cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року Справа № 803/1204/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,
за участю представника відповідача Мельника С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Центр» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000642204,
ВСТАНОВИВ:
23 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-Центр» звернулось з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000642204.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 15.03.2013 року виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000642204 на підставі акту від 25 лютого 2013 року №1297/22.5/32872059 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «АТП-Центр» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Медео-Захід» (далі - ТзОВ «Медео-Захід») за липень 2011 року». Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на загальну суму 6 000 грн.
Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Переконаний, що в акті перевірки не відображено фактів порушення ТзОВ «АТП-Центр» податкового законодавства у взаємовідносинах із ТзОВ «Медео-Захід», а сама перевірка фактично не була проведена, тому вважає дії відповідача щодо складання акту від 25 лютого 2013 року №1297/22.5/32872059 протиправними.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року провадження у справі №803/1204/13-а було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №803/258/13-а.
Ухвалою суду від 10 лютого 2015 року провадження в справі було поновлено, замінено відповідача у справі - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби її правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ).
Представник позивача в судове засідання не прибув, в поданих письмових поясненнях від 10.02.2015 року вх. №1737/15 просив розгляд справи проводити за його відсутності, податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000642204 скасувати повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Судом встановлено, що на підставі наказу №377 від 11.02.2013 року про проведення перевірки та направлення від 12.02.2013 року №000483 Луцькою ОДПІ з 12.02.2013 року по 18.02.2013 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «АТП-Центр» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» за липень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 25 лютого 2013 року №1297/22.5/32872059. Перевіркою встановлені порушення п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 ПК України - ТзОВ «АТП-Центр» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 6 000 грн., в т.ч. за липень 2011 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки Луцької ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000642204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 000 грн. та штрафні (фінансові санкції) на суму 1 500 грн., всього 7 500 грн.
ТзОВ «АТП-Центр», не погодившись із даним рішенням податкового органу, скористалося правом адміністративного оскарження, проте, рішенням Міндоходів України №2395/6/99-99/10-01-15 від 13.05.2013 року податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000642204року залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство України, яке регулює спірні правовідносини, приходить до висновку, що не заслуговує на увагу суду висновок відповідача про порушення позивачем п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, ст. 201 ПК України та спростовується наступним.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З аналізу положень вищенаведених нормативно-правових законодавчих актів вбачається, що не можуть належати до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Разом з цим, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог чи, іншими документами, передбаченими законодавством. Також з проаналізованих норм випливає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Як вбачається з акту перевірки, позапланова виїзна документальна перевірка була проведена на підставі направлення від 12.02.2013 року № 000483, виданого Луцькою ОДПІ згідно із п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу Луцької ОДПІ № 377 від 11.02.2013 року.
Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 377 від 11.02.2013 року було видано у зв'язку з ненаданням ТзОВ «АТП-Центр» документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 395/10/15-2 від 14.03.2012 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року у справі, яка набрала законної сили, за адміністративним позовом ТзОВ «АТП-Центр» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування наказу Луцької ОДПІ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 377 від 11.02.2013 року на підставі якого складено акт перевірки та прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, були повністю задоволені позовні вимоги товариства. Судом встановлено, що позивачем 14.03.2012 року було отримано запит відповідача № 395/10/15-2 від 14.03.2012 року про надання документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту із контрагентом ТзОВ «Медео-Захід» в декларації за липень 2011 року, також було запропоновано надати ряд фінансово-господарських документів. 28.03.2012 року позивачем було надано відповідь, якою відповідачу було відмовлено в надані документів в зв'язку з необґрунтованістю та неправомірністю запиту.
При розгляді даної справи, суд прийшов до висновку, що оскаржуваний наказ Луцької ОДПІ № 377 від 11.02.2013 року не відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, а тому вважав, що за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для призначення документальної позапланової перевірки ТзОВ «АТП-Центр».
Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення перевірки, оскільки такі обставини були встановлені судом при розгляді справи за адміністративним позовом ТзОВ «АТП-Центр» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування наказу Луцької ОДПІ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» № 377 від 11.02.2013 року.
Так, зокрема Волинський окружний адміністративний суд у своїй постанові від 12.03.2013 року, прийнятою за результатами розгляду справи № 803/258/13-а прийшов до висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для призначення документальної позапланової перевірки позивача відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
За наслідками перегляду вказаної постанови Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.05.2014 року залишив її без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу ґрунтувався на акті Луцької ОДПІ № 46/23-3/35594018 від 14.03.2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Медео-Захід» у зв'язку з неподанням вказаним товариством у встановлені законом терміни на письмовий запит контролюючого органу документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за січень, лютий, березень, липень, вересень 2010 року, січень, квітень, травень, червень, вересень, жовтень 2011 року» та ненаданням ТзОВ «АТП-Центр» первинних документів.
Згідно п. 85.1, п. 85.2 ст. 85 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Таким чином, аналізуючи встановлені судом обставини та норми ПК України, суд приходить до висновку, що у податкового органу не виникало право на проведення перевірки та витребування первинних документів у позивача.
Щодо висновків податкового органу, викладених в акті перевірки стосовно посилання на акт перевірки ТзОВ «Медео-Захід», суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року в справі № 2а/0370/1303/12 за позовом ТзОВ «Медео-Захід» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, було встановлено, що висновки податкового органу про відсутність у позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, нездійснення ним господарської діяльності, нікчемності характеру правочинів, не підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість є передчасними та необ'єктивними.
Згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року у справі №803/258/13-а було встановлено, що фактично документальна виїзна перевірка ТзОВ «АТП-Центр» за місцезнаходженням товариства не проводилась.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає відсутнім факт проведення перевірки у встановленому законом порядку, а також відсутність доказів які вказують на нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом ТзОВ «Медео-Захід».
Крім того суд зазначає, що хоча оскаржуваний наказ № 377 від 11.02.2013 року на момент проведення перевірки не був визнаний протиправним та скасований, проте, на його недоліки, які були враховані судом при постановленні судового рішення, вказував позивач у відповіді на запит податкового органу, невиконання якого стало підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки.
Також слід зазначити, що отримавши відповідь на запит, податковий орган не оформив вимогу у встановленому порядку, а майже через рік прийняв рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Крім того суд зазначає, що на підставі цього ж акту від 25.02.2013 року №1297/22.5/32872059 Луцькою ОДПІ виносилось податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року за №0000632204, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 6 900 грн. ТзОВ «АТП-Центр» не погодившись з цим рішенням оскаржило його в судовому порядку (справа №803/1202/13-а). Також при цьому, податковим органом виносилось податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000642204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, яке є предметом розгляду в даній справі
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року (№803/1202/13-а) в задоволенні адміністративного позову відмовлено
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06.11.2014 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року по справі № 803/1202/13-а скасовано та прийнято нову, якою позов ТзОВ «АТП-Центр» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000632204 від 15.03.2013 року, яким ТзОВ «АТП-Центр» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 6 900 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12.01.2015 року у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ТзОВ «АТП-Центр» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 15.03.2013 року №0000642204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 000 грн. та штрафні (фінансові санкції) на суму 1 500 грн., всього 7 500 грн. слід визнати протиправним та скасувати.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 114,71 грн. судового збору, сплаченого ним згідно з квитанцією від 20 травня 2013 року №1010003 за ставками і правилами, визначеним Законом України «Про судовий збір» (а.с. 2).
Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 14, 73, 75, 78, 85, 86, 198, 201 Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 15.03.2013 року №0000642204.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-Центр» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 48, ідентифікаційний код 32872059) судовий збір у сумі 114,72 грн. (сто чотирнадцять гривень 72 копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2015 |
Оприлюднено | 02.03.2015 |
Номер документу | 42846144 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Попко Ярослав Степанович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні