Постанова

від 24.02.2015 по справі 826/19497/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2015 року 09:27 № 826/19497/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2014 року № 0005172204 та № 0005182204, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2014 року № 0005172204 і № 0005182204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 26.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.11.2014 року № 524/26-57-22-04-10/31926769, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість і податку на прибуток, а саме: в частині формування показників валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських взаємовідносин з підрядною організацією ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» за листопад 2013 року, документально і нормативно не підтверджуються. Натомість, факти виконання ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» робіт з контролю за збіркою металевих конструкцій та робіт по фарбуванню таких металевих конструкцій на користь ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна», згідно договору від 05.04.2013 року № 405У-КС, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні у позивача. В свою чергу, висновки контролюючого органу про нереальність вказаних правочинів ґрунтуються виключно на неналежних документальних доказах і безпідставних суб'єктивних припущеннях, а саме: висновках акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП», а тому суперечать вимогам чинного законодавства України.

У судове засідання 26.01.2015 року з'явилися представники позивача, які заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

При цьому, 27.01.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті у межах та на підставі наявних у ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» порушень вимог податкового законодавства.

Суд у судовому засіданні 26.01.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» (ідентифікаційний код 38403403) за період червень 2013 року, за результатами якої складений акт від 04.11.2014 року № 524/26-57-22-04-10/31926769 (надалі - акт перевірки).

В тексті цього акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу про завищення позивачем, в порушення норм пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), валових витрат за період 2013 рік на загальну суму 410 296,00 грн. та завищення податкового кредиту за місяць червень 2013 року на загальну суму податку на додану вартість 82 059,00 грн. - в порушення норм п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 20.1.6 і п. 201.7 ст. 201 ПК України. Епізоди даних правопорушень відповідач пов'язує з фактом неправомірного врахування ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість витрат на придбання робіт (послуг) у ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП», яке, на думку перевіряючого, не мало реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій.

Відповідно до наданих позивачем до перевірки первинних документів (перелік яких наведений на стор. 4 акта перевірки, що не заперечується позивачем), перевіряючим встановлено, що 05.04.2013 року ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» (як Замовник) уклало з ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» (Виконавець) договір за № 405У-КС, за умовами яких Виконавець зобов'язується виконати за дорученням Замовника, на власний ризик і власними силами та/або залученими силами, у строки, передбачені Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2 до цього Договору), та на підставі певних визначених креслень (Додаток № 1 до цього Договору), виконати роботи та/або забезпечити виконання робіт з контрольної збірки металокаркасу з усуненням виробничих невідповідностей (брак, пошкодження, конструктивні відхилення від проектної документації) і фарбування металоконструкцій у відповідності з проектною документацією розділів КМ, КМД.

Всього за даними актів виконаних робіт від 25.06.2013 року № 1201-400, від 26.06.2013 року № 1202-400 та від 27.06.2013 року № 1203-400 ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» виконало роботи (контрольна зборка металевих конструкцій, фарбування таких конструкцій) на суми 146 501,86 грн. (з ПДВ), 187 433,22 грн. (з ПДВ) і 158 420,56 грн. (з ПДВ). Також, на підставі даного Договору ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» виписало на адресу перевіряємого підприємства податкові накладні від 25.06.2013 року № 30 на суму 146 501,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 416,98 грн.), від 26.06.2013року № 32 на суму 187 433,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 238,87 грн.) і від 27.06.2013 року № 33 на суму 158 420,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 403,43 грн.), які були відображені у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» за червень 2013 року в повному обсязі.

Також, перевіряючий прийшов до висновку про віднесення перевіряємим підприємством до складу валових витрат за 2013 рік суми витрат по господарських операцій з ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» у розмірі 410 296,36 грн., що позивачем не заперечувалося під час судового розгляду справи.

При цьому, перевіряючим були враховані висновки та обставини, викладені в акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013 року № 703/2201/38403403 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» (код за ЄДРПОУ 38403403) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2013 року по 30.06.2013 року». За висновками цього акта від 22.08.2013 року встановлено порушення ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» норм п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2 і п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим підлягають зменшенню податковий кредит та податкові зобов'язання, та норм п. 1 і п. 5 ст. 203, п. 1 і п. 2 ст. 2016, ст.ст. 626, 629, 650, 655, 658 і 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» при визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту. До таких висновків працівник ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийшов виходячи, зокрема, з обставин: відсутності ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» за місцезнаходженням (згідно баз даних органів доходів і зборів підприємству присвоєний стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), що відповідно зашкодило проведенню зустрічної звірки.

На підставі вищевикладеного, відповідач, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» достатніх правових підстав для формування сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних правочинів з постачальником послуг ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП».

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем в 2013 році податку на прибуток на суму 77 956,00 грн. та заниження податку додану вартість на загальну за червень 2013 року в сумі 82 059,00 грн.

25.11.2014 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005172204, яким визначило ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102 574,00 грн., в т.ч. 82 059,00 грн. за основним платежем, 20 515,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- за № 0005182204, яким визначило ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 97 445,00 грн., в т.ч. 77 956,00 грн. за основним платежем, 19 489,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно, нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, у розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах , а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

В ході судового розгляду також встановлено, що 05 квітня 2013 року між ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» (Замовник), в особі директора Тарнавської Л.А., та ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП», в особі директора Панфілова Д.РОКУ, був укладений договір на монтаж металевих конструкцій за № 405У-КС.

За умовами цього Договору, у відповідності до яких Виконавець зобов'язується виконати за дорученням Замовника, на власний ризик і власними силами та/або залученими силами, у строки передбачені Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2 до цього Договору) та на підставі креслень 31118-l1-КМ та МК-432-13КМД (Додаток № 1 до цього Договору), виконати роботи та/або забезпечити виконання робіт з контрольної збірки металокаркасу з усуненням виробничих невідповідностей (брак, пошкодження, конструктивні відхилення від проектної документації) і роботи з фарбування металоконструкцій у відповідності з проектною документацією розділів КМ, КМД (п. 1.2.1 п. 1.2 цього Договору).

Відповідно до пп. 1.2.2 п. 1.2 і п. 2.4.1 п. 2.4 зазначеного Договору, Замовник зобов'язується надати Виконавцю проектну документацію розділів 31118-l1-КМ та МК-432-13КМД за відповідним актом прийому-передачі, прийняти виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього Договору та у строки, передбачені Календарним планом виконання робіт на підставі рахунків-фактур, що виставляє Виконавець.

За умовами пп. 1.2.3 п. 1.2 даного Договору, виконання робіт з Будівництва Об'єкта (в розумінні пп. 1.1.12 п. 1.1 Договору - будівельно-монтажні роботи з встановлення металокаркасу та огороджуючи конструкцій покрівлі та стін згідно Технічного завдання Замовника на Будівельному майданчику) за цим Договором проводиться за межами Будівельного майданчику, (розташований за адресою: м. Ялта, пров. Дорсановський, 4) зазначеного в пп. 1.1.8 п. 1.1 Договору.

Строки та порядок виконання будівельно-монтажних робіт з контрольної зборки метало-каркасу та огороджуючи конструкцій з усуненням виробничих невідповідностей визначені у Календарному плані виконання робіт. Виконавець виконує роботи з контрольної зборки метало-каркасу та огороджуючи конструкцій з усуненням виробничих невідповідностей у строки визначені Календарним планом, а після завершення виконання робіт Виконавець здає Замовнику результати таких робіт за актом приймання-передачі (п. 2.1, п. 2.8 даного Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, загальна ціна робіт з контрольної зборки металокаркасу та огороджуючи конструкцій з усуненням виробничих невідповідностей за цим Договором (вартість монтажних робіт ) складає 492 355,64 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 059,27 грн.). При цьому вартість робіт з фарбування металоконструкцій, які в силу положень пп. 1.2.1 п. 1.2 цього Договору також являються предметом даного Договору, сторонами окремо не визначена.

Оплата за виконані роботи за цим Договором проводиться на підставі рахунків-фактур та актів прийому-передачі виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів (п. 3.3 зазначеного Договору).

На підтвердження фактів виконання ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» робіт контрольної зборки металевих конструкцій та фарбування металевих конструкцій, і проведення розрахунків за такі виконані роботи позивач надав до суду копії наступних документів:

- рахунків-фактур від 25.06.2013 року № 1201-400, від 26.06.2013 року № 1202-400 та від 27.06.2013 року № 1203-400, в яких визначена окремо вартість як на роботи з контрольної зборки металевих конструкцій, так і на фарбування таких конструкцій, що суперечить положенням п. 3 Договору, де вартість визначена лише на монтажні роботи ;

- акті здачі-прийняття робіт від 25.06.2013 року № 1201-400 на суму 146 501,86 грн. (з ПДВ), від 26.06.2013 року № 1202-400 на суму 187 433,22 грн. (з ПДВ)та від 27.06.2013 року № 1203-400 на суму 158 420,56 грн. (з ПДВ), зі змісту яких не вбачається відомостей про місце виконання робіт та/або місце складання таких документів ;

- податкових накладних від 25.06.2013 року № 30 на суму 146 501,86 грн. (в т.ч. ПДВ - 24 416,98 грн.), від 26.06.2013 року № 32 на суму 187 433,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 238,87 грн.) і від 27.06.2013 року № 33 на суму 158 420,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 26 403,43 грн.);

- платіжних доручень від 05.07.2013 року № 782 на суму 146501,84 грн., від 11.0.7.2013 року № 818 на суму 187 433,18 грн. і від 26.07.2013 року № 933 на суму 158 420,44 грн., та виписок банку по особовому рахунку ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» за 05.07.2013 року, 11.07.2013 року і 26.07.2013 року.

Жодних інших первинних документів, оформлених на підставі договору від 05.04.2013 року № 405У-КС, зокрема: додатків до Договору - Календарного плану виконання робіт (де мають бути визначені строки та порядок виконання робіт), проектної документації (креслень), актів прийому-передачі проектної документації від Замовника Виконавцю та актів щодо повернення такої документації Замовнику, а також іншої документації організаційно-розпорядчого характеру, листування або у вигляді додаткових угод/додатків до вказаного Договору, де сторонами узгоджено безпосереднє місце виконання робіт, позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їх відсутності не надав.

При оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагента послуг, судом досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання результатів наданих послуг у відповідних податкових періодах.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У той же час, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети).

Аналогічно вказаному в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 року № К/800/47453/14 зазначено, що: «…обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій. Оскільки, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів».

В своїх письмових поясненнях від 26.01.2015 року, які наявні в матеріалах справи, позивач вказує, що до основного виду господарської діяльності ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» відноситься виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. Для здійснення вказаного виду господарської діяльності Товариство використовує власне офісне приміщення, має земельні ділянки загальною площею 6,6949 га, трудові ресурси в кількості 14 осіб (достовірності цих відомостей відповідачем не заперечувалася).

Також, позивач зазначає, що безпосередньо результати виконаних ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» робіт були використані ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» у власній господарській діяльності, а саме: для контрольної зборки металевих конструкцій з усуненням невідповідностей та фарбування металоконструкцій за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 19-А. Роботи та послуги від постачальника були оприбутковані та належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача, підтверджені договорами, належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними».

Разом з тим, всупереч вимог п. 5 ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в даній справі від 15.12.2014 року, позивач не пред'явив суду жодних документальних доказів на підтвердження факту використання ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» результатів спірних господарських операцій за договором від 05.04.2013 року № 405У-КС з метою отримання прибутку (в т.ч. договорів, укладених Товариством з контрагентами-замовниками робіт і послуг, та оформлених на їх виконання первинних і розрахункових документів), а також створення (придбання за замовленням) відповідних металевих конструкцій своїми власними силами та/або у третіх осіб, та пояснень щодо причин відсутності таких документів не надав.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді не були надані документи, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реального виконання ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП» робіт контрольної зборки металевих конструкцій та фарбування таких конструкцій на користь позивача, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «К.А.М. ТРЕЙД ГРУП») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність висновків акта перевірки про заниження позивачем сум податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства за червень 2013 року та, відповідно, про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу сум названих податків із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковими повідомленнями-рішеннями від 25.11.2014 року № 0005172204 та № 0005182204.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна» (ідентифікаційний код: 31926769, адреса: 03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-Б) судовий збір у розмірі 3 600,33 грн. (трьох тисяч шестисот грн. 33 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом

---

(П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок