Постанова

від 03.02.2015 по справі 804/79/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р. Справа № 804/79/15

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представників позивача Моргосліп О.Е., Буханець С.В.

представника відповідача Бузунової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000702201 від 27.11.2014р., № 0000712201 від 27.11.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014р. №0000702201, № 0000712201.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013 р., за результатами якої був складений акт від 31.10.2014 року № 257/04-10-2201-33850545, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. На думку позивача, акт позапланової перевірки від 31.10.2014 року не містить достатньої аргументації для встановлення факту порушення ТОВ «АГРОХІМЦИКЛОН» податкового законодавства по взаємовідносинах із контрагентами - постачальниками. Аргументи, які зазначені в акті перевірки, є непослідовними та не відповідають вимогам законності. Податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі хибних висновків, які були зроблені відповідачем без урахування реальних обставин, за відсутності відповідних повноважень та всупереч нормам діючого законодавства та з огляду на те, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських відносин, які оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Усі договори поставок між ТОВ «АГРОХІМЦИКЛОН» та ТОВ «НЕРТУС», ТОВ «НЕРТУС-В», ТОВ «НЕРТУС ПЛЮС», ТОВ «НЕРТУС АГРО», ТОВ «НЕРТУС СХІД» є реальними, а висновок про відсутність об'єктів оподаткування, що підпадають під визначення п. 185.1. ст. 185, п. 188.1 ст 188 ПКУ, - є надуманим та таким, що не відповідає законодавству.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області діяла відповідно до вимог чинного законодавства та у спосіб, передбаченний нормативно-правовими актами України. На думку представника відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, оскільки висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи та є правомірними, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із положеннями Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 20.10.2014 року по 24.10.2014 року Західно-Донбаською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон», за результатами перевірки був складений акт від 31.10.2014 року № 257/04-10-2201-33850545, в якому зафіксовані наступні порушення:

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п 14.1.27, 14.1.36 , 14.1.231 п.14.1 ст. 14 , п.п. 14.1.39, п.п.14.1.13. п.п. 14.1.191. п.п.14.1.179 п.п.138.1,1 п.138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст 138, п. 138.8 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п135.5.4, п.135.1, п.п. п. 137,10, п.185.1, п.187.1, п. 188.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями): ст.3, ст.42, ст.180, ст.55 Господарського Кодексу України, ст.11, 14, 655, 662, 658, 203, 215, 228 Цивідного Кодексу України ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.1, п.2.4, п.п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Внаслідок чого, встановлено завищення валових доходів в розмірі 4 851 133,15 грн. в т.ч.: за 1 квартал 2011р. - 58937,6 грн. за 3 квартал 2011 р. - 1 151 186,0 грн. за 4 квартал 2011 р. - 574 860,2 грн. за 1 квартал 2012р. - 67 358,5 грн., за 2 квартал 2012р. - 470 740,75 грн., за 3 квартал 2013р. - 200 885,8 грн., за 4 квартал 2012р. - 282 094,75 грн., за 2013р. -2 045 069,55 грн.,

та заниження валових доходів в розмірі 5 821 359,78 грн. в т.ч.: за 1 квартал 2011р. - 70 725,12 грн., за 3 квартал 2011р. - 1 381 423,2 грн. за 4 квартал 2011р. - 689 832,24 грн., за 1 квартал 2012р. - 80 830,2 грн., за 2 квартал 2012р. - 564 888,90 грн., за 3 квартал 2013р. - 241 062,96 грн. за 4 квартал 2012р. - 338 513,70 грн., за 2013р.- 2 454 083,46 грн.,

завищення валових витрат на загальну суму 4 212 453,95 грн. в т.ч.: за 1 квартал 2011р. - 58 506,3 грн., за 3 квартал 2011р. - 1 059 367,25 грн. за 4 квартал 2011р. - 360 575,20 грн. за 1 квартал 2012р. - 8142712,7 грн., за 2 квартал 2012р. - 363 241,95 грн. за 3 квартал 2013р. - 166 948,90 грн., за 4 квартал 2012р. - 224 329,95 грн., за 2013р. - 1836 771,7 грн.,

в наслідок чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1 083 564,0 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2011р. - 16 168,00 грн., за 3 квартал 2011р. - 296 609,00 грн., за 4 квартал 2011р. - 112 786,00 грн., за 1 квартал 2012р. - 32 795,0 грн., за 2 квартал 2012р. - 96 052,00 грн., за 3 квартал 2013р. - 43 497,00 грн., за 4 квартал 2012р. - 58 957,00 грн., за 2013р. - 426 700,00 грн.;

- п. 185.1, ст. 185 п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3 ст. 198., Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено розмір податкового кредиту в розмірі 62175,0 грн., в т.ч. за період з 01.04.2011 р. - 31.12.2011р.,- 18 917,0, за 2012 рік - 22 250,0 грн., за 2013 рік - 21 008,0 грн.

На підставі акту відповідачем були складені: податкові повідомлення-рішення форми «Р», а саме: № 0000702201 від 27.11.2014 року, згідно із яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 770787,00 грн. та штрафні санкції на суму 385394,00 грн. та № 0000712201 від 27.11.2014 року, згідно із яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 62175,00 грн. та штрафні санкції на суму 31088,00 грн.

В ході перевірки позивача було встановлено наступне.

Відповідно до матеріалів планової перевірки від 14.05.20!4р. № 88-22.05-33850545 «Про результати планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженого відповідальністю «Агрохімциклон», код ЄДРПОУ 33850545 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31,12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01,04.2011р. по 31.12.2013р.» в розділі 3.2.1. Податкові зобов'язання було встановлено, що на підставі договору зберігання та виконання вантажно-розвантажувальних робіт М06/02-АХЦ, ТОВ «Нертус» (код 31942246, м.Харків), далі - Орендодавець, передає, а ТОВ «Агрохімциклон», далі - Суборендар, приймає в термінове платне користування складське приміщення для зберігання засобів захисту рослин площею 5 кв.м., розташоване за адресою: 51205 Дніпропетровська обл,. м. Новомосковськ, вул, Тургенсва, 10, а суборендар зобов'язується прийняти - та оплатити об'єкт суборенди та своєчасно сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Об'єкт оренди надається з метою розміщення в ньому складу для зберігання засобів захисту рослин.

Об'єкт оренди передається суборендарю шляхом підписання сторонами договору Акту-прийому-передані об'єкту оренди протягом 10-ти календарних днів після виконання Орендодавцем необхідного для передачі об'єкту суборенди комплексу робіт. Строки проведення даних робіт Орендодавець визначає самостійно та узгоджує їх з власником об'єкту оренди. В підготовчі роботи включаються у тому- числі і роботи по вивільненню об'єкту оренди від майна, прибиранню приміщення, ремонту, тощо.

Передача об'єкту не несе за собою виникнення у орендаря права власності на даний об'єкт, а орендар користується об'єктом оренди виключно протягом строку дії договору.

У випадку настання дати закінчення строку дії договору, його припинення, розірвання чи відмови від договору суборенда тор зобов'язується протягом семи календарних днів з моменту закінчення строку дії договору, його припинення, розірвання чи відмови від договору повернути Орендодавцю об'єкт суборенди у тому ж стані, в якому він був отриманий від орендодавця з урахуванням його нормального зносу, у тому числі вивільнити об'єкт від майна, сміття та інших об'єктів, а також передати Орендодавцю всі ключі від об'єкту суборенди по відповідному Акту прийому-передачі об'єкту суборенди.

Орендна плата та всі комунальні платежі сплачуються орендарем у безготівковій формі на поточний рахунок Орендодавця за місяць вперед до 25 числа поточного місяця, згідно рахунку Орендодавця.

Розмір оплати за комунальні послуги визначається, згідно з показниками лічильників пропорційно зайнятій орендарем площі.

В акті перевірки зазначено, що Сторони вирішили, що розмір орендної плати збільшується автоматично на 50% у випадку виконання або неналежного виконання орендарем зобов'язань передбачених договором. Зміна орендної плати в такому випадку відбувається автоматично з моменту невиконання або неналежного виконання орендарем зобов'язань, передбачених договором.

В порушення ст. 180 Господарського кодексу України ТОВ «Агрохімциклон» до перевірки не надано: заявок на відвантаження товару; накази на відрядження (так як акти прийому передачі складалися у м.Новомосковську), карток складського обліку.

На письмовий запит перевіряючого щодо надання пояснень щодо зберігання ЗЗР, насіння сільськогосподарських культур підприємством надано завірені листи підприємств-контрагентів - продавців, в яких повідомляється, що реалізація товару на адресу ТОВ «Агрохімииклон» від ТОВ «Нертус-Агро» (та інших, листи однотипні) здійснювалась зі складу, розташованого за адресою м.Новомосковськ, вул. Тургенєва,10.

Документів, які б підтверджували факт того, що дійсно вказана продукція , яка була придбана у ТОВ „Нертус", ТОВ „Нертус В", ТОВ „Нертус Плюс", ТОВ «Нертус Агро», та ТОВ «Нертус Схід», зберігалася на одному і тому ж складі до перевірки не надано (а саме договорів на зберігання/ оренду/суборенду, карточок складського обліку ) .

За період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Агрохіциклон» задекларовано валові витрати у сумі 25517806,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено їх завищення всього на суму 647613,0 грн., в тому числі за 1 п-чя 2011 р. - 250089,0 грн., за 2011 р. - 109409,0 грн., за 2012 р. - 138228,0 грн., за 2013 р. - 149887,0 грн.

Також, за матеріалами позапланової перевірки встановлено їх завищення на загальну суму 4 212453,95 грн. в т.ч.: за 1 квартал 2011р. - 58 506,3 грн., за 3 квартал 2011р. - 1 059367,25 грн., за 4 квартал 2011р. - 360575,20 грн.. за 1 квартал 2012р. - 8142 712,7 грн., 2 квартал 2012р. - 363 241,95 грн. за 3 квартал 2013р. - 166 948,90 грн. за 4 квартал 2012р. - 224 329,95 грн. за 2013р. - 1 836 771,7 грн.

Перевіркою достовірності відображення показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств (в частині відображення валових витрат) за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено наступне.

Перевіркою відображених у рядку 04 Декларацій «Витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування» показників за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. у загальній сумі 25 517 806,0 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив: по р. 05.1СВ/ 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в розмірі 23 592 563,0 грн. здійснення операцій з придбання товарів (насіння, засобів захисту рослин, зернових культур) та послуг (оренди, ремонту основних засобів тощо) згідно договорів купівлі-продажу.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. в сумі 23 592 563,0 грн. здійснено на підставі таких документів: журналів-ордерів по рах. 631, 311, 791, 92, головної книги, товарно-грошові звіти, договори купівлі-продажу, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» в сумі 647613,0 грн.

Під час перевірки було встановлено, що на балансі підприємства рахуються автомобілі (рах. 105), а саме: автомобіль КІА Sportage EX 4WD ,автомобіль ВАЗ 21214, автомобіль CITROEN BERLINGO, автомобіль Fiat Doblo Cargo VIN 09053350, автомобіль ГАЗ ГАРЗ-3309 СС, автомобіль ЗАЗ 1105 Таврія Пікап, автомобіль Богдан 23104-36-4 АЕ 8532 НК, автомобіль Богдан 23104-36-4 АЕ8533НК Протягом перевіряємого періоду, згідно рах. 203 «паливо» підприємством на рах.92,93 було списано ПММ на загальну суму 310 892,0 грн. ( в т.ч. за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. в сумі 94 583,34 грн., за 2012 р. - в сумі 111 250,0 грн., 2013 рік - в сумі 105 038,34 грн.) подорожнім листам легкового автомобіля та відповідно до актів на списання.

В графі маршрут ТОВ «Агрохімциклон» зазначав лише райони (наприклад, Павлоградський, Юр'ївський, Синельниківський), що, в свою чергу, не дає змоги пов'язати використання ПММ з господарською діяльністю підприємства.

З огляду на вищевикладене підприємством в перевіряємому періоді по вказаному рядку завищено валові витрати на загальну суму 310 892,0 грн. в т.ч. за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. в сумі 94 583,34 грн., 2012 р. - в сумі 111 250,0 грн., 2013 р - в сумі 105 038,34 грн.

По рядку 06.2 АВ/06.1 «Адміністративні витрати» в загальній сумі 1 889 538,0 грн. ТОВ «Агохімциклон» відносило витрати на амортизацію основних засобів загальногосподарського використання , витрати на страхування, витрати на оплату праці та внески на соціальні заходи. Перевірку відображеного показника в сумі 1 889 538,0 грн. здійснено на підставі таких документів: зворотно-сальдова відомість по рах. 92, 301, 311, 372 встановлено завищення відображених ТОВ «Агрохімциклон» показників, а саме відповідно до договору оренди земельної ділянки №1045 від 02.07.2010 р. Варварівська сільська рада надає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування приміщень і складів, які знаходиться за адресою: с. Варварівка, вул. Залізнична, 2. Відповідно до Витягу з права власності на нерухоме майно, де власником є ТОВ «Агрохімциклон», до складу власності на нерухоме майно входить гараж, вагова, вбиральні, колодязь, площадка та стоянка для автомобілів, огорожа. Грошова оцінка земельної ділянки складає 82 158,0 грн., плата за місяць становить 684,65 грн. На вказані споруди підприємством нараховувались амортизаційні відрахування та включалися до складу валових витрат за перевіряємий період.

Відповідно до відомості по амортизації основних засобів (податкового обліку) по рахунку 103 «Будівлі та споруди» підприємством нараховувались амортизаційні відрахування на торгово - виставочний павільйон та огорожу, які не задіяні в господарській діяльності підприємства на загальну суму 69 587,15 грн. в т.ч.: (відповідно до рах. 103) за 2011 рік в розмірі 14 826,0 грн., за 2012 рік в розмірі 26 978,41 грн., за 2013 рік в розмірі 27 782,74 грн.

З огляду на вищевказане підприємством порушено пп.14.1.238, пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 ст. 145, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення валових витрат в частині амортизаційних відрахувань на загальну суму 69 587,15 грн. в т.ч.: (відповідно до рах. 103) за 2011 рік в розмірі 14 826,0 грн., за 2012 рік в розмірі 26 978,41 грн., за 2013 рік в розмірі 27 782,74 грн.

За період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. ТОВ «Агрохімциклон» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 3 702 930,0 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. встановлено їх завищення на загальну суму 970 226,63 грн.

До складу податкових зобов'язань по ПДВ підприємство включало загальний обсяг продажу за першою подією та отриману передплату від покупців. Перевірку відображеного показника в сумі 3762403,0 грн. здійснено на підставі таких документів: податкові накладні, видаткові накладні, договори купівлі-продажу, журнали-ордери по рах. 361, 311, 312, банківські виписки, головна книга, реєстри податкових накладних встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів».

Акт перевірки свідчить про відсутність у позивача адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам з постачальниками та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по передачі ТМЦ покупцям.

Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при продажі товару покупцям за перевіряємий період, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у перевіреному періоді, що, на думку відповідача, свідчить про те, що між ТОВ «Агрохімциклон» та його постачальниками взаємовідносини здійснені без мети настання реальних наслідків.

За період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Агрохімциклон» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1792642 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено його завищення у сумі 842490,79 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 17) за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено наступне.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій показників за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р. у загальній сумі 3 336 103 грн. встановлено, що до складу податкового кредиту по ПДВ підприємство включало суми податку з вартості отриманого насіння, засобів захисту рослин, зернових культур згідно договорів купівлі-продажу.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 135.1 статті 135 (розділ 3 Податок на прибуток підприємств) Податкового кодексу України встановлено: доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг - п.198.1 ст. 198 ПКУ.

Пунктом 198.2 ст. 198 вказаного вище Кодексу, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Судом були досліджені наявні в матеріалах справи первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон», а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між ТОВ «АГРОХІМЦИКЛОН» (Дистриб'ютор) та ТОВ «НЕРТУС», ТОВ «НЕРТУС-В», ТОВ «НЕРТУС ПЛЮС», ТОВ «НЕРТУС АГРО», ТОВ «НЕРТУС СХІД» (Продавці) відбувались на підставі Дистриб'юторських договорів № 05-01-АХЦ від 05.01.11р., № 25/11-АЦ від 25.11.11р., №03/08-12 від 03.08.12р., від 03/08-12 від 02.01.13р., №08/05 від 08.05.13р.

1. Предмет вищевказаних договорів: 1.1. Згідно із даним Договором Продавець зобов'язується передавати погодженими партіями товар у власність Дистриб'ютора, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною даного Договору. Специфікації (накладні) можуть містити й іншу інформацію про товар, у тому числі категорії насіння, їх схсжість, вологість. Якість товару відповідає сертифікату якості або іншому обов'язковому документу, вказаному в Специфікації (накладної).

На період дії даного Договору Продавець призначає Дистриб'ютора не ексклюзивним розповсюджувачем на території України засобів захисту рослин, насіння сільськогосподарських культур, мінеральних добрив, іншої сільськогосподарської продукції, що іменуються далі за Договором - товар.

2. Товар: 2.1 Дистриб'ютор повинен реалізовувати товар виключно з етикетками і в упаковці, отриманими від Продавця, і негайно інформувати Продавця про випадки порушень торгової марки та недобросовісної конкуренції з боку третіх осіб, про які стане відомо Дистриб'ютору.

2.2. Кількість, найменування (асортимент, сорт) і ціна кожної партії товару фіксуються у відповідній видатковій накладній, що видана на підставі специфікації або без неї.

3. Обов'язки сторін.

3.1. Дистриб'ютор зобов'язується:

3.1.1.Докладати всі зусилля для максимального використання потенційного ринку України (регіону) з метою продажу товару.

3.2.1. Реалізовувати товар тільки в оригінальній упаковці фірми-виробника, при цьому не вносити жодних самостійних змін у назву, зміст етикеток товазу і не ушкоджувати упаковки та їх вміст.

3.1.3. Реалізуючи товар, давати тільки ті вказівки і рекомендації щодо застосування,сякі приводяться в друкованих матеріалах (містяться на етикетках, інструкціях0 по товару, включати ті, які видаються Продавцем.

3.1.8. Сплатити ціну товару. Згідно п. 4 (умови оплати товару) даного Договору.

3.1.9. Прийняти і вивезти товар зі складу, який узгоджений сторонами даного Договору, протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення про готовність Продавця до передачі товару. Контроль за навантаженням, розвантаженням та перевезенням товару забезпечує Дистриб'ютор, якщо інше не узгоджено сторонами даного договору.

Згідно умов пункту 6.2 Дистриб'юторських договорів, перехід права власності на товар відбувався в момент отримання товару Дистриб'ютором.

Пунктом 7.4. договорів передбачається, що документами, які підтверджують кількість і асортимент, є видаткові накладні. Дата, що міститься у видатковій накладній , є датою її оформлення та прийняття Дистриб'ютором відповідної партії товару.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи Дистриб'юторських договорів складання сторонами будь-яких товарно-транспортних накладних умовами зазначених договорів передбачено не було.

Реальність даних договорів поставок підтверджується документами, що підтверджують факт приймання-передачі товарів та документами, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 визначено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, серед обов'язкових документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є, зокрема, накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Факт реальності здійснення господарської операції за вищевказаними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, а саме: копіями видаткових накладних, що були одержані від контрагентів - постачальників: ТОВ «НЕРТУС», ТОВ «НЕРТУС-В», ТОВ «НЕРТУС ПЛЮС», ТОВ «НЕРТУС АГРО», ТОВ «НЕРТУС СХІД».

Також, ТОВ «АГРОХІМЦИКЛОН» до матеріалів справи були долучені податкові накладні за вказаними дистриб'юторськими договорами, платіжні доручення, акти приймання-передачі, якими підтверджується факт оплати придбаних позивачем товарів, які досліджені судом.

Реальність транспортування товару легковим автомобілем підтверджено наданими суду подорожніми листами та санітарними паспортами на автомобілі.

Факт поставки контрагентами-постачальниками ТОВ «НЕРТУС», ТОВ «НЕРТУС-В», ТОВ «НЕРТУС ПЛЮС», ТОВ «НЕРТУС АГРО», ТОВ «НЕРТУС СХІД» товару на склад за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, 10 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями первинних документів, а саме копіями товарно - транспортних накладних, накладних на переміщення, актів здачі-приймання робіт, договорами з перевізниками, що були отримані позивачем від його контрагентів-постачальників.

Щодо посилання контролюючого органу в акті позапланової перевірки від 31.10.2014 року на те, що документів, які б підтверджували факт того, що дійсно вказана продукція, яка була придбана у ТОВ «НЕРТУС», ТОВ «НЕРТУС-В», ТОВ «НЕРТУС ПЛЮС», ТОВ «НЕРТУС АГРО», ТОВ «НЕРТУС СХІД» зберігалася на одному й тому ж складі до перевірки не надано, суд вважає за необхідне зазначити, що договори зберігання чи оренди нежитлових приміщень - це документація безпосередньо контрагентів-постачальників, а не самого ТОВ «АГРОХІМЦИКЛОН», а відтак, на думку суду, податковий орган не мав права вимагати від позивача надання первинної документації інших платників податків.

Крім того, до матеріалів справи долучені договори оренди нежитлового приміщення, укладені контрагентами - постачальниками позивача - ТОВ «НЕРТУС», ТОВ «НЕРТУС-В», ТОВ «НЕРТУС ПЛЮС», ТОВ «НЕРТУС АГРО», ТОВ «НЕРТУС СХІД» із власником складу у м. Новомосковську.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.1996 року № 99 (далі - Інструкція № 99), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, регламентовано умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Видача бланків довіреностей здійснюється після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається лише особам, які працюють на даному підприємстві.

Згідно з п. 6 Інструкції № 99 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до п. 10 Інструкції № 99 особа, якій видано довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, надати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (у комору) або матеріально відповідальній особі.

Згідно з вимогами п. 13 Інструкції № 99 довіреність незалежно від строку її дії залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання - здачі або інший аналогічний документ) зі зазначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а інший - додається до залишеної у постачальника довіреності й використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства - постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей (п. 15 Інструкції № 99).

Факт оформлення довіреностей на час отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією витягу з книги реєстрації довіреностей на отримання товару, долученою до матеріалів справи.

Вимоги до наявності обов'язкових реквізитів первинних облікових документів встановлені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що в акті перевірки не зазначено жодного конкретного факту порушення позивачем вимог щодо обов'язкових реквізитів первинних документів.

Таким чином, суд вважає, що документи, які підтверджують витрати за вказаними договорами, є первинними у розумінні як ПК України, так і ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Також, суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність зв'язку між валовими витратами на придбання автомобільного палива та господарською діяльністю підприємства через неналежне заповнення подорожніх листів в графі «маршрут», виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року дорожній лист - документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу.

Пункт 2 наказу Держкомстату від 17.02.1998 № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» встановлює обов'язкове застосування подорожнього листа всіма суб'єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують службові легкові автомобілі або для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями.

Пункт 1.1 Інструкції № 74 встановлює, що застосування подорожнього листа здійснюється для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів.

Відповідно до п. 1.3, 2.1 Інструкції № 74 подорожній лист є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг та застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботислужбових легкових автомобілів не допускається.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 74 перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві подорожній лист. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.

Таким чином, списання фактично витрачених паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів проводитися на підставі первинних документів - подорожніх листів встановленої законодавством форми.

З матеріалів справи вбачається, що всі подорожні листи, оформлені ТОВ «Агрохімциклон» на службові легкові автомобілі, відповідають типовій формі та вимогам Інструкції № 74.

Крім того, ні типові форма, ні інструкція не передбачають розділ «маршрут» у подорожньому листі.

Суд зазначає, що порушення порядку оформлення подорожніх листів не є підставою для позбавлення платника податків формування податкового кредиту у відповідності до вимог ст. 198 ПК України.

Як було з'ясовано під час судового розгляду, та підтверджується матеріалами справи, на підставі подорожніх листів списання ПММ на кожний автомобіль здійснювалося відповідно до наказу по підприємству, в межах норм витрат палива, встановлених заводом - виробником в технічних характеристиках автомобіля, що, в свою чергу, на думку суду, свідчить про правомірність віднесення до валових затрат вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів.

Слід зазначити, що не надання позивачем до перевірки саме тих документів, які витребовував податковий інспектор, зокрема, заявок на відвантаження товару, накази на відрядження, карток складського обліку, не може розцінюватися судом як порушення вимог ст. 44 Податкового кодексу України за умови надання до перевірки інших первинних бухгалтерських документів. Вказані документи не можуть враховуватись при обчисленні ПДВ, а їх відсутність не може слугувати доказом фіктивності правочинів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами перевірки жодним чином не підтверджено факт нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами.

З матеріалів справи, а саме Довідки від 26.08.2014 року № 330/20-36-22-04-07/31942246 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Нертус» з питань господарських відносин з ТОВ «Агрохімциклон» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року вбачається, що звіркою ТОВ «Нертус» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Агрохімциклон», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. Також, звіркою було встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «Агрохімциклон».

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності приходить до висновку, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.

Крім того, суд також враховує той факт, що згідно з пунктом 3.1.1 акту перевірки від 31.10.2014 року контролюючим органом було встановлено завищення товариством валового доходу за період з 01.04.2011р. по 31.12.2014р. на загальну суму 4 851 133,15 грн.

Проте суд звертає увагу на той факт, що в дану суму увійшла сума 58 937,60 гривень - завищення валового доходу у І кварталі 2011р., тобто за період, який відповідачем фактично не перевірявся, оскільки згідно з Наказом від 20.10.2014р. перевірка здійснювалася відповідачем починаючи з II кварталу 2011р., а саме в період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р. Також, відповідачем було встановлено заниження товариством валового доходу на загальну суму 5 821 359,78 грн. При цьому, суд зазначає, що в дану суму увійшла сума 70725,12 гривень - заниження валового доходу у І кварталі 2011р., тобто за період, який не перевірявся, шо, в свою чергу, на думку суду, також свідчить про незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 27.11.2014р. №0000702201, № 0000712201.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси позивача, щодо порушення яких суд дійшов відповідного висновку та це підтверджується відповідними доказами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000702201 від 27.11.2014р., № 0000712201 від 27.11.2014р. не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000702201 від 27.11.2014р., № 0000712201 від 27.11.2014р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000702201 від 27.11.2014р., № 0000712201 від 27.11.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімциклон» (код ЄДРПОУ 33850545) витрати по сплаті судового збору в сумі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09 лютого 2015 року.

Суддя В.В. Кальник