Постанова

від 24.02.2015 по справі 923/1470/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 923/1470/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Головея В.М., Ярош А.І.

при секретарях судового засідання: Ляшенко М.І., Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від ПАТ "Банк Форум": Харитонова М.М., - за дорученням, Ющенко О.П. - за дорученням,

від ТОВ "Берислав-Хлібозавод": Яровий В.Ф.,

від ТОВ "Фінансово-промислова спілка": не з'явився,

від ПАТ "Кам'янський": не з'явився,

від ПП "Таврія Добробут": не з'явився,

від ППТФ "Гарант": не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни

на рішення господарського суду Херсонської області

від 23 грудня 2014 року

у справі № 923/1470/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка"

3) Публічного акціонерного товариства "Кам'янський"

4) Приватного підприємства "Таврія Добробут"

5) Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант"

про стягнення 1.177.837 грн. 07 коп.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у справі оголошувалась перерва з 17 до 24 лютого 2015 року.

ВСТАНОВИЛА:

07.10.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Н.А. (далі позивач, Банк) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод" (далі ТОВ «Берислав-Хлібозавод»), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка" (далі ТОВ «Фінансово-промислова спілка»), Публічного акціонерного товариства "Кам'янський" (далі ПАТ «Кам'янський»), Приватного підприємства "Таврія Добробут" (далі ПП «Таврія Добробут») та Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант" (далі ППТФ «Гарант») про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 1.177.837 грн. 07 коп.

Позов мотивовано тим, що 17.05.2013 р. між Банком та ТОВ "Берислав-Хлібозавод" укладено договір кредиту № 1-0043/13/28-КL за умовами якого Банк зобов'язався відкрити ТОВ "Берислав-Хлібозавод" відновлювальну кредитну лінію, з кредитним лімітом в сумі 5.000.000 грн. для розміщення грошових коштів на строковий депозит у Банк для закупівлі зерна, з метою подальшої переробки на борошно для використання у власному виробництві ТОВ "Берислав-Хлібозавод", а останній зобов'язався прийняти ці грошові кошти та повернути їх у строк до 16.05.2014 р. зі сплатою за користування кредитними коштами 23 % річних та комісій у розмірах згідно цього договору, та погашенням частини заборгованості за кредитом, не пізніше 15.08.2013р., а іншої частини з такої заборгованості згідно з передбаченим договором графіком погашення кредиту (зменшення кредитного ліміту), а саме: сплатою 1000000 грн. до 30.11.2013р., 1000000 грн. до 30.12.2013р., 1000000 грн. до 30.01.2014р., 1000000 грн. до 28.02.2014р., 1000000 грн. до 16.05.2014р., залежно від цільового призначення кредитів.

17.05.2013 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за вищезазначеним вказаним договором кредиту між Банком та ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Тарія Добробут» та ППТФ «Гарант», з кожним окремо, укладені чотири окремих договори поруки № 1-0144/13/28-Р від 17.05.2013 р., № 1-0143/13/28-Р від 17.05.2013р., № 1-0145/13/28-Р від 17.05.2013р., № 1-0142/13/28-Р від 17.05.2013 р. за умовами яких останні, кожний окремо, зобов'язався відповідати перед Банком солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за названим договором кредиту.

Оскільки, ТОВ «Берислав-Хлібозавод» не виконав свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту в сумі 1.000.000 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 114.199 грн. 74 коп. та пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків у сумі 63637 грн. 33 коп. та ці грошові кошти станом на 26.08.2014 р. не сплачені позичальником, то відповідачі на підставі договору кредиту та договорів поруки № 1-0144/13/28-Р від 17.05.2013 р., № 1-0143/13/28-Р від 17.05.2013р., № 1-0145/13/28-Р від 17.05.2013р., № 1-0142/13/28-Р від 17.05.2013 р. відповідно в солідарному порядку повинні сплатити Банку вищезазначені грошові кошти.

Заявою від 12.11.2014 р. Банк збільшив розмір позовних вимог та просив суд, за вищенаведеними підставами, стягнути з відповідачів у солідарному порядку: 1.000.000 грн. - боргу, 141.295 грн. 63 коп. - відсотків за користування кредитними коштами та 96.783 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків.

Заявою від 16.12.2014 р. Банк змінив предмет позову та просив суд стягнути 1.000.000 грн. - боргу, 141.295 грн. 63 коп. - відсотків за користування кредитними коштами та 96.783 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібзавод» у парі з кожним з його з поручителів (ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Тарія Добробут» та ППТФ «Гарант») без стягнення цієї ж заборгованості з усіх поручителів ТОВ «Берислав-Хлібзавод» солідарно між собою.

У відзиві на позов ТОВ «Берислав-Хлібзавод» вимоги Банку вважав безпідставними, посилаючись на неможливість виконання ним своїх зобов'язань за договором кредиту, як позичальника за цим договором, у зв'язку із порушенням самим Банком умов договору банківського рахунку від 31.10.2011 р., укладеного між ним та Банком, а саме, не проведенням останнім платежів згідно з платіжними дорученнями ТОВ «Берислав-Хлібзавод» у березні 2014 року, а також, у зв'язку із неможливістю ТОВ «Берислав-Хлібзавод» з другої половини червня 2014 року розпоряджатися власними грошовими коштами у сумі 756921 грн. 59 коп. на банківському рахунку, який обслуговується Банком, через здійснення ліквідаційної процедури останнього. Крім того, Банком неправильно виконано розрахунок заборгованості ТОВ «Берислав-Хлібзавод» за договором кредиту, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» відзиви на позов не надали та будучи своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за їх відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.12.2014 р. (суддя Соловйов К.В.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Берислав-Хлібозавод» не виконав свої зобов'язання за договором кредиту по поверненню кредиту в сумі 1.000.000 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 114.199 грн. 74 коп. та пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків у сумі 63637 грн. 33 коп. та ці грошові кошти станом на 26.08.2014 р. не сплачені позичальником Банку.

Водночас, спільна порука ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» за виконання ТОВ «Берислав-Хлібозавод» зобов'язань за договором кредиту відсутня, а тому останні не відповідають перед кредитором солідарно з боржником та, одночасно, солідарно між собою (спільна порука) за виконання ТОВ «Берислав-Хлібозавод» зобов'язань за договором кредиту, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Крім того, всупереч п. 5.11 договорів поруки, Банком не доведений той факт, що для ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ППТФ «Гарант» настав строк виконання спрямованих до цих відповідачів вимог Банку від 28.07.2014р., відповідно, № 4717/3.2. та № 4714/3.2. щодо виконання цими відповідачами забезпечених порукою зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за договором кредиту, внаслідок чого вищевказане є додатковою підставою для відмови у позові.

Заява Банка про зміну предмета позову від 16.12.2014 р. залишена місцевим судом без розгляду та приєднана до матеріалів справи, оскільки цю заяву подано з порушенням приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, а саме після початку розгляду судом справи по суті, внаслідок чого справа розглянута виходячи із первинних, заявлених згідно з позовною заявою, позовних вимог, з урахуванням клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Судовий збір по справі за розгляд позову Банку місцевим судом відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК не стягнуто.

В апеляційній скарзі Банк просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм процесуального та матеріального права та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, у оскаржуваному рішення загалі не наведено підстав відмови у задоволені позову відносно боржника, по-друге, укладення Банком договорів поруки і з іншими особами не зменшує обсяг відповідальності кожного з них за укладеними договорами поруки, по-третє, висновок місцевого суду щодо порушення Банком умов договору кредиту щодо пред'явлення вимоги про дострокове стягнення заборгованості до поручителів без надіслання письмової вимоги про дострокове погашення заборгованості не відповідає обставинам справи та зазначена обставина не була предметом дослідження у судовому засіданні, вчетверте, суд формально поставився до заяви Банку про зміну предмета позову. Оскільки фактично це є уточненням позовних вимог, так як солідарне стягнення заборгованості - залишається без змін, а Банком лише уточнювались стягнення в частині солідарної відповідальності поручителів.

В судовому засіданні представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник ТОВ «Берислав-Хлібозавод» просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи 07.10.2014 р. Банк звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ «Берислав-Хлібозавод», ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» про стягнення солідарно з відповідачів 1.177.837 грн. 07 коп.

Ухвалою місцевого суду від 08.10.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.10.2014 р.

Ухвалою місцевого суду від 28.10.2014 р. розгляд справи відкладений на 20.11.2014 р. на підставі ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та необхідністю витребування додаткових доказів. При цьому, у протоколі судового засідання від 28.10.2014 р. відсутні дані про те, що суд перейшов до безпосереднього розгляду позовних вимог Банку по суті.

Заявою від 12.11.2014 р. (т. 2 а.с. 12-14) Банк збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути солідарно з відповідачів: 1.000.000 грн. - боргу, 141.295 грн. 63 коп. - відсотків за користування кредитними коштами та 96.783 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи судом першої інстанції по суті почався у судовому засіданні 20.11.2014 р., що підтверджується відповідним протоколом судового засідання (а.с. 42-43 т. 2).

Заявою від 16.12.2014 р. Банк змінив предмет позову та просив суд стягнути 1.000.000 грн. - боргу, 141.295 грн. 63 коп. - відсотків за користування кредитними коштами та 96.783 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібзавод» у парі з кожним з його з поручителів (ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Тарія Добробут» та ППТФ «Гарант») без стягнення цієї ж заборгованості з усіх поручителів ТОВ «Берислав-Хлібзавод» солідарно між собою.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду справи по суті має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Таким чином, станом на час подання Банком вищевказаної заяви про зміну предмету позову (16.12.2014 р.), зареєстрованої в канцелярії суду за № 2/5406/14, розгляд справи по суті вже розпочався у судовому засіданні 20.11.2014 р., у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що заява Банку про зміну предмета позову подана з порушенням приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, зокрема, після початку розгляду судом справи по суті, а тому названу заяву підставне залишив без розгляду та вирішив спір, виходячи із первинних позовних вимог, з урахуванням заяви Банку про збільшення розміру позовних вимог, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та законодавстві України.

Посилання скаржника на те, що ним не змінювався предмет позову, а лише уточнювались позовні вимоги до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки у вищезазначеній заяві Банк особисто зазначає про зміну предмету заявленого позову та просить суд стягнути 1.000.000 грн. - боргу, 141.295 грн. 63 коп. - відсотків за користування кредитними коштами та 96.783 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібзавод» у парі з кожним з його з поручителів (ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант») без стягнення цієї ж заборгованості з усіх поручителів ТОВ «Берислав-Хлібзавод» солідарно між собою.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 17.05.2013 р. між Банком та ТОВ "Берислав-Хлібозавод" укладено договір кредиту № 1-0043/13/28-КL за умовами якого Банк зобов'язався відкрити ТОВ "Берислав-Хлібозавод" відновлювальну кредитну лінію, з кредитним лімітом в сумі 5.000.000 грн. для розміщення грошових коштів на строковому депозиті в Банку для закупівлі зерна, з метою подальшої переробки на борошно та використання у власному виробництві ТОВ "Берислав-Хлібозавод", а останній зобов'язався прийняти ці грошові кошти та повернути їх у строк до 16.05.2014 р. зі сплатою за користування кредитними коштами 23% річних та комісій у розмірах згідно цього договору, та погашенням частини заборгованості за кредитом, не пізніше 15.08.2013р., а іншої частини з такої заборгованості згідно з передбаченим договором графіком погашення кредиту (зменшення кредитного ліміту), а саме: сплатою 1000000 грн. до 30.11.2013р., 1000000 грн. до 30.12.2013р., 1000000 грн. до 30.01.2014р., 1000000 грн. до 28.02.2014р., 1000000 грн. до 16.05.2014р., залежно від цільового призначення кредитів.

Згідно п. 10.7 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору кредит надається шляхом перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку (або з кількох з таких рахунків) на поточний рахунок ТОВ "Берислав-Хлібозавод", який обслуговується Банком, в сумі згідно поданої ТОВ "Берислав-Хлібозавод" заявки.

На виконання умов договору кредиту Банк надав ТОВ "Берислав-Хлібозавод" згідно заявок останнього кредитні кошти у загальній сумі 6.980.000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами банку № 178435 від 30.05.2013р. на суму 5.000.000 грн. та № 76325 від 03.07.2013 р. на суму 1.980.0000 грн., а також, заявками ТОВ "Берислав-Хлібозавод" від 30.05.2013 р. та від 03.07.2013 р.

Відповідно до п. п. 2.3.4.1. договору погашення заборгованості за кредитом здійснюється не пізніше 15.08.2013р., щодо кредитних коштів отриманих для розміщення на строковому депозиті у банку, а щодо іншої частини кредитних коштів згідно передбаченого п. 1.2.1. даного договору графіку.

У п. п. 2.3.4., 4.1. договору встановлено, що погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом переказу ТОВ "Берислав-Хлібозавод" грошових коштів на транзитний внутрішньобанківський рахунок, що зазначений у тексті даного договору.

Згідно п. 2.7. кредитного договору у разі непогашення ТОВ "Берислав-Хлібозавод" заборгованості за кредитом у встановлені п. 1.2.1. та п. 2.3.4.1. даного договору строки, сума заборгованості за кредитом, що підлягала погашенню вважається простроченою.

Відповідно до п. 7.1.1. кредитного договору порушенням позичальником зобов'язань за даним договором, зокрема, є невиконання або виконання останнім неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за договором, зокрема, нездійснення погашення заборгованості, несплата процентів та/або комісій за користування кредитом, а також, передбачених даним договором штрафних санкцій.

Пунктами 7.2., 7.2.1., 7.2.2., 7.2.6. кредитного договору передбачено, що при настанні випадку порушення позичальником зобов'язань за договором, Банк, на свій розсуд, має право, зокрема:

- вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом. сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати направлення позичальнику письмового повідомлення про порушення зобов'язань за кредитним договором;

- надати позичальнику додатковий строк/термін, протягом/з настанням якого останній зобов'язаний усунути допущені порушення зобов'язань за кредитним договором та, у разі не усунення таких порушень після у зазначений (додатковий строк/термін) вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" повинен зробити наступного робочого дня з моменту, коли сплив/настав наданий Банком додатковий строк/термін;

- скористатися будь-якими іншими своїми правами, передбаченими кредитним договором та/або чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції ТОВ "Берислав-Хлібозавод" свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів виконав частково у загальній сумі 5.980.000 грн., що вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки з особового рахунку ТОВ "Берислав-Хлібозавод", а починаючи з квітня 2014 року взагалі припинив виконувати свої зобов'язання щодо повернення решти частини кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 08.10.2014 р. у ТОВ "Берислав-Хлібозавод" перед Банком виник борг по поверненню грошових коштів за договором кредиту в сумі 1.000.000 грн.

Таким чином, ТОВ "Берислав-Хлібозавод" повернув Банку отриману суму кредиту частково, зокрема, 03.07.2013 р. сплатив 1980000 грн., 15.08.2013 р. сплатив 3020000 грн., 24.02.2014 р. сплатив 100000 грн., 26.02.2014 р. сплатив 650000 грн., 27.02.2014 р. сплатив 230000 грн., а всього сплатив Банку 5.980.000 грн., а решта частина отриманої суми кредиту у розмірі 1.000.000 грн. залишилась не повернутою позивачеві.

Доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" повернув отриману суму кредиту у розмірі 1.000.000 грн. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" свої грошові зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином та станом на 26.08.2014 р. має перед Банком борг з повернення отриманої суми кредиту у сумі 1.000.000 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.3. кредитного договору ТОВ "Берислав-Хлібозавод" зобов'язався щомісячно сплачувати Банку у валюті кредиту проценти за користування кредитом, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом за фактичний строк існування цієї заборгованості, по 25 число поточного місяця і їх сплату здійснювати в період з 26 числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а проценти на прострочену заборгованість, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном, погашення заборгованості, нараховуються щоденно, у звязку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку щодо правомірного нарахування Банком позичальнику відсотків за користування кредитними коштами у загальній сумі 599.972 грн. 35 коп.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Берислав-Хлібозавод" за період з червня 2013 р. по 01.08.2014 р. оплатив відсотки за користування кредитними коштами частково, зокрема 27.06.2013 р. на суму 85068 грн. 49 коп., 01.07.2013 р. на суму 94520 грн. 55 коп., 28.08.2013 р. на суму 76738 грн. 08 коп., 27.09.2013 р. на суму 38677 грн. 81 коп., 29.10.2013 р. на суму 37430 грн. 14 коп., 28.11.2013 р. на суму 38677 грн. 81коп., 30.12.2013 р. на суму 37430 грн. 14 коп., 29.01.2014 р. на суму 38677 грн. 81 коп., 26.02.2014 р. на суму 38551 грн. 78 коп., а всього на загальну суму 485.772 грн. 61 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку ТОВ "Берислав-Хлібозавод" та не заперечується жодною із сторін у справі.

Решта частина відсотків за користування кредитними коштами в сумі 141295 грн. 63 коп. не оплачена позичальником Банку.

Доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" сплатив відсотки за користування кредитними коштами у сумі 141295 грн. 63 коп. в матеріалах справи не міститься та їх, всупереч ст. 33 ГПК України, останнім суду не надано.

Здійснений розрахунок процентів перевірений як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильним та вірним, та не спростований ТОВ "Берислав-Хлібозавод" ані в цілому, ані за його складовими (т. 2 а.с. 19-21).

Відповідно до п. 8.2. договору кредиту за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за даним договором, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, внаслідок чого місцевий суд дійшов до правомірного висновку про те, що Банк підставне нарахував ТОВ "Берислав-Хлібозавод" пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 87561 грн. 65 коп. в межах періоду з 19.05.2014р. по 07.10.2014р., виходячи із сум кредиту, що підлягали поверненню за графіком у вказаний період та пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 9221 грн. 98 коп. в межах періоду з 01.04.2014р. по 07.10.2014 р., на суми прострочених платежів за договором кредиту щодо сплати процентів за кредитом, згідно періодів існування заборгованості зі сплати процентів, у відповідних розмірах такої заборгованості, а всього 96.783 грн. 63 коп. пені.

Здійснені Банком розрахунки розміру пені за неповернення наданої суми кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування наданими грошовими коштами в кредит, перевірені як місцевим судом, так і апеляційним судом та є правильними та вірними, та не спростовані ТОВ "Берислав-Хлібозавод" ані в цілому, ані за їх складовими.

Відповідно до п. 12.1. договору кредиту усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" або вручені особисто за зазначеними адресами (місцезнаходженням) сторін кредитного договору. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача або дата їх отримання системою дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк", або дата їх особистого вручення.

Як вбачається з матеріалів справи 28.07.2014 р. Банк направив на адресу ТОВ "Берислав-Хлібозавод" вимогу щодо повернення кредитних коштів у сумі 1.000.000 грн. та сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 114.199 грн. 74 коп. та пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків у сумі 63637 грн. 33 коп. (без врахування заяви про збільшення розміру позовних вимог) яка отримана ТОВ "Берислав-Хлібозавод" 05.08.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи, поштовим повідомленням та списком згрупованих поштових відправлень № 18023 (т. 1 а.с.83, 85-86) та не заперечується останнім.

Однак, зазначена вимога Банку залишена ТОВ "Берислав-Хлібозавод" без задоволення.

Доводи ТОВ "Берислав-Хлібозавод" про неможливість виконання ним зобов'язань за кредитним договором у зв'язку із порушенням Банком умов договору банківського рахунку від 31.10.2011 р. та неможливістю ТОВ "Берислав-Хлібозавод" розпоряджатися власними грошовими коштами у сумі 756.921 грн. 59 коп., що містяться на його банківських рахунках та обслуговуються Банком правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки ТОВ "Берислав-Хлібозавод" не надано будь-яких доказів, яким саме чином та у якому саме обсязі відбулись порушення Банком умов вказаного договору банківського рахунку та які дії останнього спричини неможливість ТОВ "Берислав-Хлібозавод" розпоряджатися зазначеними грошовими коштами та вплинули на можливість виконання останнім зобов'язань за договором кредиту.

Твердження ТОВ "Берислав-Хлібозавод" про неправильність виконаного Банком розрахунку заборгованості ТОВ "Берислав-Хлібозавод" за договором кредиту та штрафних санкцій (пені) за цим договором є необґрунтованими та правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки ТОВ "Берислав-Хлібозавод" не надано суду будь-яких контррозрахунків пені за прострочення повернення кредитних коштів та пені за прострочення сплати процентів за кредитом на умовах кредитного договору, а також, не надано суду розрахунку бухгалтерії ТОВ "Берислав-Хлібозавод" згідно з яким розмір заборгованості ТОВ "Берислав-Хлібозавод" за кредитом (на повернення кредитних коштів) та за нарахованими процентами за кредитом станом на 26.08.2014р. складає 1.112.514 грн. 81 коп., а не 1.114.199 грн. 74 коп., як-то у розрахунку позивача станом на цю ж саму дату (26.08.2014р.).

Як вбачається з матеріалів справи 17.05.2013 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за вищезазначеним договором кредиту між Банком та ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» укладено чотири окремих договори поруки, зокрема, № 1-0144/13/28-Р від 17.05.2013 р., № 1-0143/13/28-Р від 17.05.2013р., № 1-0145/13/28-Р від 17.05.2013р., № 1-0142/13/28-Р від 17.05.2013 р. відповідно.

Згідно з п. п. 1.1., 2.1.1. вищезазначених договорів поруки кожен з поручителів окремо (тобто, кожен з відповідачів, а саме ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант») зобов'язався, у разі порушення ТОВ «Берислав-Хлібозавод», забезпечених порукою згідно з цими договорами поруки зобов'язань за кредитним договором, відповідати разом з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» перед Банком як солідарні боржники, а останній, відповідно, набув право звернутися з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпеченого порукою згідно даних договорів поруки зобов'язань як до ТОВ «Берислав-Хлібозавод» (позичальника за договором кредиту) так і до його кожного окремого поручителя за кожним з цих договорів поруки.

Відповідно до п. 3.1.4. даних договорів поруки кожен з поручителів зобов'язався протягом 3 робочих днів від дати отримання письмової вимоги Банку щодо виконання забезпечених порукою згідно даних договорів поруки зобов'язань (або певної частини таких зобов'язань) виконати відповідне зобов'язання (або його певну частину) за ТОВ «Берислав-Хлібозавод» шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також, можливої неустойки (пені, штрафу) в сумі та за реквізитами, вказаними у вимозі Банку.

Відповідно до п. 5.9. даних договорів поруки ці договори набирають чинності з моменту їхнього укладання сторонами договору та діють до виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором та кожним з даних договорів поруки.

Згідно з п. 5.11. цих договорів поруки усі повідомлення за цими договорами поруки будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними у цих договорах поруки адресами (місцезнаходженням) сторін цих договорів. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи 08.07.2014 р. Банк у зв'язку із невиконанням ТОВ «Берислав-Хлібозавод» умов договору кредиту звернувся з вимогами № № 4711/3.2, 4713/3.2, 4714/3.2, 4717/3.2 до ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» відповідно про виконання кожним з цих відповідачів забезпечених порукою за договорами поруки зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за договором кредиту та запропонував кожному, тобто ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» негайно виконати зобов'язання ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за договором кредиту та сплатити наявну заборгованість останнього за договором кредиту, з урахуванням штрафних санкцій, у загальному розмірі 1.134.207 грн. 68 коп., а також, передбачені кредитним договором проценти за користування кредитними коштами та пеню по дату проведення повного погашення заборгованості за договором кредиту.

Визначальним для правильного вирішення питання щодо того, чи настав для поручителя строк виконання забезпечених порукою зобов'язань є доведення позивачем належними доказами факту отримання поручителем вимог Банку щодо виконання цими поручителями забезпечених порукою зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за договором кредиту.

Будь-якого іншого, окремого (спеціального) порядку підтвердження факту отримання поручителем вимоги Банку про виконання забезпечених порукою зобов'язань положеннями зазначених договорів поруки не встановлено (не узгоджено).

Як видно з матеріалів справи відповідні вимоги Банку отримані ПАТ «Кам'янський» та ППТФ «Гарант», що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення та списком згрупованих поштових відправлень № 18023 (т. 1 а.с.84-86), а доказів, що свідчать про те, що такі вимоги Банку були отримані ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ПП «Таврія Добробут» в матеріалах справи не міститься та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, скаржником суду не надано.

Таким чином, докази отримання ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ПП «Таврія Добробут» вказаних письмових вимог Банку, згідно п. 5.11. зазначених договорів поруки,в матеріалах справи відсутні, а наявні лише докази надсилання Банком поштою ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ПП «Таврія Добробут» вказаних вимог Банку - списки згрупованих поштових відправлень (т. 1 а.с.85-89) з відбитками календарного штемпелю поштового відділення зв'язку банку, тобто, відправника відповідного поштового відправлення.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які поштові форми (або інші поштові документи) з відбитками календарного штемпелю поштового відділення зв'язку ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ПП «Таврія Добробут», тобто, одержувачів відповідних поштових відправлень, як-то визначено у п. 5.11. раніше вказаних договорів поруки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що для ТОВ «Фінансово-промислова спілка» та ПП «Таврія Добробут» не настав строк виконання спрямованих до них вимог Банку від 28.07.2014р., відповідно, № 4717/3.2. та № 4714/3.2. щодо виконання ними забезпечених порукою зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за договором кредиту, у зв'язку з недоведеністю позивачем факту отримання вказаними юридичними особами названих вимог Банку.

Відповідно ч. 3 ст. 554 ЦК України поручителем можу бути одна особа або кілька осіб.

Приписами ст. 554 ЦК України передбачено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 4.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» ч. 3 ст. 554 ЦК України не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна, у разі укладення одного договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами окремих договорів волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Як однозначно вбачається з матеріалів справи, з кожним з поручителів, зокрема, з ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант», Банком укладався окремий договір поруки з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за договором кредиту № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013 р. та умовами цих договорів поруки не встановлене волевиявлення названих юридичних осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання, внаслідок чого спільна порука ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» за невиконання ТОВ «Берислав-Хлібозавод» зобов'язань за кредитним договором - відсутня, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку про те, що ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» не відповідають перед кредитором солідарно з боржником та, одночасно, солідарно між собою (спільна порука) за виконання ТОВ «Берислав-Хлібозавод» зобов'язань за договором кредиту, а тому на законних підставах залишив без задоволення позовні вимоги Банку щодо стягнення з ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут», ППТФ «Гарант» та ТОВ «Берислав-Хлібозавод» у солідарному порядку 1.000.000 грн. - боргу, 141.295 грн. 63 коп. - відсотків за користування кредитними коштами та 96.783 грн. 63 коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при відмові у позові судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 від 16.06.2014 р. розпочато з 16.06.2014р. процедуру ліквідації Банку та призначено уповноважену особу цього Фонду на ліквідацію банку.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги звільняють уповноважені особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, у зв'язку з чим позивач підлягає звільненню від сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія судді, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 23.12.2014 року у справі № 923/1470/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.02.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ярош А.І.