Рішення

від 11.02.2015 по справі 496/3943/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1766/15

Головуючий у першій інстанції Мельничук Н.І.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.,

суддів: Панасенкова В.О.,

Парапана В.Ф.,

при секретарі: Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_3 до Одеського відділення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання зобов'язання припиненим, визнання відсутнім права, спонукання виконати дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

07 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Одеського відділення ПАТ "КБ "Надра" про визнання зобов'язання припиненим, визнання відсутнім права, спонукання виконати дії.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 17.04.2008 року між нею та ВАТ КБ "Надра" було укладено кредитний договір №ОД 13/04/2008/840 - К/232, відповідно до якого банк надав їй грошові кошти в кредит у розмірі, в порядку та на умовах визначених кредитним договором. В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами був укладений іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У зв'язку із простроченням строків виконання позивачем умов кредитного договору, ПАТ КБ "Надра" подало позов до Київського районного суду м.Одеси про стягнення заборгованості.

В ході розгляду справи, сторони дійшли згоди щодо добровільного часткового виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань. Частину боргу банк зобов'язався списати та зняти усі заборони із забезпечуваного майна, відповідно до укладеного сторонами договору Іпотеки. На підтвердження викладеного між сторонами було укладено Додаткову угоду від 12.04.2013 року, в якій визначено порядок та умови виконання зобов'язань кожною із сторін.

Після укладення Додаткової угоди, позивачем було погашено в повному обсязі суму боргу, визначену Додатковою угодою. Таким чином, ОСОБА_3 виконала свої зобов'язання за умовами Додаткової угоди у повному обсязі.

ПАТ КБ "Надра" зобов'язались, після виконання умов Додаткової угоди, вивести майно, що є предметом Договору іпотеки, з переліку майна щодо якого існують обтяження.

Однак, по даний час співробітниками банку не було здійснено жодних дій направлених на виконання своїх зобов'язань, на підставі чого позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом та просила його задовольнити з наведених у позовній заяві правових підстав.

Справа розглянута за відстуності сторін.

Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року позов задоволено.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Надра" просить змінити заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони у справі не з'явились, які були сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши надані документи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ "КБ "Надра" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати або змінити рішення суду.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року оскаржується відповідачем в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень, та доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо задоволення цих вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати".

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Однак, в порушення ч. 2 ст. 56 ЦПК України судом першої інстанції відповідна ухвала постановлена не була.

Відповідно до ст.1 Закону "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 №4191-VI встановлено, що "розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні".

Розглядаючи позовні вимоги про відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану фахівцями в галузі права, які не є адвокатами, суди цивільної юрисдикції з'ясовують:

• чи є особа, котра надавала правову допомогу, фахівцем у галузі права;

• чи має вона за законом право надавати правову допомогу;

• надавала вона таку допомогу як фахівець у галузі права чи як представник позивача;

• чи є підстави для стягнення з відповідача компенсації понесених позивачем витрат, і якщо є, то який граничний розмір такої компенсації.

Тільки в разі підтвердження вказаних обставин такі вимоги задовольняють.

Крім того, позивачем у виконання вимог закону не надано розрахунок про надання їй правової допомоги з відображенням виду та строків отриманої нею правової допомоги, а також відсутній акт про виконання послуг цієї допомоги.

При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону в повному обсязі, та безпідставно задовольнив їх у цій частині.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасуванню, та у задоволенні вимог про стягнення цих витрат слід відмовити за їх недоведеністю.

Тому не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, у відповідності до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 1,4 ч.1 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити, заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 листопада 2013 року змінити.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_3 до Одеського відділення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання зобов'язання припиненим, визнання відсутнім права, спонукання виконати дії в частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак воно може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області: підпис М.М. Драгомерецький

В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан