Ухвала

від 19.02.2015 по справі 916/2287/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 лютого 2015 року Справа № 916/2287/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Грека Б.М., Суддів:Вовка І.В., Селіваненка В.П., Стратієнко Л.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 02.12.2014 у справі№ 916/2287/14 за позовомпрокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТатарбунарська районна рада Одеської області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Татарбунарського району в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий № 5125080400:01:001:1013), розташованої на території Білоліської сільської ради загальною площею 20,0000 га, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 25.02.2014 та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" повернути земельну ділянку розташовану на території Білоліської сільської ради загальною площею 20,0000 га (кадастровий № 5125080400:01:001:1013) за межами населеного пункту, до земель державної власності в особі Головного Управління Держземагенства в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.07.2014 у справі № 916/2287/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2014, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 у справі № 916/2287/14 рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано, та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5125080400:01:001:1013), розташованої на території Білоліської сільської ради, загальною площею 20,0000 га, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" та Головним управлінням Держземагентства в Одеській області 25.02.2014; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" повернути вказану земельну ділянку до земель державної власності в особі Головного Управління Держземагенства в Одеській області за наслідками недійсності відповідного договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕД ФОРЕСТ" подано заяву про перегляд Верховним судом України постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2014 у справі № 916/2287/14, у якій заявник просить вказану постанову скасувати та залишити в силі рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 24.12.2014 у справі № 916/2439/14, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 13 Закону України "Про оцінку земель" та статті 124 Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України в частині з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 02.12.2014 у справі № 916/2287/14, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем (орендарем) та ГУ Держземаганства в Одеській області (орендодавцем) для розміщення та експлуатації сонячної електростанції, а також щодо повернення земельної ділянки. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з того, що спірний договір укладений з порушенням приписів статті 13 Закону України "Про оцінку земель", а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Крім того, суд касаційної інстанції не погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки спірний договір оренди було укладено на виконання наказу ГУ Держземаганства в Одеській області, то без його скасування відсутні правові підстави для визнання недійсним і договору оренди.

Водночас у постанові від 24.12.2014у справі № 916/2439/14, вирішуючи спір у подібних правовідносинах, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції дійшов протилежного висновку, а саме щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачем (орендарем) та ГУ Держземаганства в Одеській області (орендодавцем) для будівництва та експлуатації сонячної електростанції, а також щодо повернення земельної ділянки. При цьому, суд касаційної інстанції обґрунтував свої висновки тим, що оскільки Податковим кодексом України прямо передбачено можливість і порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, а також встановлено пріоритет норм цього Кодексу у разі наявності суперечності з положеннями інших актів, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми цього Кодексу, а не положення частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель". Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки спірний договір оренди було укладено на виконання наказу ГУ Держземаганства в Одеській області, то без його скасування відсутні правові підстави для визнання недійсним і договору оренди.

З огляду на викладене, зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 916/2287/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяБ. Грек Судді:І. Вовк В. Селіваненко Л. Стратієнко М. Черкащенко