Постанова

від 12.05.2015 по справі 923/1470/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 923/1470/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішеннявід 23.12.2014

господарського суду Херсонської області

та на постанову від 24.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 923/1470/14 господарського суду Херсонської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка", 3) Публічного акціонерного товариства "Кам'янський", 4) Приватного підприємства "Таврія Добробут", 5) Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант", простягнення 1177837,07 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаСидоренко Ю.А. (дов. від 21.01.2015 № 10/00-22); відповідача-1Яровий В.Ф. (дов. від 10.11.2014 № б/н); відповідача-2не з'явились; відповідача-3не з'явились; відповідача-4не з'явились; відповідача-5не з'явились; ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (надалі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод" (надалі - ТОВ "Берислав-Хлібозавод", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка" (надалі - ТОВ "Фінансово-промислова спілка", відповідач-2), Публічного акціонерного товариства "Кам'янський" (надалі - ПАТ "Кам'янський", відповідач-3), Приватного підприємства "Таврія Добробут" (надалі - ПП "Таврія Добробут", відповідач-4), Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант" (надалі - ППТФ "Гарант", відповідач-5) про стягнення солідарно з відповідачів як поручителів заборгованості за Кредитним договором № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013 у розмірі 1238079,26 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.11.2014)

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.12.2014 у справі № 923/1470/14 (суддя Соловйов К.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (колегія суддів: Шевченко В.В. - головуючий, судді - Головей В.М., Ярош А.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ "Банк Форум" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що обставини справи були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій на підставі неповного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржувани судових актів.

Відповідачі не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення солідарно з відповідачів кредитної заборгованості у розмірі 1238079,26 грн. за Кредитним договором № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" (Кредитор) та ТОВ "Берислав-Хлібозавод" (Позичальник), оскільки належне виконання цього Кредитного договору було забезпечено порукою відповідачів-2 - 5, і зокрема: на підставі Договору поруки № 1-0144/13/28-Р від 17.05.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" (Кредитор) та ТОВ "Фінансово-промислова спілка" (Поручитель); Договору поруки № 1-0143/13/28-Р від 17.05.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПАТ "Кам'янський" (Поручитель); Договору поруки № 1-0145/13/28-Р від 17.05.2013, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ПП "Таврія Добробут"; Договору поруки № 1-0142/13/28-Р, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ППТФ "Гарант". Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позичальник (відповідач-1) не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки встановлені договором, тому 28.07.2014 позивач звернувся до Позичальника та Поручителів (відповідачів-2 - 5) з вимогою про дострокове повернення суми кредиту, процентів та пені, які залишені відповідачами без виконання та відповіді, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що починаючи з квітня 2014 року Позичальник (відповідач-1) не виконував належним чином своїх зобов'язань по Кредитному договору № 1-0043/13/28-КL від 17.05.2013 щодо повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим станом на 08.10.2014 у нього утворилась прстрочена заборгованість по тілу кредиту у сумі 1000000,00 грн. та прострочена заборгованість по процентам у сумі 141295,63 грн., на які позивачем правомірно нараховано 87561,65 грн. пені за прострочення повернення тіла кредиту та 9221,98 грн. пені за прострочення сплати процентів. В силу приписів ст. ст. 1054, 1050, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 193, 345, частини 4 та 6 ст. 231, частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 553, 554 Цивільного кодексу України, Кредитор (позивач) має право задовльнити свої вимоги як за рахунок Позичальника так і за рахунок Поручителів. Разом з тим, в позові позивач просить стягнути солідарно заборгованість з боржника і поручителів. Втім, в силу приписів частини 1 ст. 554 Цивільного кодексу України боржник (Позичальник) і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. При цьому в частині 3 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що солідарно перед кредитором можуть відповідати лише ті особи, які спільно дали поруку, тобто законом не передбачена солідарна відповідальність поручителів за різними договорами, якщо в договорах поруки не передбачено іншого. Оскільки договорами поруки укладеними з відповідачами-2, 3, 4, 5 не встановлено солідарної відповідальності поручителів, тому у суду не має правових підстав для стягнення солідарно кредитної заборгованості з Позичальника (відповідача-1) та Поручителів (відповідачів-2, 3, 4 та 5).

Також, судом взято до уваги, що за умовами Договорів поруки, і зокрема пункту 3.1.4., строк виконання поручителями зобов'язання відповідача-1 обраховується від дати отримання поручителями письмової вимоги банку про виконання забезпечених порукою зобов'язань за кредитним договором та становить 3 (три) робочі дні від дати отримання поручителем відповідної вимоги банку. Втім, суду не надано належних доказів отримання направленої банком вимоги відповідачам-2 та 4, тому у останніх не настав строк виконання зобов'язання за договорами поруки, що є додатковою підставою для відмови у позові.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зробленими без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті, позивач має право змінити підставу або предмет позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з цим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду у рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що подана 16.12.2014 позивачем заява фактично не є заявою про зміну предмету позову, яку судом першої інстанції не прийнято до розгляду з посиланням на те, що її подано після початку розгляду справи по суті, оскільки заява не змінює спосіб захисту матеріально-правового інтересу позивача, як і обставини на яких грунтуються позовні вимоги, проте з урахуванням норм матеріального права конкретизує права та обов'язки суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Таким чином, суд повинен був перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, і у разі встановлення порушеного права позивача вирішити спір з застосуванням норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Відповідно до частини 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (частина 1 ст. 555 Цивільного кодексу України). Отже, кредитору надано право у разі порушення основного зобов'язання звернутися до поручителя з вимогою або з позовом, і відсутність доказів повідомлення поручителя щодо необхідності виконання основного зобов'язання не є перешкодою для реалізації права кредитора звернутися за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про те, що позов про стягнення заборгованості з відповідачів-2 та 4 є передчасним.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 та рішення господарського суду Херсонської області від 23.12.2014 у справі № 923/1470/14 скасувати.

Справу № 923/1470/14 направити на новий розгляд до господарського суду Херсонської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук