Постанова

від 20.04.2015 по справі 925/2330/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 925/2330/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Станіка С.Р.

секретаря судового засідання Ворони В.В.

У судове засідання з'явилися представники:

від позивача - Горлач О.Г., директор;

від відповідача - Порохнюк Л.П., дов. б/н від 09.01.2015 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства «Галеас»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 24.02.2015 року

у справі № 925/2330/14 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне

управління № 427»

до Приватного підприємства «Галеас»

про стягнення 80 701,11 грн. заборгованості та санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 року по справі № 925/2330/14 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства «Галеас» на користь Дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» 11 475,80 грн. заборгованості, 172,61 грн. 3% річних та 2 488,61 грн. інфляційних, 1 827,00 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство «Галеас» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2014 року по справі № 925/2330/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Дочірньому підприємству «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» у задоволенні позову до Приватного підприємства «Галеас» про стягнення коштів у розмірі 15 964,02 грн. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» на користь Приватного підприємства «Галеас» суму сплаченого судового збору у розмірі 913,50 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галеас» було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2015 року.

В судовому засіданні 01.04.2015 року по справі № 925/2330/14 оголошено перерву до 08.04.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року розгляд справи № 925/2330/14 відкладено на 20.04.2015 року.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого справу № 925/2330/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Станіка С.Р.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для повного, всебічного та правильного вирішення справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Приватного підприємства «Галеас» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 року по справі № 925/2330/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Дочірньому підприємству «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» у задоволенні позову до Приватного підприємства «Галеас» про стягнення коштів у розмірі 15 964,02 грн. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» на користь Приватного підприємства «Галеас» суму сплаченого судового збору у розмірі 913,50 грн.

Представник Дочірнього підприємства «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.12.2012 року між Дочірнім підприємством «Київське пуско-налагоджувальне управління № 427» (далі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Галеас» (далі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № ЧК-02 (далі - Договір).

За умовами Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 46,84 кв.м., розташоване за адресою: вул. Хоменка, м. Черкаси, 18008 (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору вказане приміщення передається орендодавцем орендарю виключно для використання під розміщення офісу.

Відповідно до п. 1.3. Договору характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, виданому бюро технічної інвентаризації. Приміщення знаходиться в управлінні орендодавця на підставі договору управління нерухомим майном від 08 серпня 2012 року.

Відповідно до п.п. 1.4.,1.5. Договору, він діє з 01 грудня 2012 року по 30 листопада 2013 року. Термін дії договору оренди не може бути більший за термін, встановлений договором управління нерухомим майном від 08 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору нерухоме майно повинно бути передане від орендодавця орендарю протягом 7 днів з дня підписання договору за актом приймання-передачі (акт приймання-передачі нежитлового приміщення, Додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору оренди. Невід'ємним додатком до акту приймання-передачі нежитлового приміщення є дефектний акт (дефектний акт до акту приймання-передачі нежитлового приміщення, додаток № 2 до договору).

Після закінчення терміну дії договору оренди чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов'язаний у 7-денний строк повернути орендодавцю нерухоме майно за актом приймання-передачі, звіреним з актом приймання-передачі на момент укладення договору оренди (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору передача або повернення об'єкту оренди вважається здійсненою в день підписання сторонами відповідного акта-приймання-передачі.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 1 639,40 грн. на місяць з урахуванням ПДВ, та є базовою ставкою орендної плати. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, послуги зв'язку та телекомунікації, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються окремо поза даним договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату готівкою або в безготівковій формі щомісячно до 05 числа поточного місяця, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.5 Договору оплата орендної плати проводиться без попереднього надання рахунків орендодавцем у паперовій формі орендарю. За бажанням орендаря щомісячні рахунки можуть бути надіслані виключно в електронному вигляді на електронну пошту орендаря.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення, про що свідчить акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2012 року (а.с. 28), підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, а також акт надання послуг № 90 від 31.12.2012 року (а.с. 30).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 01.01.2013 року орендар почав ухилятися від складання актів наданих послуг та орендної плати.

Так, відповідач звернувся до позивача з листом від 10.06.2013 року № 008, в якому просив призупинити дію договору. Фактично орендар виїхав з орендованого приміщення 30.06.2013 року, акт приймання-передачі приміщення сторонами не складався та не підписувався, що сторонами не заперечується.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з грудня 2012 року по червень 2013 року становила 11 475,80 грн. Доказів погашення даної заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначалося вище, Приватне підприємство «Галеас», звертаючись до суду апеляційної інстанції, просило рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 року по справі № 925/2330/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що фактичне звільнення відповідачем орендованого приміщення відбулося ще в січні 2013 року, проте суд першої інстанції не взяв цього до уваги.

Так, в матеріалах справи міститься лист від 03.01.2013 року № 02, яким відповідач просив призупинити дію договору від 01.12.2012 року № ЧК-02 з 01.01.2013 року по 01.06.2013 року. Також з матеріалів справи вбачається, що даний лист був отриманий представником Приватного підприємства «Галеас» 04.01.2013 року, проте жодного реагування з боку позивача не відбулося. За таких обставин, відсутність будь-яких заперечень на лист, відповідач вважав згодою позивача на призупинення дії договору.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам факт отримання позивачем листа від 03.01.2013 року № 02, яким відповідач просив призупинити дію договору від 01.12.2012 року № ЧК-02 з 01.01.2013 року по 01.06.2013 року, та відсутність будь-яких заперечень на нього, не може свідчити про призупинення його дії, як про це зазначає в апеляційній скарзі апелянт.

Відповідно до п. 8.5. Договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 календарних днів від дня отримання відповідної пропозиції і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Відповідно до п. 8.6. договору останній може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.

Доказів направлення пропозиції щодо внесення змін до договору матеріали справи не містять.

Апелянт також зазначає, що вимога про призупинення Договору обґрунтована тим, що приміщення не відповідає цілі з якою він його винаймав.

Положенням ст. 784 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Проте, судова колегія звертає увагу, що між сторонами був підписаний дефектний акт до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2012 року, у якому жодних заперечень відповідач не висловив (а.с. 29).

Матеріали справи не містять жодних звернень відповідача до позивача з вимогою про приведення приміщення у придатний стан або про розірвання Договору.

Відповідно до норм законодавства, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки сторонами будь-яких змін до договору сторонами внесено не було, а одностороння відмова від виконання зобов'язання договором не передбачена, у колегії суддів апеляційної інстанції відсутні підстави вважати призупиненою дію договору саме з 03.01.2013 року.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність актів виконаних робіт за період з січня по червень 2013 року не може свідчити про те, що Приватне підприємство «Галеас» не користувалося орендованими приміщеннями, як про це зазначає в апеляційній скарзі скаржник, з огляду на положення п. 3.5. Договору.

Також апелянт зазначає, що у разі невнесення орендарем плати на протязі 2-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди, проте останнім такі дії зроблені не були, що свідчить про обізнаність позивача про фактичне звільнення відповідачем орендованого приміщення в січні 2013 року.

Однак, колегія суддів вказує, що у такому випадку орендодавець має право відмовитися від договору, проте, це не є його обов'язком.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 11 475,80 грн. заборгованості за орендними платежами по Договору.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 612,14 грн. 3 % річних та 2 488,61 грн. інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Нарахування індексу інфляції проводиться умовно за місяць, тому сторони дійшли згоди, щодо заборгованості, погашеної за період з 16 по 31 число місяця включно, застосовується індекс інфляції наступного місяця.

Колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції, про часткове задоволення в цій частині позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 172,61 грн. 3 % річних та 2 488,61 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 11 475,80 грн. заборгованості, 172,61 грн. 3 % річних та 2 488,61 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Приватним підприємством «Галеас» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 року по справі № 925/2330/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства «Галеас» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне підприємство «Галеас» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Галеас» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 року по справі № 925/2330/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 925/2330/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

С.Р. Станік

Повний текст рішення складено 22.04.2015 року.