Ухвала

від 12.01.2016 по справі 826/19497/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Київ К/800/22376/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Шипуліна Т.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Ворд Білдінг Системс Україна

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р.

у справі № 826/19497/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Ворд Білдінг Системс Україна

до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Атлас Ворд Білдінг Системс Україна (далі - позивач, ТОВ Атлас Ворд Білдінг Системс Україна ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Святошинському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ Атлас Ворд Білдінг Системс Україна , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне

ДПІ у Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Атлас Ворд Білдінг Системс Україна з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ К.А.М. ТРЕЙД ГРУП за період червень 2013 року, за результатами якої складений акт від 04.11.2014 року № 524/26-57-22-04-10/31926769.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 20.1.6 і п. 201.7 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення валових витрат за період 2013 рік на загальну суму 410 296,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 82 059,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 25.11.2014 року № 0005172204, яким позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102 574,00 грн., в т.ч. 82 059,00 грн. за основним платежем, 20 515,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); від 25.11.2014 року № 0005182204, яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 97 445,00 грн., в т.ч. 77 956,00 грн. за основним платежем, 19 489,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.04.2013 року ТОВ Атлас Ворд Білдінг Системс Україна (Замовник) уклало з ТОВ К.А.М. ТРЕЙД ГРУП (Виконавець) договір за № 405У-КС, за умовами яких Виконавець зобов'язується виконати за дорученням Замовника, на власний ризик і власними силами та/або залученими силами, у строки, передбачені Календарним планом виконання робіт (Додаток № 2 до цього Договору), та на підставі певних визначених креслень (Додаток № 1 до цього Договору), виконати роботи та/або забезпечити виконання робіт з контрольної збірки металокаркасу з усуненням виробничих невідповідностей (брак, пошкодження, конструктивні відхилення від проектної документації) і фарбування металоконструкцій у відповідності з проектною документацією розділів КМ, КМД.

Разом з тим, як встановлено судами, у позивача відсутні: календарний план виконання робіт, проектна документація, акти прийому-передачі проектної документації від Замовника до Виконавця та акти щодо повернення такої документації, інформація щодо безпосереднього місця виконання робіт.

Крім того, акти здачі - прийняття робіт не містять відомостей про місце виконання робіт та/або місце складання таких документів, рахунки фактури відображають окремо вартість як на роботи з контрольної зборки металевих конструкцій, так і на фарбування таких конструкцій, що суперечить положенням п.3 Договору, де вартість визначена лише на монтажні роботи.

Також судами встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів та іншого обладнання.

Як встановлено судами, у позивача відсутні первинні документи, які б підтверджували рух коштів за результатами виконання господарського договору.

При цьому господарські операції між позивачем та контрагентом фактично не мали реального характеру, отримання робіт не підтверджено належним чином складеними первинними документи, та не доведено їх подальше використання в своїй господарській діяльності.

Отже, не вбачається підстав вважати, що між позивачем та ТОВ К.А.М. ТРЕЙД ГРУП реально здійснені та фактично виконані господарські операції, які підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем не виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атлас Ворд Білдінг Системс Україна відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна