Постанова

від 17.02.2015 по справі 820/20666/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" лютого 2015 р.                                                                       № 820/20666/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

Зобов'язати Відповідача надати інформацію щодо внесення останнім коригувань до електронної бази даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України “Податковий блок”, інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ “Аудит”, а також до картки особового рахунку ТОВ “Балкантех” на підставі відомостей, викладених в акті N3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року, який містить висновки щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 4 41 грн.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України “Податковий блок”, інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ “Аудит”, а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ “Балкантех”, внесених на підставі акту N3051/2 0-30-22-03/34 859198 від 31.07.2014 року, який містить висновки щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 441 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ “БАЛКАНТЕХ” в електронній базі даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України “Податковий блок”, інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ “Аудит”, а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зі встановлення в Акті №3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року висновків щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 441грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, на суму 661,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 4 41,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 220,50 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" були встановлені порушення з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Балкантех», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «ЮДІТА» за лютий - березень 2014р.

За результатами перевірки складено акт N3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року, який містить висновки щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 441 грн.

13.08.2014 року ТОВ "БАЛКАНТЕХ" отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, на суму 661,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 441,00 :грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 220,50 грн.

ТОВ "БАЛКАНТЕХ" на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203 до Головного управління Міндоходів у Харківській області було подано скаргу.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №6619/10/2 0-4 0-10-04-17 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203 залишено без змін, а скаргу директора ТОВ "БАЛКАНТЕХ" без задоволення.

ТОВ «БАЛКАНТЕХ» на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203 до Державної фіскальної служби України було подано скаргу.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.12,2014 року №8436/6/99-99-10-04-25 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203 податкове повідомлення-рішення від 13.08.2014 року №6120302203 залишено без змін, а скаргу директора ТОВ «БАЛКАНТЕХ» без задоволення.

Суд зазначає, що підставою для вище зазначених висновків відповідача є його посилання акт перевірки ТОВ «ЮДІТА» від 22.05.2014р. №315/20-36-22-03/3 90 62 64 0 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЮДІТА» (код СДРПОУ 3 9062640) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період 01.02.2014р. - 31.03.2014р.: відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків за лютий - березень 2014 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог, а саме: скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2014 року №6120302203, то в цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки як було встановлено судом між ТОВ «Балкантех» та ТОВ «Юдіта» було укладено угоду поставки № 03214 від 03.02.2014 року.

Так п 1.1, 1.2 даного договору передбачає передачу товару ТОВ «Балкантех» на його замовлення. Асортимент та ціна продукції попередньо погоджується сторонами, проте жодних документів на підтвердження замовлення товару у ТОВ «Юдіта» до перевірки не надавалося, в зв'язку з чим неможливо встановити, яким чином відбувалася поставка невідомого та неузгодженого товару.

На виконання даного договору позивачем було надано видаткову накладну № Ю-00000039 від 24.03.2014, рахунок на оплату покупцеві № Ю-00000039 від 24.03.2014 та товарно-транспортну накладну від 24.03.2014.

Також судом встановлено та зазначений факт не заперчувався відповідачем по справі, що позивач належним чином згідно бухгалтерського обліку було оприбутковано товар, сплачено за нього та в подальшому було реалізовано контрагентам позивача в межах господарської діяльності

Відповідності до ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно з ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст договору позивача з ТОВ «ЮДІТА» не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідав би дійсним намірам сторін, і такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Наявна у матеріалах справи первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до вимог чинного на час її складення законодавства та повністю підтверджує реальність договору позивача ТОВ «ЮДІТА».

Більше того, відповідачем на виконання приписів ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду доказів протилежного.

На час складення податкових накладних відомості про контрагенти позивача містились в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних.

Щодо посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЮДІТА», то зазначене посилання суд вважає безпідставним, оскільки у відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагентів позивача не вказує на факт невиконання ТОВ «ЮДІТА» угоди з позивачем.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідності до п. 198.1, 2 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

· дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

· дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Суд зазначає, що при оформленні податкових накладних позивачем було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.08.2014 року №6120302203 винесено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог позивача, а саме: зобов'язати Відповідача надати інформацію щодо внесення останнім коригувань до електронної бази даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України “Податковий блок”, інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ “Аудит”, а також до картки особового рахунку ТОВ “Балкантех” на підставі відомостей, викладених в акті N3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року, який містить висновки щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 441 грн.; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України “Податковий блок”, інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ “Аудит”, а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ “Балкантех”, внесених на підставі акту N3051/2 0-30-22-03/34 859198 від 31.07.2014 року, який містить висновки щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 441 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ “БАЛКАНТЕХ” в електронній базі даних “Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України “Податковий блок”, інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ “Аудит”, а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зі встановлення в Акті №3051/20-30-22-03/34859198 від 31.07.2014 року висновків щодо: завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 32069 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 32510 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 441грн. то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки за змістом ст. 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2), а таке зберігання та опрацювання може здійснюватись в інформаційних базах контролюючих органів. Ведення таких інформаційних баз прямо передбачено законодавством та не може впливати на права, обов'язки чи законні інтереси платників податків.

Крім того суд зазначає, що позивачем не надано доказів неправомірність дій відповідача щодо відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Також суд зазначає, що дії по складанню акту перевірки, в якому зафіксовано порушення платником податків вимог чинного законодавства не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки висновки викладені в ньому не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятою на підставі такого акта.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Відповідно до ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом можут бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Таким чийому в розумінні норм чинного законодавства, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не створює ніяких прав, не покладає ніяких обов'язків, не містить жодних владних приписів, а є виключно процедурним результатом реалізації органом державної податкової служби

Дії службових особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду,-є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству

Зазначене підтверджується позицією Верховного суду України, викладеному в постанові від 10.09.2013р.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.08.2014 року №6120302203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" код ЄДРПОУ 38279165 сплачений судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 лютого 2015 року

Суддя                                                                                 Спірідонов М.О.