Постанова
від 25.08.2015 по справі 923/1470/14
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р.Справа № 923/1470/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Величко Т.А.,

Аленіна О.Ю.

секретарі - Альошиній Г.М.

за участю представників:

Від позивача: Харитонова М.М., Большешапов О.В.

Від 1 відповідача: не з'явився

Від 2 відповідача: не з'явився

Від 3 відповідача: не з'явився

Від 4 відповідача: не з'явився

Від 5 відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод"

на рішення господарського суду Херсонської області від 14 липня 2015 року

у справі № 923/1470/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка"

3) Публічного акціонерного товариства "Кам'янський"

4) Приватного підприємства "Таврія Добробут"

5) Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант"

про стягнення 1 238 079,26 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - Банк) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод" (надалі - ТОВ "Берислав-Хлібозавод"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка" (надалі - ТОВ "Фінансово-промислова спілка"), Публічного акціонерного товариства "Кам'янський" (надалі - ПАТ "Кам'янський"), Приватного підприємства "Таврія Добробут" (надалі - ПП "Таврія Добробут"), Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант" (надалі - ППТФ "Гарант") та з урахуванням поданої 16.12.2014 року заяви про уточнення позовних вимог просило господарський суд:

1) стягнути солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ТОВ «Фінансово-промислова спілка» 1238079,26 грн., з яких: 1000000 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 141 295,63 грн. прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам, 87 561,65 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати відсотків;

2) стягнути солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ПАТ«Кам'янський» 1238079,26 грн., з яких: 1000000 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 141295,63 грн. прострочена заборгованість по відсоткам, 87561,65 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати відсотків;

3) стягнути солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ПП «Таврія Добробут» 1238079,26 грн., з яких: 1000000 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 141295,63 грн. прострочена заборгованість по відсоткам, 87561,65 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати відсотків;

4) стягнути солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібзавод» та ППТФ «Гарант» 1238079,26 грн., з яких: 1000000 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 141295,63 грн. прострочена заборгованість по відсоткам, 87561,65 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. нарахованої пені за порушення строків сплати відсотків. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позичальник ТОВ "Берислав-Хлібозавод" не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки встановлені кредитним договором № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р., тому 28.07.2014 року позивач звернувся до позичальника та поручителів - ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ«Кам'янський», ПП «Таврія Добробут», ППТФ «Гарант» з вимогою про дострокове повернення суми кредиту, процентів та пені, яка залишена відповідачами без відповіді та виконання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.07.2015р. (суддя - Закурін М.К.) позовні вимоги задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Стягнуто солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ТОВ «Фінансово-промислова спілка», як поручителя, на користь ПАТ «Банк Форум» - 1000000 грн. заборгованості по кредиту, 141295,63 грн. заборгованості по відсоткам, 87561,65 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн пені за порушення строків сплати відсотків. Стягнуто солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ПАТ «Кам'янський», як поручителя, на користь ПАТ «Банк Форум» - 1000000 грн. заборгованості по кредиту, 141295,63 грн заборгованості по відсоткам, 87561,65 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків. Стягнуто солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ПП «Таврія Добробут», як поручителя, на користь ПАТ «Банк Форум» - 1000000 грн. заборгованості по кредиту, 141295,63 грн. заборгованості по відсоткам, 87561,65 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків. Стягнуто солідарно з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» та ППТФ «Гарант», як поручителя, на користь ПАТ «Банк Форум» - 1000000 грн. заборгованості по кредиту, 141295,63 грн. заборгованості по відсоткам, 87561,65 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків. Стягнуто з ТОВ «Берислав-Хлібозавод» на користь державного бюджету України - 24 761,59 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ТОВ "Берислав-Хлібозавод" подало до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, у позові відмовити повністю. Витребувати у позивача документи, на підставі яких складений розрахунок заборгованості за кредитним договором. Призначити у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання про те, який розмір простроченої заборгованості відповідача - 1 перед позивачем по поверненню кредитних коштів та нарахованих процентів, а також пені за простроченим кредитом та процентами за кредитним договором від 17.05.2013р., з урахуванням заявленого відповідачем -1 зарахування 340 000 грн. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими та порушенням норм матеріального права, а саме: ст. 601 ЦК України, ст. ст. 217, 218, 230 ГК України.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відповідачі не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників відповідачів судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

Судом визнано необґрунтованим та відхилено заявлене скаржником в апеляційній скарзі клопотання про витребування додаткових доказів та призначення у справі судової економічної експертизи, оскільки з таким клопотанням заявник до суду першої інстанції не звертався, а відповідно до ст. 101 ГПК України додаткові докази можуть бути прийняті апеляційним судом лише у тому разі, якщо заявник обґрунтує неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Такого обґрунтування заявником не наведено. Крім того, заявник пропонує поставити перед експертом не експертні, а суто правові питання, вирішення котрих віднесено законом до компетенції суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 17.05.2013 року між ПАТ «Банк Форум» (кредитор) та ТОВ «Берислав-Хлібзавод» (позичальник) було укладено кредитний договір № 1-0043/13/28-КL, а умовами якого Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом в сумі 5.000.000 грн. для розміщення грошових коштів на строковому депозиті в Банку для закупівлі зерна, з метою подальшої переробки на борошно та використання у власному виробництві позичальника, а останній зобов'язався прийняти ці грошові кошти та повернути їх у строк до 16.05.2014р. зі сплатою за користування кредитними коштами 23% річних та комісій у розмірах згідно цього договору, та погашенням частини заборгованості за кредитом, не пізніше 15.08.2013р., а іншої частини з такої заборгованості згідно з передбаченим договором графіком погашення кредиту (зменшення кредитного ліміту), а саме: сплатою 1000000 грн. до 30.11.2013р., 1000000 грн. до 30.12.2013р., 1000000 грн. до 30.01.2014р., 1000000 грн. до 28.02.2014р., 1000000 грн. до 16.05.2014р., залежно від цільового призначення кредитів.

Згідно п. 10.7 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору кредит надається шляхом перерахування Банком коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку (або з кількох з таких рахунків) на поточний рахунок позичальника, який обслуговується Банком, в сумі згідно поданої позичальником заявки.

На виконання умов кредитного договору Банк надав ТОВ "Берислав-Хлібозавод" згідно з заявками останнього кредитні кошти у загальній сумі 6.980.000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами банку № 178435 від 30.05.2013р. на суму 5.000.000 грн. та № 76325 від 03.07.2013р. на суму 1.980.0000 грн., а також заявками від 30.05.2013р. та від 03.07.2013р.

Відповідно до п. п. 2.3.4.1. договору погашення заборгованості за кредитом здійснюється не пізніше 15.08.2013р., щодо кредитних коштів отриманих для розміщення на строковому депозиті у банку, а щодо іншої частини кредитних коштів згідно передбаченого п. 1.2.1. даного договору графіку.

У п.п. 2.3.4., 4.1. договору встановлено, що погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом переказу позичальником грошових коштів на транзитний внутрішньобанківський рахунок, що зазначений у тексті даного договору.

Згідно п. 2.7. кредитного договору у разі непогашення позичальником заборгованості за кредитом у встановлені п. 1.2.1. та п. 2.3.4.1. даного договору строки, сума заборгованості за кредитом, що підлягала погашенню вважається простроченою.

Відповідно до п. 7.1.1. кредитного договору порушенням позичальником зобов'язань за даним договором, зокрема, є невиконання або виконання останнім неналежним чином будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за договором, зокрема, нездійснення погашення заборгованості, несплата процентів та/або комісій за користування кредитом, а також, передбачених даним договором штрафних санкцій.

Пунктами 7.2., 7.2.1., 7.2.2., 7.2.6. кредитного договору передбачено, що при настанні випадку порушення позичальником зобов'язань за договором, Банк, на свій розсуд, має право, зокрема:

- вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом. сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати направлення позичальнику письмового повідомлення про порушення зобов'язань за кредитним договором;

- надати позичальнику додатковий строк/термін, протягом/з настанням якого останній зобов'язаний усунути допущені порушення зобов'язань за кредитним договором та, у разі не усунення таких порушень після у зазначений (додатковий строк/термін) вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків, що позичальником повинен зробити наступного робочого дня з моменту, коли сплив/настав наданий Банком додатковий строк/термін;

- скористатися будь-якими іншими своїми правами, передбаченими кредитним договором та/або чинним законодавством України.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" свої зобов'язання щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів виконало частково на загальну суму 5 980 000 грн., що вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки з особового рахунку позичальника, а починаючи з квітня 2014 року взагалі припинило виконувати свої зобов'язання щодо повернення решти кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 08.10.2014р. у останнього перед Банком виник борг по поверненню грошових коштів за кредитним договором в сумі 1 000 000 грн.

Таким чином, позичальник повернув Банку отриману суму кредиту частково, зокрема, 03.07.2013р. сплатив 1980000 грн., 15.08.2013р. сплатив 3020000 грн., 24.02.2014 р. сплатив 100000 грн., 26.02.2014 р. сплатив 650000 грн., 27.02.2014 р. сплатив 230000 грн., а всього сплатив Банку 5.980.000 грн., а решта частина отриманої суми кредиту у розмірі 1.000.000 грн. залишилась не повернутою позивачеві.

Належних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" повернуло отриману суму кредиту у розмірі 1 000 000 грн. останнім до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.3. кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати Банку у валюті кредиту проценти за користування кредитом, що нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом за фактичний строк існування цієї заборгованості, по 25 число поточного місяця і їх сплату здійснювати в період з 26 числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця, а проценти на прострочену заборгованість, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном, погашення заборгованості, нараховуються щоденно, у звязку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку щодо правомірного нарахування Банком позичальнику відсотків за користування кредитними коштами у загальній сумі 599.972 грн. 35 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Берислав-Хлібозавод" за період з червня 2013р. по 01.08.2014р. сплатило відсотки за користування кредитними коштами частково, зокрема 27.06.2013р. на суму 85068 грн. 49 коп., 01.07.2013р. на суму 94520 грн. 55 коп., 28.08.2013р. на суму 76738 грн. 08 коп., 27.09.2013р. на суму 38677 грн. 81 коп., 29.10.2013р. на суму 37430 грн. 14 коп., 28.11.2013р. на суму 38677 грн. 81коп., 30.12.2013р. на суму 37430 грн. 14 коп., 29.01.2014р. на суму 38677 грн. 81 коп., 26.02.2014р. на суму 38551 грн. 78 коп., а всього на загальну суму 485.772 грн. 61 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку позичальника та не заперечується сторонами.

Решта відсотків за користування кредитними коштами в сумі 141295 грн. 63 коп. позичальником Банку не сплачена.

Належних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ "Берислав-Хлібозавод" сплатило відсотки за користування кредитними коштами у сумі 141295 грн. 63 коп. останнім до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Обчислений позивачем розрахунок процентів перевірений апеляційним судом та визнаний правильним і відповідачем не спростований як в цілому, так і за його складовими.

Відповідно до п. 8.2. договору кредиту за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за даним договором, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов до правильного висновку про те, що Банк правомірно нарахував ТОВ "Берислав-Хлібозавод" пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 87561 грн. 65 коп. в межах періоду з 19.05.2014р. по 07.10.2014р., виходячи із сум кредиту, що підлягали поверненню за графіком у вказаний період та пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 9221 грн. 98 коп. в межах періоду з 01.04.2014р. по 07.10.2014 р., на суми прострочених платежів за договором кредиту щодо сплати процентів за кредитом, згідно періодів існування заборгованості зі сплати процентів, у відповідних розмірах такої заборгованості, а всього 96 783 грн. 63 коп. пені.

Обчислені Банком розрахунки пені за неповернення наданої суми кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків за користування наданими грошовими коштами в кредит, перевірені апеляційним судом та визнані правильними і не спростовані ТОВ "Берислав-Хлібозавод" як в цілому, так і за їх складовими.

28.07.2014 року Банк направив позичальнику ТОВ "Берислав-Хлібозавод" вимогу про повернення кредитних коштів у сумі 1 000 000 грн. та сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 114 199 грн. 74 коп., а також пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків у сумі 63637 грн. 33 коп., яка отримана останнім 05.08.2014р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням відділення поштового зв'язку.

Проте, вказану вимогу ТОВ "Берислав-Хлібозавод" залишило без відповіді та задоволення.

В якості забезпечення виконання позичальником ТОВ "Берислав-Хлібозавод" взятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів, сплати процентів та інших платежів за вищевказаним кредитним договором, між Банком та ТОВ «Фінансово-промислова спілка», ПАТ «Кам'янський», ПП «Таврія Добробут» та ППТФ «Гарант» укладені договори поруки.

Так, 17.05.2013 року між Банком (кредитор) та ТОВ «Фінансово-промислова спілка» (поручитель) було укладено договір поруки № 1-0144/13/28-Р, за умовами якого Товариство поручилося перед Банком за виконання позичальником - ТОВ «Берислав-Хлібозавод» умов кредитного договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р., укладеного між Банком та ТОВ «Берислав-Хлібозавод», а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. За договором поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники (пункт 1.1. договору).

За змістом пункту 3.1.4 договору поручитель зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги Банку щодо виконання забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання за боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, неустойки.

На виконання умов договору поруки Банком було направлено ТОВ «Фінансово-промислова спілка» вимогу № 4717/32 від 28.07.2014р. про сплату заборгованості ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за кредитним договором, яка залишена без задоволення.

17.05.2013 року між Банком (кредитор) та ПП «Таврія Добробут» (поручитель) було укладено договір поруки № 1-0145/13/28-Р, за умовами якого Підприємство поручилося перед Банком за виконання позичальником - ТОВ «Берислав-Хлібозавод» умов кредитного договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р., укладеного між Банком та ТОВ «Берислав-Хлібозавод», а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. За договором поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники (пункт 1.1. договору).

За змістом пункту 3.1.4 договору поручитель зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги Банку щодо виконання забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання за боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, неустойки.

На виконання умов договору поруки Банком було направлено ПП «Таврія Добробут» вимогу № 4714/3.2 від 28.07.2014 про сплату заборгованості ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за кредитним договором, яка залишена без задоволення.

17.05.2013 року між Банком (кредитор) та ППТФ «Гарант» (поручитель) було укладено договір поруки № 1-0142/13/28-Р, за умовами якого Фірма поручилася перед Банком за виконання позичальником - ТОВ «Берислав-Хлібозавод» умов кредитного договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р., укладеного між Банком та ТОВ «Берислав-Хлібозавод», а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. За договором поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники (пункт 1.1. договору).

За змістом пункту 3.1.4 договору поручитель зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги Банку щодо виконання забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання за боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, неустойки.

На виконання умов договору поруки Банком було направлено ППТФ «Гарант» вимогу № 4713/3.2 від 28.07.2014 про сплату заборгованості ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за кредитним договором, яка залишена без задоволення.

17.05. 2013 року між Банком (кредитор) та ПАТ «Кам'янський» (поручитель) було укладено договір поруки № 1-0143/13/28-Р, за умовами якого Товариство поручилося перед Банком за виконання позичальником - ТОВ «Берислав-Хлібозавод» умов кредитного договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р., укладеного між Банком та ТОВ «Берислав-Хлібозавод», а саме повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. За договором поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники (пункт 1.1. договору).

За змістом пункту 3.1.4 договору поручитель зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати отримання письмової вимоги Банку щодо виконання забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання за боржника шляхом сплати коштів в рахунок повернення кредиту, сплати процентів, неустойки.

На виконання умов договору поруки Банком було направлено ППТФ «Гарант» вимогу № 4711/3.2 від 28.07.2014 про сплату заборгованості ТОВ «Берислав-Хлібозавод» за кредитним договором, яка залишена без задоволення.

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням позичальником - ТОВ «Берислав-Хлібозавод» умов кредитного договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р. щодо своєчасного повернення Банку отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування ним.

Відповідачем не заперечується порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами та строків погашення суми кредиту.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання позичальником умов кредитного договору в частині сплати кредиту та процентів за користування ним, у зв'язку з чим при вирішенні спору підлягають застосуванню положення глави 71 ЦК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що одним із правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Статтями 216, 217 ГК України встановлено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно - господарських санкцій.

Згідно статей 230, 231 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом статті 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Водночас, згідно зі статтею 554 цього ж Кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 553 ЦК України поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Таким чином, при укладенні договору поруки виникає множинність осіб на боці боржника, і законодавець визначає солідарні обов'язки для цих боржників щодо їхньої спільної відповідальності за основним зобов'язанням перед кредитором.

Разом з тим, факт неналежного виконання умов кредитного договору в частині погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом встановлений судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, оскільки факт неналежного виконання відповідачем (позичальником) своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів за користування кредитом судом установлений, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1000 000 грн. заборгованості по кредиту, 141 295,63 грн. заборгованості по відсоткам, 87 561,65 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 9221,98 грн. пені за порушення строків сплати відсотків є обґрунтованими, відповідають умовам кредитного договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013р., вищезазначених договорів поруки та вимогам закону, а отже правомірно були задоволені місцевим судом.

Судом не встановлено, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачами спірних сум.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо неправильності обчисленого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також штрафних санкцій не приймається судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на те, що скаржником не надано суду будь - яких контр - розрахунків пені за прострочення повернення кредитних коштів та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, а також обґрунтованого розрахунку власної бухгалтерії про те, що станом на 26.08.2014р. його заборгованість перед позивачем за кредитом та нарахованими процентами складає саме 1 112 514,81 грн., а не 1 114 199,74 грн., як обчислено позивачем.

Також не приймається до уваги посилання скаржника на те, що 28.10.2014 року він направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме про зарахування власних 340 000 грн., які знаходяться на рахунках позивача, за зобов'язаннями за кредитним договором, на яку відповіді від останнього не надходило.

Так, відповідно до постанови правління Національного Банку України від 13.06.2014р. № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014р. № 49 «Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію». Спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який набрав чинності 21.09.2012р. Вказаним Законом встановлено певний порядок погашення вимог кредиторів, у зв'язку з чим зарахування зустрічних однорідних вимог у спорі з даної справи було б фактично погашенням вимог кредитора на порушення порядку, установленого процедурою ліквідації банку. Отже, зарахування однорідних зустрічних вимог відповідача до Банку, відносно якого відкрита ліквідаційна процедура, є недопустимим, оскільки це суперечить нормам чинного законодавства України, а саме Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Твердження скаржника щодо неправомірності нарахування пені у зв'язку з неможливістю розпоряджатися власними грошовими коштами, які містяться на його рахунках та заблоковані Банком, що й призвело до невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором, судом визнаються недоведеними, оскільки відповідачем не надано будь - яких доказів які б свідчили про те, що дії Банку спричинили йому неможливість розпоряджатися зазначеними грошовими коштами та належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених апеляційним судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи все вищевикладене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування правильного рішення місцевого суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 14 липня 2015 року у справі № 923/1470/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Аленін О.Ю.

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення25.08.2015
Оприлюднено03.09.2015
Номер документу49341390
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —923/1470/14

Ухвала від 23.06.2015

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

Ухвала від 20.11.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

Постанова від 25.08.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Бєляновський В.В.

Ухвала від 30.07.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Бєляновський В.В.

Рішення від 14.07.2015

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М. К.

Постанова від 12.05.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

Ухвала від 17.04.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Волік І.M.

Постанова від 24.02.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Шевченко В.В.

Ухвала від 20.01.2015

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Шевченко В.В.

Рішення від 23.12.2014

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Соловйов К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні