Постанова

від 10.02.2015 по справі 910/23529/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа№ 910/23529/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Куксова В.В.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Скляр Д.Ю.,

від позивача: Телицька В.А.,

від відповідача: Шендрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014р. у справі №910/23529/14 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про внесення змін до п.4.2. договору оренди земельної ділянки, укладеного Позивачем з Відповідачем, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Позивача (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.08.2005р. за №63-6-00275 у книзі записів державної реєстрації договорів, виклавши його у такій редакції: «п.4.2. річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до положень ст.288 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки».

Рішенням господарського суду міста Києва №910/23529/14 від 01.12.2014р. позов задоволено. Внесено зміни в п.4.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного Позивачем з Відповідачем, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 03.08.2005р. за №63-6-00275 у книзі записів державної реєстрації договорів, виклавши його у такій редакції: "п. 4.2 Річна орендна плата за земельну ділянку, відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки".

Рішення мотивовано тим, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру; на дату прийняття даного рішення Відповідачем не надано суду доказів внесення змін до п.4.2 договору, що свідчить про невиконання обов'язку щодо оформлення внесення змін до договору оренди з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України та рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 80/9146.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавством визначено диспозитивність відносин між сторонами договору оренди; зміна ставки в імперативному порядку неможлива; відсутні повноваження у органу місцевого самоврядування щодо встановлення розміру орендної плати за землю; Позивачем не надано доказів порушення його прав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/23529/14 до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 20.01.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. відкладено розгляд справи на 10.02.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Прокурора та сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

24.06.2004р. рішенням Позивача №343/1553 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" земельних ділянок для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд майнового комплексу на вул. Зрошувальній, 3, 5 у Дарницькому районі м. Києва» передано Відповідачу, за умови виконання пункту 2 цього рішення, в довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 36,71 га (в тому числі: діл. №1 - площею 35,37 га, діл. №2 - площею 0,46 га, діл. №3 - площею 0,47 га, діл. №4 - площею 0,41 га) для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд майнового комплексу на вул. Зрошувальній, 3, 5 в Дарницькому районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на майно (договори купівлі-продажу нерухомого майна від 17.12.2002 №1, від 17.12.2002 №3, від 30.07.2003 №96а, від 30.07.2003 №96, від 25.12.2004 №165Д/2003, акти приймання-передачі майна від 17.12.2002, від 30.07.2003, від 29.12.2003) за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29.06.1954 №1064 "Про поновлення відводу Дарницькому М'ясокомбінату земельної ділянки", від 17.05.1966 №745 "Про додатковий відвод Київському м'ясокомбінату Міністерства м'ясної і молочної промисловості УРСР земельної ділянки під поширення території комбінату в Дарницькому районі", від 29.07.1969 №1276 "Про додатковий відвод Київському м'ясокомбінату Міністерства м'ясної і молочної промисловості УРСР земельної ділянки під поширення території комбінату в Дарницькому районі".

20.07.2005р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельних ділянок, відповідно до якого Позивач на підставі рішення від 24.06.2004р. №343/1553 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Централізована енергопостачальна компанія" земельних ділянок для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд майнового комплексу на вул. Зрошувальній, 3, 5 у Дарницькому районі м. Києва» за актом приймання-передачі передав, а Відповідач прийняв в оренду земельні ділянки визначені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Зрошувальна, 3. 5 в Дарницькому районі м. Києва; розмір - земельна ділянка №1 - 353864 кв. м.; земельна ділянка №2 - 4613 кв. м.; земельна ділянка №3 - 4720 кв. м.; земельна ділянка №4 - 4088 кв. м. з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель та споруд майнового комплексу; кадастрові номери 8000000000:63:324:0004; 8000000000:63:324:0110; 8000000000:63:324:0117; 8000000000:63:324:0124.

Відповідно до п.2.2 договору згідно з витягами з технічної документації №Ю-29820/2004, №Ю-29819/2004, №Ю-29822/2004, №Ю-29823/2004 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2004 №1447, 1448, 1449, 1450 відповідно, нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 54707909,19 грн., 621381,74 грн., 635794,89 грн., 563178,10 грн. Згідно з п.3.1. договору договір укладено на 15 років.

Відповідно до п.4.2. договору річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.4.3. договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Позивачем та внесення змін до цього договору. Відповідно до п. 4.7 Договору, розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз у рік.

Відповідно до п.11.1. договору всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Позивача на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

28.02.2013р. рішенням Позивача №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Позивач вирішив: внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

19.06.2013р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) направив на адресу Відповідача лист №05704-12952, в якому повідомив про прийняття Позивачем рішення №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» та про необхідність внесення змін до договору оренди землі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з ст.23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються в тому числі, питання щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України, затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції тощо.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, в тому числі, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що перебувають у власності територіальних громад.

Згідно з ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з п.2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.11р. №6 вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Відповідно до п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

Як встановлено судом, у 2004р. рішенням Позивача передано Відповідачу в довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 36,71 га для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд майнового комплексу. На підставі зазначеного рішення між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельних ділянок. Відповідно до умов договору річна орендна плата за земельні ділянки встановлювалась у розмірі 2 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

В 2013р. рішенням Позивача з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, Позивач вирішив: внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; зобов'язано зазначеним рішенням орендарям земельних ділянок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. На виконання зазначеного рішення в червні 2013р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) направив на адресу Відповідача лист, в якому повідомив про прийняття Позивачем зазначеного рішення та про необхідність внесення змін до договору оренди землі. Проте Відповідач залишив лист Позивача без відповіді та задоволення.

Враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду стосовно того, що нормами чинного законодавства передбачена можливість змін умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у випадках, встановлених законом або договором. Оскільки орендна плата земельної ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні підстави для внесення до договору оренди змін в частині розміру орендної плати за землю та сторони не дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди землі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014р. у справі №910/23529/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014р. у справі №910/23529/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.02.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Куксов

С.Р. Станік