Рішення

від 24.02.2015 по справі 925/2330/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 925/2330/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне управління №427», юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18 (для листування: м. Київ, а/с 30)

до приватного підприємства «Галеас», м. Черкаси, вул. Хоменка, буд. 19

про стягнення 80 701,11 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Горлач О.Г. - директор - за посадою;

від відповідача: Порохнюк Л.П. - за довіреністю.

Дочірнє підприємство «Київське пуско-налагоджувальне управління №427» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Галеас» про стягнення заборгованості з орендної плати згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2012р. №ЧК-02 в розмірі 80 701,11 грн., в тому числі 11 475,80 грн. основного боргу, 2 488,61 грн. інфляційних, 612,14 грн. - 3% річних, 66 124,56 грн. неустойки з врахуванням індексу інфляції за несвоєчасне повернення майна з оренди, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулось 10.02.2015р., представник позивача подав до суду заяву від 10.02.2015р. №18 про зменшення розміру позовних вимог. В заяві просить суд стягнути з відповідача 14576,55 грн. заборгованості, в тому числі 11 475,80 грн. основного боргу, 2 488,61 грн. інфляційних, 612,14 грн. - 3% річних, та судові витрати.

Суд з урахуванням прав позивача, визначених ст. 22 ГПК України, прийняв до розгляду його заяву про зменшення позовних вимог.

До початку судового засідання представник відповідача подав до суду відзив від 19.02.2015р. на позовну заяву з додатками, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки орендовані приміщення були звільнені ПП «Галеас» в січні 2013 року, тому що з вини позивача в орендованих приміщеннях було відсутнє електропостачання та теплопостачання. Ніяких вимог чи претензій з боку позивача стосовно передачі орендованого приміщення і складення акту прийому-передачі не було. Жодних листів, претензій, вимог з даного приводу не надходило.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав (з врахуванням заяви про зменшення вимог), з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Інших доказів сторонами не подано.

Судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

01.12.2012р. між дочірнім підприємством «Київське пуско-налагоджувальне управління №427» (Орендодавцем - Позивач у справі), в особі виконуючого обов'язки директора Горлач Олени Григорівни, яка діє на підставі Статуту та Договору управління нерухомим майном від 08.08.2012р., та приватним підприємством «Галеас» (Орендарем - Відповідач у справі), в особі директора Порохнюк Валерія Олексійовича, який діє на підставі Статуту, було укладено письмовий двосторонній оплатний строковий договір оренди нежитлового приміщення №ЧК-02 (Далі - Договір), за умовами якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 46,84 кв.м., розташоване за адресою: вул. Хоменка, 7, м. Черкаси 18008.

Відповідно до п. 1.2 Договору вказане у п. 1.1. приміщення передається Орендодавцем Орендарю виключно для використання під розміщення офісу.

Відповідно до п. 1.3 Договору характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, виданому бюро технічної інвентаризації. Приміщення знаходиться в управлінні Орендодавця на підставі договору управління нерухомим майном від 08 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 1.4 Договору термін дії договору оренди: з 01 грудня 2012р. по 30 листопада 2013р.

Відповідно до п. 1.5 Договору термін дії договору оренди не може бути більший за термін, встановлений договором управління нерухомим майном від 08 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 1 639,40 грн. (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять грн. 40 коп.) на місяць з урахуванням ПДВ, та є базовою ставкою орендної плати.

Відповідно до п. 3.3 Договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, послуги зв'язку та телекомунікацій, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються окремо поза даним договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору Орендар зобов'язаний вносити орендну плату готівкою або в безготівковій формі щомісячно до 05 числа поточного місяця, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.5 Договору оплата орендної плати проводиться без попереднього надання рахунків Орендодавцем у паперовій формі Орендарю. За бажанням Орендаря щомісячні рахунки можуть бути надіслані виключно в електронному вигляді на електронну пошту Орендаря.

Відповідно до п. 2.4 Договору передача або повернення об'єкту оренди вважається здійсненою в день підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі.

Приміщення було передане Орендарю згідно акту приймання-передачі від 01.12.2012р., скріпленого та підписаного представниками сторін по Договору (а.с. 28).

Підтвердженням належного отримання Орендарем наданої послуги - оренда приміщення, є підписання сторонами акту надання послуг від 31.12.2012р. №90 (а.с. 30)

З 01.01.2013р. Орендар почав ухилятись від складання акту надання послуг, хоча приміщення не звільняв і орендну плату не вносив.

10.06.2013р. Орендар направив на адресу Орендодавця листа за вих. №008 з проханням призупинити дію договору (а.с. 31).

Фактично Орендар 30.06.2013р. виїхав з орендованого приміщення. Акту приймання-передачі приміщення не складав та не підписував.

Заборгованість Орендаря за період з грудня 2012 року по червень 2013 року становить 11 475,80 грн.

Невиконання Орендарем взятих на себе зобов'язань стало причиною звернення Орендодавця до суду для примусового стягнення заборгованості. Суд розглядає спір в межах визначеного позивачем предмету спору по стягненню заборгованості по орендній платі на умовах договору від 01.12.2012р.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами згідно даних ЄДРПОУ та суб'єктами господарювання на ринку надання послуг.

Відносини оренди майна врегульовані положеннями гл. 58 ЦК України.

Суд вважає, що сторонами було досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору оренди. Договір оренди нежитлового приміщення від 01.12.2012р. №ЧК-02 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним. Договір розірваний з 10.06.2013р. Спору в цій частині немає.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України та пункту 3.4 Договору Орендар зобов'язаний вносити орендну плату в готівковій або безготівковій формі щомісячно до 05 числа поточного місяця, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в Орендаря з грудня 2012 року виникла заборгованість за оренду приміщення. Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу по оренді приміщення.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість за оренду приміщення в сумі 11 475,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд не враховує при прийнятті рішення твердження відповідача про відсутність опалення та електропостачання в спірному приміщенні, оскільки заявлено позов про стягнення орендної плати та використання приміщення. Відповідач не звертався з позовом до позивача про розірвання договору з мотивів передачі в оренду дефектного приміщення чи отримання в користування приміщення з іншими характеристиками, ніж обумовлені договором. До того ж, відповідач використовував спірне приміщення за призначенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.3 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Нарахування індексу інфляції проводиться умовно за місяць, тому сторони дійшли згоди, що до заборгованості, погашеної за період з 01 по 15 число місяця включно, застосовується індекс інфляції цього місяця; до заборгованості, погашеної за період з 16 по 31 число місяця включно, застосовується індекс інфляції наступного місяця.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 612,14 грн. грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.12.2012р. по 06.06.2013р. (а.с. 16-17) та 2 488,61 грн. інфляційних за період з січня 2013 року по листопад 2014 року (а.с. 10-15), які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок позивачем виконано помилково. Стягненню підлягає 172,61 грн. 3% річних та 2 488,61 грн. інфляційних за період з січня 2013 року по листопад 2014 року. В решті вимог належить відмовити за недоведеністю.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для проведення розрахунку з позивачем чи надання суду доказів про об'єктивну неспроможність проведення розрахунку з кредитором.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Галеас», м. Черкаси, вул. Хоменка, буд. 19, код ЄДРПОУ 14195651, номер рахунку в банку невідомий

на користь дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне управління №427», юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18, (для листування: м. Київ, а/с 30), код ЄДРПОУ 01417452, номер рахунку в банку невідомий

11 475,80 грн. заборгованості, 172,61 грн. 3% річних та 2 488,61 грн. інфляційних, 1827,00 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 25.02.2015р.

Суддя Г.М. Скиба