Ухвала

від 12.02.2015 по справі 302/1078/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.02.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/777/71/2015, за апеляційними скаргами обвинуваченого і старшого прокурора прокуратури Міжгірського району ОСОБА_8 на вирок Міжгірського районного суду від 10.09.2014.

Цим вироком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рибниця (Молдова), мешканець АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не судимий, засуджений: за злочин передбачений ч. 1 ст. 366 КК України - на 1 рік обмеження волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, за злочин передбачений ч. 1 ст. 364 КК України - на 2 роки обмеження волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та сплатою штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань остаточно ОСОБА_10 визначено покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та сплатою штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З застосуванням ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в один рік не вчинить нового злочину, а далі, з посиланням на п.2 ч.1 ст. 49 КК України, звільнив його від кримінальної відповідальності за злочини у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалив також процесуальні витрати віднести на рахунок держави, речові докази документи - залишити в кримінальному провадженні.

Як визнав доведеним суд, ОСОБА_10 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

Обіймаючи посаду голови комітету з конкурсних торгів відділу охорони здоров`я (ВОЗ) Міжгірської районної державної адміністрації (РДА), в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, з відома начальника відділу охорони здоров`я Міжгірської РДА ОСОБА_11 , знаючи про борги відділу охорони здоров`я перед ПП «СМЕРЕКА-Й», з метою надання йому переваг 13.09.2011 у період до 10:30 у кабінеті № 313 по АДРЕСА_2 склав від імені фізичною особи підприємця (ФОП) ОСОБА_12 , без його відома, завідомо неправдиві офіційні документи: тендерну цінову пропозицію по закупівлі нафтопродуктів, завищивши цінову пропозицію у порівнянні з пропозицією ПП «СМЕРЕКА-Й» і довідку про наявність матеріально-технічної бази, вніс до реєстру отриманих тендерних пропозицій від 13.09.2011 учасників торгів ФОП ОСОБА_12 та ПП «СМЕРЕКА-Й» та до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів від 13.09.2011 учасників ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , які були відсутні. Того ж дня о 13:00 у тому ж кабінеті ОСОБА_10 , знаючи, що за ціновою пропозицією перемогу в торгах отримає ПП «СМЕРЕКА-Й», передав підроблені ним документи на розгляд тендерного комітету, який надав перевагу пропозиції ПП «СМЕРЕКА-Й». Знаючи, що таке рішення тендерного комітету є незаконним, ОСОБА_10 затвердив протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів від 13.09.2011 власним підписом. При цьому він приховав від членів тендерного комітету відсутність у матеріалах кваліфікаційної пропозиції відомостей про ОСОБА_12 , як учасника торгів, зокрема про засудження за злочин, пов`язаний з порушенням процедури закупівлі, про підтвердження повноважень на укладення договору про закупівлю, про визнання банкрутом чи відкриття ліквідаційної процедури, про заборгованість зі сплати податків і зборів, про зайняття господарською діяльністю відповідно до положень статуту чи свідоцтва про реєстрацію.

Суд вважає, що внаслідок таких діянь ОСОБА_10 тендерний комітет ВОЗ Міжгірської РДА надав перевагу пропозиції ПП «СМЕРЕКА-Й», договір на поставку нафтопродуктів на 102112 грн. 50 коп. від 27.09.2011 було укладено саме з цим підприємством і що ці діяння заподіяли істотну шкоду: призвели до суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру у вигляді підриву авторитету та престижу органів державної влади.

Прокурор в апеляційній скарзі вказав, що суд на порушення приписів ст. 374 КПК України не зазначив у вироку мотиви звільнення від відбування покарання та інших своїх рішень і звільнив ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності і від покарання одночасно, що є неприпустимим. Вважаючи, що судом допущені істотні порушення кримінального процесуального закону і неправильно застосовано кримінальний закон просив вирок скасувати і ухвалити новий, яким визнати обвинуваченого винним у злочинах, передбачених ч.1 ст. 364 та ч.1 ст. 366 КК України, призначити йому, відповідно, 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 2 роки та штраф у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 1 рік, за сукупністю злочинів 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки та штраф у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на підставі п.2 ч.1 ст. 49 та ч.5 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Далі прокурор свої апеляційні вимоги змінив і просить після скасування вироку призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Посилається на те, що порушення судом вимог ст.ст. 284-288, 374 КПК України, 49, 74 КК України перешкодили суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Обвинувачений ОСОБА_10 в апеляційній скарзі просить вирок скасувати і його виправдати. Твердить, що неправдивих офіційних документів не складав, неправдивих відомостей в офіційні документи не вносив, службовим становищем не зловживав, а якщо і порушив процедуру торгів, то формально, без злочинного умислу, що ці порушення на результати торгів не вплинули, ніякої шкоди не спричинили і за них він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності у 2012 році. При цьому в порушенні кримінальної справи за фактами зазначених порушень прокурором було відмовлено. Визнає, що текст тендерної пропозиції ОСОБА_12 та довідку про наявність у останнього матеріально-технічної бази написав власноруч, однак, не як офіційні документи, а як зразки, на прохання ОСОБА_11 або учасника торгів, а останній полінувався чи не мав можливості їх надрукувати, тому завірив їх своєю печаткою і подав разом з іншими документами до тендерного комітету. Посилається на те, що ніколи не мав печатки ФОП ОСОБА_12 і вважає, що її відтиск на вказаних документах свідчить про правдивість цих його тверджень. Вважає, що твердження ОСОБА_12 про втрату ним печатки у 2011 році і відсутність у нього стосунків з відділом охорони здоров`я Міжгірської РДА є неправдивими, оскільки заяви про втрату печатки ОСОБА_12 не подавав, а пакет документів, завірених його підписом та цією ж печаткою, доданих до тендерної пропозиції, зокрема довідки банку про відсутність кредиту, довідки податкової інспекції, інші особисті документи, ніхто, окрім нього або уповноваженої ним особи, надати до тендерного комітету не міг. Вказує також, що доступу до кабінету, де в сейфі зберігались документи, не мав, сам ознайомився з ними тільки після відкриття конвертів одночасно з іншими членами тендерного комітету, ніякого тиску на них не чинив і несе однакову з кожним із них відповідальність за прийняті рішення. Наголошує, що відповідальність за ведення і оформлення протоколів засідань тендерного комітету, оперативне інформування членів комітету стосовно організаційних питань його діяльності, виконання іншої організаційної роботи, зберігання документів щодо здійснення закупівель покладається на секретаря комітету, обов`язки якого на нього не покладалися.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді, пояснення обвинуваченого і захисника, які підтримали апеляційні вимоги обвинуваченого і заперечили проти вимог прокурора, промову прокурора на підтримання апеляційної скарги сторони обвинувачення і її заперечення проти апеляційних вимог сторони захисту, провів судові дебати, заслухав останнє слово обвинуваченого, обговорив доводи сторін і приходить до переконання, що апеляційна скарга прокурора, з урахуванням змін, підлягає задоволенню, а апеляційна скарга обвинуваченого частковому задоволенню з наступних підстав.

В редакції, чинній станом на 13.09.2011, частина перша статті 364 КК України визначала злочином умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб; а частина перша ст. 366 КК України складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення; форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Згідно з ч.1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу в кримінальному провадженні у формі публічного обвинувачення покладається на слідчого, прокурора. На суд, у разі визнання особи винуватою, відповідно до приписів ч.3 ст. 374 КПК України покладається формулювання у вироку обвинувачення, визнаного доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Належне виконання судом вимог ст. 374 КПК України означає, зокрема, що в мотивувальній частині обвинувального вироку містяться аналіз та оцінка всіх досліджених у судовому засіданні доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення, а висновки суду щодо їх оцінки викладені в точних і категоричних судженнях, які виключають сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття доказів, на яких ґрунтуються ці висновки, як і відхилення інших, зокрема показань обвинуваченого у свій захист, судом також повинно бути мотивовано.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону судом першої інстанції не дотримані.

Обвинувачений ОСОБА_10 винним у злочині себе не визнав і показав, що станом на 13.09.2011, коли очолював комітет з конкурсних торгів ВОЗ Міжгірської РДА, працював лікарем - рентгенологом і ні особисто ні як службова особа не мав зацікавленості у створенні особливих умов для будь-кого з учасників торгів. Ствердив, що ВОЗ боргів перед ПП «СМЕРЕКА-Й» не мав, взірець тендерної цінової пропозиції він написав власноручно для невідомої особи на прохання начальника ВОЗ ОСОБА_11 , яка вже померла; настояв на тому, що цей взірець без підпису та печатки не був офіційним документом, що приватного підприємця ОСОБА_12 він не знав і його печатки ніколи не мав, обов`язки голови комітету виконав належно, оформлення документів комітету до кола його обов`язків не входило, що за рішення комітету він відповідає нарівні з іншими його членами. Вважає, що свідок ОСОБА_12 дав неправдиві показання на користь сторони обвинувачення, як особа, залежна від правоохоронних органів.

Ці показання обвинуваченого відкинуті судом першої інстанції без належної перевірки і вмотивування. В судовому засіданні суд обмежився формальним дослідженням доказів, а у вироку - викладенням змісту показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , висновку почеркознавчої експертизи, переліком низки протоколів, постанов, реєстрів, наказів, довідок та інших документів і вказав, що ними показання ОСОБА_10 спростовані, хоча такий висновок із викладеного не випливає.

Вказані порушення кримінально-процесуального закону перешкодили суду всебічно, повно і об`єктивно розглянути справу, з`ясувати істотні обставини, усунути суперечності в доказах та призвели до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у зловживанні службовим становищем і службовому підробленні.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку, окрім іншого, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення; форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Всупереч цим вимогам закону суд першої інстанції при формулюванні у вироку обвинувачень, визнаних доведеними, не зазначив форми вини і мотивів злочинів і разом з тим кваліфікував діяння ОСОБА_10 , як умисні злочини.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки, зазначені в ч.1 ст. 49 КК України. Частиною 2 ст. 284 КПК України передбачено, що у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності кримінальне провадження закривається судом. У разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд, згідно з ч.2 ст. 373 КПК України, ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Суд першої інстанції ухвалив у кримінальному провадженні обвинувальний вирок, за яким звільнив ОСОБА_19 від кримінальної відповідальності на порушення цих приписів.

Такі суперечності і порушення кримінального процесуального закону вплинули і на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, що, відповідно до ст. ст. 409 і 412 КПК України, утворює підставу для скасування вироку.

При новому розгляді кримінального провадження ці порушення закону слід усунути і ухвалити в ньому судове рішення, яке відповідало б вимогам ч.1 ст. 370 КПК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора, з урахуванням змін, задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити частково.

Вирок Міжгірського районного суду від 10.09.2014 щодо ОСОБА_10 скасувати, призначити новий розгляд кримінального провадження в Міжгірському районному суді.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді