Рішення

від 19.02.2015 по справі 922/3804/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №922/3804/13

За позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС»

про стягнення 269 800, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Максименко А.П.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі -позивач або Комітет) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯТЕСС" (далі -відповідач) про стягнення 269 800,00 грн., з яких: 190 000,00 грн. - штраф, 79 800,00 грн. - пеня.

В обґрунтування своїх вимог Комітет зазначає, що відповідачем прострочено сплату штрафу, накладеного рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.04.2013 р. №8-р/тк.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2013 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2013 р. провадження у справі № 922/3804/13 зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Антимонопольного комітету України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 р. у справі № 820/4741/13-а.

27.11.2014 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 190 000, 00 грн. та пеню у сумі 190 000, 00 грн.

27.11.2014 р. за вх. №42398 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 р. провадження у справі № 922/3804/13 поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.12.2014 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.12.2014 р. матеріали справи №922/3804/13 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

23.12.2014 р. матеріали справи №922/3804/13 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 р. справу № 922/3804/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.01.2015 р. за участю представників сторін.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав подану 27.11.2014 р. заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є адреса: 04108, м. Київ, вул. Новомостицька буд. 25, кімната 4.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 26.12.2014 р. та від 19.01.2015 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 26.12.2014 р. з відміткою «за закінченням строку зберігання», при цьому повідомлення про вручення або конверт з ухвалою суду від 19.01.2015 р. до суду не повернулись.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 19.02.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, 22.04.2013 р. прийняла рішення №8-р/тк, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» вчинило порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

У зв'язку із вказаним порушенням відповідача, рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.04.2013 р. №8-р/тк накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» у розмірі 190 000,00 грн.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Комітету було надіслано відповідачеві супровідним листом від 28.05.2013 р. №127-26/05-5293, та отримано останнім 03.06.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з відповідача.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 06.08.2013 р. по 18.11.2014 р., що відповідно до розрахунку позивача складає 190 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 05.08.2013 р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 190 000, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 190 000,00 грн. за період з 06.08.2013 р. по 18.11.2014 р.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 190 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» (04108, м. Київ, вул. Новомостицька, буд. 25, кімната 4, ідентифікаційний код - 37189568) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі міста Києва за кодом бюджетної класифікації 21081100 (символ звітності 106), штраф у розмірі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та пеню у сумі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯТЕСС» (04108, м. Київ, вул. Новомостицька, буд. 25, кімната 4, ідентифікаційний код - 37189568) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 7 600 (сім тисяч шістсот) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 20.02.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.