Ухвала

від 19.02.2015 по справі 810/5594/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5594/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представника позивача Гафурової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" до державного реєстратора Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 15546455 від 03.09.2014, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №15571362 від 04.09.2014, прийняті державним реєстратором Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області;

- зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області провести державну реєстрацію права власності за ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" на земельні ділянки: земельну ділянку, розташовану на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:005:0005, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,4906 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977756, виданий ОСОБА_3 від 25.09.2007; земельну ділянку, розташовану на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:004:0009, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,0107 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977755, виданий ОСОБА_3 від 25.09.2007;

- зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області видати: свідоцтво про право власності на земельну ділянку, розташовану на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:005:0005, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,4906 га, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977756, виданий ОСОБА_3, від 25.09.2007, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, свідоцтво про право власності на земельну ділянку, розташовану на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:004:0009, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,0107 га, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977755, виданий ОСОБА_3 від 25.09.2007; та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2009 року створено товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників.

Учасниками сформовано статутний капітал шляхом внесення до нього земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки, що розташована на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:005:0005, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,4906 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977756, виданий ОСОБА_3, від 25.09.2007; земельної ділянки, розташованої на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:004:0009, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,0107 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977755, виданий ОСОБА_3 від 25.09.2007.

Позивач вказує, що передача земельних ділянок здійснена 24.11.2009 згідно з актом № 5 прийому-передачі земельних ділянок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" (а.с. 52, том 1) на підставі Протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" від 24.11.2009 року (а.с. 39-46, том 1).

Після внесення первинними учасниками до статутного капіталу земельних ділянок у 2010 році ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" не зареєструвало право власності на внесені в якості вкладу земельні ділянки фізичних осіб-учасників та не отримало новий державний акт на право власності.

В серпні 2014 р. ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" звернулося до реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області із заявами про державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.

Вказані заяви були прийняті державними реєстраторами 08.08.2014 за реєстраційним номером 7707311 та 13.08.2014 за реєстраційним номером 7761221. Заяви подані для реєстрації права власності на земельну ділянку, розташовану на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:005:0005, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,4906 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977756, виданий ОСОБА_3 від 25.09.2007, та на земельну ділянку, розташовану на території Копилівської сільської ради, кадастровий номер: 3222783200:03:004:0009, власність: приватна власність, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, площа: 3,0107 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977755, виданий ОСОБА_3 від 25.09.2007.

Разом із заявами про державну реєстрацію позивачем було подано державному реєстратору наступні документи:

- Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977756, виданий ОСОБА_3, від 25.09.2007, видавник: Макарівський районний відділ земельних ресурсів, кадастровий номер: 3222783200:03:005:0005;

- Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 977755, виданий ОСОБА_3, від 25.09.2007, видавник: Макарівський районний відділ земельних ресурсів, кадастровий номер: 3222783200:03:004:0009;

- завірені копії статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7", затвердженого протоколом №2 від 30.09.2010 (нова редакція), за державною реєстрацією змін до установчих документів від 08.12.2010;

- завірені копії статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7", затвердженого протоколом №1 від 24.11.2009, за державною реєстрацією юридичної особи від 14.12.2009;

- завірені копії протоколу №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" від 24.11.2009;

- завірені копії протоколу №5 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" від 22.08.2012;

- виписки з ЄДРОП, видані 20.06.2014 державним реєстратором Новік Н.Ю.;

- завірені копії акту №5 прийому-передачі земельних ділянок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" від 24.11.2009.

За результатами розгляду вказаних документів державні реєстратори прийняли рішення про зупинення розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 15332744 від 22.08.2014 та № 15444146 від 29.08.2014 у зв'язку з відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868.

На вимогу державних реєстраторів позивачем було подано додаткові документи, за наслідками розгляду яких державні реєстратори прийняли рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 15546455 від 03.09.2014 та № 15571362 від 04.09.2014.

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон).

Для встановлення протиправності дій відповідача необхідним є з'ясування питання відповідності вчинення оскаржуваних дій по здійсненню реєстрації права власності на нерухоме майно державним реєстратором та наявності повноважень на їх здійснення вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Порядок подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визначено ст. 16 Закону, якою передбачено наступне.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, заява про державну реєстрацію прав подається до одного з таких органів на вибір заявника.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 2 ст. 9 Закону визначено вичерпний перелік дій державного реєстратора щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно з вимогами вказаної статті державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Таким чином, перевірка відповідності заявлених прав і поданих для державної реєстрації документів вимогам законодавства відноситься до повноважень державного реєстратора.

Виключні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено ст. 24 цього Закону.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 цієї статті у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У спірних правовідносинах підставою для прийняття оскаржуваних рішень державні реєстратори зазначили подання документів з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України та вказали, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У спорі, що розглядається, мало місце внесення учасником до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю земельних ділянок, у здійсненні державної реєстрації прав на які товариству відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Положеннями ст. 132 Земельного кодексу України (в редакції станом на 24.11.2009) передбачено, що угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що передача до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" земельних ділянок учасником товариства ОСОБА_3 була здійснена на підставі протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" від 24.11.2009 року (а.с. 39-46, том 1) та акта прийому-передачі земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ «Проектна компанія «Вектор 7» від 24.11.2009 (а.с. 52, том 1), що були подані державному реєстратору на підтвердження набуття права на земельні ділянки.

Судом встановлено, що позивачем не було надано державному реєстратору нотаріально посвідченої угоди про перехід права власності на земельні ділянки від учасника ОСОБА_3 до ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7", зокрема установчого договору, який би відповідав встановленим законодавством вимогам щодо нотаріального посвідчення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при зверненні до державного реєстратора позивачем не було подано належним чином оформлених та посвідчених документів на підтвердження виникнення у товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" права на земельні ділянки, передані ОСОБА_3 як внесок до статутного капіталу товариства.

При цьому, подані державному реєстратору документи (протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" від 24.11.2009 року та акт прийому-передачі земельних ділянок до статутного капіталу ТОВ "Проектна компанія "Вектор 7" від 24.11.2009) не дають можливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації прав на земельні ділянки.

При вирішенні справи колегія суддів враховує також наступне.

Згідно з п.п. 14-15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, забороняється відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення певних категорій.

Частина 1 ст. 23 ЗК України закріплює принцип пріоритетності використання земель, придатних для сільського господарства.

Стаття 22 ЗК України визначає види використання сільськогосподарських земель, які відповідають їх цільовому призначенню, та осіб, які мають право на отримання таких земель у власність та у користування.

Пріоритетність правового режиму цих земель передбачає необхідність їх цільового використання.

Згідно з п. 14 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

Положеннями п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

З наведеного випливає, що на певні категорії земельних ділянок сільськогосподарського призначення поширюються вищезазначені законодавчі обмеження.

З державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_3, серії ЯД № 977756 від 25.09.2007; та серії ЯД № 977755 від 25.09.2007, що були подані для державної реєстрації, вбачається, що цільове призначення земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_3 на підставі вказаних актів та придбаних на підставі договорів купівлі-продажу - для ведення особистого селянського господарства.

Колегія суддів звертає увагу, що поданими позивачем для державної реєстрації права на земельні ділянки документами, зокрема, державними актами, не підтверджується законність підстав набуття права власності на вказані земельні ділянки, враховуючи положення п. 15 Земельного кодексу України щодо недійсності угод.

Після зупинення державної реєстрації заявником на вимогу державних реєстраторів не було подано документів, які б спростовували зазначене твердження щодо неналежності земельних ділянок до категорій, на які поширюється дія мораторію щодо їх відчуження.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що подані документи не дають можливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації прав на земельні ділянки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом не встановлено фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, а тому відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про скасування оскаржуваних рішень відповідача та зобов'язання провести державну реєстрацію прав з видачею свідоцтва на право власності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову- без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Вектор 7" залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська Ухвалу в повному обсязі виготовлено 23.02.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.