Постанова

від 01.07.2015 по справі 910/28737/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 910/28737/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) за участі представників: позивача: відповідача: Карпінська І.Я. Ємельянова Н.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 16 лютого 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року у справі№ 910/28737/14 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна група ЛТД" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" про стягнення 70 814,67 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 70 814,67 грн за договором на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт № 2611/10/5.4 від 26.11.2010, з яких 64 175, 58 грн - основний борг, 6 639, 09 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.2015 (суддя - Яковенко А.В), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 (головуючий - Зубець Л.П., судді - Новіков М.М., Мартюк А.І.), позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна група ЛТД" 64 175, 58 грн основного боргу, 6 639, 09 грн пені та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 26.11.2010 між ТОВ "Інноваційна група ЛТД" (постачальник) та ТОВ "Кантерінвест" (замовник) було укладено договір № 2611/10/5.4 на поставку обладнання, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, за умовами якого постачальник зобов'язувався відповідно до робочих проектів та специфікацій (додатки № № 1-6 до договору) поставити і передати у власність замовника обладнання та забезпечити виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт на об`єкті - "Туристичний готельний комплекс на 48 місць", розташованого за адресою: АР Крим, смт. Блактина Затока, вул. В. Альбицького, 3, 3А, а замовник - прийняти у власність обладнання та виконані монтажні і пусконалагоджувальні роботи, оплатити їх вартість на умовах, визначених даним договором. Загальний асортимент, кількість, характеристики, вартість та комплектація обладнання, що має бути поставлене, зазначаються у відповідних Специфікаціях (додатки № № 1-6 до договору), які підписуються обома сторонами, скріплюються відтиском печаток сторін та є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору вартість обладнання згідно специфікацій (додатків № № 4-6 до договору) становить - 422 139, 99 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт згідно специфікацій (додатків № № 4-6 до договору) складає 66 313, 10 грн, в т.ч. ПДВ 20%. Загальна вартість договору становить 488 453, 09 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 81 408, 85 грн.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.1.1. договору оплата поставки обладнання та виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт здійснюється наступним чином: замовник протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору перераховує на розрахунковий рахунок постачальника суму у розмірі 80 % вартості обладнання та 50 % вартості робіт відповідно до Специфікацій (додатків № № 4-6 до договору), а саме 370 868, 54 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 61 811,42 грн.

Залишок коштів в розмірі 20 % від вартості обладнання замовник сплачує постачальнику частинами протягом 5-ти банківських днів після підписання кожного акту приймання-передачі обладнання, що загалом становить 84 428,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 14 071,33 грн, та 50 % вартості робіт, а саме 33 156,55 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 5 526,09 грн. Замовник сплачує постачальнику протягом 5-ти банківських днів після завершення виконання останнім всіх монтажних та пусконалагоджувальних робіт та підписання Акту приймання-передачі (п. 3.1.2. договору).

За умовами п. п. 4.1., 4.3. договору постачальник поставляє замовнику обладнання та виконує монтажні і пусконалагоджувальні роботи згідно зі Специфікаціями до даного договору (додатки № № 1-6) протягом 4-х місяців після сплати замовником грошових коштів згідно з підпункту 3.1.1 даного договору. Прийом-передача обладнання та монтажних робіт за кількістю та якістю здійснюється двома сторонами та підтверджується актом прийому-передачі.

Згідно з п. п. 5.1.2., 5.1.5. договору замовник зобов'язується прийняти та сплатити обладнання та виконані роботи у відповідності з умовами договору; прийняти частково поставлене та змонтоване обладнання за актом приймання-передачі та взяти відповідальність за його збереження.

Пунктом 5.2.1. договору визначено, що постачальник має право вимагати від замовника виконання своїх зобов'язань за договором.

У разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона, повинна відшкодувати іншій стороні на її вимогу завдану шкоду в повному обсязі, якщо вона завдана в період чи внаслідок виконання умов цього договору (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 8.5. договору замовник не має права відмовитись від сплати та приймання обладнання, яке замовлене, крім випадків, коли така відмова пов'язана з невиконанням постачальником взятих на себе зобов'язань згідно з даним договором.

У п. 12.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 21.03.2011) сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання сторонами умов цього договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу обладнання та виконав монтажні і пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 435 044, 12 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання матеріалів (обладнання) № 17 від 23.03.2011, № 22 від 25.03.2011, № 25 від 30.03.2011, № 38 від 07.06.2011, № 88 від 26.12.2011 та актом № 16 приймання виконаних робіт по влаштуванню системи водопостачання та водовідведення за лютий 2012 року (а. с. 161-167, т. 1), однак відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.

11.04.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією № 14-36, в якій вимагав сплатити заборгованість за кількома договорами, укладеними між сторонами, в тому числі і за спірним договором. До претензії також було додано для підписання акти здачі-приймання виконаних робіт.

Проте, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, акти здачі-приймання виконаних робіт не підписав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 ЦК встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (ст. 526 ЦК України і ст. 193 ГК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати за договором в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг у сумі 64 175, 58 грн, то господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги та стягнули з відповідача на користь позивача 64 175, 58 грн основного боргу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 8.3. договору у разі затримки платежів в строки, які зазначені в договорі замовник виплачує на вимогу постачальника пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно стягнув з відповідача пеню у розмірі 6 639, 09 грн.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що він не підписав і не прийняв роботи та обладнання, наведені в акті № 3 (відсутня виконавча документація, яка необхідна для перевірки поставленого обладнання, матеріалів та виконаних робіт), то вказані доводи були предметом розгляду господарських судів попередніх інстанцій, які прийшли до правильного висновку, що відповідно до п. 6.2. договору передумовою для підписання актів є наявність сертифікатів якості на обладнання, технічної та гарантійної документації, а акт № 3 приймання виконаних монтажних робіт по влаштуванню системи вентиляції та кондиціювання від 10.04.2012 був складений на підставі первинного документа - "Переліку змонтованого обладнання та використаних матеріалів на об'єкті будівництва "Туристичний готельний комплекс на 48 місць", що підтверджує фактичне приймання змонтованого обладнання та використаних матеріалів представником відповідача.

Доводи ТОВ "Кантерінвест" в касаційній скарзі про те, що Горст С.О., тобто особа, яка підписала Перелік змонтованого обладнання та використаних матеріалів на об'єкті будівництва "Туристичний готельний комплекс на 48 місць", не мала повноважень на підписання таких документів від імені відповідача є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи листами № 10-050 від 29.12.2010, № 0007 від 28.01.2011.

Разом з тим, правильним є висновок господарських судів про те, що саме через невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та обмеження позивачу доступу до об`єкту у зв'язку з проведенням заходів щодо зміни генерального підрядника та генерального проектувальника об'єкту, а також будівельною неготовністю об'єкту, позивач не зміг завершити розпочаті ним роботи за договором і доводи касаційної скарги вказаного не спростовують.

Також є безпідставними та спростовуються висновками судів доводи відповідача про проведення між сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Інші посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кантерінвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року у справі за № 910/28737/14 - без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко