015 з'явилися, надали додатково письмові пояснення, відповідно до яких просили суд відмовити у задовлленні позовних виог у повному обсязі.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/28737/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кантерінвест» (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір №2611/10/5.4 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника обладнання та забезпечити виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт на об`єкті - «Туристичний готельний комплекс на 48 місць», що розташований за адресою: АР Крим, смт. Блактина Затока, вул. Володимира Альбицького, 3, 3а (надалі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти у власність обладнання та виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи, оплатити їх вартість на умовах, визначених даним Договором.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що вартість обладнання згідно Договору становить 422 139,99 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно Договору складає 66 313,1 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Загальна вартість Договору становить 488 453,09 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 81 408,85 грн.

Відповідно до приписів п. 3.1. Договору оплата за поставку обладнання та виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5- ти банківських днів з моменту підписання даного Договору 80% від суми вартості обладнання та 50% від суми вартості робіт. Залишок коштів в розмірі 20% від суми вартості обладнання та 50% від суми вартості робіт Замовник сплачує Постачальнику частинами протягом 5- ти банківських днів після підписання кожного Акту приймання-передачі обладнання та після завершення виконання Постачальником всіх монтажних і пусконалагоджувальних робіт та підписання Акту приймання-передачі.

Згідно п. 8.5. Договору - Замовник не має права відмовитися від сплати та приймання обладнання, яке замовлене, крім випадків коли така відмова пов'язана з невиконанням Постачальником взятих на себе зобов'язань згідно з даним Договором.

Приписами пункту 5.1.5. Договору передбачено, що Замовник зобов'язується прийняти частково поставлене та змонтоване обладнання по Акту приймання-передачі та взяти відповідальність за його збереження.

У відповідності з п. 5.1.1 Договору Замовник зобов'язується прийняти та сплатити обладнання та виконані роботи у відповідності з умовами даного Договору.

Сторони погодили, а п. 5.2.1. Договору пердбачили, що Постачальник має право вимагати від Замовника виконання своїх зобов'язань по даному Договору.

Пунктом 8.1 Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором, винна Сторона, повинна відшкодувати іншій стороні на її вимогу завдану шкоду в повному обсязі, якщо вона завдана в період чи внаслідок виконання умов цього Договору.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що Відповідач не виконав умови Договору щодо оплати за поставлене обладнання та оплати за виконані Постачальником роботи за Договором.

11.04.2014 Позивачем на адресу Відповідача було надіслано претензію (вих. № 14-36) з вимогою погасити заборгованість у сумі - 224 546,64 грн. Розрахована сума включала і суму заборгованості за Договором. До даної претензії було додано Акти здачі - приймання виконаних робіт, від підписання яких Відповідач ухилився.

Частиною 1 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, керуючись п. 8.3 Договору Позивач заявив до стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення 6 639,09грн (шість тисяч шістсот тридцять дев'ять гривень 09 копійок).

Частинами 3-4 Статті 612 ЦК України визначено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги ТОВ «Інноваційна група ЛТД» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Зазначене, також, кореспондується із ст.ст. 525, 256 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту п.3.1.1.- 3.1.2. Договору вбачається, що Відповідач зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного Договору сплатити 80% від суми вартості обладнання та 50% від суми вартості робіт. Залишок коштів в розмірі 20% від суми вартості обладнання та 50% від суми вартості робіт Замовник зобов'язується сплатити

Постачальнику частинами протягом 5-ти банківських днів після підписання кожного Акту приймання-передачі обладнання, а також, після завершення виконання Постачальником всіх монтажних та пусконалагоджувальних робіт та підписання Акту приймання-передачі.

Отже, дослідивши умови Договору та підстави звернення Позивача, суд дійшов до висновку, що вимоги про стягнення суми боргу є обґрунтованими.

Судом встановлено, що згідно умов Договору Відповідач здійснив часткову оплату за Договором, згідно з платіжним дорученням №216 від 02.12.2010 - було перераховано 370 868,54 грн на рахунок Позивача, з яких - 337 711,99 грн - 80% вартості обладнання, та 33 156,55 грн. - 50% вартості робіт.

Представниками сторін Договору підписано та скріплено печатками акти Здачі-приймання матеріалів (обладнання) №17 від 23.03.2011 на суму 120 759,60 грн, №22 від 25.03.2011 на суму 74669,92 грн, №25 від 30.03.2011 на суму 3902,40 грн., №38 від 07.06.2011 на суму 63639,60 грн., №88 від 26.12.2011 на суму 72 265,47грн та акт №16 приймання виконаних робіт по влаштуванню системи водопостачання та водовідведення за лютий 2012 на суму 41100,13 грн.

Окрім зазначених актів, Позивачем було долучено до матеріалів справи Акт №3 приймання виконаних монтажних робіт по влаштуванню системи вентиляції та кондиціювання за квітень 2012 року. Від підписання зазначеного акту Відповідач відмовився з підстав порушення ТОВ «Інноваційна група ЛТД» умов Договору та вимог чинного законодавства. У своїх запереченнях відповідач посилається на неможливість прийняти роботи та обладнання, що визначені у Акті №3 від 10.04.2012, у зв'язку із відсутністю виконавчої документації, необхідної для перевірки поставленого обладнання, матеріалів та виконаних робіт.

Пункт 6.2 Договору визначає, що в момент передання обладнання Постачальник зобов'язаний передати технічну документацію на обладнання з сертифікатом відповідності та інструкціями з експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що Акт №3 приймання виконаних монтажних робіт по влаштуванню системи вентиляції та кондиціювання від 10.04.2012, був складений на підставі первинного документа - «Переліку змонтованого обладнання та використаних матеріалів на об'єкті будівництва «Туристичний готельний комплекс на 48 місць»», що посвідчує процедуру фактичного приймання змонтованого обладнання та використаних матеріалів представником відповідача, що спростовує твердження відповідача.

Відповідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Наведені Відповідачем підстави відмови у підписанні акту не знайшли свого підтвердження належними доказами, а тому не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач не мав можливості завершити розпочаті роботи у зв`язку з невиконанням Відповідачем обов`язків за Договором та фактичним обмеженням доступу Позивача до об`єкту - проведенням заходів щодо зміни Генерального підрядника та Генерального проектувальника Об'єкту, та у зв'язку із будівельною неготовністю об'єкту.

Стаття 850 ЦК України визначає, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 64 175,58 грн. - основної заборгованості є законними, обгрунтованими, а тому є такими, що задовольняються судом.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання 6 639,09 грн - пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначалось вище, п. 8.3. Договору у разі затримки платежів в строки, які зазначені в Договорі Замовник виплачує на вимогу Постачальника пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з перерахування коштів не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії останнього є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Судом враховано положення п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14, відповідно до якого щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення Позивачем суми пені у розмірі 6 639,09 грн., суд приходить до висновку про законність, обгрунтованість указаної вимоги, яка підлягає задоволенню судом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обгрунтований, Відповідачем не спростований.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості з Відповідача за Договором на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт поставки №2611/10/5.4 від 26.11.2010 є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом стосовно стягнення 64 175,58 грн. - основного боргу, 6 639,09 грн. - пені.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кантерінвест» ( 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34; код ЄДРПОУ 35851760) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при виконанні рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна група ЛТД» (03049, м. Київ, вул. Тополева, буд. 4/8, кв. 41; код ЄДРПОУ 35525190) заборгованість у розмірі 70 814,67 грн., з 64 175,58 грн. - основного боргу, 6 639,09 грн. - пені - за Договором №2611/10/5.4 від 26.11.2010 та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827,00 грн..

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 20.02.2015.

Cуддя А.В.Яковенко