Постанова

від 04.12.2008 по справі 2-а-280/08

ВЕЛИКОПИСАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

копія

                                                                                                                                             Справа

№ 2-а-280 / 08 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                4

грудня  2008 року  В.Писарівський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого - судді                         Семенової О.С.,

               при

секретарі -                                   Пасюга Н.М.,

розглянувши у відкритому 

судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1  до управління Пенсійного Фонду

України у Великописарівському районні 

про визнання бездіяльності державного органу протиправною , нарахування

та стягнення   щомісячних державних соціальних

виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

встановив:

                               Позивач  звернулася до суду

з  даним позовом , мотивуючи свої позовні

вимоги тим, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячно має право на отримання

соціальної грошової допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

                               Посилаючись

на вказані обставини, позивач указує, що всупереч Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», рішенню Конституційного Суду України від

9.07.2007 року № 6-рп, управління Пенсійного Фонду України у В-Писарівському

районі / далі - УПФ/ не здійснило перерахунок пенсії. Вважає, що відповідач

повинен зробити перерахунок за період з 1 січня 2007 року по 1 жовтня 2008

року, ці кошти  прохає   стягнути на її користь.

                               Позивач

у судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про підтримання своїх

позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи без її участі.

                               Представник

відповідача у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про слухання

справи в його відсутність, однак надав до справи письмове заперечення, в якому

зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватися на 30% мінімальної

пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», який передбачає механізм цих виплат, фінансове

забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів

Державного бюджету України.

                               Законом

України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такі виплати також не

передбачені та відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.08.2007

року питання щодо такого підвищення у зазначеному порядку не врегульоване , в

управлінні Пенсійного фонду немає будь-яких підстав проводити такі виплати.

                               Крім

того, п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік

та внесення змін до деяких законодавчих актів України « внесено зміни до ст. 6

Закону України  «Про соціальний захист

дітей війни», згідно якого дітям війни / крім тих, на яких поширюється дія

Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/

до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,

що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої

для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили

працездатність. Дана доплата позивачу виплачується у повному обсязі. Після

прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України № 10-рп, яким було

визнано неконституційними вищенаведені положення Закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів

України» 28.05.2008 року, Кабінет міністрів України прийняв постанову № 530,

якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання і державної

соціальної допомоги, що виплачується дітям війни також у розмірі 10% від

прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Також у письмовому

заперечення зазначено, що управління Пенсійного фонду у В-Писарівському районі

діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним

законодавством України, не погоджується на поновлення пропущеного строку

звернення до суду з даним позовом.

                               Суд

вважає за можливо розглянути справу у відсутність сторін.

                               Вивчивши

матеріали справи, оцінюючи докази, суд вважає, що позовні вимоги

підлягають частковому  задоволенню

з наступних підстав.

                               Судом

встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка має статус дитини війни, що

підтверджується відповідним посвідченням / а.с. 4/.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна

соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30%

мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом,

здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»

дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.

111 цього закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України 

№ 6-рп/2007 від 9.07.2007 року визнані неконституційним  зупинення або обмеження пільг, компенсацій,

як це відбулося відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік».

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено

зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої

дітям війни / крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного

грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість

пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників

війни ,- 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане

підвищення  у вищенаведеному розмірі

позивачу виплачується щомісячно, починаючи із січня 2008 року / а.с.5/.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було

визнано неконституційними вищенаведені положення Закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів

України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, правові акти або їх

окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення

Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і

свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків,

передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні

змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав

і свобод.

Таким чином, судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» та ст. 22 Конституції України , соціальна

грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, позивачці не

виплачувалася.

Статтею 8  Конституцією України

закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти

приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй / ст. 8/.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

державні гарантії, встановлені дітям війни не можуть бути обмежені або

скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Заперечення відповідача про те, що рішенням Конституційного Суду України

визнані неконституційними ті положення Законів України «Про Державний бюджет

України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення

змін до деяких законодавчих актів України», які вже були виконані відповідачем

до винесення рішення Конституційним судом , суд не можу прийняти до уваги,

оскільки у першу чергу відповідач повинен був керуватися при нарахуванні та

виплаті соціальної грошової допомоги позивачу Законом України «Про соціальний

захист дітей війни» та Конституцією України.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність у позивача

права вимоги через законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати

пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з

наступних підстав. 

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду

для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі

Конституції України гарантується. забороняється відмова у розгляді та вирішенні

адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи

відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи

не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може

виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у

разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи

третіх осіб, про захист яких вони просять.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається

лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту , який би

визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що можливо прийняти до уваги

положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний

розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим частини першої цієї статті,

застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з

цим  Законом, оскільки наявність такої

норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою

для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46

Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність

коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи

державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу

невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституцією України та

зазначеного нормою Закону.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо невизначеності  на законодавчому рівні питання відносно

органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії

особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд

України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення

через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним

управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті

доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України у

В-Писарівському районі Сумської області, за місцем проживання позивача.

Доводи відповідача щодо пропущеного позивачем строку звернення до

адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними,

оскільки порушення прав позивача тривало з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007

року і припинилося після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», і знову порушення прав триває з 22 травня 2008 року по день

звернення позивача до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України,

якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені

позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволений вимог.

                На підставі викладеного,

керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та

застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст.ст. 6-14, 71,

159-163, 167, 186 КАС України, -

                                                                                              в  и 

р  і  ш 

и  в  :

Позовні вимоги ОСОБА_1

- задовольнити  частково.

  Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у

В-Писарівському районі Сумської області протиправною.

Зобов'язати управління

Пенсійного фонду України  у

В-Писарівському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищення її на

30%  мінімальної пенсії за віком з

розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007

року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 4.12.2008 року / день

розгляду справи у суді/ з підвищенням її на 20 % мінімальної пенсії за віком з

розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

пенсійне страхування». 

                В

іншій частині позовних вимог - відмовити.

                Постанова

може бути оскаржена  в апеляційному

порядку  до Апеляційного суду Харківської

області через В-Писарівський  районний

суд шляхом подачі в 10-денний строк  з

дня  її проголошення, а у разі складання

постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання

в повному обсязі,  заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею

її копії до апеляційної інстанції, або у порядку п. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                    підпис                 

О.С.Семенова.

Вірно : Суддя В-Писарівського

районного суду                                                                О.С.Семенова.