Постанова

від 17.06.2015 по справі 925/2330/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року Справа № 925/2330/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Галеас" на рішеннягосподарського суду Черкаської області від 24.02.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 925/2330/14 господарського суду Черкаської області за позовомдочірнього підприємства "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" доприватного підприємства "Галеас" простягнення 80 701,11 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Горлач О.Г. (директор),

відповідача: Порохнюк Л.П,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 р. (суддя Скиба Г.М.) у справі № 925/2330/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Галеас" на користь дочірнього підприємства "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" 11 475,80 грн. заборгованості, 172,61 грн. 3% річних, 2 488,61 грн. інфляційних та 1 827 грн. судового збору. В решті вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. (головуючий суддя: Ткаченко Б.О. судді: Зеленін В.О., Станік С.Р.) у справі № 925/2330/14 апеляційну скаргу приватного підприємства "Галеас" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 р. залишено без змін.

Приватне підприємство "Галеас" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. і прийняти нове рішення, а саме відмовити дочірньому підприємству "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" в позові до приватного підприємства "Галеас" про стягнення коштів у сумі 15 964,02 грн. Стягнути з дочірнього підприємства "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" на користь приватного підприємства "Галеас" суму сплачених судових зборів 913,50 грн. та 1 278,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми матеріального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2012 р. між дочірнім підприємством "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" та приватним підприємством "Галеас" укладено договір оренди нежитлового приміщення № ЧК-02.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування об'єкт оренди - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 46,84 кв.м., розташоване за адресою: вул. Хоменка, м. Черкаси, 18008.

Відповідно до п. 1.4 договору термін дії договору оренди: з 01.12.2012 р. по 30.11.2013 р.

Відповідно до п. 1.5 договору термін дії договору оренди не може бути більший за термін, встановлений договором управління нерухомим майном від 08.08.2012 р.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить 1 639,40 грн. на місяць з урахуванням ПДВ, та є базовою ставкою орендної плати. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, послуги зв'язку та телекомунікації, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються окремо поза даним договором.

Відповідно до п. 3.4 договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату готівкою або в безготівковій формі щомісячно до 05 числа поточного місяця, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.5 договору оплата орендної плати проводиться без попереднього надання рахунків орендодавцем у паперовій формі орендарю. За бажанням орендаря щомісячні рахунки можуть бути надіслані виключно в електронному вигляді на електронну пошту орендаря.

Дочірнім підприємством "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" було передано приватному підприємству "Галеас" в оренду приміщення, про що свідчить акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2012 р. підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, а також акт надання послуг № 90 від 31.12.2012 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 01.01.2013 р. орендар почав ухилятися від складання актів наданих послуг та орендної плати. Приватне підприємство "Галеас" звернулося до дочірнього підприємства "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" з листом від 10.06.2013 р. № 008, в якому просив призупинити дію договору. Фактично орендар виїхав з орендованого приміщення 30.06.2013 року, акт приймання-передачі приміщення сторонами не складався та не підписувався, що сторонами не заперечується.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за період з грудня 2012 р. по червень 2013 р. становила 11 475,80 грн. Доказів погашення даної заборгованості матеріали справи не містять.

Як встановлено ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, в матеріалах справи міститься лист від 03.01.2013 р. № 02, яким відповідач просив призупинити дію договору від 01.12.2012 р. № ЧК-02 з 01.01.2013 р. по 01.06.2013 р. Даний лист був отриманий позивачем 04.01.2013 р, проте жодного реагування з боку позивача не відбулося. За таких обставин, відсутність будь-яких заперечень на лист, відповідач вважав згодою позивача на призупинення дії договору.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сам факт отримання позивачем листа від 03.01.2013 р. № 02, яким відповідач просив призупинити дію договору від 01.12.2012 р. № ЧК-02 з 01.01.2013 р. по 01.06.2013 р., та відсутність будь-яких заперечень на нього, не може свідчити про призупинення його дії.

Відповідно до п. 8.5. Договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 календарних днів від дня отримання відповідної пропозиції і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Доказів направлення пропозиції щодо внесення змін до договору матеріали справи не містять.

Щодо вимоги скаржника про призупинення договору в зв'язку з тим, що приміщення не відповідає цілі з якою він його винаймав, колегія суддів зазначає наступне.

Положенням ст. 784 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.

Між сторонами був підписаний дефектний акт до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2012 р., у якому жодних заперечень відповідач не висловив. Жодних звернень відповідача до позивача з вимогою про приведення приміщення у придатний стан або про розірвання договору в матеріалах справи не містяться.

Відповідно до норм законодавства, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отож, оскільки сторонами будь-яких змін до договору сторонами внесено не було, а одностороння відмова від виконання зобов'язання договором не передбачена, то підстави вважати призупиненою дію договору саме з 03.01.2013 р. відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 11 475,80 грн. заборгованості.

Стосовно вимог дочірнього підприємства "Київське пуско-налагоджувальне управління № 427" до приватного підприємства "Галеас" про стягнення 612,14 грн. 3% річних та 2 488,61 грн. інфляційних втрат колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3. договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Нарахування індексу інфляції проводиться умовно за місяць, тому сторони дійшли згоди, щодо заборгованості, погашеної за період з 16 по 31 число місяця включно, застосовується індекс інфляції наступного місяця.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованих висновків щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 172,61 грн. 3 % річних та 2 488,61 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій правомірно стягнули з відповідача на користь позивача 11 475,80 грн. заборгованості, 172,61 грн. 3 % річних та 2 488,61 грн. інфляційних втрат.

Доводи скаржника, які по суті стосуються переоцінки обставин справи та доказів у справі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі.

Так, відповідно до ч.2 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому оскаржувані рішення та постанова залишаються без змін.

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Галеас" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 24.02.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 925/2330/14 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.